Постанова

від 19.10.2020 по справі 160/3443/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3443/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року в адміністративній справі №160/3443/20 (головуючий суддя першої інстанції Златін С.В.) за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АРТЕМІВСЬКЕ до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 24.03.2020 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не забезпечення надання Комісією з питання врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра відповіді на звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське від 20.01.2020 року (вих. №20/01/20/1);

- зобов`язати Дніпровську міську раду забезпечити надання Комісією з питання врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра відповіді на звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське від 20.01.2020 року (вих. №20/01/20/1).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.01.2020 року вих.№20/01/20/1 позивач звернувся до Комісії з питання врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра створеної рішенням Дніпровської міської ради від 25.09.2019 року №115/48 зі зверненням для отримання висновку про правовий статус приміщення та можливості визнання його як допоміжного. Проте, станом на дату звернення позивача із позовом, відповідь на звернення позивача не надходила.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не забезпечення надання Комісією з питання врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра відповіді на звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське від 20.01.2019 року (вих.№20/01/20/1).

Зобов`язано Дніпровську міську раду забезпечити надання Комісією з питання врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра відповіді на звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське від 20.01.2019 року (вих. № 20/01/20/1).

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом при прийнятті рішення не враховано рішення міської ради від 25.09.2019 року №115/48 Про врегулювання питання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках міста Дніпра , пунктом 3 якого визначено, що у разі виникнення спірних питань щодо розмежування допоміжних та нежитлових приміщень співвласники багатоквартирного будинку та їх представники, балансоутримувач можуть звернутися із заявою до комісії про визначення правового статусу приміщень. Відповідно до пункту 4.1. рішення для визначення правового статусу приміщення у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра здійснює обстеження відповідних приміщень. Отже, враховуючи відповіді виконавчих органів міської ради, звернення ОСББ Артемівське від 20.01.2020 року знаходиться на розгляді Комісії, розгляд якого тимчасово призупинено у зв`язку із запровадженим карантином на всій території України та буде продовжено після припинення карантину. Фактично, позовні вимоги ОСББ Артемівське є безпідставними та необгрунтованими, а позов є передчасним, оскільки визначення правового статусу нежитлового приміщення в період карантину по вул.Січових Стрільців, 8А є неможливим. Розгляд звернень буде продовжено після припинення карантину.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження. У суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, про що сторони повідомлені належним чином.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АРТЕМІВСЬКЕ 20.01.2020 року листом за №20/01/20/1 (датованим 20.01.2019 року) в порядку Закону України Про звернення громадян звернувся до Комісії з питань врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, створеною рішенням Дніпровської міської ради від 25.09.2019 року №115/48, зі зверненням для отримання висновку про правовий статус приміщення котельної в буд. АДРЕСА_1 та можливості визначення його як допоміжного (а.с.8).

Вказане відправлення вручено відповідачу 24.01.2020 року, що підтверджується інформацією із сайту Укрпошта (а.с.11).

Оскільки станом на день подання позовної заяви жодної відповіді щодо свого звернення позивач не отримав, він звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частиною 5 вищезазначеного Закону передбачено, що звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про звернення громадян звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (стаття 15 Закону України Про звернення громадян ).

Відповідно до статті 19 Закону України Про звернення громадян органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Згідно із статтею 20 Закону України Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Як зазначалось вище, звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське за вих. № 20/01/20/1 вручено відповідачу 24.01.2020 року.

Таким чином, з урахуванням положень статті 20 Закону України Про звернення громадян останнім днем надання відповіді на запит позивача з урахуванням місячного строку є 24.02.2020 року.

Згідно тексту адміністративного позову на час його подання позивачем не отримано будь-якої відповіді на зазначене вище звернення.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що звернення ОСББ Артемівське за вхідним №16/38 від 28.01.2020 року знаходиться на розгляді Комісії з питань врегулювання розмежування допоміжних та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Дніпра.

Апелянт надав до апеляційної скарги лист за №5 від 29.04.2020 року, яким на звернення ОСББ Артемівське останнього повідомлено, що у зв`язку із запровадженням карантину з 12.03.2020 року до 11.05.2020 року, обстеження приміщень, яке призначене на 27.03.2020 року буде проведено після припинення карантину (а.с.113).

Будь-яких інших відповідей (повідомлень) на звернення позивача апелянтом не надано та матеріали справи таких документів не містять.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначений апелянтом лист за №5 від 29.04.2020 року як доказ своєчасного реагування на звернення позивача, оскільки такий лист сформований через три місяці з дня звернення позивача, тобто з порушенням встановлено статтею 20 Закону України Про звернення громадян строку. До того ж апелянтом не зазначено, яким чином вказаний лист направлений на адресу позивача та чи отриманий останнім.

Крім того, апеляційна скарга не містить обґрунтувань щодо своєчасного реагування на звернення позивача в місячний термін, тобто до 24.02.2020 року. У вказаний період карантин на території України не був встановлений і відповідачу ніщо не заважало своєчасно інформувати позивача про хід розгляду його звернення, призначення чи відкладення обстежень, наслідки перевірок і т.і..

Відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів своєчасного реагування на звернення ОСББ Артемівське за вих. №20/01/20/1 у встановлений Законом України Про звернення громадян строк, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

На підставі зазначених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не надання відповіді на звернення позивача від 20.01.2019 року №20/01/20/1, поданого в порядку Закону України Про звернення громадян .

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Оскільки за приписами ч. 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно із ч.4 ст.257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно із п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року в адміністративній справі №160/3443/20 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року в адміністративній справі №160/3443/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак