Рішення

від 25.06.2020 по справі 923/121/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 червня 2020 року Справа № 923/121/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області

до відповідача: Виробничого кооперативу "Таврія", с.Генічеська Гірка Генічеського району Херсонської області

про визнання додаткової угоди укладеною

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.06.2020р. відмовлено у задоволенні позову Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання додаткової угоди укладеною.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. та надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК.

При цьому в судовому засіданні 10.06.2020р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу для надання можливості подати до суду додаткові докази у встановлений ГПК України строк.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.06.2020р. для розгляду клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено судове засідання на 25.06.2020р., запропоновано позивачу надати письмово викладену позицію щодо заяви відповідача.

17.06.2020р. від відповідача надійшли додаткові докази щодо понесених судових витрат.

18.06.2020р. від відповідача надійшли докази вручення позивачу документів, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Учасники провадження, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

За приписами ч.ч.3, 4 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так у відзиві на позовну заяву відповідач Виробничий кооператив "Таврія" навів попередній розрахунок судових витрат та просив стягнути з позивача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні 10.06.2020р. в якості доказів понесення витрат на оплату послуг на правничу допомогу представником відповідача подано до суду:

- Копію Договору про надання правничої допомоги від 12.03.2020р.;

- Копію Додаткової угоди №1 від 12.03.2020р. до Договору №б/н від 12.03.2020р. про надання правничої допомоги;

- Копію платіжного доручення №12 від 09.06.2020р. про сплату 7000,00 грн. за надання правничих послуг.

17.06.2020р. від відповідача надійшли до суду:

- Копія Додаткової угоди №2 від 11.06.2020р. до Договору №б/н від 12.03.2020р. про надання правничої допомоги;

- Копія Акту №1 від 12.06.2020р. до Договору про надання правничої допомоги від 12.03.2020р.;

- Дублікат квитанції від 12.06.2020р. №0.0.1733416590.1 про сплату 4000,00 грн. за надання правничої допомоги.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 12.03.2020р. між Виробничим кооперативом "Таврія" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Єрмолаєв, Крижановський та партнери" (Адвокатське об`єднання) укладено договір №б/н про надання правничої допомоги, за умовами якого Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта в усіх установах, підприємствах, організаціях, державних органах, з правом подання та одержання від імені Клієнта заяв, скарг, довідок та інших документів, а також надавати необхідну правову допомогу у кримінальному, цивільному, адміністративному судочинстві, виконувати доручення Клієнта, що не суперечать діючому законодавству, використовувати передбачені законодавчими актами засоби і методи представництва інтересів Клієнта.

Відповідно до п.2.1 Договору, Адвокатське об`єднання надає необхідну юридичну допомогу, відповідно до вимог законодавства України, а також чинних міжнародних договорів, ратифікованих в установленому законом порядку. Адвокатське об`єднання зобов`язане надавати письмові або усні консультації Клієнту за будь-якими правовими питаннями.

Згідно п.3.1, Клієнт зобов`язаний надати Адвокатському об`єднанню для здійснення представництва в усіх організаціях (підприємствах, державних органах), кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві всю необхідну інформацію, яка йому відома та всі документи, що пов`язані зі справою.

В п.5.1 Договору сторони домовились, що ціни за надані послуги за цим Договором визначаються окремою додатковою угодою.

12.03.2020р. між Виробничим кооперативом "Таврія" та Адвокатським об`єднанням "Єрмолаєв, Крижановський та партнери" укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги від 12.03.2020р., відповідно до якої вартість правової допомоги, що надається Адвокатським об`єднанням Клієнту в межах Договору про надання правничої допомоги №б/н від 12.03.2020р. становить 7000,00 грн., сума вартості правової допомоги може бути збільшена чи зменшена за домовленістю сторін з урахуванням обсягу надання правової допомоги Клієнту.

09.06.2020р. на підставі платіжного доручення №12 відповідачем перераховано Адвокатському об`єднанню 7000,00 грн. за надання правничих послуг.

11.06.2020р. між Виробничим кооперативом "Таврія" та Адвокатським об`єднанням "Єрмолаєв, Крижановський та партнери" укладено Додаткову угоду №2 до Договору про надання правничої допомоги від 12.03.2020р., відповідно до якої сторони дійшли згоди про збільшення вартості правової допомоги, що надається Адвокатським об`єднанням Клієнту в межах Договору про надання правничої допомоги №б/н від 12.03.2020р. до загальної суми 11000,00 грн., сума вартості правової допомоги може бути збільшена чи зменшена за домовленістю сторін з урахуванням обсягу надання правової допомоги Клієнту. Враховуючи те, що Клієнтом вже було сплачено 7000,00 грн., Клієнт сплачує 4000,00 грн. протягом 5 банківських днів.

12.06.2020р. на підставі квитанції від 12.06.2020р. №0.0.1733416590.1 відповідачем перераховано Адвокатському об`єднанню 4000,00 грн. за надання правничих послуг.

Згідно Акту №1 виконаних робіт до договору №б/н про надання правничої допомоги від 12.03.2020р., загальна вартість робіт склала 11000,00 грн.

Разом з тим, відповідачем не було подано до суду клопотання про покладення на позивача судових витрат в сумі 11000,00 грн.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 5 статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Як слідує з матеріалів справи, 12.06.2020р. між Адвокатським об`єднанням в особі керуючого партнера Крижановського М.В. та Виробничим кооперативом "Таврія" в особі виконавчого директора Долженка В.Б. складено Акт №1 виконаних робіт, відповідно до якого Виконавець за договором для Замовника виконав юридичні послуги в рамках захисту інтересів Клієнта в рамках господарської справи №923/121/20.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 12.03.2020р. до договору №б/н про надання правничої допомоги від 12.03.2020р. Замовником було сплачено 7000,00 грн.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 11.06.2020р. до договору №б/н про надання правничої допомоги від 12.03.2020р. Замовником було сплачено 4000,00 грн.

Договір виконано, претензій та зауважень щодо наданих послуг за договором немає.

Відповідно до Акту, роботи виконані у наступному обсязі:

- Надання усної консультації, витрачений час 1 год., вартість 1000,00 грн.

- Аналіз позовної заяви з додатками, витрачений час 1 год. 30 хв., вартість 1500,00 грн.

- Аналіз судової практики, витрачений час 1 год. 30 хв., вартість 1500,00 грн.

- Аналіз законодавства, витрачений час 1 год., вартість 1000,00 грн.

- Написання відзиву на позовну заяву та формування копій, витрачений час 3 год., вартість 3000,00 грн.

- Консультування перед судовими засіданнями, витрачений час 2 години, вартість 2000,00 грн.

- Підготовка виступу у судових дебатах, витрачений час 1 год., вартість 1000,00 грн.

Загальна вартість виконаних робіт становить 11000,00 грн.

Досліджуючи надані відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання Адвокатським об`єднанням "Єрмолаєв, Крижановський та партнери" професійної правничої допомоги відповідачу у даній справі, виходячи з такого.

Так, між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Єрмолаєв, Крижановський та партнери" укладено договір про надання комплексної правничої допомоги від 12.03.2020р., яким передбачено повноваження Адвокатського об`єднання через своїх партнерів, адвокатів надавати правову допомогу та захист інтересів відповідача, в тому числі, в господарських судах.

Тобто, на підставі договору від 12.03.2020р. про надання правничої допомоги Адвокатське об`єднання має надавати клієнту професійну правничу допомогу.

В Акті №1 виконаних робіт від 12.06.2020р. наведено детальний опис робіт (наданих послуг) у даній справі, виконаних Адвокатським об`єднанням, із зазначенням часу надання правничої допомоги.

За результатами перевірки документів, наданих відповідачем до матеріалів справи, судом встановлено, що Додатковою угодою №2 від 11.06.2020р. до договору передбачено фіксовану вартість адвокатських послуг у розмірі 11000,00 грн.

На виконання умов договору про надання юридичних послуг, відповідачем сплачено грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням №12 від 09.06.2020р. та дублікатом квитанції від 12.06.2020р. №0.0.1733416590.1.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши надані відповідачем докази витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає надані докази такими, що підтверджують витрати відповідача на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що мають бути покладені на позивача, суд виходить з наступного.

Як зазначено в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Однак, у даній справі позивач Щасливцевська сільська рада не звернувся до суду із заявою про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, відтак, підстав для зменшення суми судових витрат у суду немає.

Разом з тим, у тій же постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 Об`єднаною палатою Верховного Суду викладено наступні висновки.

Так, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Так відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено про стягнення з позивача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Клопотання про збільшення цієї суми до 11000,00 грн. матеріали справи не містять.

Водночас, суд, беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про розподіл судових витрат і стягнення з позивача на користь Виробничого кооперативу "Таврія" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн., виходячи з наступного.

Як зазначалось, згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено:

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012р., гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

В даному випадку представництво інтересів відповідача безпосередньо в суді адвокатом не здійснювалось.

Наразі, відповідно до Акту виконаних робіт від 12.06.2020р. Адвокатським об`єднанням були надані Клієнту послуги з надання усних консультацій та написання відзиву на позовну заяву.

Що стосується написання відзиву на позовну заяву та формування копій документів, суд зауважує наступне.

08.04.2020р. до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, підписаний виконавчим директором ВК "Таврія" Долженко В.Б. разом із додатковими доказами, завіреними останнім.

З тексту означеного відзиву не вбачається, що його готував спеціаліст з права, адвокат.

Викладені у відзиві обставини не стосуються безпосередньо предмету спору, містять лише посилання на правовідносини сторін, що мали місце впродовж тривалого часу. Відзив не містить посилань на судову практику з аналогічних спорів та приписів законодавства, що безпосередньо стосуються предмету спору, та не містить посилань на обставини, що стали підставою для відмови у задоволенні позову.

В контексті формування Адвокатським об`єднанням копій документів до відзиву суд звертає увагу на наступне.

Так відповідно до п.4.3 Договору про надання правничої допомоги від 12.03.2020р., адвокату Адвокатського об`єднання надається право завіряти всі копії документів, що надаються Клієнтом, надаються всі інші необхідні дії.

Додані до відзиву документи завірені виконавчим директором Долженко В.Б., а до заяви про усунення недоліків відзиву - головою ВК "Таврія" Пономарьовою І.А.

За наведеного відповідачем не доведено, в чому саме полягала участь Адвокатського об`єднання при написанні відзиву на позовну заяву та формуванні копій документів до нього.

Решта послуг Адвокатського об`єднання, відповідно до Акту №1, полягає у аналізі позовної заяви, судової практики та законодавства, надання консультацій.

Суд при вирішення питання щодо компенсації витрат на правову допомогу також керується позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 12.09.2018 року у справі № 810/4749/15, де останній підкреслив необхідність детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за недоцільні, дублюючі одна одну, послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків.

Так в Акті виконаних робіт є дублюючі положення щодо надання консультацій, не наведено, в чому саме полягає послуга адвоката при наданні усних консультацій, консультуванні перед судовими засіданнями та підготовкою виступу у судових дебатах.

Отже, аналіз визначених сторонами в Акті виконаних робіт, з врахуванням поданих відповідачем до матеріалів справи заяв по суті справи (відзиву та доданих до нього документів), свідчить про штучне завищення обсягу виконаних Адвокатським об`єднанням послуг та витраченого на їх надання часу.

Суд зауважує, що даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, позовна заява та додані до неї документи мають невеликий обсяг. При цьому, відзив відповідача, фактично, містить аналіз інших обставин, аніж тих, на які посилається позивач у позові.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, однак, суд має оцінити рівень адвокатських витрат з урахуванням того, чи є їх сума обґрунтованою.

Відтак, здійснюючи розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи, з огляду на те, що дана справа не є складною, обсяг матеріалів справи та доданих позивачем до позовної заяви доказів є незначним, суд вважає вказаний Адвокатським об`єднанням затрачений час невиправдано завищеним.

В силу положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №905/1795/18.

За таких обставин, судом встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є частково співмірним з наданими послугами адвоката, пов`язаними із розглядом даної справи. Так, надання правничої допомоги відповідачу при підготовці цієї справи до розгляду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а судова практика щодо вирішення спірних правовідносин є сталою та передбачуваною.

Між тим, з матеріалів справи не вбачається, що поданий до суду відзив на позовну заяву та додані до нього документи дійсно були підготовлені адвокатом.

Отже, у зв`язку з розглядом цієї справи відповідачу був наданий певний обсяг адвокатських послуг, втім він не є співмірним із складністю справи та часом, витраченим на виконання відповідних послуг.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для відповідача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

З огляду на викладене, на позивача підлягають покладенню судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. та означена сума підлягає стягненню з Щасливцевської сільської ради на користь Виробничого кооперативу "Таврія".

У задоволенні решти заяви суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 13, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Заяву Виробничого кооперативу "Таврія" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Покласти судові витрати Виробничого кооперативу "Таврія" на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. на Щасливцевську сільську раду.

3. Стягнути з Щасливцевської сільської ради (код ЄДРПОУ 26186462, 75580, Херсонська область Генічеський район, с.Щасливцеве, вул.Миру, 26) на користь Виробничого кооперативу "Таврія" (код ЄДРПОУ 24954595, 75581, Херсонська область Генічеський район, с.Генічеська Гірка, вул.Набережна, 27-Г) - 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. В решті заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень Закону України від 30.03.2020р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно п.п. 17.5 пункту 17 Розділу "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повне додаткове рішення підписано 06.07.2020р.

Суддя М.Б. Сулімовська