Постанова

від 24.06.2020 по справі 701/874/17-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 червня 2020 року

м. Київ

справа № 701/874/17-ц

провадження № 61-15367св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - керівник Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Тимчишин Людмилою Михайлівною , на постанову апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року в складі колегії суддів: Храпка В. Д., Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І.,

ВСТАНОВИВ :

Зміст позовних вимог

У вересні 2017 року керівник Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що при проведенні прокурорської перевірки встановлено порушення вимог земельного законодавства під час передачі в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок державної власності, яке полягає у незаконному набутті права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в обхід визначеного статтею 134 ЗК України конкурсного порядку набуття прав на землю державної власності.

ОСОБА_1 11 грудня 2013 року та 06 лютого 2014 року звернувся до Головного управління Держземагенства у Черкаській області із заявами щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення для ведення фермерського господарства, розташованих в адмінмежах Добрянської сільської ради земельних ділянок площею 1,9364 га, площею 3.6000 га, площею 8.8600 га та 3.1623 га. Відповідно до наданих документів, наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області ОСОБА_1 надано дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок в оренду. У подальшому Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області затверджено проекти землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель державної власності наказами від 29 Липня 2014 року за номером 23-2391/14-14-СГ, від 03 лютого 2015 року за номером 23-712/14-15-СГ, від 24 лютого 2015 року за номером 23-1068/14-15-СГ та від 24 лютого 2015 року за номером 23-1072/14-15-СГ.

На підставі вказаних наказів між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 було укладено договори оренди, які 17 вересня 2014 року, 27 лютого 2015 року, 04 травня 2016 року зареєстровані у Реєстраційній службі Маньківського районного управління юстиції Черкаської області та виконавчому комітеті Верхняцької селищної ради Христинівського району.

Посилаючись на те, що при наданні спірних земельних ділянок вимог статтей 124, 134 ЗК України щодо передачі в оренду земельних ділянок державної та/або комунальної власності за результатами проведення земельних торгів, прокурор просив:

визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 29 липня 2014 року за номером 23-2391/14-14-СГ, від 03 лютого 2015 року за номером 23-712/14-15-СГ, від 24 лютого 2015 року за номером 23-1068/14-15-СГ та від 24 лютого 2015 року за номером 23-1072/14-15-СГ;

визнати недійсними: договори оренди земельних ділянок площею 1.9364 га (кадастровий номер 7123182000:02:003:0309), від 04 травня 2016 року, площею 3.6000 га (кадастровий номер 7123182000:02:003:0314) від 27 лютого 2015 року, площею 8.8600 га (кадастровий номер 7123182000:02:003:0313), площею 3.1623 га (кадастровий номер 7123182000:02:003:0311) від 28 серпня 2014 року, які розташовані в адмінмежах Добрянської сільської ради, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 ;

скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень: від 11 травня 2016 року індексний номер 29561686, прийняте реєстратором ВК Верхняцької селищної ради; від 11 травня 2015 року індексний номер 21207305, прийняте державним реєстратором Маньківського районного управління юстиції Щур Я. Ю.; від 11 травня 2015 року індексний номер 21207203, прийняте державним реєстратором Маньківського районного управління Щур Я. Ю.; від 19 вересня 2014 року індексний номер 15930898, прийняте державним реєстратором Маньківського районного управління юстиції Щур Я. Ю.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що договори оренди земельної ділянки укладено відповідно до вимог законодавства, а тому підстав для задоволення позову судом не встановлено.

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року задоволено апеляційну скаргу Прокуратури Черкаської області, рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2017 року скасовано, позов задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області: від 29 липня 2014 року за номером 23-2391/14-14-СГ, від 03 лютого 2015 року за номером 23-721/14-15-СГ, від 24 лютого 2015 року за номером 23-1068/14-15-СГ та від 24 лютого 2015 року за номером 23-1072/14-15-СГ.

Визнано недійсними :

- договір оренди земельної ділянки площею 1.9364 га, кадастровий номер 7123182000:02:003:0309, яка розташована в адмінмежах Добрянської сільської ради, укладений між головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 04 травня 2016 року, нормативна грошова оцінка якої становить 818 968,93 грн.;

- договір оренди земельної ділянки площею 3.6000 га кадастровий номер 7123182000:02:003:0314, яка розташована в адмінмежах Добрянської сільської ради, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 27 лютого 2015 року, нормативно грошова оцінка якої становить 93 088, 43 грн.;

- договір оренди земельної ділянки площею 8.8600 га, кадастровий номер 7123182000:02:003:0313, яка розташована в адмінмежах Добрянської сільської ради, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 27 лютого 2015 року, нормативна грошова оцінка якої становить 280 251,94 грн.;

- договір оренди земельної ділянки площею 3.1623 га, кадастровий номер 7123182000:02:003:0311, яка розташована в адмінмежах Добрянської сільської ради, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 28 серпня 2014 року, нормативна грошова оцінка якої становить 74 530,37 грн.

Скасовано рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень:

- від 11 травня 2016 року індексний номер 29561686, прийняте реєстратором виконавчого комітету Верхняцької селищної ради;

- від 11 травня 2015 року індексний номер 21207305, прийняте державним реєстратором Маньківського районного управління юстиції Щур Яною Юріївною;

- від 11 травня 2015 року індексний номер 21207203, прийняте державним реєстратором Маньківського районного управління юстиції Щур Яною Юріївною;

- від 19 вересня 2014 року індексний номер 15930898, прийняте державний реєстратором Маньківського районного управління юстиції Щур Яною Юріївною.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що спірні земельні ділянки виділені з порушенням чинного законодавства, у зв`язку з чим накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області підлягають скасуванню, договори оренди земельної ділянки підлягають визнанню недійсними із скасуванням рішень державних реєстраторів про їхню державну реєстрацію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що він отримав спірні земельні ділянки як фізична особа і після їх отримання створив фермерське господарство Добра 17 жовтня 2017 року, тобто реалізував своє право на отримання земельних ділянок з дотриманням вимог закону з метою у подальшому здійснювати на них господарську діяльність. Вказаному факту апеляційний суд належної оцінки не надав. Апеляційний суд неповно дослідив обставини справи та дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову прокурора. Натомість рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

У липні 2018 року до Верховного Суду від прокурора відділу прокуратури Черкаської області, який забезпечував участь у справі, надійшов відзив, в якому заявник просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що 07 травня 2002 року було зареєстровано селянське (фермерське) господарство Корнійчук (далі - ФГ Корнійчук ) в селі Добра Маньківського району Черкаської області. Головою СФГ є відповідач ОСОБА_1

11 грудня 2013 року ОСОБА_1 як фізична особа звернувся із трьома заявами до Головного управління Держземагенства у Черкаській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3.1623 га, 3.500 га, 8.8600 га, на умовах довгострокової оренди строком на 10 років за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення в адмінмежах Добрянської сільської ради Маньківського району для ведення фермерського господарства.

06 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся з аналогічною заявою про надання йому земельної ділянки площею 1.9364 га.

Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 11 лютого 2014 року, а також трьома наказами від 19 лютого 2014 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду.

Наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 29 липня 2014 року № 23-2391/14-14-СГ, від 03 лютого 2015 року № 23-721/14-15-СГ, від 24 лютого 2015 року № 23-1068/14-15-СГ, від 24 лютого 2015 року № 23-1072/14-15-СГ затверджено проекти землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 чотирьох земельних ділянок площами 3.1623 га, 1.9364 га, 3.6000 га, 8.8600 га і надано йому в оренду вказані ці земельні ділянки терміном на 10 років для ведення фермерського господарства.

28 серпня 2014 року, 27 лютого 2015 року, 04 травня 2016 року, між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області і ОСОБА_1 було укладено чотири окремі договори оренди вказаних земельних ділянок земельної ділянки площею 3.1623 га в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області строком на 10 років до 29 серпня 2024 року для ведення фермерського господарства. Вказані договори зареєстровані в Державному реєстрі речових.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 у справі № 628/775/18 (провадження № 14-511цс19) зазначено, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. З аналізу положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV слід дійти висновку про те, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, земельні спори, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, з фермерським господарством, підвідомчі господарським судам. 26 вересня 2014 року наказом ГУ Держземагентства у Харківській області № 2305-СГ ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку, на підставі якого між ним і ОСОБА_1 укладено договір оренди цієї земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону № 973-IV. Після державної реєстрації цього договору відповідачем засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації (09 вересня 2016 року), а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року в справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19) зроблено висновок, що спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. Тобто якщо на час звернення до суду з таким позовом фермерське господарство, з метою створення якого надавалась земельна ділянка, вже зареєстровано, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, навіть якщо відповідачем у справі зазначено фізичну особу, якій ця земельна ділянка надавалась з метою створення фермерського господарства. Така позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження №14-262цс18), від 12 грудня 2018 року у справах №704/29/17-ц (провадження №14-495цс18) і № 388/1103/16-ц (провадження №14-419цс18) .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 626/1055/17 (провадження № 14-399цс19) вказано, що відповідно до статті 12 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні спори щодо права власності чи іншого речового права на землю з іншими юридичними особами, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, і прокурором, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням інтересів держави у сфері розпорядження ділянками державної та комунальної власності, треба розглядати за правилами господарського судочинства (див. постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження № 14-262цс18); від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц (провадження № 14-495цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 388/1103/16-ц (провадження № 14-419цс18). Проте, якщо на час звернення з позовом для вирішення спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстроване , то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц (провадження № 14-407цс18); від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18); від 11 вересня 2019 року у справі № 620/371/17 (провадження № 14-296цс19), від 16 жовтня 2019 року у справі № 365/65/16-ц (провадження № 14-371цс19) .

У справі, що переглядається, оспорюваними рішеннями надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки комунальної власності на підставі Закону України Про фермерське господарство . Оскільки на час звернення прокурора до суду з позовом відповідач ОСОБА_1 був головою ФГ Корнійчук , то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Тому судам слід було закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

У Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі . Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460- IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції .

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, у редакції Закону № 460-IX , роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Отже, колегія суддів вважає, що оскаржені рішення слід скасувати та закрити провадження у справі .

Керуючись статтями 255, 409, 400, 414 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) , 256 (в редакції, чинній станом з 08 лютого 2020 року), 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Тимчишин Людмилою Михайлівною , задовольнити частково.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року скасувати.

Провадження у справі № 701/874/17-ц за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішень оргіну державної влади , визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяженьзакрити.

Повідомити керівника Уманської місцевої прокуратури , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2017 року та постанова апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук