Рішення

від 30.06.2020 по справі 905/404/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.06.2020 Справа № 905/404/20

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ (85003, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Київська, будинок №1, код ЄДРПОУ 00176472)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Перспектива (87537, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Купріна, будинок №2, код ЄДРПОУ 38586722)

про стягнення 11 031 922,78 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача : Лисак Т.Г, адвокат

від відповідача : не з`явились

С У Т Ь С П О Р У

Публічне акціонерне товариство ДТЕК Добропільська ЦЗФ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Перспектива про стягнення 11 031 922,78 гривень, з яких: 411 835,27 гривень штраф, 10 620 087,51 гривень неустойка.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №5212-ЦД-УМТС-У від 13.12.2017 на виконання робіт з капітального ремонту будівлі перевантажувальної станції концентрату ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ , відповідно до якого відповідач зобов`язався здійснити роботи, а позивач прийняти та оплатити їх. Відповідачем роботи виконано не в строк та не в повному обсязі, у зв`язку з чим позивачем нараховані штраф та неустойка.

Ухвалою суду від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/404/20, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.04.2020 та встановлено строк сторонам для подання до суду заяв по суті справи, доказів.

За результатами підготовчого засідання 09.04.2020, враховуючи, що станом на дату засідання будь-яких заяв, клопотань до суду не надходило та, як наслідок, неможливість розгляду питань, визначених частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, судом відкладено підготовче засідання на 05.05.2020 та продовжено сторонам строк для надання суду заяв по суті справи, доказів.

На електронну адресу суду 05.05.2020 від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання в зв`язку з загостренням епідеміологічної ситуації у світі, введення на території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 та неможливістю представника позивача прибути у судове засідання 05.05.2020, враховуючи, що рух автомобільного/залізничного транспорту в міжміському сполучені заборонено.

Ухвалою суду від 05.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 28.05.2020 та продовжено сторонам строк для подання до суду заяв по суті справи, доказів.

За результатами підготовчого засідання 28.05.2020 суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 30.06.2020. У той же час, зважаючи на зміни внесені до прикінцевих положень ГПК України та те, що відповідачем протягом підготовчого провадження до суду не було подано жодних заяв по суті справи, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, судом продовжено строк сторонам для подання до суду заяв, а саме: для відповідача - відзиву, для позивача - відповіді на відзив, до початку розгляду справи по суті.

Від представника позивача 17.06.2020 надійшла заява про доручення до матеріалів справи доказів, а саме платіжних доручень, що підтверджують внесення попередньої оплати та повної оплати фактично виконаних робіт.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

У судове засідання 30.06.2020 представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в інший спосіб своєї позиції на довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Перспектива є: 87537, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Купріна, будинок №2.

Поштові конверти з копіями ухвал Господарського суду Донецької області від 16.03.2020, 09.04.2020, 05.05 та 28.05.2020, які направлялись на юридичну адресу відповідача, повернуті на адресу суду з примітками за закінчення встановленого строку зберігання , адресат відсутній за вказаною адресою , інші причини, що не дали змоги вручити відправлення .

При цьому, той факт, що відповідні поштові відправлення відповідачу були повернуті з визначенням вказаних причини такого повернення, не спростовує вчинення судом, передбачених положеннями Розділу ІІ Господарським процесуальним кодексом України, дій задля забезпечення реалізації відповідачем процесуальних прав у встановлені строки.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

13.12.2017 між ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ (далі - Замовник, позивач) та ТОВ БК ПЕРСПЕКТИВА (далі - Підрядник, відповідач) було укладено договір №5212-ЦД-УМТС-У, відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, Підрядник зобов`язався власними силами та на власний ризик виконати, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи: капітальний ремонт будівлі перевантажувальної станції концентрату (далі - Роботи) ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ (далі - Об`єкт) у відповідності з умовами даного договору.

Роботи, передбачені цим договором, мають бути виконані у суворій відповідності з Технічним завданням на капітальний ремонт будівлі перевантажувальної станції концентрату, який додається до договору і є його невід`ємною частиною (Додаток №1) (п.1.2. договору).

Роботи за договором виконуються у відповідності з технічною та кошторисною документацією (п.2.5. договору).

У відповідності до п.2.7. договору Замовник залишає за собою право в ході виконання Робіт за цим договором вносити зміни та/або доповнення в обсяг робіт, що виконуються. Зміни та/або доповнення до даного договору оформлюються шляхом підписання додаткових угод.

Строки виконання всіх робіт за договором: початок виконання робіт - з моменту отримання 1-го етапу попередньої оплати; закінчення виконання робіт - протягом 8 місяців з моменту отримання 1-го етапу попередньої оплати. Роботи виконуються згідно затвердженого сторонами Графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №3) (п.3.1. договору).

За приписами п.3.3. договору якщо Підрядник своєчасно не приступив до виконання робіт або виконує Роботи таким чином, що завершення виконання Робіт в строк стає вочевидь неможливим, Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від договору і вимагати компенсації спричинених Підрядником збитків в повному обсязі.

Приймання виконаних робіт здійснюється сторонами по Актам приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в), довідкам про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3), що підписуються уповноваженими представниками обох сторін.

Акт приймання виконаних підрядних робіт Форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) Підрядник надає Замовнику не пізніше 1 числа місяця наступного за місяцем в якому виконувались роботи (п.4.1. договору).

Згідно з п.4.4. договору по закінченню виконання Робіт на Об`єкті комісією, яка складається з уповноважених представників Замовника і Підрядника, здійснюється перевірка готовності Об`єкта до експлуатації, за результатами якої оформлюється Акт готовності Об`єкта до експлуатації.

Розділом 5 договору визначено вартість робіт та порядок розрахунків.

Так, відповідно до п.5.1. договору вартість Робіт за договором узгоджуються сторонами у Договірній ціні, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №2), і становить 8 824 309,20 гривень в тому числі ПДВ - 20% - 1 470 718,20 гривень. Вартість Робіт визначається у відповідності до ДСТУ Б Д 1.1.-1:2013 Правила визначення вартості будівництва .

Вартість робіт згідно п. 5.2. договору включає в себе вартість необхідних для виконання Робіт згідно Договірної ціни і кошторисної документації, які є невід`ємною частиною цього договору.

Узгоджена сторонами у відповідності до п.5.1. договору вартість Робіт є остаточною (твердою) і може бути змінена тільки за взаємною письмовою згодою сторін у випадку внесення Замовником змін та/або доповнень в обсяг Робіт, що виконуються, у відповідності з п.2.7. договору (п.5.3. договору).

Пунктом 5.4. договору визначено, що оплата здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, наступним чином:

попередня оплата за приписами п. 5.4.1. договору в розмірі 2 000 000,00 гривень з урахуванням ПДВ, на підставі наданого Підрядником рахунка здійснюється в наступному порядку:

І етап (2017 рік) - попередня оплата - в розмірі 750 000,00 з урахуванням ПДВ, протягом 7 календарних днів з моменту надання Підрядником рахунка (п.5.4..1.1. договору);

ІІ етап (2018 рік) - оплата в розмірі 1 250 000,00 гривень з урахуванням ПДВ, протягом 7 календарних днів з моменту надання Підрядником рахунка (5.4.1.2. договору).

У п.5.4.2. договору сторони узгодили, що погашення попередньої оплати здійснюється поетапно в наступному порядку:

- 1-й етап, погашення 250 000,00 гривень з урахуванням ПДВ передоплати здійснюється в рахунок оплати виконаних робіт по Акту №1 датою підписання Акта.

- 2-й етап, погашення 600 000,00 гривень з урахуванням ПДВ передоплати здійснюється в рахунок оплати виконаних робіт по Акту №2 датою підписання Акта.

- 3-й етап, погашення 800 000,00 гривень з урахуванням ПДВ передоплати здійснюється в рахунок оплати виконаних робіт по Акту №3 датою підписання Акта.

- 4-й етап, погашення 350 000,00 гривень з урахуванням ПДВ передоплати здійснюється в рахунок оплати виконаних робіт по Акту №4 датою підписання Акта.

Оплата робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 5 робочих днів з 90-го календарного дня з дати підписання сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт Форма КБ-2в), Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) та виставлення рахунка Підрядником. Також розрахунки за даним договором можуть здійснюватись в інших формах, що не суперечать діючому законодавству.

У пункті 8.2. договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання Робіт та/або етапу Робіт, обумовленого у Графіку виконання Робіт до цього договору (п.3.1.) Підрядник несе наступну відповідальність:

невиконання Робіт та/або етапу Робіт, обумовленого у Графіку виконання Робіт до цього договору (п.3.1.), Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від вартості Робіт за договором (п.8.2.1. договору);

у випадку, якщо невиконання Робіт та/або етапу Робіт, обумовленого у Графіку виконання Робіт до цього договору (п.3.1.), буде перевищувати 10 календарних днів, то Підрядник, починаючи з 11 дня, сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості Робіт за договором за кожен день прострочення (п.8.2.2. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018, а у випадку неналежного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання (п.10.1. договору).

Згідно з п.10.2. договору Замовник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, шляхом письмового повідомлення про це Підрядника за 10 календарних днів до дати розірвання.

Пунктом 10.3. договору сторони визначили, що всі зміни та доповнення до даного договору можуть бути внесені при письмовій згоді на то обох сторін і оформлюється Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною даного договору.

Додатками до договору визначено:

Додаток №1 Технічне завдання.

Додаток №2 Договірна ціна з кошторисною документацією.

Додаток №3 Графік виконання робіт.

Додатковою угодою №1 від 23.03.2018 сторони внесли зміни до договору в частині реквізитів сторін.

Додатковою угодою №2 від 05.04.2018 сторони внесли наступні зміни до договору:

Пункт 3.1. договору викладено в наступній редакції:

Строки виконання всіх робіт за договором: початок виконання робіт - з моменту отримання 1-го етапу попередньої оплати; закінчення виконання робіт - до 15.11.2018.. Роботи виконуються згідно затвердженого сторонами Графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №3).

Додаток №3 Графік виконання робіт змінено та викладено в новій редакції.

Додатковою угодою №3 від 22.04.2018 сторони внесли наступні зміни до договору:

Пункт 5.1. договору викладено в наступній редакції:

Вартість Робіт за договором узгоджуються сторонами у Договірній ціні, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №2), і становить 8 410 525,87 гривень в тому числі ПДВ - 20% - 1 401 754,31 гривень. Вартість Робіт визначається у відповідності до ДСТУ Б Д 1.1.-1:2013 Правила визначення вартості будівництва

Додаток №2 Договірна ціна змінено та викладено в новій редакції.

Пункт 10.1. договору викладено в наступній редакції:

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, а у випадку неналежного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання.

Інші умови договору залишені без змін.

Договір та всі додаткові угоди і додатки підписано уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками товариств.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 202 названого Кодексу, правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 ГК України).

За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

На виконання умов договору позивачем здійснено внесення першого етапу попередньої оплати в розмірі 250 000,00 гривень (п.5.4.2.), що підтверджується платіжними дорученнями №2117033585 від 14.12.2017 на суму 375 000,00 гривень.

Між сторонами були підписані:

- Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018 року на суму 109 860,00 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 11.04.2018);

- Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 року на суму 343 177,20 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 11.05.2018);

- Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 року на суму 977 058,00 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 29.06.2018);

- Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року на суму 128 599,20 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 31.07.2018);

- Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року на суму 622 818,00 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 24.09.2018);

- Акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року на суму 129 522,00 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 05.10.2018);

- Акт №7 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року на суму 382 809,60 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 30.10.2018);

- Акт №8 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року на суму 703 659,60 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 19.11.2018);

- Акт №9 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на суму 352 304,40 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 05.12.2018);

- Акт №10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на суму 133 028,40 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 20.12.2018);

- Акт №11 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на суму 134 957,95 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 28.12.2018);

- Акт №12 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року на суму 166 014,74 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 23.04.2019);

- Акт №13 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року на суму 34 524,42 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 29.05.2019);

- Акт №14 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року на суму 73 839,65 гривень та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (дата підписання 31.07.2019),

а всього на загальну суму 4 292 173,16 гривень.

На момент прийняття рішення у справі відповідачем залишились невиконаними наступні роботи:

І. Підготовчі роботи:

Демонтажні роботи

- II етап (відм. +11.000);

- II етап (відм. +6.200);

- III етап (відм. +11.000);

- III етап (відм. +6.200);

- IV етап (відм. +6.200)

II. Будівельні роботи:

- заміна крівлі:

- влаштування огорожі та водостічної системи крівлі;

- монтаж металоконструкції стрем`янки;

- монтаж протипожежних баків;

- монтаж площадок зі сходами;

- перевлаштування перекритій (заміна та посилення балок, влаштування монолітних плит ПМ-1 и ПМ-2);

- посилення колон К1, К2, К3 и К4 с ростверками;

- влаштування стінового огородження із газоблоків;

- влаштування протипожежних перегородок;

- установка воріт та дверей;

- установка вікон;

- влаштування підлоги;

- монтаж внутрішнього освітлення;

- антикорозійний захист діючих конструкцій;

- оздоблення стель та стін;

- облицювання фасадів панелями з фасонними елементами;

- облицювання фасадів профільованим листом з фасонними елементами;

- влаштування ганку та піддашків над входами в будівлю;

- монтаж металоконструкцій будівлі;

- влаштування площадки та сходів у осі 1;

- влаштування сходів по осі Д;

- влаштування бетонної відмостки, бетонних фундаментів.

Вартість невиконаних робіт склала 4 118 352,71 гривень.

Наведене й зумовило звернення позивача до господарського суду з даним позовом про стягнення неустойки та штрафу за порушення строків виконання робіт.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено несвоєчасне виконання відповідачем робіт за договором №5212-ЦД-УМТС-У від 13.12.2017. Відповідачем не надано доказів своєчасного виконання робіт за договором, внесення змін до Графіку виконання робіт, узгодження інших строків виконання робіт тощо.

Так, позивачем нараховано неустойку за порушення строків виконання робіт на загальну суму 10 620 087,51 гривень згідно поданого розрахунку, а також штраф у відповідності до п.8.2.1. договору по кожному з видів робіт у загальному розмірі 411 835,27 гривень.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов`язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (стаття 549 ЦК України).

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

У пункті 8.2. договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання Робіт та/або етапу Робіт, обумовленого у Графіку виконання Робіт до цього договору (п.3.1.) Підрядник несе наступну відповідальність:

невиконання Робіт та/або етапу Робіт, обумовленого у Графіку виконання Робіт до цього договору (п.3.1.), Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від вартості Робіт за договором (п.8.2.1. договору);

у випадку, якщо невиконання Робіт та/або етапу Робіт, обумовленого у Графіку виконання Робіт до цього договору (п.3.1.), буде перевищувати 10 календарних днів, то Підрядник, починаючи з 11 дня , сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості Робіт за договором за кожен день прострочення (п.8.2.2. договору).

Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем умов договору та невиконання грошового зобов`язання, погодження між сторонами умов про відповідальність у вигляді неустойки та штрафу, позивач має право на нарахування неустойки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок неустойки, штрафу), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.

Перевіривши розрахунок штрафу позивача судом встановлено, що він є арифметично вірним.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки, суд дійшов висновку, що він є арифметично та методологічно не вірним.

Так, позивачем нараховано неустойку за кожний окремий етап, вид робіт за порушення строків виконання таких робіт згідно Графіку виконання робіт.

При цьому заявником взагалі не наведено яким чином обраховувалась вартість кожного етапу, виду робіт.

У Додатку №2 Договірна ціна такого розмежування (вартість окремого етапу, виду робіт) не визначено.

Натомість, у Додатку №3 Графік виконання робіт поруч з найменуванням етапів робіт по об`єктах визначено граничну вартість таких робіт.

Перевіривши наведену у розрахунку вартість невиконаних робіт кожного з етапів робіт визначеній у Додатку №3 Графік виконання робіт , судом встановлено таке.

Згідно Графіку гранична вартість робіт з влаштування ганку та піддашків над входами в будівлю - 20 000,00 гривень, в той час як позивачем у розрахунку визначено невиконання такого виду робіт на суму 37 075,20 гривень;

згідно Графіку гранична вартість робіт з влаштування площадки та сходів у осі 1 - 12 000,00 гривень, в той час як позивачем у розрахунку визначено невиконання такого виду робіт на суму 207 943,20 гривень;

згідно Графіку гранична вартість робіт з влаштування сходів по осі Д - 10 000,00 гривень, в той час як позивачем у розрахунку визначено невиконання такого виду робіт на суму 207 943,20 гривень тощо.

З поданих позивачем Актів приймання виконаних будівельних робіт не вбачається можливим встановити які роботи якого з етапів (видів) робіт відповідачем виконані та на яку суму, а тому суд позбавлений можливості перевірити розрахунок позивача.

Відтак, розмір неустойки розраховується на загальну суму невиконаних робіт (4 118 352,71 гривень) починаючи з 11 дня від дня кінцевої дати виконання всіх робіт згідно Графіку виконання робіт (15.11.2018).

Так, за здійсненим судом перерахунком, загальний розмір неустойки за порушення строків виконання робіт за період з 26.11.2018 по 20.02.2020 становить 9 307 477,12 гривень .

Відповідно до вимог статті 1 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст.11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, положення частини третьої статті 551 ЦК України, ст. 233 ГК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад господарського судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення пені, і дане питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Як вже зазначалось, у пункті 8.2. договору сторони узгодили, що за порушення строків виконання Робіт та/або етапу Робіт, обумовленого у Графіку виконання Робіт до цього договору (п.3.1.) Підрядник несе наступну відповідальність:

невиконання Робіт та/або етапу Робіт, обумовленого у Графіку виконання Робіт до цього договору (п.3.1.), Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від вартості Робіт за договором (п.8.2.1. договору);

у випадку, якщо невиконання Робіт та/або етапу Робіт, обумовленого у Графіку виконання Робіт до цього договору (п.3.1.), буде перевищувати 10 календарних днів, то Підрядник, починаючи з 11 дня, сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості Робіт за договором за кожен день прострочення (п.8.2.2. договору).

В свою чергу, загальна вартість робіт, що є предметом даного договору складає - 8 410 525,87 гривень. (п. 5.1 договору в редакції Додаткової угоди №3 від 22.04.2019).

Вартість невиконаного зобов`язання становить 4 118 352,71 гривень .

Судом встановлено, що відповідач порушив строки виконання робіт. При цьому, позивачем нараховано неустойку на суму 10 620 087,51 гривень, штраф у розмірі 411 835,27 гривень, а всього на суму 11 031 922,78 гривень, що значно перевищує суму договору, а вартість невиконаного зобов`язання майже в три рази, що не є співрозмірним і позивач, заявляючи до стягнення таку суму штрафних санкцій, порушує принцип добросовісності.

За перерахунком суду розмір неустойки і штрафу становить 9 719 312,39 гривень (9 307 477,12 + 411 835,27).

Стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі, що перевищує вартість робіт (вдвічі перевищує вартість невиконаних робіт), не можна вважати таким, який би відповідав завданню господарського судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи, а тому є очевидним, що стягнення заявлених штрафних санкцій суперечить критерію справедливості.

Суд, приймає до уваги таке:

- штрафні санкції не доводились та не обґрунтовувались понесеними позивачем збитками; матеріали справи не містять доказів негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання (тобто відсутні докази, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача);

- надмірно великий розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій порівняно з ціною договору (більш ніж в 2 рази);

- позивач не скористався своїм правом передбаченим п.3.3., 10.2. договору на розірвання договору в односторонньому порядку та укладення іншого договору підряду з іншим підрядником;

- позивач не звертався до відповідача ані з претензіями, ані з позовними вимогами про спонукання до виконання робіт за договором, що може свідчити про зацікавленість позивача в отриманні штрафних санкцій у значному розмірі, а не фактичному виконанні робіт за договором. Тобто наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

Так, задля додержання балансу інтересів сторін, для усунення явної неспіврозмірності між сумою штрафних санкцій та порушеним інтересом позивача, оскільки збитків йому не завдано, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права суду щодо зменшення неустойки до розміру, який дорівнює 50 відсоткам від вартості невиконаного зобов`язання, а саме до 2 059 176,36 гривень.

При цьому чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №904/2847/19 від 26.03.2020, Великої палати Верховного Суду №902/417/18 від 18.03.2020.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно визначеному судом розміру штрафних санкцій.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 185, 191, 231, 236-238, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Перспектива про стягнення 11 031 922,78 гривень, з яких: 411 835,27 гривень штраф, 10 620 087,51 гривень неустойка - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Перспектива (87537, Донецька область, місто Маріуполь, Вулиця Купріна, будинок №2, код ЄДРПОУ 38586722) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ (85003, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Київська, будинок №1, код ЄДРПОУ 00176472) 2 059 176,36 гривень неустойки, 411 835,27 гривень штрафу, а також 145 789,68 гривень судового збору.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 8 560 911,15 гривень неустойки - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суд доводить до відома учасників справи, що враховуючи зміни до прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, які були внесенні Законом №540-ІX від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею, зокрема, 256 продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 30.06.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2020.

Позивач: Публічне акціонерне товариство ДТЕК Добропільська ЦЗФ (85003, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Київська, будинок №1, код ЄДРПОУ 00176472)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Перспектива (87537, Донецька область, місто Маріуполь, Вулиця Купріна, будинок №2, код ЄДРПОУ 38586722)

Суддя С.М. Фурсова