Справа № 369/13776/19
Провадження № 2/369/1180/20
РІШЕННЯ
Іменем України
18.06.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
за участю секретаря Середенок Б.С.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до дошкільного навчального закладу (ясла-садок)комбінованого типу «Іскорка» Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2019 року позивачка звернулась до суду із даним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19 жовтня 2018 року була прийнята на посаду помічника вихователя ДНЗ ясла-садок «Іскорка» на 1,25 ставки з посадовим окладом 2555,00 грн, згідно штатного розкладу на час декретної відпустки ОСОБА_2 на підставі наказу №107 від 19.10.2018 року. 31.07.2019 року позивачка уклала контракт з Міністерством Оборони України про проходження військової служби у Збройних Силах України на 3 роки. На підставі вказаного контракту позивачку було прийнято на військову службу, починаючи з 31 липня 2019 року у військову частину НОМЕР_1 . 31 липня 2019 року позивачка подала заву на ім`я завідуючої ДНЗ ясла-садок «Іскорка» ОСОБА_3 про звільнення її від посадових обов`язків у зв`язку з призовом на військову службу. На час укладення контракту, а саме: в період з 01 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року позивачка перебувала у щорічній відпустці, а в період з 08 серпня 2019 року по 22 серпня 2019 року позивачці була надана відпустка без збереження заробітної плати. У зв`язку з тим, що з 31 липня 2019 року позивачка була прийнята на військову службу і знаходилась за межами Київської області, заяву до ДНЗ ясла-садочок «Ускорка`про звільнення її від виконання посадових обов`язків у зв`язку з призовом на військову службу намагався подати чоловік позивачки ОСОБА_4 , з яким вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах, проте завідуюча ДНЗ ясла-садок «Іскорка» ОСОБА_3 відмовилась приймати та реєструвати вказану заяву. У зв`язку з відмовою в реєстрації заяви , ОСОБА_4 відправив її поштою, однак завідуюча ДНЗ ясла-садок «Іскорка» ОСОБА_3 відмовилась від отримання рекомендованого листа із заявою. Така заява була отримана завідуючою ДНЗ ясла-садок «Іскорка» ОСОБА_3 лише 02 вересня 2019 року, що посвідчується відміткою на заяві. Після отримання такої заяви завідуюча ДНЗ ясла-садок «Іскорка» ОСОБА_3 10 вересня 2019 року перетелефонувала позивачці і повідомила, що позивачку звільнено з роботи.
10 вересня 2019 року позивачка отримала витяг з наказу №78 від 06 вересня 2019 року та трудову книжку із записом про звільнення з роботи у зв`язку з відсутністю на робочому місці протягом усього робочого дня без поважних причин. Спроба позивачки пояснити, що її відсутність на робочому місці була пов`язана з проходженням військової служби завідуючою ДНЗ ясла-садок «Іскорка» ОСОБА_3 до уваги прийнята не була. Звернутись в межах місячного строку встановленого законом позивачка не мала можливості у зв`язку з перебуванням в період з 31 липня 2019 року по 06 вересня 2019 року в казармі в 169-му навчальному центрі «Десна», а тому не мала можливості звернутись за юридичною допомогою для складання позову про поновлення її на роботі.
Просила суд поновити її на роботі на посаді помічника вихователя ДНЗ ясла-садок «Іскорка» з 06 вересня 2019 року, стягнути з відповідача на її користь заробіток за час вимушеного прогулу з 06 вересня 2019 року до дня поновлення на роботі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи не направив. На виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2020 року направив до суду копію протоколу №2 засідання профспілкового комітету та адміністрації ДНЗ «ясла-садок) комбінованого типу «Іскорка» від 06 вересня 2019 року, копію протоколу №3 засідання по трудовим суперечкам ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу «Іскорка» від 04 вересня 2019 року, копію наказу про звільнення позивачки з роботи та копію подання голові профспілкового комітету від 02 вересня 2019 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.
19 жовтня 2018 року була прийнята на посаду помічника вихователя ДНЗ ясла-садок «Іскорка» на 1,25 ставки з посадовим окладом 2555,00 грн, згідно штатного розкладу на час декретної відпустки ОСОБА_2 , що підтверджується наказом №107 від 19.10.2018 року.
31.07.2019 року позивачка уклала контракт з Міністерством Оборони України про проходження військової служби у Збройних Силах України на 3 роки. На підставі вказаного контракту позивачку було прийнято на військову службу, починаючи з 31 липня 2019 року у військову частину НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №1/3329 від 02 серпня 2019 року, витягом з наказу №46-РС від 31 липня 2019 року та контрактом про проходження військової служби у Збройних Силах України від т31 липня 2019 року.
На час укладення контракту, а саме: в період з 01 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року позивачка перебувала у щорічній відпустці, що визнається сторонами.
Доказів перебування позивачки у відпустці без збереження заробітної платиперіод з 08 серпня 2019 року по 22 серпня 2019 року позивачкою надано не було.
02 вересня 2019 року завідуючою ДНЗ ясла-садок ОСОБА_3 отримана заява позивачки від 31 липня 2019 року. Докази про направлення такої заяви починаючи з 31 липня 2019 року по 02 вересня 2019 року позивачкою також надано не було.
З фіскального чеку ПН215600426655 від 15 серпня 2019 року вбачається, що на адресу ДНЗ садок-ясла «Іскорка» було відправлено поштове відправлення (рекомендований лист), однак, з даного фіскального чеку суд не може встановити, який саме документ і ким було відправлено, у зв`язку з відсутністю такої інформації.
04 вересня 2019 року на засіданні комісії по трудовим суперечкам ДНЗ ясла-садок «Іскорка» було розглянуто питання щодо звільнення позивачки за прогул на підставі п. 4, ч. 1, ст. 40 КЗпП України, зазначивши причину звільнення відсутність на робочому місці 08 серпня 2019 року та неповідомлення роботодавця про поважність причини такої відсутності. В протоколі №3 від 04 вересня 2019 року зазначено, що комісією були розглянуті акти про невихід на роботу ОСОБА_1 та доповідна записка про невихід на роботу. Прийнято рішення надати дозвіл ОСОБА_3 звільнити позивачку з роботи, з посади помічника вихователя.
06 вересня 2019 року на засіданні профспілкового комітету та адміністрації ДНЗ «Іскорка» було постановлено надати дозвіл завідуючій ДНЗ ясла-садок «Іскорка» на звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогули на підставі ч. 4 ст. 40 КЗпК України.
06 вересня 2019 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади помічника вихователя за відсутністю працівника на робочому місці протягом усього робочого дня без поважних причин, відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується наказом №78 від 06 вересня 2019 року
10 вересня 2019 року позивачка отримала витяг з наказу №78 від 06 вересня 2019 року та трудову книжку із записом про звільнення з роботи у зв`язку з відсутністю на робочому місці протягом усього робочого дня без поважних причин. При цьому, обставини, які визнаються сторонами в судовому засіданні доказуванню не підлягають.
З позовною заяво до суду про скасування наказу ДНЗ ясла-садок «Іскорка» №78 від 06 вересня 2019 року позивачка звернулась 22 жовтня 2019 року, тобто з пропуском місячного строку для трудових спорів, клопотання про поновлення строків з обґрунтуванням поважної причини суду не надала.
Відповідно до положень ст.ст.55,124 Конституції України, таст. 4 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно достатті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року - моменту оприлюдненняУказу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Указ Президента України від 24 червня 2016 року № 271/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час другої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»таУказ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»не містять положень, які скасовують дію особливого періоду в Україні, та стосуються лише проведення звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації.
Рішенням Ради національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01 березня 2014 року, яке введене в діюУказом Президента України № 189/2014 від 02 березня 2014 року, констатоване виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.
В Постанові Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14), суд аналізуючиЗакон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вказав, що закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.
Ураховуючи наведене, та те, що позивачка була прийнята на військову службу за строковим контрактом під час особливого періоду, дія якого не закінчилася, закон гарантує їй збереження місця роботи, посади та середнього заробітку на підприємстві, в якому вона працювала на час вступу на військову службу.
Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипризов або вступ працівника на військову службу є підставою припинення трудового договору, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертоїстатті 119 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьоюстатті 119 КЗпП Україниза працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.
Отже, права позивачки були порушені спірним наказом відповідача про її звільнення із займаної посади, оскільки вона прийнята на військову службу під час дії особливого періоду, тому не було приводу для звільнення її з роботи на підставі пункту 3статті 36 КЗпП України.
Частиною першоюстатті 233 КЗпП Українипередбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно достатті 234 КЗпП Україниу разі пропуску з поважних причин строків, установленихстаттею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Як поважні причини пропуску строку, встановленого у частині першійстатті 233 КЗпП України, слід кваліфікувати такі, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Права позивачки були порушені наказом №78 від 06 вересня 2019 року, трудову книжку та витяг з оскаржуваного наказу остання отримала 10 вересня 2019 року, що сама підтверджує у позовній заяві.
Однак, позов позивачка пред`явила 20 жовтня 2019 року, з пропуском передбаченогостаттею 233 КЗпП Українистроку.
При цьому, позивачка зазначає, що в період з 31 липня 2019 року по 06 вересня 2019 року перебувала за межами Київської області, проживала в казармі в 169-му навчальному центрі «Десна» Чернігівської області і не мала можливості звернутись за юридичною допомогою для складання позову про поновлення на роботі. Однак, позивачка не зазначила жодної причини відповідно до якої вона позбавлена була можливості подати такий позов у визначений законом місячний строк, починаючи з 10 вересня 2019 року, а саме з моменту отримання трудової крижки.
Зважаючи на таке, суд приходить до висновку, що поважні причини для поновлення строку для звернення з позовом відсутні, оскільки позивачкою не зазначено жодної непереборної обставини, яка б перешкоджала позивачці звернутися до суду у строк, визначений законом, тобто до 10 жовтня 2019 року.
З оглядуна наведене,суд приходитьдо висновкупро відмовуу задоволенні позовної заяви у зв`язку з пропущенням позивачкою встановленогост. 233 КЗпП Українистроку для звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Керуючись ст.ст. 2, 4,13, 76-83, 89, 141 ЦПК України, ст.ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу «Іскорка» Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 18 червня 2020 року.
Суддя
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2020 |
Оприлюднено | 12.09.2022 |
Номер документу | 90214348 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Пінкевич Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні