Ухвала

від 25.06.2020 по справі 362/1820/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 362/1820/15-ц

провадження № 61-6723ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Волощука Володимира Вікторовича, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Волощука В. В., на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року.

Ухвалою судді Верховного Суду Сердюка В. В. від 24 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: надання уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження, сплати судового збору.

У травні 2020 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Волощука В. В., надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору.

Згідно розпорядження від 17 червня 2020 року у зв`язку з відстороненням судді Сердюка В. В. від здійснення правосуддя здійснено повторний автоматичний розподіл касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Волощука В. В., на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя (касаційне провадження № 61-6723ск20).

Касаційне провадження передано судді-доповідачу Штелик С. П.

Разом із тим, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт (абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави.

Таким чином заявник не усунув недоліки касаційної скарги у повному обсязі, зокрема, не обґрунтував належним чином підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Наведені обставини свідчать про необхідність продовжити представнику ОСОБА_1 - адвокату Волощуку В. В., строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись частиною 2 статті 127 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити представнику ОСОБА_1 - адвокату Волощуку Володимиру Вікторовичу, строк на усунення недоліків касаційної скарги до 30 липня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик