Рішення

від 06.07.2020 по справі 160/3443/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року Справа №160/3443/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АРТЕМІВСЬКЕ" до Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року по справі № 160/3443/19 позовні вимоги задоволено частково.

Вказаним вище рішенням суду не вирішено питання про судові витрати на правничу допомогу, які здійсненні позивачем під час розгляду справи, оскільки позивач у позовній заяві вказує на те, що докази витрат на правничу допомогу будуть надані відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України.

11.06.2020 року від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення стосовно витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. До заяви позивач додав наступні документи: договір про надання правової допомоги № 43 від 21.10.2019 року, додаткова угода № 1 до вказаного договору, акт приймання передачі послуг № 1 від 14.04.2020 року. Позивач вказує на те, що КАС України не вимагає надання доказів фактичної сплати витрат на правничу допомогу; позивач вказує на те, що за умовами договору про надання правничої допомоги зобов`язаний оплатити витрати адвоката протягом 10-ти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили. Грошова винагорода в разі вирішення спору на користь позивача у суді першої інстанції у розмірі 1000 грн. не вказана а акті приймання - передачі послуг за договором про надання правничої допомоги № 1 до Договору № 43 про надання правничої допомоги від 21.10.2020 року, оскільки даний правовий результат створено не самим адвокатом. Справа для позивача має суттєве значення, оскільки становить суспільний інтерес.

Ухвалою суду від 12.06.2020 року розгляд заяви позивача про винесення додаткового рішення призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмову провадженні) 22.06.2020 року.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року розгляд заяви позивача відкладено на 06.07.2020 року.

02.07.2020 року відповідач через відділ діловодства суду надав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просить суд відмовити позивачу в ухвалені додаткового рішення щодо вирішення питань про розподіл судових витрат. Клопотання обґрунтовано наступним: позивачем не надано суду копії платіжного документу на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу; позивачем пропущено строк звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат, визначеного ч.7 ст. 139 КАС України; розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого адвокатом часу не відповідає ринковим цінами на адвокатські послуги, у матеріалах справи не міститься належне обґрунтування та докази витраченого часу на правову допомогу.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Щодо строків подання позивачем документів стосовно витрат на правничу допомогу.

Згідно ч.7 ст. 139 КАС України докази стосовно витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, подаються до закінчення досувих дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що докази витрат на правничу допомогу будуть надані відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України.

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ VI "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

На усій території України карантин установлено з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211.

Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону № 540-ІХ, тобто з 02 квітня 2020 року.

Суд зазначає, що Закон № 540-ІХ прямо не вказує на те, що строк, передбачений ч.7 ст. 139 КАС України підлягає продовженню. Однак Закон № 540-ІХ чітко та прямо вказує на те, що строк для подання доказів не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється в силу прямої вказівки закону.

Згідно із Законом № 540-ІХ строк, на який продовжені процесуальні строки, визначений строком закінчення карантину, тобто моментом, коли Кабінет Міністрів України ухвалить офіційне рішення про його закінчення.

За вказаних обставин позивачем не пропущено строк встановлений ч.7 ст. 139 КАС України для подання доказів понесених судових витрат.

У відповідності до ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно вимог ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що 21.10.2019 року року між позивачем та Адвокатським бюро Трофімов Дмитро Юрійович був укладений договір про надання правничої допомоги № 43.

21.10.2019 року року між позивачем та Адвокатським бюро Трофімов Дмитро Юрійович укладено додаткову угоду № 1 до Договору договір про надання правничої допомоги № 43 від 21.10.2019 року.

У додатковій угоді сторони передбачили наступних обсяг послуг: аналіз юридичної ситуації, надання консультації позивачу - 500 грн., складання позовної заяви про визнання протиправними дій Дніпровської міської ради, зобов`язання вчинити дії - 2500 грн.; грошова винагорода в разі вирішення спору на користь позивача у суді першої інстанції - 1000 грн.

У матеріалах справи міститься акт приймання - передачі послуг за договором про надання правничої допомоги № 1 від 15.04.2020 року, у якому сторони визначили кількість на вартість наданих послуг: аналіз юридичної ситуації, надання консультації клієнту - 2 години, 500 грн.; складання позовної заяви про визнання протиправними дій Дніпровської міської ради, зобов`язання вчинити дії, 6 годин, 2500 грн. У акті приймання - передачі послуг за договором про надання правничої допомоги № 1 від 15.04.2020 року відсутня згадка про грошову винагороду в разі вирішення спору на користь позивача - 1000 грн. Позивачем та/або адвокатом Трофімовим Д.Ю. не надано суду додаткового акту приймання - передачі послуг за договором про надання правничої допомоги № 1 від 15.04.2020 року, у якому б сторони погодили грошову винагороду в разі вирішення спору на користь позивача - 1000 грн.

У матеріалах справи міститься ордер адвоката Трофімова Дмитра Юрійовича на представництво інтересів позивача у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

У матеріалах справи міститься також інформація з сайту Національної асоціації адвокатів України, про те, що Трофімов Дмитро Юрійович є адвокатом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 прийшла до висновку про можливість віднесення до судових витрат бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи.

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України). Натомість положеннями п. 2 ч.1 ст. 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

У Практичній рекомендації Вимоги щодо справедливої сатисфакції , яка видана Головою ЕСПЛ 28.03.2007 року відповідно до правила 32 Регламенту ЕСПЛ, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов`язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов`язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.

Враховуючи те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між позивачем та адвокатом, і є обов`язковими до виконання, а також те, що угода про надання правничої допомоги є дійсною, а загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи часткове задоволення заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Керуючись ст. 134, 139, 252 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Дніпровської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Об`єдання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у розмірі 2000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 06.07.2020 року

Помічник судді Лісна А.М.