Рішення

від 03.07.2020 по справі 540/2608/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2608/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектне підприємство "Україна" до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ в Херсонській області Запорожець Вікторія Олександрівна, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектне підприємство "Україна" (далі - ТОВ "БПП "Україна") звернулося до суду з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач-1, УДАБІ), головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ в Херсонській області Запорожець В.О. (далі - відповідач-2) про визнання протиправною та скасування постанови від 14.11.2017 №1021-01-15-46, якою ТОВ БПП "Україна" визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 30 600 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу від 17.10.2017р. №339-П співробітниками Управління проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті: "Будівництво та експлуатація мереж водопостачання" по вул. Набережна, вул. Сиваська, вул. Гагаріна, вул. Комарова в с.Щасливцеве Генічеського району Херсонської області, за результатами якої складено акт, припис від 31.10.2017п. та протокол №49 від 31.10.2017р. Зі змісту зазначених документів вбачається, що позивачу ставиться в провину те, що під час виконання будівельних робіт виконавча документація на об`єкті велась з порушенням вимог ДБН, а саме, відсутні виконавчі геодезичні зйомки із визначенням місця розташування інженерних мереж. Акти виконаних робіт не в повному обсязі. Форма загального журналу робіт та його зміст не відповідає вимогам ДБН "Організація будівельного виробництва", що на момент перевірки не дає можливості точно визначити глибину залягання, місця розташування інженерних мереж тощо.

На підставі зазначених документів відповідачем-2 прийнято постанову від 14.11.2017р. №1021-01-15-46, якою ТОВ БПП "Україна" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 30 600,00 грн.

Позивач вважає постанову від 14.11.2017р. №1021-01-15-46 протиправною та просить її скасувати з огляду на відсутність порушень в діях підприємства вимог законодавства, а також наявність порушень з боку відповідачів при складанні за результатами проведеної перевірки розпорядчих документів та розгляду справи відносно ТОВ БПП "Україна".

Зокрема, позивач зазначив, що з акту позапланової перевірки вбачається її проведення за участі ФОП ОСОБА_1 , який має статус генерального проектувальника, а протокол №50 від 31.10.2017 року складений відносно позивача, керівником якого є ОСОБА_2 , проте за його відсутності.

Також, позивач вважає помилковими висновки відповідачів стосовно суті виявлених порушень, вказує на те, що роботи підрядною організацією проводились з 2009 року по 2015 рік, отже оформлюватись мали згідно приписів ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва, а не у відповідності до ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва, як це зроблено відповідачами.

На підставі наведеного обґрунтування, позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 позовну заяву ТОВ "БПП "Україна" залишено без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення з позовними вимогами або вказати інші підстави для поновлення строку, а також для надання строку на подання до суду завірених належним чином копій документів, доданих до позовної заяви.

11.01.2019 та 14.01.2019 на виконання вищевказаної ухвали позивачем подано заяву про усунення недоліків разом з завіреними копіями документів, доданих до позовної заяви. У такий спосіб один з недоліків позовної заяви, що стосувався відсутності завірених копій документів, було усунуто.

Проте, ухвалою суду від 16.01.2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектне підприємство "Україна" разом з доданими документами повернуто позивачу на підставі висновку суду про пропуск підприємством строку звернення за захистом порушеного права.

Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2020 року ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі №540/2608/18 скасовано, а справу направлено до Херсонського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 04.05.2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.05.2020 року ТОВ БПП "Україна" надано додаткові обґрунтування позовної заяви, в якій позивач повідомляє, що перевірка, яка є предметом дослідження в даній справ, окрім ТОВ БПП "Україна" стосувалась розробника проектної документації - ФОП ОСОБА_1 .

В свою чергу, позов ОСОБА_1 розглянутий Херсонським окружним адміністративним судом 02.05.2019 року (справа №766/22336/18). Тому, позивач посилаючись на висновки суду в справі №766/22336/18, просить застосувати їх до даної справи.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Також, суд вважає за доцільне вказати, що відповідачами у справі відзиву на позов не надано, також УДАБІ проігноровано вимоги ухвали суду від 04.05.2020 року, згідно яких відповідача-1 в строк до 19.05.2020 року було зобов`язано надати завірені належним чином копії матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за результатом розгляду яких прийнято постанову від 14.11.2017 р. № 1021-01-15-46.

З урахуванням наведеного, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В період з 23.10.2017 по 31.10.2017 року посадовими особами УДАБІ проведено перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: "Будівництво та експлуатація мереж водопостачання" по вул. Набережна, вул. Сиваська, вул. Гагаріна, вул. Комарова в с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області".

ТОВ БПП "Україна" визначено як підрядник зазначеного робіт на вказаному об`єкті.

За результатами перевірки відповідачами складено на об`єкті будівництва акт позапланової перевірки №370 від 31.10.2017р., а у м.Херсоні протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2017р. №50 та припис від 31.10.2017р. про усунення виявлених порушень.

Розглянувши ці розпорядчі документи, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О. прийнято постанову від 14.11.2017р. №1021-01-15-46, якою ТОВ БПП "Україна" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (згідно фабули постанови - за ведення під час виконання підрядною організацією виконавчої документації з порушенням вимог п.4.2, 4.4, 4.5, 4.7, 4.8 ДБН А 3.1-5; 2016 Організація будівельного виробництва та п. 4.5, 4.6, 4.16, п.5, п.6, п.7 ДБН В 1.3-2;2010 Геодезичні роботи у будівництві) та накладено штраф у розмірі 30600,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Згідно із ст.ст.6, 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI, тут та далі за змістом рішення закони та підзаконні нормативно-правові акти наведені в редакції, актуальній станом на дату виникнення спірних правовідносин), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

У разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014р. №294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017р. №408) затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, відповідно до п.п.1, 3, 7, 14 якого Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи. Структуру апарату Держархбудінспекції затверджує її Голова за погодженням з Віце-прем`єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Держархбудінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. № 150 УДАБІ у Херсонській області є структурним підрозділом апарату Держархбудінспекції.

Таким чином, відповідачі уповноважені законодавством на здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст.41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Суд в рамках даної справи та на підставі приписів ч.4 ст. 78 КАС України не перевіряє правомірність призначення перевірки, оскільки вказані обставини вже набули оцінки в рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 року по справі №766/22336/18, яке набрало законної сили 31.07.2019 року.

За результатом розгляду вказаної справи призначення перевірки визнано правомірним.

Щодо самої перевірки, суд визнає справедливим посилання ТОВ БПП "Україна" на порушення відповідачами приписів п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок №553) та вказує на наступне.

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

При цьому, згідно п. 9 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, серед іншого, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт (п. 12 Порядку №533).

Згідно п. 13 Порядку №533, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

При цьому, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, як позапланова перевірка, повинен здійснюватись в присутності суб`єкта містобудування, відносно якого така перевірка здійснюється, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечення, тощо.

Обов`язок суб`єкта владних повноважень здійснювати перевірку виключно у присутності суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль урівноважений відповідальністю суб`єкта містобудування, належно повідомленого про перевірку за відсутність під час її проведення, та правом контролюючого органу в такому випадку скласти акт про недопущення до перевірки.

Тобто, наведені приписи передбачають, що акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається в тому числі й у випадку відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка була проведена за відсутності уповноваженого представника позивача.

В акті перевірки зазначено, що в якості представника ТОВ БПП "Україна" та ФОП ОСОБА_1 присутня одна й та сама особа - ОСОБА_1 , проте відповідачем в акті не зазначено, чим підтверджуються повноваження ОСОБА_1 як представника підрядника - ТОВ БПП "Україна" та не надано жодного доказу на підтвердження таких повноважень означеної особи, хоч такі документи, як складова матеріалів перевірки витребовувалась ухвалою суду від 04.05.2020 року.

Натомість, позивач заперечує наявність повноважень ОСОБА_1 щодо представництва інтересів підприємства, визначаючи його тільки як одного з засновників підприємства без окремих повноважень. Також, відомості щодо можливості вчиняти юридично значимі дії від імені ТОВ БПП "Україна" (без довіреності) відсутні й в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Пунктами 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244 (далі Порядок - №244).

Згідно пункту 9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 10 Порядку №244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

З аналізу зазначених вище норм законодавства слід дійти висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб`єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Матеріали справи не містять жодних доказів на спростування тверджень позивача відносно того, що акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2017 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил були складені за відсутністю уповноваженого представника позивача.

Кожен з цих документів, відповідно до наявних на них відмітках, були направлені засобами поштового зв`язку 03.11.2017 року, проте, доказів такого направлення суду також не надано.

Відповідно до пункту 16 Порядку №244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Відповідно до п. 20 Порядку №244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, серед іншого, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно протоколу №50 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2017 року вказано, що справа буде розглядатися 14.11.2017 року о 10 год. 00 хв.

В протоколі зазначено, що його складено в присутності одного з засновників ТОВ БПП "Україна" ОСОБА_1 без зазначення яким чином забезпечені повноваження такої особи як представника підприємства. Також, вказано, про відмову ОСОБА_1 від підпису та отримання протоколу, у зв`язку з чим його копію надіслано поштою. Доказів такого надіслання суду не надано.

Таким чином, станом на час розгляду справи у відповідача були відсутні відомості про повідомлення містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржену постанову відповідач порушив норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до відповідальності право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

На підставі викладеного відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржену постанову відповідачем не було дотримано встановлений законом як порядок її винесення так і порядок проведення самої перевірки, за результатами якої вона винесена, а тому постанова є протиправною.

Наявність виявлених судом процедурних порушень прийняття оскарженої постанови є достатніми та самостійними підставами для її скасування, що звільняє суд від необхідності оцінювати зміст зазначених в постанові порушень.

Викладене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яка згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

На підставі наведеного, з урахуванням ігнорування відповідачами наявного в них обов`язку щодо подачі відзиву та доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення, суд вважає встановлені в даній справі обставини достатніми для задоволення позову БПП "Україна" про визнання протиправною та скасування постанови від 14.11.2017 №1021-01-15-46, якою ТОВ БПП "Україна" визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 30 600 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1762 грн. підлягає стягненню з Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (73000, Херсонська область, м.Херсон, вул. Кременчуцька, 69) від 14.11.2017 року №1021-01-15-46, якою ТОВ БПП "Україна" визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 30 600 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (73000, Херсонська область, м.Херсон, вул. Кременчуцька, 69) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектне підприємство "Україна" (код ЄДРПОУ: 14113825, місцезнаходження: 73003, м.Херсон, Острівське шосе, 3-а) судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Згідно п.3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 109010000