Ухвала

від 25.06.2020 по справі 904/308/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

25.06.2020м. ДніпроСправа № 904/308/18

Розглянувши подання (вх.№27851/20 від 23.06.2020р.) Державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Серженко Любові Казимирівни (яке в подальшому змінило назву на Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа

у справі

За позовом Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 13467337)

до Фізичної особи-підприємця Павловського Василя Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство "Криворізький державний цирк" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича (Косіора), 10; ідентифікаційний код 02174170)

про розірвання договору від 03.04.2017р. №12/02-6302-ОД оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, зобов`язання повернути майно та стягнення 548 521 грн. 64 коп.

Представники:

від Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - представник не з`явився;

від прокурора: представник не викликався;

від стягувача: представник не викликався;

від боржника: представник не викликався

від третьої особи: представник не викликався.

Суддя Загинайко Т.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2018р. у справі №904/308/18 позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Павловського Василя Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 13467337):

- до Державного бюджету України (одержувач - м. Дніпро СДПІ, ідентифікаційний код 37988155 на р/р 31112094799002, банк одержувача: ОПЕРУ у ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, призначення платежу: ;101;; *22080300*3058718939*№ 12/02-6302-ОД*03.04.2017*13467337*1*;) 412 918 (чотириста дванадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 27 коп. - заборгованості;

- до Державного бюджету України (одержувач - м. Дніпро СДПІ, ідентифікаційний код 37988155 на р/р 31112094799002, банк одержувача: ОПЕРУ у ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, призначення платежу: *;101;;*22080300*3058718939*№12/02-6302-ОД*03.04.2017*13467337*3*;) 656 (шістсот п`ятдесят шість) грн. 61 коп. - завдатку;

- до Державного бюджету України (одержувач ~ м. Дніпро СДПІ, ідентифікаційний код 37988155 на р/р 31112094799002, банк одержувача: ОПЕРУ у ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, призначення платежу: *;101; ;*22080300*3058718939*№12/02-6302-ОД*03.04.2017*13467337*2*;) 26 349 (двадцять шість тисяч триста сорок дев`ять) грн. 26 коп. - пені, 82 583 (вісімдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят три) грн.65 коп. - штрафу;

розірвано договір від 03.04.2017р. №12/02-6302-ОД оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності;

зобов`язано Фізичну особу-підприємця Павловського Василя Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 13467337) нежитлові приміщення вбудовані в БАЦ "Арена" заблокований з рестораном, розташованих за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (Косіора), 37, на першому, другому поверхах, що перебувають на балансі Державного підприємства "Криворізький державний цирк" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича (Косіора), 10; ідентифікаційний код 02174170), за актом приймання-передачі;

стягнуто з Фізичної особи-підприємця Павловського Василя Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 38; реквізити отримувача: МФО 820172, р/р 35217020000291 в Державній казначейській службі України в м. Київ, ідентифікаційний код 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 44 673 (сорок чотири тисячі шістсот сімдесят три) грн. 92 коп. - витрат по сплаті судового збору;

в решті позову відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення судом видано відповідні накази від 10.07.2018р.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях у заяві (вх.№16822/19 від 15.04.2019р.) про заміну сторони її правонаступником просить суд замінити стягувача у справі №904/308/18 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській його правонаступником - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 42767945).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2020 у справі №904/308/20 заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 42767945) про заміну сторони її правонаступником задоволено; замінено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 13467337) його правонаступником - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 42767945).

У листопаді 2018 року до Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло подання державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Серженко Л.К. (яке в подальшому змінило назву на Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції), в якому заявник просив суд обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Павловського Василя Сергійовича до виконання зобов`язань, покладених на нього наказом №904/308/18, виданим Господарським судом Дніпропетровської області від 10.07.2018 року про стягнення судового збору в сумі 44 673,92 грн., боргу в розмірі 412 918,27 грн., боргу в розмірі 656,61 грн., боргу в сумі 108 932,91 грн.

В обґрунтування подання заявник посилається на те, що на виконанні в ДВС знаходиться зведене виконавче провадження №56990400, до складу якого входять: виконавче провадження №56875604 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/308/18, виданого 10.07.2018 про стягнення судового збору в сумі 44 673,92 грн.; виконавче провадження №56970564 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/308/18, виданого 10.07.2018 про стягнення боргу в розмірі 412 918,27 грн.; виконавче провадження №56970682 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/308/18, виданого 10.07.2018 про стягнення боргу в розмірі 656,61 грн.; виконавче провадження №56970931 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/308/18, виданого 10.07.2018 про стягнення боргу в розмірі108 932,91 грн.

Державний виконавець зазначив, що боржник добровільно вимоги не виконує, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, борг ним не сплачено. Враховуючи, що рішення до теперішнього часу не виконано, боржник ухиляється від виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, державний виконавець просить для виконання вимоги тимчасово обмежити Павловського Василя Сергійовича у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання зобов`язань, покладених на нього наказом №904/308/18 виданим 10.07.2018 року.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.11.2018 року подання задоволено; тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Павловського Василя Сергійовича до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно судових наказів №904/308/18, виданих Господарським судом Дніпропетровської області від 10.07.2018 року про стягнення судового збору в сумі 44 673 грн. 92 коп., боргу в розмірі 412 918 грн. 27 коп., боргу в розмірі 656 грн. 61 коп., боргу в сумі 108 932 грн. 91 коп.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.04.2020 року апеляційну скаргу Павловського Василя Сергійовича задоволено частково; ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2018 року скасовано; закрито провадження у справі за поданням державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро); повідомлено Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції господарського суду; роз`яснено Довгинцівському відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції право, протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови, звернутися до Дніпровського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

03.06.2020 року до Дніпровського апеляційного суду від Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) надійшла заява про передачу за встановленою юрисдикцією справи за поданням державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Серженко Любові Казимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - Павловського Василя Сергійовича .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2020 заяву Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено; передано справу №211/5320/18 за поданням державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Серженко Любові Казимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - Павловського Василя Сергійовича до Господарського суду Дніпропетровської області.

23.06.2020 справа №211/5320/18 за поданням державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Серженко Любові Казимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - Павловського Василя Сергійовича надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно із Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, подання державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - Павловського Василя Сергійовича передано на розгляд судді Загинайко Т.В., в межах розгляду справи №904/308/18.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 у справі №904/308/18 подання державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Серженко Любові Казимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - Павловського Василя Сергійовича прийнято до розгляду в засіданні на 25.06.2020 року о 14:30 год., визнано обов`язковою явку у судове засідання явку державного виконавця.

Відповідно до частини 6 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

З урахуванням того, що приписами статті 337 Господарського процесуального кодексу України передбачено негайний розгляд подання, та необхідність повідомлення державного виконавця про дату розгляду подання, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, з огляду на положення Конвенції, подання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України вказану ухвалу суду було відправлено державному виконавцю Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Серженко Любові Казимирівни засобами електронного зв`язку на електронну адресу, зазначену у поданні.

Державний виконавець Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Серженко Любов Казимирівна (яке в подальшому змінило назву на Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) у судове засідання, призначене на 25.06.2020, не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши подання подання Державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Серженко Любові Казимирівни (яке в подальшому змінило назву на Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

За приписами частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

У відповідності до частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до частини 1 статті 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 337 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Як зазначено в поданні, відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавцем 30.07.2018 та 10.08.2018 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Як вбачається рішення боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації, наданої:

- на запити Пенсійним фондом України про осіб-боржників, які отримують пенсії - інформації не знайдено; про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи: ТОВ "Поланд кепітал інвестментс";

- на запити до Державної фіскальної служби України про джерело отримання доходів боржників - фізичних осіб встановлено податковий номер податкового агента: 39830079; про номери рахунків, відкритих юридичними та/або фізичними особами - підприємцями, встановлено перелік рахунків боржника, на які згідно постанов державного виконавця від 01.08.2018 та 14.08.2018 накладено арешт.

Державним виконавцем 01.08.2018 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено до бухгалтерії підприємства, де працює боржник. Вказана постанова повернулася на адресу виконавчої служби за закінченням встановленого терміну зберігання.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що нерухоме майно, яке належить боржнику на праві приватної власності, не зареєстровано.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС України інформація про зареєстровані авто відсутня.

Державним виконавцем 03.08.2018 здійснено вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі, проте здійснити перевірку майнового стану боржника не вдалося, оскільки двері ніхто не відкрив, про що складено відповідний акт державного виконавця від 03.08.2018 та залишений виклик державного виконавця щодо явки до виконавця від 03.08.2018 та залишений виклик державного виконавця щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак Павловський Василь Сергійович на виклики не з`явився, про причини неявки виконавця не повідомив.

Також 03.07.2019 державним виконавцем керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої надіслано сторонам виконавчого провадження та до банківських установ, інших фінансових установ.

В ході провадження виконавчих дій, державним виконавцем були направлені запити до державних реєстраційних органів. Відповідно до повідомлення встановлено, що за боржником не зареєстровано право власності на транспортні засоби. Також згідно отриманих повідомлень, за боржником не виявлено зареєстрованим право власності на будь-яке майно, на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до отриманих повідомлень банківських установ, боржник не є клієнтом банку, кошти на рахунку клієнта банку відсутні або недостатні для виконання постанови.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 31.10.2018 №8221 Павловський Василь Сергійович ІНФОРМАЦІЯ_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 05.09.2018 органом видачі 2610.

Державний виконавець зазначає, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

У відповідності до статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь - яку країну, включно зі своєю власною; на здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь - яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у частини 3 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування; фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України; фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець Павловський Василь Сергійович є громадянином України.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 01 лютого 2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте, лише невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, Верховний Суд України звертає увагу судів, що особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов`язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (стаття 33 Конституції України)(Лист Верховного Суду України від 01 січня 2017 року "Узагальнення судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України").

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів, тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Перевіряючи факт ухилення від виконання зобов`язань боржником, суд зазначає про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2018 та 10.08.2018 державним виконавцем винесено постанови ВП №56875604 та ВП №56970934 про відкриття виконавчого провадження , якими зобов`язано боржника надати декларацію про доходи та майно, а також попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Зазначені постанови було направлено на адресу боржника рекомендованими листами №5008607531349 та №5008607544023, які повернуто поштою на адресу ВДВС у зв`язку з закінченням строку зберігання.

Надаючи оцінку наведеному, суд враховує, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти, як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). (Згідно роз`яснень Верховного Суд України в листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України")

Крім того, відповідно до вказаного листа Верховного Суду України, однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

У даному випадку, в матеріалах подання державного виконавця відсутні докази, які б свідчили насамперед про обізнаність боржника щодо наявності виконавчого провадження і строків його добровільного виконання, та, як наслідок, докази свідомого ухилення боржника від виконання наказу, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження та інші документи, які направлялись державним виконавцем на адресу боржника, повернуто поштою за закінченням терміну зберігання.

Між іншим, з доданих до подання виконавця документів видно, що належне боржнику на праві власності майно відсутнє, кошти на рахунках боржника у банківських установах, а також інше майно, на яке може бути звернено стягнення відсутні, що може свідчити про неумисне ухилення від виконання рішення суду.

Тобто, відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів, не свідчить про вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд виходить з того, що фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, зокрема: доказів умисного нез`явлення на виклик виконавця, приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.

Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України Павловського Василя Сергійовича реально забезпечить виконання рішення суду по справі № 904/4308/18, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/ покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду.

За таких обставин, подання Державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Серженко Любові Казимирівни (яке в подальшому змінило назву на Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) не може бути задоволено.

Керуючись статтями 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Серженко Любові Казимирівни (яке в подальшому змінило назву на Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання та може бути оскаржена на підставі статті 255 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 03.07.2020.

Суддя Т.В. Загинайко