Постанова

від 02.07.2020 по справі 120/3653/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3653/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.

02 липня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: Головенка Є.В.,

представників відповідачів: Корнійчука А.Л., Титаренко Т.І., Тлоки С.В., Годованюка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року (місце ухвалення рішення - м. Вінниця, повний текст складено - 10 березня 2020 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної державної адміністрації, Немирівської районної державної адміністрації, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, виконавчого комітету Ковалівської сільської ради Немирівського району про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у листопаді 2019 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Вінницької обласної державної адміністрації, Немирівської районної державної адміністрації, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, виконавчого комітету Ковалівської сільської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 мешкає та є власником домоволодіння та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, виданим 08 грудня 1999 року Ковалівською селищною радою, реєстровій запис №475, та Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24 червня 1999 року, реєстровий номер 2-1534 державного нотаріуса Немирівської держаної нотаріальної контори.

23 червня 2019 року на території Ковалівської сільської ради трапилася надзвичайна подія природного характеру. Внаслідок надзвичайної події постраждали домогосподарства с. Ковалівка та с. Сподахи, в більшій частині житлових будинків та господарських споруд населення громади було знищено місцями пошкоджено дахи, фасади, вікна, в результаті обвалилися стелі пошкоджено меблі побутова техніка, знищено посіви, городину, сади, пошкоджено транспорт.

08 липня 2019 року на адресу Президента України та Прем`єр-міністра України направлено два звернення від мешканців села Ковалівка, серед яких була і ОСОБА_1 , поданих в інтересах усіх мешканців села Ковалівка, про бездіяльність органів влади та про вжиття заходів, передбачених Кодексом цивільного захисту України для ліквідації наслідків стихійного лиха.

Листом № 41-КО-01352/02 від 12 липня 2019 року Кабінету Міністрів України та листом №22/033825-02К від 15 липня 2019 року Адміністрації Президента України, вищезгадані звернення направлено на розгляд до Вінницької обласної державної адміністрації, яка повідомила про реєстрацію звернення 16 липня 2019 року за реєстраційним індексом 14-КО-9604-7 та доручення керівництвом обласної державної адміністрації розгляд питань, порушених у звернені, на Департамент цивільного захисту та Немирівську РДА.

06 серпня 2019 року, за вихідними номерами 14-КО-26-2 та 14-КО-28-2 Департаменту цивільного захисту Вінницької обласної державної адміністрації, на адресу ОСОБА_1 на вищезгадані звернення повідомлено, що з урахуванням вимог Класифікаційних ознак надзвичайних ситуації, затверджених наказом МВС України від 06 серпня 2018 року № 658 та Державного стандарту ДК 019-2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", стихійне лихо, яке сталося 23 червня 2019 року на території Ковалівської об`єднаної територіальної громади Немирівського району Вінницької області - не кваліфікується як надзвичайна ситуація.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

У справі за Конституційним Поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Колегією суддів встановлено, що 08 липня 2019 року на адресу Президента України та Прем`єр-міністра України направлено два звернення від мешканців села Ковалівка, серед яких була і ОСОБА_1 , поданих в інтересах усіх мешканців села Ковалівка, про бездіяльність органів влади та про вжиття заходів, передбачених Кодексом цивільного захисту України для ліквідації наслідків стихійного лиха.

Вихідним №41-КО-01352/02 від 12 липня 2019 року Кабінету Міністрів України та вихідним №22/033825-02К від 15 липня 2019 року Адміністрації Президента України, вищезгадані звернення направлено на розгляд до Вінницької обласної державної адміністрації, яка повідомила про реєстрацію звернення 16 липня 2019 року за реєстраційним індексом 14-КО-9604-7 та доручення керівництвом обласної державної адміністрації розгляд питань, порушених у звернені, на Департамент цивільного захисту та Немирівську РДА.

06 серпня 2019 року, за вихідними номерами 14-КО-26-2 та 14-КО-28-2 Департаменту цивільного захисту Вінницької обласної державної адміністрації, на адресу ОСОБА_1 на вищезгадані звернення повідомлено, що з урахуванням вимог Класифікаційних ознак надзвичайних ситуації, затверджених наказом МВС України від 06 серпня 2018 року № 658 та Державного стандарту ДК 019-2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", стихійне лихо, яке сталося 23 червня 2019 року на території Ковалівської об`єднаної територіальної громади Немирівського району Вінницької області не кваліфікується як надзвичайна ситуація.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані відповіді не порушують права та інтереси ані позивача, ані інших осіб, які звертались зі зверненням та носять виключно інформаційний характер.

Також колегія суддів звертає увагу, що стаття 2 Кодексу цивільного захисту України дає визначення термінів.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Стихійне лихо - природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значну шкоду території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальних збитків.

Реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків - скоординовані дії суб`єктів забезпечення цивільного захисту, що здійснюються відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації, і полягають в організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею, рятування населення і майна, локалізації зони надзвичайної ситуації, а також ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров`ю населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну.

Відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 24 березня 2004 року №368, класифікація надзвичайних ситуацій за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов`язаних з надзвичайними ситуаціями та ліквідацією їх наслідків.

Відповідно до зазначеного Порядку Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

2) яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням);

3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, яким внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації завдано тілесне ушкодження або які захворіли, що призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому порядку) чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби );

4) внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;

5) збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

6) яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);

2) яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

3) збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:

1) яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об`єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об`єкта;

2) внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

3) збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Остаточне рішення щодо визначення рівня надзвичайної ситуації з подальшим відображенням його у даних статистики, зокрема у разі відсутності відомостей у повному обсязі стосовно розвитку надзвичайної ситуації, приймає ДСНС з урахуванням експертного висновку (за наявності) регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Експертний висновок про рівень надзвичайної ситуації готується ДСНС за дорученням Кабінету Міністрів України.

ДСНС має право звернутися до центральних органів виконавчої влади за інформацією про розмір завданих збитків. Відповідальність за достовірність інформації несе орган виконавчої влади, який її подає.

Відповідно до пункту 4 Порядку фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 04 лютого 1999 року №140 фінансування заходів щодо запобігання виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до їх рівнів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, вважає що фінансування заходів щодо ліквідації наслідків небезпечної події, а саме стихійного лиха, яке сталося 23 червня 2019 року на території Ковалівської об`єднаної територіальної громади здійснюється за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на території яких виникла небезпечна подія.

Відповідно до приписів пункту 5 Порядку фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 04 лютого 1999 року № 140, додаткові кошти для фінансування заходів із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій місцевого рівня можуть виділятися на підставі клопотання відповідного органу виконавчої влади.

З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2019 року на засіданні позачергової 39 сесії прийнято рішення № 908 "Про затвердження списку постраждалих жителів внаслідок надзвичайної події та надання одноразових матеріальних допомоги", в результаті прийняття якого затверджено список постраждалих жителів громади та надання матеріальної допомоги для ліквідації наслідків від надзвичайної події яка відбулася 23 червня 2019 року" згідно списку за трьома категоріями.

Згідно з Додатком 2 до Рішення 39 сесії №908 від 17.07.2019 року, який міститься в матеріалах справи, гр. ОСОБА_1 є у затвердженому списку постраждалих та їй надано матеріальну допомогу для ліквідації наслідків від надзвичайної події в розмірі - 2300 грн, що підтверджується розпорядженням Ковалівського сільського голови № 120 від 30 липня 2019 року та відомістю розподілу масових виплат Ковалівської сільської ради від 06 серпня 2019 року.

Крім того, з метою надання невідкладної допомоги постраждалому населенню Ковалівської об`єднаної територіальної громади головою Вінницької обласної державної адміністрації прийнято рішення про виділення зі складу регіонального матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій шиферу в кількості 945 листів та 37 кг цвяхів шиферних.

Шифер в кількості 945 листів та 37 кг цвяхів шиферних отримано Ковалівським сільським головою Верховодом В.В . 12 липня 2019 року.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій Вінницької обласної державної адміністрації колегія суддів виходить з наступного.

Віднесення небезпечної події до надзвичайної ситуації здійснюється відповідно до Класифікаційних ознак надзвичайних ситуації затверджених наказом Міністерства внутрішніх справа України від 06 серпня 2018 року № 658 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року за № 969/32421) та Державного стандарту ДК 019-2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій".

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями здійснюється відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368.

Апелянт кваліфікує надзвичайну подію, відповідно до таблиці класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій затвердженої наказом МВС України № 658 від 06 серпня 2018 року, як руйнування окремої будівлі або споруди цивільного призначення (в тому числі житлового), що має клас наслідків (відповідальності) ССЗ, внаслідок впливу небезпечного природного явища з наслідками - від 25% будівлі або споруди, наслідки яких визначаються за ДБН В. 1.2-14-2008.

Проте, відповідно до статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" клас наслідків (відповідальності) визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

- незначні наслідки - СС1 ;

- середні наслідки - СС2;

- значні наслідки - ССЗ.

До значних наслідків (ССЗ), на які посилається позивач, відносяться такі об`єкти:

- пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".

- об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки".

- житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті.

Колегією суддів встановлено, що житлові будівлі та споруди, які постраждали внаслідок стихійного лиха 23 червня 2019 року відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відносяться до класу наслідків (відповідальності) CC1.

Суд зазначає, що з урахуванням вимог вищезазначених документів, стихійне лихо, яке сталося 23 червня 2019 року на території Ковалівської об`єднаної територіальної громади Немирівського району Вінницької області, за пороговим значенням класифікаційних ознак не класифікується як надзвичайна ситуація, оскільки надзвичайна ситуація природного характеру з описом ознаки, відповідно до пункту 6 розділу II "Кваліфікаційних ознак надзвичайних ситуацій", затверджених МВС України №№ 658 від 06 серпня 2018 року, як масові руйнування або пошкодження будівель та споруд цивільного призначення (у тому числі житлового), що мають клас наслідків (відповідальності) CC1, внаслідок впливу небезпечного природного явища (землетрус, зсув, сильний вітер, крупний град і т.д.) класифікується при пороговому значені показника ознаки від 50 % будівель та споруд у зоні руйнування.

В матеріалах справи міститься протокол засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при виконкомі Ковалівської сільської ради від 24 червня 2019 року.

Відповідно до зазначеного протоколу постраждалими від стихійного лиха визначено 281 домогосподарство Ковалівської об`єднаної територіальної громади, що значно менше 50% будівель та споруд у зоні руйнування.

Щодо надання неповної інформації позивачу стосовно фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 Порядку фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1999 року № 140 (зі змінами) фінансування заходів щодо запобігання виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до їх рівнів.

У зв`язку з тим, що стихійного лихо, яке сталося 23 червня 2019 року на території Ковалівської об`єднаної територіальної громади не кваліфікується як надзвичайна ситуація, фінансування заходів щодо ліквідації наслідків небезпечної події, а саме стихійного лихо, яке сталося 23 червня 2019 року на території Ковалівської об`єднаної територіальної громади здійснюється за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на території яких виникла небезпечна подія.

Пунктом 5 зазначеного Порядку визначено, що за рішенням Кабінету Міністрів України додаткові кошти можуть виділятися на підставі клопотання відповідного органу виконавчої влади лише для фінансування заходів з ліквідації надзвичайних ситуацій регіонального і державного рівня або їх наслідків (за умов вичерпання фінансування).

Колегією суддів встановлено, що з метою надання невідкладної допомоги постраждалому населенню Ковалівської об`єднаної територіальної громади головою Вінницької обласної державної адміністрації прийнято рішення про виділення зі складу регіонального матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій шиферу в кількості 945 листів та 37 кг цвяхів шиферних.

Шифер в кількості 945 листів та 37 кг цвяхів шиферних отримано Ковалівським сільським головою Верховодом В.В. 12 липня 2019 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позовних вимог до Вінницької обласної державної адміністрації слід відмовити.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Ковалівської сільської ради слід відмовити, оскільки позивачка не зверталася до виконавчого комітету Ковалівської сільської ради ні усно, ні письмово щодо видачі зазначеної довідки.

Щодо позовних вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області колегія суддів зазначає наступне.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області здійснює свою діяльність на підставі Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, затверджене наказом ДСНС України від 18 серпня 2014 року № 474 у редакції наказу ДСНС від 12 листопада 2018 року № 661 (Положення), Кодексу цивільного захисту України, Конституції України, указів Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, наказів МВС, доручень Міністра внутрішніх справ України, наказів та доручень ДСНС, актів Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної ради.

Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області основними завданнями Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області є:

- реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

- здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

- внесення на розгляд ДСНС пропозицій щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у зазначених сферах;

- реалізація межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 409, якою затверджене Типове положення (Типове положення) про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, органом, що уповноважений приймати такі рішення є Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що є постійно діючим органом, який утворюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, райдержадміністрацією, виконавчим органом міської ради, районною у місті та селищною радою для координації діяльності райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов`язаної із забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Типового положення комісія відповідно до покладених на неї завдань у режимі надзвичайної ситуації приймає рішення щодо попередньої класифікації надзвичайної ситуації за видом, класифікаційними ознаками та рівнем, забезпечує своєчасне подання до ДСНС зазначених матеріалів.

Відповідно до пункту 8 Типового положення робочим органом комісії (секретаріатом), що забезпечує підготовку, скликання та проведення засідань, а також контроль за виконанням її рішень, є структурний підрозділ з питань надзвичайних ситуацій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, держадміністрації, виконавчого органу ради, яким утворена комісія.

Згідно з пунктом 11 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів країни від 24 березня 2004 року № 368 остаточне рішення щодо визначення рівня надзвичайної ситуації з подальшим відображенням його у даних статистики, зокрема у разі відсутності відомостей у повному обсязі стосовно розвитку надзвичайної ситуації, приймає ДСНС з урахуванням експертного висновку (за наявності) регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та за дорученням Кабінету Міністрів України.

Враховуючи, що висновку до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області стосовно визначення рівня надзвичайної ситуації природного характеру не надходило, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у задоволенні позовних вимог у цій частині також необхідно відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 липня 2020 року.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.