Рішення

від 23.06.2020 по справі 440/1899/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/1899/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пуленко М.І.,

та представників сторін:

від позивача - Чорнуха Ю.В.,

від відповідача - Максименко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Приватне акціонерне товариство "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" (надалі - позивач; ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17") звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Центрального округу (надалі - відповідач, Інспекція), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати припис від 13.03.2020 №22/2/4-23.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неправомірність спірного припису, оскільки:

- перевірка технічного стану установок очистки газу на джерелі викиду №12, 13 проводилась 27.06.18, 21.11.18, 26.06.19, 07.11.19, що підтверджується відповідними актами перевірки технічного стану;

- відповідачу разом із запереченням до акта перевірки був наданий наказ №4/е від 11.01.20 "Про призначення осіб, відповідальних за належне розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку та ведення журналу обліку робочого часу установок очистки пилу", позивач ще до перевірки та до складання оскаржуваного припису виконав вимоги п.2.2.2 Правил технічної експлуатації установок очистки газу в частині призначення відповідальної особи, вказані обставини проігноровані посадовими особами відповідача під час складення оскаржуваного припису;

- позивач здійснює ведення журналу обліку роботи газоочисних та пиловловлюючих установок, копія журналу надавалась відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки, крім того Правила технічної експлуатації установок очистки газу не містять вимог про обов`язковість ведення зазначеного журналу, його форму не затверджено, а тому не може вважатися порушенням природоохоронного законодавства не ведення журналу обліку робочого часу установок очистки газу;

- відповідачу під час перевірки надавався протокол №26 засідання комісії по перевірці знань охорони праці від 25.12.19;

- інструкція з експлуатації установок очистки гагу розроблена товариством і затверджена наказом №9 від 25.02.20 "Про введення в дію інструкції №84" та надавалася відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки;

- вимогу про надання договору оренди земельної ділянки під будинком для малих сімей з вбудованими приміщеннями комерційного призначення не можливо виконати з огляду на бездіяльність органів місцевого самоврядування та умов карантину, який запроваджено постановою КМУ №211 від 11.03.20; крім того відповідач не наділений повноваження контролювати чинність договору оренди земельної ділянки та зобов`язувати певних осіб укладати такі договори;

- позивачем ведеться журнал поточного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари форми 1-ВТ, надавався відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки, однак не взятий до уваги;

- відповідно до пункту "м" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами. При цьому, вказана норма не визначає термінів та не встановлює конкретних строків, періодичність та програму підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

- у позивача наявні паспорти на всі місця зберігання відходів, вказані документи не запитувались інспектором під час перевірки, але були надані відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки;

- не зрозуміло яким чином позивач повинен відзвітувати щодо пункту 11 оскаржуваного припису про не допуск передачі утворених позивачем небезпечних відходів суб`єктам господарювання, у яких відсутня ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами; позивач не передавав і не продавав ТОВ "Компанія "Пролайн" ТОВ "Автопланета Кременчук", ТОВ "Астра-М"; крім того навіть якщо припускати, що ТОВ "Компанія" Пролайн", ТОВ "Автопланета Кременчук" та ТОВ "Астра-М" не дотримуються вимог чинного законодавства під час утворення у них небезпечних відходів, ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" не може нести відповідальність за можливі порушення, допущені його контрагентами;

- позивач має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5310436100-224, виданий 27.06.2014, строк дії дозволу не обмежений; товариство не допускало перевищення таких показників, а інспектором не встановлювались обставини перевищення кількості забруднюючих речовин в 1 куб. метрі викидів; дозвіл не містить будь-яких обмежень щодо загальних обсягів викидів, щодо загального часу роботи джерела викиду, щодо обсягів виробництва суб`єкта господарювання або щодо потужності викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря; відповідач не здійснював будь-яких вимірювань концентрації забруднюючих речовин у викидах стаціонарного джерела позивача;

- позивач під час перевірки надавав інспектору протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу №011003-03056-19, №00813-02041-19, №00813-02042-19, №01003-00147-19; факт видачі позивачу протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу свідчить про позитивні результати проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу та про відповідність параметрів їх викидів вимогам чинного законодавства; ні в приписі, ні в акті перевірки відповідачем не наведено який нормативно - правовий акт надає право державній екологічній інспекції вимагати у суб`єкта господарювання проведення інструментально-лабораторних вимірювань викидів забруднюючих речовин транспортних засобів;

- позивач надав договір із спеціалізованою організацією на передачу відходів та акти прийому передачі відходів, що утворились ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" в результаті обробки металу, однак відповідач проігнорував надані документи.

2. Позиція відповідача.

13.05.20 до суду надійшов відзив /том 1, а.с. 188-198/, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акта №06-28/213 від 06.03.20, складеного за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Зазначає, що твердження позивача про дотримання ним вимог законодавства України є безпідставними, у зв`язку з чим вимоги оскаржуваного припису вважає правомірними.

3. Інші заяви учасників справи.

26.05.20 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача посилався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.04.19 у справі №826/28014/15, відповідно до яких припис органу державного нагляду виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень.

18.06.20 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких представник зазначила, що інспектор, який складав акт перевірки та оскаржуваний припис, отримав заперечення товариства на акт перевірки 12.03.20. Оскаржуваний припис складений 13.03.20, а саме після отримання від позивача заперечення на акт з документами, які підтверджують безпідставність тверджень відповідача про нібито порушення природоохоронного законодавства. Відповідач проігнорував вищезазначені документи. Окрім того, всупереч норм чинного законодавства відповідач розглянув заперечення на акт перевірки вже після винесення оскаржуваного припису. Крім того, наголошувала, що відповідач під час проведення перевірки перевіряв декларації про відходи товариства, в акті не зазначав про порушення порядку надання декларацій про відходи, що свідчить про дотримання позивачем вимог Закону України "Про відходи", в тому числі і в частині ведення форми 1-ВТ.

18.06.20 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 14.04.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1899/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання 06.05.20 учасники справи не з`явилися, судовий розгляд адміністративної справи №440/1899/20 відкладено на 27.05.20.

У судове засідання 27.05.20 з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Протокольною ухвалою суду без виходу у нарадчу кімнату, з огляду на необхідність подання відповідачем заперечення на відзив, судом оголошено перерву до 11:30, 10.06.20.

У судове засідання 10.06.20 з`явились представники сторін. Протокольною ухвалою суду без виходу у нарадчу кімнату, з огляду на виклик свідка оголошено перерву у судовому засіданні до 11:30 18.06.20.

У судове засідання 18.06.20 з`явились представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

25.02.20 начальником Державної екологічної інспекції Центрального округу видано наказ №06-27/216 "Про проведення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17", яким з метою виконання плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2020 рік, затвердженого наказом від 28.11.19 №320, наказано направити для проведення планового заходу (перевірки) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17": ОСОБА_1 - головного спеціаліста відділу екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу (пункт 1 наказу). ОСОБА_1 наказано здійснити проведення вищезазначеного заходу в термін 02.03-16.03.20 року (пункт 2 наказу) /том 1 а.с. 199/.

Начальником Державної екологічної інспекції Центрального округу Є. Мартосенко видано ОСОБА_1 - начальнику відділу екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря - старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу; ОСОБА_1 - головному спеціалісту відділу екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу направлення №06-28/213 від 25.02.20 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17", дата початку та дата закінчення заходу: 02.03.-16.03.20, копію якого вручено представнику позивача 02.03.20, що підтверджується відміткою про вручення та підписом на примірнику направлення /том 1 а.с. 200 зворот/.

У термін з 02.03.20 по 06.03.20 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу ОСОБА_1 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №06-28/213 від 06.03.20 /том 1 а.с. 201-215/.

У розділі "Опис виявлених порушень" акта перевірки №06-28/213 від 06.03.20 описано виявлені порушення:

1. абзац 2 та 4 частини 1 статті 10 Закону України №2707-ХІІ, Правила затверджені наказом Міністерства природи №52, а саме: "Під час перевірки встановлено, що 4 джерела викиду ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" - №12, 13 обладнані пилогазоочисними установками. Вимоги Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 6.02.09 №52 передбачено обов`язок суб`єкта господарювання проводити огляд установок очистки газу для оцінки їх технічного стану не менше двох разів на рік комісією, яка призначається суб`єктом господарювання. ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" огляд установок очистки газу на джерелах викиду №№12, 1, для оцінки їх технічного стану проводиться один раз на рік (надано акти огляду технічного стану за 2019 рік. Отже, ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" не в повній мірі виконуються вимоги Правил, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 6.02.09 №52)".

2. абзац сьомий підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу ІІ Правил, затверджених наказом №52, а саме: "ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" не призначено осіб, відповідальних за належне розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку та ведення журналу обліку робочого часу установок очистки газу".

3. абзац сьомий підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу ІІ Правил, затверджених наказом №52, а саме: "ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" не ведеться журналу обліку робочого часу установок очистки газу".

4. підпункт 2.2.4 пункту 2.2 розділу ІІ Правил, затверджених наказом №52, а саме: "ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" не проводиться технічне навчання і перевірка знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу інженерно-технічного персоналу та обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу".

5. абзац сьомий підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу ІІ Правил, затверджених наказом №52, а саме: "ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" не розроблено і не затверджено інструкцію з експлуатації установок очистки газу відповідно до умов їх роботи".

6. статті 20-2, 68 Закону України №1264-ХІІ, статті 8, 11 Закону України №877-V, а саме: "Представлено договір оренди землі, укладений між Кременчуцькою міською радою та ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" на земельну ділянку під будинком для малих сімей з вбудованими приміщеннями комерційного призначення, зареєстрований 1.03.07 за №040754800093 строком на 5 років. Чинний договір оренди земельної ділянки під будинком для малих сімей з вбудованими приміщеннями комерційного призначення ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" не надано".

7. пункт "г" частини першої статті 17 Закону України №187, а саме: первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" по встановленій формі 1-ВТ не ведеться .

8. пункт "м" частини першої статті 17 Закону України №187/98, а саме: "ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" не забезпечує професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами".

9. частина друга статті 33 Закону України №187/98, а саме: "ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів спеціальний паспорт не складено".

10. пункт "є" частини першої статті 17, пункт "е" частини першої статті 32, частина третя статті 34 Закону України №187, а саме: "відповідно до довідки ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" від 5.03.20 №3, ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" при експлуатації власного легкового автотранспорту здійснює заміну будь-якої технічної рідини (гальмівної рідини, охолоджуючої рідини, гідравлічної рідини, моторного мастила), включаючи підбір, заміну та подальшу утилізацію у ТОВ "Компанія "Пролайн", ТОВ "Автопланета Кременчук", ТОВ "Астра-М", відпрацьовані рідини та деталі залишаються в компаніях, які проводять технічне обслуговування. Відповідно до статті 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів. Згідно статті 32 Закону України "Про відходи" з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє середовище та здоров`я людини забороняється передавати небезпечні відходи громадянам, підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не забезпечують утилізацію чи видалення цих відходів екологічно безпечним способом. Стаття 34 Закону України "Про відходи" визначає, що суб`єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об`єкт поводження з небезпечними відходами, зобов`язаний мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб`єктом господарювання ), утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб`єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами). Ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання небезпечних відходів) у ТОВ "Компанія "Пролайн", ТОВ "Автопланета Кременчук", ТОВ "Астра-М" відсутня. Отже, ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" не в повній мірі здійснюються організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів."

11. стаття 11 Закону України №2707, а саме: "ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" представлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.06.14 №5310436100-224, строк дії дозволу необмежений, звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" та документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 2014 року, розроблені ПП "Баланс ЕКО". Відповідно до звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" до основної виробничої діяльності підприємства відноситься виготовлення технологічних та металевих конструкцій, нестандартного обладнання, вузлів та секцій для технологічних трубопроводів, трубних вузлів із застосуванням зварювання, газової різки, механічної обробки металів. Обсяги виготовлення продукції становлять 265 т/рік. Для виготовлення продукції в якості сировини застосовують сталь листову, кутики, швелери, балки, круг металевий, труби Ду 20,40,50 мм, відводи, фланцеві пари в обсязі 30 т/рік. Згідно наданого ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" додатку 8 до довідки від 02.03.20 № 1 кількість виготовленої продукції ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" становить 848 т нестандартного обладнання та металоконструкцій, за 2017 рік - 901 т, за 2018 рік - 680 т, за 2019 рік - 471 т. Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що у разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни. ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" не внесено зміни до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.06.14 №5310436100-224. Отже, ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" допускаються наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме перевищення фактичної потужності викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря".

12. статті 20-2, 68 Закону України №1264-ХІІ, статті 8, 11 Закону України № 877-V, а саме: "інформацію щодо проведення ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел не представлено".

13. статті 20-2, 68 Закону України №1264-ХІІ, статті 8, 11 Закону України № 877-V, а саме: "договір зі спеціалізованою організацією на передачу відходів та акти прийому-передачі відходів, що утворилися в результаті обробки металу не представлено".

Позивачем у акті перевірки зазначено, що останній з актом перевірки не згоден, зауваження до акту будуть надані додатково /том 1, а.с. 36/. Заперечення на акт перевірки №06-28/213 від 6.03.20 та пакет документів, складені та направлені позивачем на адресу Державної екологічної інспекції Центрального округу, та отримані останнім 12.03.20, про що міститься відмітна на експрес накладній №59000494195200 /том 2, а.с. 83/.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу ОСОБА_1 внесено керівнику ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" припис від 13.03.20 №22/2/4-23 /том 1 а.с. 19-21/, яким керівника позивача зобов`язано:

1. до 27.03.20 розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених порушень природоохоронного законодавства під час перевірки. Копії плану надати до Державної екологічної інспекції Центрального округу;

2. до 13.04.20 в повній мірі виконувати вимоги Правил, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 06.02.09 №52, а саме проводити огляд установок очистки газу на джерелах викиду №№12, 13 для оцінки їх технічного стану два рази на рік;

3. до 13.04.20 призначити осіб, відповідальних за належне розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку та ведення журналу обліку робочого часу установок очистки газу;

4. до 13.04.20 забезпечити ведення журналу обліку робочого часу установок очистки газу;

5. до 13.04.20 провести технічне навчання і перевірку знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу інженерно-технічного персоналу та обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу;

6. до 13.04.20 розробити і затвердити інструкцію з експлуатації установок очистки газу відповідно до умов їх роботи;

7. до 13.04.20 представити чинний договір оренди земельної ділянки під будинком для малих сімей з вбудованими приміщеннями комерційного позначення за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної Сотні 29/ 35 ;

8. до 13.04.20 вести журнал первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" по встановленій формі 1-ВТ. Копію журналу надати до інспекції;

9. до 13.04.20 забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

10. до 13.04.20 скласти на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів спеціальний паспорт;

11. до 13.04.20 здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організації, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів. Не допускати передачу утворених ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" небезпечних відходів суб`єктам господарювання, у яких відсутня ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;

12. до 13.04.20 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" з урахуванням фактичного обсягу виробництва та обсягу викидів забруднюючих речовин, що утворюються внаслідок виробничної діяльності ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" та надходять в атмосферне повітря. Надати до Інспекції копії дозволу на викиди, звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" та документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які відображають фактичні обсяги викидів ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17". Не допускати наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, змін кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря, перевищень фактичної потужності викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17";

13. до 13.04.20 надати до Інспекції інформацію щодо проведення ПАТ Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел із зазначенням вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих· газах транспортних та інших пересувних засобів ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17";

14. до 13.04.20 надати до Інспекції договір зі спеціалізованою організацією на передачу відходів та акти прийому-передачі відходів, що утворилися ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" в результаті обробки металу.

Позивач не погодився з приписом Державної екологічної інспекції Центрального округу №22/2/4-23 від 13.03.20, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V /надалі - Закон 877-V/.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною 1 ст. 2 Закону 877-V встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 8 Закону 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

Пунктом "д" ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб.

Згідно з приписами ст. 11 Закону 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний, зокрема, надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Відповідно до п. "л" ч. 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення.

Частиною 7 ст. 7 Закону 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Щодо пункту 2 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції, суд зазначає таке.

Згідно абзацу 2, 4 частини 1 статті 10 Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

Відповідач зазначає про необхідність у повній мірі виконати вимоги Правил, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.02.2009 №52, а саме - проводити огляд установок очистки газу на джерелах викиду №№ 12, 13 для оцінки їх технічного стану два рази на рік.

Судом встановлено, що позивач у встановленому законодавством порядку двічі на рік проводить огляд установок очистки газу. Зокрема, перевірка технічного стану установок очистки газу на джерелі викиду (утворення) №12, 13 проводилась 27.06.18, 21.11.18, 26.06.19 та 07.11.19, що підтверджено відповідними актами перевірки технічного стану /том 1, а.с. 48-52/.

Позивачем зазначено, що під час перевірки інспектору надавались оригінали вказаних актів, але з невідомих причин вони не були взяті до уваги ні під час перевірки, ні під час розгляду заперечень на акт перевірки. Відповідачем наведені доводи не спростовані.

Викладене свідчить про безпідставність висновків відповідача щодо наявності порушень ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" в цій частині та безпідставність пункту 2 припису Інспекції.

Щодо пункту 3 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу сьомого підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу ІІ Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.02.09 № 52 /надалі - Правила №52/ суб`єкт господарювання зобов`язаний призначити осіб, відповідальних за належне розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку згідно з вимогами чинного законодавства.

Як встановлено судом із пояснень позивача під час перевірки інспектор не просив надати вказані накази.

Однак, разом із запереченнями до акта перевірки відповідачу був наданий наказ №4/е від 11.01.20 року "Про призначення осіб відповідальних за належне розташування та обладнання місць відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку та ведення журналу обліку робочого часу установок очистки пилу" /том 1, а.с. 54/, яким призначено ОСОБА_3 відповідальним за належне розташування та обладнання місць відбору та вимірювання параметрів газопилового потоку по заготівельно-монтажній дільниці, її приміщенням, а також за ведення журналу обліку робочого часу установок очистки пилу.

Тобто позивач ще до перевірки та до складання оскаржуваного припису виконував вимоги п. 2.2.2. Правил технічної експлуатації установок очистки газу в частині призначення відповідальної особи.

Представником відповідача не надано пояснень, з яких причин посадовою особою Інспекції вказані обставини не взяті до уваги під час складення оскаржуваного припису.

Викладене свідчить про безпідставність висновків відповідача щодо наявності порушень в цій частині та безпідставність пункту 3 припису Інспекції.

Щодо пункту 4 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції, суд виходить з такого.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснює ведення журналу обліку роботи газоочисних та пиловловлюючих установок /том 1, а.с. 55-61/.

Представник позивача у позовній заяві пояснив, що копії вказаних журналів надавалась відповідачу разом із запереченнями до акта перевірки, що відповідачем не заперечувалося.

Відтак, неправомірним є вимога відповідача у приписі про забезпечення ведення журналу обліку робочого часу установок очистки газу.

Щодо пункту 5 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції, суд звертає увагу на такі обставини.

Згідно приписів до підпункту 2.2.4 пункту 2.2. розділу Правил №52 суб`єкт господарювання зобов`язаний проводити не менше одного разу на три роки технічне навчання і перевірку знань інженерно-технічного персоналу та не менше одного разу на рік обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації ГОУ. Результати перевірки знань оформлюються протоколом засідання комісії з перевірки знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу, зразок якого наведено у додатку 2.

Матеріалами справи підтверджено, що комісією ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" у складі Давидова В .Л. - голови правління, Лисака М.А .- начальника виробничого відділу, Лазоренка В.М . - головного механіка, Приходи С.Є. - інженера з охорони праці, проведено перевірку знань робітників заготівельно-монтажної дільниці та відділу головного механіка із безпечного виконання робіт з обслуговування пилоочисних установок та вентиляційних систем, про що складено протокол № 26 засідання комісії по перевірці знань з охорони праці від 25.12.19 /том 1 а.с. 62/.

Вказаний протокол надавався посадовій особі відповідача під час перевірки. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, висновки відповідача про порушення ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" вимог чинного законодавства в цій частині та про обов`язок щодо їх усунення, необґрунтовані, оскільки позивачем виконувалися вимоги щодо перевірки знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу.

Щодо пункту 6 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції про розроблення та затвердження інструкції з експлуатації установок очистки газу відповідно до умов їх роботи, суд зазначає таке.

Як пояснив представник позивача та підтверджено матеріалами справи, така інструкція товариством вже розроблена і затверджена наказом № 9 від 25.02.20 "Про введення в дію інструкції" /том 1, а.с. 70/. Зазначений наказ та інструкція № 84 з технічної експлуатації газоочисних та пиловловлюючих установок /том 1, а.с. 72-74/ надавались відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки /том 1, а.с. 45/. Проте, відповідач зазначені документи під час складення припису не взяв до уваги.

Крім того, у приписі відповідач зазначає, що необхідність затвердження інструкції експлуатації установок очистки газу відповідно до умов їх роботи передбачена абзацом 7 підпункту 2.2.2. пункту 2.2 Правил №52. Однак, зазначена норма Правил №52 не містить вимог щодо обов`язку суб`єкта господарювання розроблення і затвердження інструкції з експлуатації установок очистки газу.

Відтак, неправомірним є вимога відповідача у приписі про розроблення і затвердження інструкції з експлуатації установок очистки газу.

Щодо пункту 7 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції про надання договору оренди земельної ділянки під будинком для малих сімей з вбудованими приміщеннями комерційного призначення, суд зазначає таке.

Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Таким чином, аналізом вищезазначених норм, встановлено, що Державна екологічна інспекція має право здійснювати контроль дотримання саме законодавства України про охорону земель, а державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. А тому, повноваженнями здійснювати контроль за чинністю договору оренди земельної ділянки відповідач не наділений.

Крім того, припис містить зобов`язання позивача укласти договір оренди земельної ділянки договору оренди земельної ділянки під будинком для малих сімей з вбудованими приміщеннями комерційного призначення за адресою м . Кременчук, вул . Небесної Сотні , 29/ 35.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння 1 необхідною орендареві для проведення користування земельною ділянкою, підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно приписів статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 4 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договори купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договори оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка під будинком для малих сімей з вбудованими приміщеннями комерційного призначення за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної сотні, 29/ 35 перебуває у комунальній власності, тому для укладення договору оренди цієї земельної ділянки в першу чергу має бути відповідне волевиявлення органу місцевого самоврядування - Кременчуцької міської ради.

Договір оренди землі, укладений між Кременчуцькою міською радою та ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17", за умовами якого Орендодавець (Кременчуцька міська рада) надає, а Орендар (ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17") приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення кадастровий номер 5310436100:08:005:0422, для експлуатації та обслуговування житлового будинку для малих сімей з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Пролетарській 29/ 35 в м. Кременчуці , зареєстрований у 1.03.07 /том 1 а.с. 79 зворот/.

Право власності на житловий будинок для малих сімей з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Пролетарській 29/ 35 в м . Кременчуці зареєстроване належним чином 11.06.03 /том 1, а.с. 75-76/.

За змістом пункту 8 цього Договору договір укладено строком на 5 років. Таким чином строк дії договору оренди землі між Кременчуцькою міською радою та ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" закінчився у 2012 році /том 1, а.с. 78-79/.

Згідно статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 1.03.07) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

За змістом пункту 8 Договору про оренду землі, що зареєстрований у 1.03.07, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди, орендар, який належним чином виконував обов`язки відповідно до умов договору, за відсутності письмових заперечень орендодавця, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Як пояснив представник позивача, письмових заперечень щодо продовження користування земельною ділянкою після закінчення товариству від Кременчуцької міської ради не надходило. Не зважаючи на неодноразові звернення ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" до Кременчуцької міської ради про укладення договору оренди землі, станом на момент проведення перевірки відповідачем такий договір між Кременчуцькою міською радою та позивачем не укладений. Однак, позивачем вживаються заходи для укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Так документи для укладення договору оренди земельної ділянки готувались за замовленням ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" у січні 2020 року. Зокрема, на підставі договору з виконання землевпорядних та геодезичних робіт від 8.01.20, укладеного між позивачем та ТОВ "Землеустрій та геодезія", останнє підготувало графічні матеріали для отримання рішення міської ради про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Небесної Сотні, 29/35 в м. Кременчук. А згідно довідок ТОВ "Землеустрій та геодезія" від 9.01.20, 10.03.20 документи по оформленню земельної ділянки для експлуатації та обслуговування житлового будинку для малих сімей з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Небесної сотні, 29/35 в м. Кременчуці знаходяться в стадії оформлення /том 1, а.с. 80-85/.

Довідки ТОВ "Землеустрій та геодезія" від 9.01.20, від 10.03.20 та договору з виконання землевпорядних та геодезичних робіт від 8.01.20 надавались інспектору під час перевірки, але з незрозумілих причин не взяті ним до уваги при винесенні припису.

Окремо слід зазначити, що позивачем до податкового органу подавалися податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, де визначено суму податкового зобов`язання (орендної плати), що підлягає сплаті за даними платника /том 1, а.с. 87-106/.

Аналізуючи вищевикладене, та з огляду на те, що чинним законодавством не передбачено право, зокрема, Державної екологічної інспекції, зобов`язувати орендодавця чи орендаря укладати договори оренди землі чи перевіряти їх чинність, пункт 7 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції є неправомірним та необґрунтованим.

Щодо пункту 8 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції, суд зазначає таке.

Пунктом "г" частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи" передбачено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема, на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Позивачем ведеться журнал поточного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари форми 1-ВТ, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями журналів обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари форми 1-ВТ /том 1, а.с. 110-115/. А їх копії надавались разом із запереченнями на акт перевірки, однак не взяті до уваги відповідачем при винесенні оскаржуваного припису.

Крім того, відповідно до пункту 3 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища №342 від 7.07.08 "Про затвердження типової форми первинної облікової документації №1-ВТ "Облік відходів та пакувальник матеріалів і тари та Інструкції щодо її заповнення" юридичними особами всіх форм власності, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали й тара, здійснюється первинний облік за типовою формою 1-ВТ.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" декларація про відходи - документ, який згідно з цим Законом подають суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів в межах від 50 до 1000.

Таким чином, для заповнення та подання декларації про відходи суб`єкт господарювання має вести первинний облік відходів за формою 1-ВТ і на підставі даних такого обліку формувати відповідну декларацію про відходи.

Дані із типової форми 1-ВТ використовувались позивачем для подачі декларацій про відходи, копії яких наявні в матеріалах справи /том 2, а.с. 87-101/.

Аналізуючи вищевикладене, та з огляду на те, що позивачем ведеться журнал поточного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари форми 1-ВТ, пункт 8 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції є неправомірним та необґрунтованим.

Щодо пункту 9 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту "м" частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

При цьому, суд зауважує, що вказана норма не визначає термінів та не встановлює конкретних строків, періодичність та програму підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

Таким чином, враховуючи невизначеність вказаних питань на законодавчому рівні, на переконання суду, в інспекції відсутні підстави для висновків про те, що вчинені товариством у цьому напрямку дії свідчать про порушення останнім приписів пункту "м" частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи".

Аналізуючи вищевикладене, пункт 9 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції є неправомірним та необґрунтованим.

Щодо пункту 10 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про відходи" на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

У позивача наявні паспорти на місця зберігання відходів, що підтверджено їх копіями, що наявні в матеріалах справи /том 1, а.с. 116-127/. Як пояснив представник позивача та не заперечувалось відповідачем, ці документи не запитувались інспектором під час перевірки. Разом з тим, їх копії надавались разом із запереченнями на акт перевірки, однак не взяті до уваги відповідачем при винесенні оскаржуваного припису.

Аналізуючи вищевикладене, та з огляду на те, що у позивача наявні паспорти на місця зберігання відходів, пункт 10 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції є неправомірним та необґрунтованим.

Щодо пункту 11 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту "е" частини першої статті 32 Закону України "Про відходи" з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини забороняється передавати чи продавати небезпечні відходи громадянам, підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не забезпечують утилізації чи видалення цих відходів екологічно безпечним способом.

Тобто чинне законодавство забороняє саме передачу або продаж небезпечних відходів громадянам, підприємствам, установам та організаціям, і лише у тому випадку, якщо ці громадяни/підприємства не забезпечують утилізації чи видалення цих відходів екологічно безпечним способом.

Із пояснень представника позивача слідує, що ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" не передавало і не продавало ТОВ "Компанія "Пролайн", ТОВ "Автопланета Кременчук", ТОВ "Астра-М" небезпечні відходи.

Натомість, відповідно до укладених між позивачем та ТОВ "Компанія "Пролайн", ТОВ "Автопланета Кременчук", ТОВ "Астра-М" договорів, останні зобов`язались надавати позивачу послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" з наданням необхідних запасних частин і супутніх товарів на станції технічного обслуговування автомобілів ТОВ "Компанія "Пролайн", ТОВ "Автопланета Кременчук", ТОВ "Астра-М" /том 1, а.с. 128-131, 134-136, 138-142/.

Як пояснив представник позивача, ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" замовляло та оплачувало надання послуг з технічного обслуговування автомобілів, а також оплачувало вартість використаних виконавцями послуг запасних частин і матеріалів, в тому числі рідин, але не приймало від виконавців придбані ним рідини та потім не передавало виконавцям ні мастил, ні відходів.

Відповідно до статті 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Договори, укладені ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" з виконавцям послуг технічного обслуговування автомобілів не містять умов про норми витрат рідин, строки та порядок їх повернення замовнику. Не міститься в договорах і умов про перехід права власності на рідини від виконавців замовнику або навпаки.

Відповідачем не надано доказів того, що ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" передавало відпрацьовані технічні рідини ТОВ "Компанія "Пролайн", ТОВ "Автопланета Кременчук", ТОВ "Астра-М".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

Власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.

Аналізуючи вказані норми суд дійшов висновку, що позивач не є виробником чи власником відходів, які утворюються під час технічного обслуговування легкових автомобілів, оскільки ці відходи утворюються в процесі діяльності виконавців послуг з технічного обслуговування, а саме - ТОВ "Компанія "Пролайн", ТОВ "Автопланета Кременчук", ТОВ "Астра-М", та утворені відходи перебувають у володінні, користуванні та розпорядженні цих виконавців послуг з технічного обслуговування, тобто саме вони є власниками відходів, утворених під час технічного обслуговування автомобілів.

Крім того, в акті перевірки відсутні будь-які відомості та докази того, що ТОВ "Компанія "Пролайн", ТОВ "Автопланета Кременчук", ТОВ "Астра-М" не забезпечують утилізації чи видалення цих відходів екологічно безпечним способом, наявності чи відсутності у ТОВ "Компанія "Пролайн", ТОВ "Автопланета Кременчук", ТОВ "Астра-М" взаємовідносин з суб`єктами господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Суд зауважує, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Вказана норма гарантує, що відповідальність за дії, вчинені однією особою, не може бути покладена на іншу особу.

Таким чином, позивач в цьому випадку не може нести відповідальність за можливі порушення вимог статті 32 Закону України "Про відходи" ТОВ "Компанія "Пролайн", ТОВ "Автопланета Кременчук", ТОВ "Астра-М".

Аналізуючи вищевикладене, пункт 11 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції є неправомірним та необґрунтованим.

Щодо пункту 12 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції, суд зазначає таке.

Позивач має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5310436100-224, виданий 27.06.14. Строк дії дозволу не обмежений.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача про невідповідність дозволу фактичним обсягам забруднюючих речовин, що утворюються внаслідок виробничої діяльності ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" з огляду на такі обставини.

У акті перевірки зазначено, що згідно звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" обсяг виготовлення продукції становить 265 т/рік, а згідно наданого позивачем додатку до довідки № 1 від 2.03.20 кількість виготовленої продукції у 2016 році становить 848 тон, у 2017 році - 901 тон, у 2018 році -680 тон, у 2019 - 471 тон.

Вищевказані обставини, за твердженням відповідача, згідно статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" є підставою внесення змін до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.02 року дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Згідно статті 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - це гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

Пунктом 1.1 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 309 від 27.06.06, яким затверджені нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначено, що нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності належать до типу нормативів, що обмежують масову концентрацію забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел (мг/куб.м).

Тобто, дозвіл надає право на експлуатацію певного об`єкта (стаціонарного або нестаціонарного джерела), з якого у повітря надходять забруднюючі речовини. При цьому дозволом регулюється саме кількість забруднюючих речовин у кубічному метрі викиду стаціонарного джерела, а не загальний обсяг викидів, які певне джерело може зробити.

Чинним законодавством не передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин надається на певні обсяги виробництва або на певний час роботи джерела викиду та не містить обов`язку суб`єкта господарювання вносити зміни до дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря у разі зміни обсягів виробництва суб`єкта господарювання.

Дозволом №5310436100-224, виданим позивачу 27.06.14, встановлено дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для кожного конкретного джерела викиду мг/м 3 викиду або г/сек. Тобто дозволом встановлені граничнодопустимі обсяги викидів кожного джерела, які можуть міститись у куб. метрі або можуть викидатись за 1 сек.

А наднормативними можуть вважатись тільки викиди, які в 1 кубічному метрі містять більше забруднюючих речовин, ніж зазначено у дозволі.

Відповідачем не надано доказів того, що кількість забруднюючих речовин у кубічному метрі викиду стаціонарного джерела позивача є наднормативними.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 дав показання про те, що позивачу було запропоновано привести дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5310436100-224 у відповідність у зв`язку зі зміною обсягу виготовленої продукції. Зазначив, що у зв`язку зі збільшенням обсягу виробництва позивача, змінився і обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Однак співвідношення кількості годин роботи ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" та збільшення обсягу виробництва відповідачем не проводилося.

Представником позивача у судовому засіданні зазначено, що основним видом виробництва ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17 з 2017 року є виготовлення нестандартного обладнання (теплоізоляційні матеріали, захисне покриття, фітинги, кріпильні вироби, пристрої для нагрівання та ін), яке виготовляється за індивідуальним замовленням та кресленням замовників. Під час виробництва такого обладнання комплектуючі могли надаватися замовником. При цьому до повної маси виготовленого обладнання включається не тільки маса безпосередньо виготовленої позивачем продукції, а й маса інших елементів, як придбаних у виробників, так і наданих замовником та використаних під час виробництва обладнання /том 2, а.с. 34/.

Зазначені елементи істотно збільшують масу виготовленого обладнання. Разом з тим, використання таких комплектуючих жодним чином не впливає на обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Крім того, у своїй діяльності ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17 не завжди використовує зварювальні та різальні апарати, які можуть впливати на обсяг викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що висновок відповідача про залежність викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від обсягу (тоннажу) продукції та кількості годин виробництва не обґрунтований.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" у разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.

Зазначена норма містить виключний перелік випадків, коли необхідно вносити зміни до дозволу: зміна параметрів джерела викиду; зміна кількості джерел викиду; зміна кількісного та якісного складу забруднюючих речовин; зміна заходів зниження кількості забруднюючих речовин.

У вказаному переліку не зазначено про те, що зміна обсягів виробництва суб`єктом господарювання є однією з підстав для внесення змін до дозволу.

Окрім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження зміни кількості джерел викиду позивача, їх параметри, кількісний і якісний склад забруднюючих речовин у метрі кубічному (параметри викиду), а тому підстави для отримання нового дозволу або внесення змін до існуючого дозволу у позивача відсутні.

Розрахунок співвідношення обсягу викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від обсягу (тоннажу) продукції та кількості годин виробництва відповідачем також не здійснювався, та в акті перевірки не відображався.

Аналізом норм розділу ІІІ Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 309 від 27.06.06, яким затверджені нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, вбачається, що визначення відповідності вмісту забруднюючих речовин у викидах стаціонарних джерел установленим нормативам граничнодопустимих викидів здійснюється шляхом вимірювання масової концентрації забруднюючої речовини.

Натомість доказів того, що відповідач здійснював вимірювання концентрації забруднюючих речовин у викидах стаціонарного джерела позивача суду не надано.

Крім того, із надано позивачем звіту Малого колективного підприємства за результатами лабораторних вимірювань (контролю нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин) на території ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17 за 2020 рік встановлено за даними результатів контрольних лабораторних вимірювань та співставлення з нормативом ГДВ забруднюючих речовин перевищення не спостерігається /том 2, а.с. 10-15/.

Пунктом 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.02 року передбачено, що інвентаризація стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання проводиться для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Тобто звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин належить складати саме для отримання дозволу.

При цьому, суд зауважує, що вказана норма не визначає термінів та не встановлює конкретних строків, періодичність проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин, як і не визначає повноважень відповідача вимагати від суб`єкта господарювання виготовлення звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин.

За таких обставин, пункт 12 оскаржуваного припису Інспекції, є неправомірним та необґрунтованим.

Щодо пункту 13 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 111 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 137 від 30.01.12 року протокол перевірки технічного стану - документ із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, що засвідчує позитивні результати проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу і містить інформацію, необхідну для його ідентифікації.

Згідно пункту 18 Порядку № 137 у разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засоби. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засоби даним ідентифікації транспортного засоби складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.

У позивача наявні протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу №01003-03056-19 від 28.11.19, №00813-02041-19 від 25.04.19, №00813-02042-19 від 25.04.19, №01003-00147-19 від 13.06.19, копії яких наявні в матеріалах справи /том 1 а.с. 144-147/ та надавалися відповідачу позивачем разом із запереченням на акт перевірки.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 137 обов`язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури від 15.02.12 № 106.

Наказом Міністерства інфраструктури України № 106 від 15.02.12 року затверджені Технологічні вимоги до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, згідно яких до Переліку стандартів, в яких встановлено вимоги до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу відносяться також стандарти щодо викидів забруднюючих речовин: ДСТУ UN/ECE R 49-А, В-02:2005, ISO 14230-4:2000, ISO 15765-4:2011.

Тобто наявність у позивача протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів свідчить про позитивні результати проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу та про відповідність параметрів їх викидів вимогам чинного законодавства.

Ані у приписі, ані в акті перевірки відповідачем не зазначено, який саме нормативно - правовий акт надає право державній екологічній інспекції вимагати у суб`єкта господарювання проведення інструментально-лабораторних вимірювань викидів забруднюючих речовин транспортних засобів.

За таких обставин, пункт 13 оскаржуваного припису Інспекції, є неправомірним та необґрунтованим.

Щодо пункту 14 припису №22/2/4-23 від 13.03.20 Інспекції, суд зазначає таке.

Позивачем зазначено, що ним до перевірки та до заперечення акт перевірки надавався договір купівлі-продажу №16-12/19 від 16.12.19, акт приймання металів чорних (вторинних) №86 від 17.12.19, де вказано про приймання від ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17" ТОВ "Ореандр-1" брухту чорних металів. Однак відповідачем вказані документи ані під час перевірки, ані під час винесення припису не взяті до уваги.

Враховуючи, що позивачем надавались зазначені в приписі документи, відповідачем необґрунтовано включено пункт 14 про необхідність надання позивачем до Інспекції договорів зі спеціалізованою організацією на передачу відходів та акти прийому-передачі відходів , що утворилися у позивача в результаті обробки металу.

Додаткового суд зауважує, що відповідно до приписів статті 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю) /абзац 11 частини шостої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"/.

До того ж, позивачем у акті перевірки зазначено, що останній з актом перевірки не згоден, зауваження до акту будуть надані додатково /том 1, а.с. 36/. Заперечення на акт перевірки №06-28/213 від 6.03.20 та пакет документів, складені та направлені позивачем на адресу Державної екологічної інспекції Центрального округу, та отримані останнім 12.03.20, про що міститься відмітна на експрес накладній №59000494195200 /том 2, а.с. 83/.

Натомість припис №22/2/4-23 складений відповідачем 13.03.20 без урахування заперечення на акт перевірки та документів, що спростовують наявність порушень у діях ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17".

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, а також перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд дійшов висновку про те, що зібраними у справі письмовими доказами загалом не підтверджено наявності в діях позивача порушення вимог чинного законодавства, що викладені у приписі від 13.03.20 №22/2/4-23.

Висновки Державної екологічної інспекції Центрального округу про порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати припис від 13.03.20 №22/2/4-23, а позовні вимоги задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 3.04.20 №621 /том 1, а.с. 170/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України /том 1, а.с. 171/.

З огляду на задоволення судом позовних вимог у повному обсязі, вказані судові витрати належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу.

Окрім того, суд враховує, що до закінчення судових дебатів від представника позивача надійшло клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, однак доказів на підтвердження понесення таких витрат суду не надано.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, на підставі частини третьої, четвертої статті 143 та пункту 4 частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства, суд вважає за необхідне призначити відкрите судове засідання для розгляду питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Центрального округу від 13 березня 2020 року №22/2/4-23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу (код ЄДРПОУ 42149108; вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039) на користь Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" (код ЄДРПОУ 01413891; проїзд Галузевий, 22, м. Кременчук, Полтавська область, 39610) судові витрати зі сплати судового збору 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Призначити відкрите судове засідання для розгляду питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу об 11:30 1 липня 2020 року у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, Полтавська область, 36039.

Визначити позивачу строк до 26 червня 2020 року для подання до суду доказів щодо розподілу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, пунктом 3 Прикінцевих положень, підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 2 липня 2020 року.

Суддя О.О. Кукоба