Рішення

від 23.06.2020 по справі 752/17017/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17017/14-ц

Провадження № 2/752/36/20

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі Ѕ земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

в жовтні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив суд виділити в натурі Ѕ частину житлового будинку, загальною площею 121,8 кв.м та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , і визнати за позивачем право приватної власності на виділену частину житлового будинку та господарські споруди, що відповідають розміру Ѕ частки у спільному майні; виділити в натурі позивачу Ѕ частину земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:100:0016) за адресою: АДРЕСА_1 , на якій, відповідно, розміщена відокремлена частина житлового будинку, що передається позивачу в результаті його поділу в натурі; припинити право спільної часткової власності на будинок, господарські споруди та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.12.1998 року позивач на підставі договору купівлі-продажу набув право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 , а інша частина житлового будинку належить відповідачу. Будинок, який перебуває у спільній власності позивача та відповідача знаходиться на земельній ділянці, площею 0,1036 га, яка в 2004 році була спільно приватизована сторонами, як співвласниками житлового будинку, про що свідчить державний акт про право власності на земельну ділянку серії КВ № 148764 від 14.12.2004 року. Позивач вказує, що він користується значно меншою частиною земельної ділянки, ніж належить йому на праві власності. На численні прохання та пропозиції про передачу позивачу в користування частину земельної ділянки пропорційно його частці у праві спільної часткової власності, відповідач відмовляється від такого поділу та перенесення паркану. У зв`язку із неможливістю дійти згоди щодо порядку користування земельною ділянкою, а також бажаючи самостійно розпоряджатись належним майном, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить суд виділити його частину в житловому будинку та земельної ділянки в натурі.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2014 року, у справі було відкрито провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.04.2015 року, провадження у сданій справі було зупинено до набрання законної сили рішення суду у справі № 752/3744/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Кударенко В.М. про визнання договору недійсним.

19.01.2016 року справу було повторно автоматично розподілено на підставі розпорядження керівника апарату суду № 3 від 12.01.2016 року, та визначено головуючого суддю Чередніченко Н.П.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.01.2019 року, у справі було поновлено провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2019 року, у справі призначено в порядку загального позовного провадження підготовче судове засідання.

В квітні 2019 року позивачем було уточнено позовні вимоги, відповідно до яких, останній, просив суд виділити позивачу в натурі Ѕ частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га (кадастровий номер 8000000000:90:100:0016) за планом розподілу земельної ділянки № 1 (виділено блакитним кольором), розробленого відповідно до договору № 192999000050-ГР на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт від 15.04.2019 року; припинити право спільної частової власності; зобов`язати відповідача провести незалежну оцінку майна - одного гаража та надати звіт про оцінку майна; а також визнати за позивачем право приватної власності на частину житлового будинку та господарські споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у складі наступних приміщень: гаражу - л.кухні, площею 57,9 кв.м, житлового приміщення під літ. 1-6, площею 15,9 кв.м, кухні під літ. 2-1, площею 5,8 кв.м, жилої кімнати під літ. 2-2, площею 12,6 кв.м, жилої кімнати під літ 2-3, площею 11,8 кв.м, ванни під літ. 2-4, площею 4,6 кв.м, коридору під літ. 2-5, площею 3,7 кв.м, сходи під літ ІІ, площею 2,4 кв.м, котельної під літ ІІІ, площею 2,6 кв.м, хозблоку ІV, площею 2,6 кв.м; зобов"язати відповідача звільнити житлове приміщення під літ. 1-6, площею 15,9 кв.м, яке належить позивачу.

04.05.2019 року до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить в задоволенні позову відмовити, оскільки, зокрема, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2016 року у справі № 752/3744/15-ц, встановлено факт самочинного будівництва частини приміщень та гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , що унеможливлює здійснення поділу будинку в натурі. Крім того, для проведення виділу/поділу земельної ділянки необхідно спершу провести поділ в натурі об`єкта нерухомого майна, який на такій земельній ділянці розташований, в іншому випадку відбудеться порушення ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, а відтак вимога про виділ земельної ділянки в натурі також задоволенню не підлягає.

17.05.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просить позовні вимоги задовольнити, оскільки, заперечення відповідача, викладені у відзиві є безпідставними та виділ майна в натурі не порушуватиме прав співвласників.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року, клопотання представника позивача про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, було задоволено. Призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.07.2019 року, у справі було поновлено провадження, зокрема, в зв`язку з необхідністю виконання клопотання експерта.

04.09.2019 року до суду надійшла заява позивача про відмову від частини позовних вимог та уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд прийняти відмову від позову в частині: зобов`язання відповідача провести незалежну оцінку майна - одного гаража та надати звіт про оцінку майна; визнання за позивачем права приватної власності на частину житлового будинку та господарськиї споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у складі наступних приміщень: гаражу - л.кухні, площею 57,9 кв.м, житлового приміщення під літ. 1-6, площею 15,9 кв.м, кухні під літ. 2-1, площею 5,8 кв.м, жилої кімнати під літ. 2-2, площею 12,6 кв.м, жилої кімнати під літ 2-3, площею 11,8 кв.м, ванни під літ. 2-4, площею 4,6 кв.м, коридору під літ. 2-5, площею 3,7 кв.м, сходи під літ ІІ, площею 2,4 кв.м, котельної під літ ІІІ, площею 2,6 кв.м, хозблоку ІV, площею 2,6 кв.м; зобов"язання відповідача звільнити житлове приміщення під літ. 1-6, площею 15,9 кв.м, яке належить позивачу, та закити провадження у справі в частині зазначених позовних вимог. В іншій частині позовних вимог просив продовжити розгляд справи, та позовні вимоги було викладено в наступній редакції, а саме: виділити в натурі позивачу Ѕ частину земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:100:0016), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частина якої перебуває у користуванні позивача і на якій роміщена частка житлового будинку,яка перебуває в користування позивача, а також припинити право спільної часткової власності на зазначену земельну ділянку.

05.09.2019 року в ході судового засідання судом було ухвалено направити справу до експертної установи для продовження проведення експертизи.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2019 року, у справі було поновлено провадження, в зв`язку із надходженням до суду висновку експерта КНДІСЕ від 28.11.2019 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2020 року, було прийнято відмову позивача від частини позовних вимог та закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача провести незалежну оцінку майна - одного гаража та надати звіт про оцінку майна; визнання за позивачем права приватної власності на частину житлового будинку та господарськиї споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у скалді наступних приміщень: гаражу - л.кухні, площею 57,9 кв.м, житлового приміщення під літ. 1-6, площею 15,9 кв.м, кухні під літ. 2-1, площею 5,8 кв.м, жилої кімнати під літ. 2-2, площею 12,6 кв.м, жилої кімнати під літ 2-3, площею 11,8 кв.м, ванни під літ. 2-4, площею 4,6 кв.м, коридору під літ. 2-5, площею 3,7 кв.м, сходи під літ ІІ, площею 2,4 кв.м, котельної під літ ІІІ, площею 2,6 кв.м, хозблоку ІV, площею 2,6 кв.м; зобов"язання відповідача звільнити житлове приміщення під літ. 1-6, площею 15,9 кв.м, яке належить позивачу. В іншій частині позовних вимог про виділ в натурі Ѕ частини земельної ділянки та припинення права спільної часткової власності, розгляд справи було прдовжено.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2020 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити, та виділити в натурі Ѕ частину земельної ділянки за найсприятливішим для них варіантом поділу № 3, запропонованого судовим експертом.

Відповідач в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилась, однак, вважала, за відзивом, за можливе виділити земельну ділянку за варіантами поділу № 3 або № 1, запропонованих судовим експертом.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши судового експерта, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про поділ спільного майна або виділ з нього частки.

У відповідності до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 17.12.1998 року, є власником Ѕ частини жилого будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , на підставі договору дарування житлового будинку від 01.08.1996 року, є власником Ѕ частини жилого будинку АДРЕСА_1 .

Зазначений будинок знаходиться на земельній ділянці, площею 0,1036 га, за адресою: АДРЕСА_1 , та, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками зазначеної земельної ділянки (по Ѕ частки кожний).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2016 року у справі № 752/3744/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.09.2016 року, - в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса КМНО Кударенко В.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини жилого будинку від 17.12.198 року, було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10.12.2018 року, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києа від 29.09.2016 року, було залишено без змін.

Стороною позивача з метою визначення можливих варіантів поділу земельної ділянки було укладено договір № 192999000050-ГР на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт від 15.04.2019 року, відповідно до яких було запропоновано план розподілу земельної ділянки в трьох варіантах. Вартість замовлення склала суму в розмірі 1200,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, стороною позивача зазначалось про те, що між сторонами не знайдено згоди щодо порядку користування земельною ділянкою, позивач користується значно меншою земельною ділянкою ніж йому належить, а тому, бажаючи самостійно розпоряджатись належним йому майном, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить суд виділити його частину земельної ділянки в натурі, припинивши право спільної часткової власності.

Перевіряючи обгрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно із ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки. При продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону.

Частинами другою, четвертою статті 120 ЗК України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Аналіз змісту нормстатті 120 ЗК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю та споруди, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

З метою вирішення питання щодо можливих варіантів поділу земельної ділянки, судом було призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, за результатами якої судовим експертом КНДІСЕ Салтановою В.В. було складено висновок судової земельно-технічної експертизи № 17689/19-41 від 28.11.2019 року, відповідно до якого на розгляд суду було запропоновано можливі п`ять варіантів розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:100:0016, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розроблені відповідно до часток співвласників: Ѕ частки (0,0518 м) ОСОБА_1 та Ѕ частки (0,0518 м).

Всі запропоновані варіанти докладно описані експертом в дослідницькій частині висновку.

Однак, експертом зазначено, що варіант № 1 можливий за умови вирішення майнового питання,оскільки, передбачає розміщення на земельній ділянці ОСОБА_1 частини нежитлової будівлі (гаражу), яким користується ОСОБА_2 ; варіант № 3 можливий за умови вирішення майнового питання, оскільки передбачає розміщення на земельній ділянці ОСОБА_1 нежитлової будівлі (гаражу), яким користується ОСОБА_2 .

На додатках № 1, № 2, № 3, № 4, та № 5 земельну ділянку S1 - 0,0518 га, що пропонується виділити ОСОБА_1 заштриховано крапками рожевого кольору, а земельну ділянку S2 - 0,0518 га, що пропонується виділити ОСОБА_2 заштриховано крапками зеленого кольору, земельну ділянку S3 - 0,0005 га, на яку запропоновано встановити сервітут для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту, зображено лініями синого кольору.

Експертом зазначено про те, що у всіх варіантах розподілу земельної ділянки запропоновано встановити сервітути для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту згідно п. 3.25* ДБЬН 360-92* та п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019, оскільки, конфігурація житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є такою, що між частиною будинку Е , що належить ОСОБА_1 та частиною будинку Ж , що належить ОСОБА_2 є ділянка, на якій відстань між стінами будівель становить до 1,18 м. Розмір, конфігурація та координати кутів повороту меж земельної ділянки, на яку пропонується накласти сервітут докладно описані в дослідницькій частині висновку та схемтисно зображені на додатках № 1, № 2, № 3, № 4, та № 5.

Суд вважає за необхідне вказати про те, що судову експертизу було проведено відповідно до Закону України Про судову експертизу атестованим судовим експертом Салтановою В.В .

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Однак, відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Оцінивши наведені висновки експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи за правилами ст. 89 ЦПК України, суд не знайшов обставин, які б дозволяли відхилити даний висновок, а тому суд приймає його до уваги при постановленні даного рішення у справі.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що висновок експерта містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених питань.

Оцінивши висновок за правилами ст. 89 ЦПК України, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, а тому висновок слід вважати належним та допустимим доказом у даній справі.

В ході розгляду справи сторона позивача не заперечувала щодо виділу земельної ділянки за варіантами № 3, № 1 та № 4, які були запропоновані судовим експертом, а сторона відповідача в ході розгляду справи вказала також про можливість поділу земельної ділянки відповідно до варіантів № 3 та № 1.

Проаналізувавши надані судовим експертом варіанти поділу земельної ділянки, а також вислухавши доводи кожної зі сторін, відповідно до яких найбільш прийнятним варіантом виділу земельної ділянки є варіант № 3, суд вважає, що вказаний варіант розподілу земельної ділянки, запропонований висновком судової земельно-технічної експертизи № 17689/19-41 від 28.11.2019 року відповідає розмірам частки кожного із співвласників у спільному майні.

Крім того, суд враховує фактичне розташування існуючих будівель та споруд на земельній ділянці, та фактичне користування, яке склалося між сторонами,

Третій варіант поділу є повним, обґрунтованим та найбільш доцільним при вирішенні питання щодо виділу часток із спірного майна без втрати цільового призначення, у відповідності до ідеальних часток співвласників майна, він забезпечить необхідну ізоляцію сторін, а також забезпечить розумний баланс інтересів сторін по справі, як співвласників.

З огляду на викладене, а також із врахуванням позиції сторін щодо прийнятності третього варіанту виділу земельної ділянки, суд вважає за доцільне обрати зазначений варіант поділу земельної ділянки та дійшов висновку про можливість виділу Ѕ частини земельної ділянки позивачу саме за цим варіантом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Враховуючи викладене, а також приймачи до уваги те, що обгрунтвання позову знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, та виділ в натурі належної позивачу частини земельної ділянки можливий, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Одночасно підлягає припиненню право спільної часткової власності на земельну ділянку між сторонами, у зв`язку із виділом у натурі 1/2 частини земельної ділянки, яка належить позивачу.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп., витрати за проведення судової експертизи в сумі 11304,00 грн. та витрати, пов`язані із виконанням топографо-геодезичних та картографічних робіт в сумі 1200,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 137, 141, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі Ѕ земельної ділянки, - задовольнити.

Здійснити поділ в натурі земельної ділянки кадастовий номер 8000000000:90:100:0016, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Варіантом № 3 роподілу земельної ділянки, зображеним на схемі у Додатку № 3 розподілу земельної ділянки до Висновку судової земельно-технічної експертизи КНДІСЕ № 17689/19-41 від 28.11.2019 року.

Виділити в натурі ОСОБА_1 , як власнику Ѕ частини земельної ділянки кадастовий номер 8000000000:90:100:0016, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - земельну ділянку, площею 0,0518 га, яка заштрихована рожевим кольором на Додатку № 3 роподілу земельної ділянки до Висновку судової земельно-технічної експертизи КНДІСЕ № 17689/19-41 від 28.11.2019 року , та обмежена лініями розподілу, що проходять: від точки 7 довжиною 10,49 м до точки 8, від точки 8 довжиною 1,51 м до точки 9 лінія розподілу проходить по умовній межі (зовнішній межі земельної ділянки); від точки 9 довжиною 0,53 м до точки 10, від точки 10 довжиною 9,20 м до точки 11, від точки 11 довжиною 9.57 м до точк 12, від точки 12 довжиною 8,22 м до точки 13, від точки 13 довжиною 7,18 м до точки 14, від точки 14 довжиною 5,6 м. до точки 35 лінія розподілу проходить по металевому паркану-сітці (зовнішній межі земельної ділянки); від точки 35 довжиною 7,18 м до точки 34 лінія розподілу проходить по умовній межі; від точки 34 довжиною 5,71 м до точки 33, від очки 33 щовжиною 1,0 м до очки 32 лінія розподілу проходить по умовній межі; від точки 32 до точки 31, від точки 31 до точки 30, від точки 30 до точки 28 лінія розподілу проходить по внутрішнім стінам будинку; від точки 28 довжиною 0,39 м до точки 27, від точки 27 довжиною 0,51 м до точки 26, від точки 26 довжиною 0,46 м до точки 25, від точки 25 довжиною 2,97 м до точки 24 лінія розподілу проходить по стіні будівлі; від точки 24 довжиною 1,02 м до точки 23, від точки 23 довжиною 4,65 м до точки 22, від точки 22 довжиною 3,79 м до точки 21 лінія розподілу проходить по умовній межі; від точки 21 довжиною 11,68 м до точки 20, від точки 20 довжиною 9,72 м до точки 19 лінія розподілу проходить по умовній межі (1 м від стіни будівлі); від точки 19 (яка знаходиться на відстані 1 м від стіни будівлі) довжиною 1 м до точки 2 лінія розподілу проходить по металевому паркану; від точки 2 довжиною 10,73 м до точки 3 лінія розподілу проходить по стіні будівлі; від точки 3 довжиною 2,48 м до точки 4, від точки 4 довжиною 1,75 м до точки 5; від точки 5 довжиною 10,45 м до точки 6, від точки 6 довжиною 1,5 м до точки 7 лінія розподілу проходить по умовній межі (зовнішній межі земельної ділянки).

Каталог координат (в місцевій системі м. Києва) поворотнх точок меж земельної ділянки, площею 0,0518 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка виділяється ОСОБА_1 наведена в таблиці 3.1 Варіанту № 3 роподілу земельної ділянки, до Висновку судової земельно-технічної експертизи КНДІСЕ № 17689/19-41 від 28.11.2019 року (аркуш висновку № 30).

Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку кадастовий номер 8000000000:90:100:0016, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в зв`язку з виділом ОСОБА_1 в натурі Ѕ частини зазначеної земельної ділянки.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп., витрати за проведення судової експертизи в сумі 11304 грн. 00 коп. та витрати, пов`язані із виконанням топографо-геодезичних та картографічних робіт в сумі 1200 грн. 00 коп., а всього суму в розмірі - 12747 (дванадцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні ім`я сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий Н.П. Чередніченко