Ухвала

від 01.07.2020 по справі 804/2820/16

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

1 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 804/2820/16

Провадження № 11-752апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянула заявуОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги наухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі № 804/2820/16 за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Фаст Л. Д. (далі - Приватний нотаріус), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Омега-Флора (далі - ТОВ Омега-Флора ), Приватне підприємство Пектораль (далі - ПП Пектораль ), ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса за індексним номером 26210254 від 17 листопада 2015 року про державну реєстрацію права власності на базу відпочинку за ТОВ Омега-Флора на підставі договору від 17 листопада 2015 року, посвідченого Приватним нотаріусом;

- визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса за індексним номером 26208986 від 17 листопада 2015 року про державну реєстрацію права власності на базу відпочинку за ТОВ Омега-Флора на підставі договору від 17 листопада 2015 року, посвідченого Приватним нотаріусом;

- зобов`язати Приватного нотаріуса скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за ТОВ Омега-Флора права власності на базу відпочинку.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 14 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправними та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 листопада 2015 року за індексними номерами 26210254, 26208986, прийняті Приватним нотаріусом, та записи про право власності (проведену державну реєстрацію прав) № 12083321, 12082666, здійснені на підставі таких рішень. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, чинній на час ухвалення рішення, у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а цей спір має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

Не погодившись із указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та помилковість висновку суду про те, що спір, який виник між сторонами, не належить до юрисдикції адміністративних судів, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 11 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року - без змін.

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про повернення судового збору, сплаченого ним за подання касаційної скарги.

На обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 послався на пункт 5 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI) та просить ухвалити рішення про повернення йому сплаченого судового збору в сумі 1616,40 грн.

Перевіривши наведені позивачем на обґрунтування клопотанняпро повернення сплаченого судового зборудоводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п`ята статті 7 цього Закону).

Таким чином, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Законом № 3674-VI не передбачено повернення сплаченого судового збору за подання касаційної скарги, якщо суд касаційної інстанції по суті не змінив рішення суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі.

Водночас саме ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду апеляційної інстанції, і за його касаційною скаргою Велика Палата Верховного Суду розглянула справу та залишила без змін оскаржуване судове рішення.

За таких обставин підстав для задоволення клопотання про повернення судового збору не вбачається.

Окрім того, ОСОБА_1 надіслав до Великої Палати Верховного Суду заяву про направлення цієї справи за встановленою юрисдикцією, а саме до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, за місцезнаходження майна.

Частиною першої статті 239 КАС установлено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду постановою від 11 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року - без змін, то клопотання про повернення сплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги та заява про направлення цієї справи за встановленою підсудністю задоволенню не підлягають.

Керуючись пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір та статтями 132, 239 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення сплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі № 804/2820/16.

2. Відмовити в задоволенні заяви про направлення справи № 804/2820/16 за встановленою юрисдикцією.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді:Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко Ю. Л. ВласовН. П. Лященко М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Д. А. ГудимаО. С. Ткачук Ж. М. ЄленінаВ. Ю. Уркевич О. С. ЗолотніковО. Г. Яновська О. Р. Кібенко