Постанова

від 19.10.2020 по справі 160/3443/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3443/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року в адміністративній справі №160/3443/20 (головуючий суддя першої інстанції Златін С.В.) за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АРТЕМІВСЬКЕ до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 24.03.2020 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не забезпечення надання Комісією з питання врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра відповіді на звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське від 20.01.2020 року (вих. №20/01/20/1);

- зобов`язати Дніпровську міську раду забезпечити надання Комісією з питання врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра відповіді на звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське від 20.01.2020 року (вих. №20/01/20/1).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не забезпечення надання Комісією з питання врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра відповіді на звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське від 20.01.2019 року (вих.№20/01/20/1).

Зобов`язано Дніпровську міську раду забезпечити надання Комісією з питання врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра відповіді на звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське від 20.01.2019 року (вих. № 20/01/20/1).

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

09.06.2020 року позивачем подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.. До заяви позивач додав наступні документи: договір про надання правової допомоги №43 від 21.10.2019 року, додаткова угода №1 до вказаного договору, акт приймання передачі послуг №1 від 14.04.2020 року. Позивач вказує на те, що КАС України не вимагає надання доказів фактичної сплати витрат на правничу допомогу; позивач вказує на те, що за умовами договору про надання правничої допомоги зобов`язаний оплатити витрати адвоката протягом 10-ти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили. Грошова винагорода в разі вирішення спору на користь позивача у суді першої інстанції у розмірі 1000 грн. не вказана в акті приймання - передачі послуг за договором про надання правничої допомоги №1 до Договору №43 про надання правничої допомоги від 21.10.2020 року, оскільки даний правовий результат створено не самим адвокатом. Справа для позивача має суттєве значення, оскільки становить суспільний інтерес.

Відповідач подавав до суду першої інстанції клопотання, яким просив відмовити в задоволенні зави про стягнення витрати на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року стягнуто з Дніпровської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Об`єдання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське у якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у розмірі 2000 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не надано доказів фактичного понесення вказаних в заяві витрат, а також пропущено строк звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат, визначений ч.7 ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку письмового провадження. У суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, про що сторони повідомлені належним чином.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Посилання апелянта про пропущення позивачем строку звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат, визначений ч.7 ст. 139 КАС України, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в адміністративному позові зазначено прохання про стягнення витрат на правову допомогу та намір подати докази таких витрат.

Копію рішення суду першої інстанції від 01.06.2020 року, яке прийняте у письмовому провадженні, позивач отримав 05.06.2020 року (а.с.54).

Заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано 09.06.2020 року (згідно штампу на поштовому конверті (а.с.71), тобто у строк, передбачений ч.7 ст. 139 КАС України.

Задовольняючи вимоги заяви про стягнення правничої допомоги частково, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи , що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між позивачем та адвокатом, і є обов`язковими до виконання, а також те, що угода про надання правничої допомоги є дійсною, а загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи часткове задоволення заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Переглядаючи рішення в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Так, норми статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України регулюють питання, пов`язані з витратами сторін на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).

В обгрунтування заяви ОСББ Артемівське послалось на те, що справа для позивача має суттєве значення, оскільки становить суспільний інтерес.

До заяви позивачем додано:

- договір про надання правової допомоги №43 від 21.10.2019 року, додаткова угода №1 від 21.10.2019 року до вказаного договору, укладені між Адвокатським бюро Трофімов Дмитро Юрійович та ОСББ Артемівське ,

- акт приймання- передачі послуг №1 від 15.04.2020 року, складений Адвокатським бюро Трофімов Дмитро Юрійович та ОСББ Артемівське всього на 3000 гривень (а.с.63-66).

Позивач вказує на те, що КАС України не вимагає надання доказів фактичної сплати витрат на правничу допомогу, а за умовами договору про надання правничої допомоги клієнт зобов`язаний оплатити витрати адвоката протягом 10-ти днів з моменту набрання рішенням суду законної сили. Грошова винагорода в разі вирішення спору на користь позивача у суді першої інстанції у розмірі 1000 грн. не вказана в акті приймання - передачі послуг за договором про надання правничої допомоги №1 до Договору №43 про надання правничої допомоги від 21.10.2020 року, оскільки даний правовий результат створено не самим адвокатом.

Згідно акту приймання наданих послуг вбачається, що правові послуги надані Адвокатським бюро Трофімов Дмитро Юрійович , а саме: аналіз юридичної ситуації, надання консультації клієнту; складання позовної заяви про визнання протиправними дій Дніпровської міської ради, зобов`язання вчинити дії.

З вказаного акту не можливо встановити яким адвокатом зазначеного вище бюро надавались послуги, обсяг таких послуг та виконаних робіт, як і не надано доказів оплати позивачем вказаних послуг у визначеному розмірі.

Крім того, в даній справі предметом позову було визнання протиправною бездіяльності відповідача, а тому акт приймання-передачі складений відносно іншого позову.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вказана справа не представляє складності, явка в судове засідання будь-якої сторони у справі апеляційним судом не визнавалась обов`язковою, додаткових доказів у сторін судом апеляційної інстанції не витребовувалось.

Таким чином заява ОСББ Артемівське про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрати з правової допомоги є необгрунтованою.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні вимог заяви.

Оскільки за приписами ч. 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно із ч.4 ст.257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно із п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року в адміністративній справі №160/3443/20 задовольнити.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року в адміністративній справі №160/3443/20 скасувати.

В задоволенні заяви об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АРТЕМІВСЬКЕ про стягнення з Дніпровської міської ради витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак