Рішення

від 22.06.2020 по справі 513/1345/19

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1345/19

Провадження № 2/513/93/20

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В., представника відповідача адвоката Кондракова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах позивачки ОСОБА_2 до Фермерського господарства Агрохолдинг 2007 про стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

представник позивачки ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 21.01.2020 року просить зобов`язати Фермерське господарство "Агрохолдинг 2007" видати ОСОБА_2 орендну плату за три роки за період з 2017-2019 роки включно у сумі 36060 гривень; звільнити позивачку від сплати судового збору; розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 21-23).

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 267421 належить земельна ділянка площею 4,50 га, кадастровий номер 5124581700:01:003:0143, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області.

Земельна ділянка перебуває в користуванні ФГ "Агрохолдинг 2007" на підставі договору оренди землі від 14 вересня 2011 року.

З 2017 по 2019 роки включно плата за користування земельною ділянкою позивачці не сплачувалася.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі, оренда плата вноситься орендарем у натуральній формі у розмірі 2 т зерна, у т.ч. 1 т пшениці, 1 т фуражного зерна.

Представник позивачки вважає, що розмір витребуваної ним орендної плати за період з 2017 по 2019 роки включно має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів (зерно) за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно відомостей, розміщених за адресою: https://www.agroprosperis.com/prise-in-ports//html, станом на день подання уточнень (22.01.2020) встановлені наступні ціни на зерно: пшениця 2 та 3 класу - 6070 гривень; пшениця 4 класу (фуражне зерно) - 5950 гривень.

За розрахунком представника позивачки, орендна плата за один рік складає 12020 гривень (6070 грн.+ 5950 грн.), а за три роки - 36060 гривень (12020 грн. х 3).

Ухвалою Саратського районного суду від 29.01.2020 року клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору задоволено. ОСОБА_2 було звільнено від сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень за подання позовної заяви до ФГ Агрохолдинг 2007 про стягнення орендної плати, відкрито провадження у цивільній справі та задоволено клопотання представника позивачки про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні (а.с.21-27).

Позивачці ОСОБА_2 судові виклики надсилались за адресою, зазначеною у позовній заяві: АДРЕСА_1 , проте повертались з відмітками: "тимчасово відсутня" (а.с.32-33); "не було вдома" (а.с.43-44), "не вручено за неможливістю" (а.с.73-74, 92-93).

Позивачка була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 39, 89).

Представник позивачки ОСОБА_1 , діючий на підставі довіреності від 02.08.2019 року, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 29, 40, 42, 72, 88, 90, 95), але до суду не прибув, надав заяви про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі (а.с.37, 80, 107).

Представник відповідача адвокат Кондраков В.В., діючий на підставі довіреності та ордера (а.с.64-65), в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.48-51). Послався на те, що 14.09.2011 року між позивачкою ОСОБА_2 і ФГ Агрохолдинг-2007 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,5 га, власником якої є позивачка. За умовами п.8 договору, договір укладено на 5 років. Згідно п.43 Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір було підписано 14.09.2011 року та зареєстровано у Відділі Держкомзему у Саратському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.12.2011 року за № 512450004001834. На думку представника відповідача, строк договору оренди землі від 14.09.2011 року закінчився 13.09.2016 року. З тих пір відповідач не використовує належну позивачці земельну ділянку. Зважаючи на відсутність договірних відносин між позивачкою та відповідачем, зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2017-2019 роки у ФГ Агрохолдинг 2007 відсутні.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За положеннями частини 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями частини 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 ст.78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

14.09.2011 року між позивачкою ОСОБА_2 та ФГ "Агрохолдинг 2007" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,5 га, розташованої на території Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником якої є позивачка. За умовами п.8 договору, договір укладено на 5 років. Згідно з п.43 Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано сторонами 14.09.2011 року та зареєстровано у Відділі Держкомзему у Саратському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.12.2011 року за № 512450004001834 (а.с.52-55 ).

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 4,4996 га, кадастровий номер 5124581700:01:003:0143, належить на праві власності ОСОБА_2 , державний акт ЯА 267421. Земельна ділянка перебувала в оренді у ФГ "Агрохолдинг 2007", орган, що здійснив реєстрацію речового права, Відділ Держземагентства у Саратському районі Одеської області, дата реєстрації права 30.12.2011 року, строк дії речового права 13.09.2016 року (а.с.56-57).

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Згідно з частиною 6 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Частинами першою та другою ст.14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Частина перша статті 93 ЗК України визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За частиною четвертою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини першої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За положеннями частини 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до частини 2 статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (частина перша статті 765 ЦК України).

За положеннями частини третьої статті 640 ЦК України, (в редакції, чинній на момент укладення між сторонами договору оренди від 14 вересня 2011 року), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною першою статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин) встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Це положення ЗК України діяло як на момент підписання сторонами договору оренди землі від 14 вересня 2011 року, так і на момент державної реєстрації права оренди.

Відповідно до статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" ).

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями частини другої статті 792 ЦК України та частини восьмої статті 93 ЗК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. № 161-Х1У (далі - Закон № 161-Х1У) є спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані з орендою землі.

За визначенням ст.1 Закону № 161-Х1У оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону № 161-Х1У встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За частиною першою статті 17 Закону № 161-Х1У (в редакції, чинній на час укладання між сторонами договору оренди) передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі .

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 161-Х1У строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За положеннями частини статті 20 Закону 161-Х1У, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Частина друга статті 20 Закону "Про оренду землі" в редакції, що діяла до 01 січня 2013 року, передбачає, що право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина друга статті).

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено, що визначено абзацом другим частини першої статті 31 Закону "Про оренду землі".

Статтею 21 Закону 161-Х1У встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 9 договору оренди землі від 14.09.2011 року було визначено. що орендна плата вноситься орендарем у натуральній формі у розмірі 2 тони зерна, у тому числі 1 тона пшениці та 1 тона фуражного зерна.

Згідно із підпунктом 1 частини першої статті 19 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться, зокрема на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

За частиною третьої статті 16 цього ж Закону (у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин) разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав.

Пункт 8 договору оренди землі від 14 вересня 2011 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ "Агрохолдинг 2007" встановлює, що цей договір укладено на 5 років. Підпункт перший абзацу першого пункту 37 договору оренди землі від 14 вересня 2011 року передбачає, що дія цього договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до пункту 43 цього ж договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону про оренду землі, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Ця позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Позивачкою та її представником не доведено, що укладений між сторонами 14.09.2011 року договір оренди землі було поновлено.

Договір оренди землі від 14.09.2011 року набув чинності 30.12.2011 року (дата державної реєстрації права оренди відповідача), у зв`язку з чим, у сторін з цього моменту виникли договірні права та обов`язки відповідно до законодавства, що діяло на момент здійснення державної реєстрації права.

В договорі оренди від 14 вересня 2011 року сторонами визначено, що він набуває чинності з моменту його державної реєстрації, тобто з моменту реалізації такої вимоги цього договору. Зміни, внесені в законодавство, фактично ототожнюють державну реєстрацію договору оренди та відповідну реєстрацію права оренди на підставі такого договору, тому державна реєстрація відповідачем права оренди є достатньою умовою виконання вимоги про державну реєстрацію договору оренди.

Отже, договір оренди від 14 вересня 2011 року в силу визначених його сторонами умов та зазначених норм права набув чинності з моменту державної реєстрації права оренди відповідача - 30.12.2011 року, а тому 5-ти річний строк дії цього договору закінчився 30 грудня 2016 року.

Оскільки договір оренди землі, укладений між сторонами є припиненим унаслідок закінчення строку його дії, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки орендної плати за 2017-2019 роки.

В обґрунтування наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки орендної плати за 2017-2019 роки, представник позивачки надав лист ФГ "Агрохолдинг 2007" від 08.08.2018 року за вих.№ 76, в якому зазначено, що орендну плату за 2016 та 2017 рік можливо отримати по центральному току Фермерського господарства "Кулевча" (а.с.11).

Проте, зазначений лист не є належним, достовірним та допустимим доказом того, що договір оренди землі від 14.09.2011 року після закінчення 30.12.2016 року строку його дії, був поновлений сторонами на новий строк.

Посилання представника позивачки на те, що наявність договірних відносин між позивачкою та ФГ Агроходлдинг 2007 щодо оренди зазначеної земельної ділянки були досліджені судом при розгляді цивільної справи № 513/1142/16-ц за участю тих самих сторін, тому ці факти та обставини не потребують доказування, суд відкидає.

Так, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 17.10.2017 року за позовом ОСОБА_2 до ФГ "Агрохолдинг 2007" і ФГ "Кулевча" в особі засновника Братінова Ігната Васильовича про стягнення орендної плати за 2016 рік, було встановлено, що 14.09.2011 року між позивачкою та ФГ "Агрохолдинг 2007" укладено договір оренди земельної ділянки, власником якої є позивачка, строком на 5 років (а.с.8-10).

Зазначеним рішенням Апеляційного суду не встановлено жодних обставин щодо існування між сторонами договору оренди зазначеної земельної ділянки у 2017-2019 роках.

Позивачкою та її представником також не доведено, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 14.09.2011 року, відповідач продовжує користуватись належною позивачці земельною ділянкою.

Інші позовні вимоги (щодо витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, стягнення з відповідача плати за період безпідставного користування спірною земельною ділянкою тощо) позивачкою та її представником не заявлялись.

Аналізуючи наведене, суд не вбачає законних підстав для стягнення орендної плати за 2017-2019 роки, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Ухвалою Саратського районного суду від 29.01.2020 року позивачку ОСОБА_2 звільнено від сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень за подання позовної заяви до ФГ Агрохолдинг 2007 про стягнення орендної плати.

Таким чином, за положеннями частини 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати у розмірі 840,80 гривень належить компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2-15, 81,89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позову ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в інтересах позивачки ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до Фермерського господарства Агрохолдинг 2007 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34505393, вул. Центральна, 47, с. Кулевча, Саратського району Одеської області, про стягнення орендної плати - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області, але не пізніше закінчення строку карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03 липня 2020 року.

Суддя А. І. Бучацька