Рішення

від 23.06.2020 по справі 910/7978/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2020Справа № 910/7978/18Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортмунд Кабель», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV), м. Київ,

про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування інформації,

За участю представників:

від позивача:Пагер С.М.;

від відповідача:Гамаза І.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дортмунд Кабель звернулося до суду з позовом про визнання такою, що є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV) на каналі ICTV у телевізійній програмі Надзвичайні новини у випуску від 28.04.2017 під назвою Згоріти не прокинувшись: Чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати?, у випуску від 02.05.2018 під назвою: Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі та на сайті від 15.05.2018 під назвою Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю Dortmund та зобов`язання відповідача спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що інформація, поширена відповідачем у відеороликах та інформаційному повідомленні (новинах), яка стосується продукції та роботи Товариства з обмеженою відповідальністю Дортмунд кабель є недостовірною і такою, що не відповідає дійсності та наносить шкоду діловій репутації підприємства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 (суддя Мандриченко О.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019, позов задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що наносить шкоду діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю Дортмунд кабель, інформацію поширену Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV) на каналі ICTV у телевізійній програмі Надзвичайні новини у виписку від 28.04.2018 під назвою Згоріти не прокинувши: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати; у випуску від 02.05.2018 під назвою Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі та на сайті від 15.05.2018 року під назвою Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю Dortmund. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV) спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/7978/18 в частині задоволення позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що наносить шкоду діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортмунд кабель», інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) на каналі ICTV у телевізійній програмі «Надзвичайні новини" у виписку від 28.04.2018 під назвою «Згоріти не прокинувши: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати», та у випуску від 02.05.2018 під назвою «Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі», та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, скасовано та в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 залишено без змін.

10.12.2019 матеріали справи № 910/7978/18 отримано Господарським судом міста Києва для розгляду позовних вимог в частині позовних визнання недостовірною та такою, що наносить шкоду діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортмунд кабель», інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) на каналі ICTV у телевізійній програмі «Надзвичайні новини" у виписку від 28 квітня 2018 року під назвою «Згоріти не прокинувши: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати», та у випуску від 2 травня 2018 року під назвою «Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі», та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.12.2019 справу передано для розгляду судді Князькову В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15.01.2020.

09.01.2020 відповідачем подано додаткові пояснення (заперечення), у яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не конкретизовано, яка саме інформація є такою, що шкодить діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортмунд кабель». Відповідач вказує на те, що позивач просить визнати недостовірною всю інформацію, поширену 28.04.2018 у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" випуск під назвою "Згоріти не прокинувшись: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати", та 02.05.2018 у випуску під назвою "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі", разом з тим, спір у справі стосується сюжетів на тему розслідування постачання на об`єкти житлової та адміністративної інфраструктури по всій Україні вогнестійкого кабелю, який на думку органів розслідування, не відповідає вимогам безпеки і може стати причиною настання важких наслідків при пожежах. При цьому, відповідач вказує, що наприклад у випуску від 28.04.2018 повідомлялось про розслідування пожежі в Комунальному навчальному закладі «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія», ця інформація жодним чином не вказує на позивача.

На думку відповідача, позивачем взагалі не обгрунтовано, яким чином оприлюднена інформація негативно вплинула на його ділову репутацію, а також не надано суду доказів, в підтвердження порушення його немайнових прав (репутаційних втрат, доказів того, що поширені відомості перешкоджають/або перешкоджатимуть позивачу повно і своєчасно здійснювати свої немайнові права), а отже відсутні у своїй сукупності обставини, що входять до юридичного складу правопорушення та є підставою для задоволення позову.

Окрім того, як позивачем та і судами першої та апеляційної інстанції взагалі не проаналізовано чи є кожне із висловлювань, оціночним судженням або твердженням про факти, а також знецінено суспільне значення інформації висвітленої в сюжетах.

Також, серед іншого, відповідач вказує, що поширена ним інформація ґрунтується на відомостях, розповсюджених представниками державних органів влади та інформацією, зазначеною у висновках випробувального центру ТОВ «ТЕСТ», що беззаперечно є достовірним джерелом інформації. В силу Конвенції про захист прав та основоположних свобод і Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, а у висвітленій відповідачем інформації, має місце значна перевага суспільного інтересу, над потенційною шкодою від поширення такої інформації.

15.01.2020 у зв`язку з неявкою представника позивача та його клопотанням про відкладення розгляду справи, підготовче судове засідання відкладено на 29.01.2020.

29.01.2020 судом задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 12.02.2020.

11.02.2020 на адресу Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортмунд Кабель».

12.02.2020 судом задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, підготовче засідання відкладено на 11.03.2020.

04.03.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) надійшли письмові пояснення (заперечення).

У судовому засіданні 11.03.2020 судом повернуто без розгляду письмові пояснення позивача, оскільки вказані пояснення фактично зводяться до зміни предмету позову, що в силу вимог ч. 4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України не допускається.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України короно вірусу COVID 19» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також рішення Ради суддів України від 17.03.2020 № 19, запроваджено особливий режим роботи Господарського суду міста Києва та рекомендовано утриматись від участі в судових засіданнях.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання у справі з 25.03.2020 по 24.06.2020 неодноразово відкладалось за клопотання представників сторін.

У судове засідання 24.06.2020 представник позивача з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представниця відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 24.06.2020 судом із застосуванням технічного засобу: ноутбук Samsung модель NP-R528 серійний номер ZQKG93AZ500139X, здійснювався перегляд відеосюжетів від 28.04.218 та 02.05.2018, які містяться на DVD + R диску № ZE 6383-DVR-T47D (т. 41 а.с. 204).

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

28.04.2018 на каналі ICTV, телевізійну діяльність на якому здійснює відповідач, у телевізійній програмі Надзвичайні новини вийшов випуск під назвою Згоріти не прокинувшись: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати? (посилання https://kriminal.ictv.ua/videos/zgority-ne-prokynuvshys-chomu-pozhezhna-sygnalizatsiya-u-vashomu-budynku-mozhe-ne-spratsyuvaty/) з продовженням від 02.05.2018 під назвою Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі (посилання https://krininal.ictv.ua/videos/zapalnychka-bilya-pozhezhnogo-datchyka-test-protypozhezhnoyi-systemy-u-vyprobuvalnomu-tsentri/).

15.05.2018 на своєму веб-сайті відповідач розмістив інформаційне повідомлення (новини) під заголовком Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю Dortmund (посиланняhttps://kriminal.ictv.ua/1433/derzhavnyi-tsentr-dsns-ukrayiny-skasuvav-sertyfikaty-vidpovidnosti-kabelyu-dortmund-vidrazu-pislya-syuzhetu-nadzvychajnyh-nobyn).

Судом встановлено, що позивач є виробником технічної продукції, зокрема, електрокабелів та має зареєстрований в установленому порядку знак для товарів і послуг "Dortmund cable", під яким здійснюється, серед іншого, виробництво кабелю силового зі спеціальними характеристиками вогнестійкості, з мідними жилами, з ізоляцією у виконання з вогнестійким бар`єром з безгалогенної кремнійорганічної (силіконової) гуми чи стрічки, що містить слюду, з оболонкою з полімерною композицією, що не містить галогенів, марок (N) HXH FE180/E30, (N)HXH FE180/E90, кабель монтажний для промислової електроніки зі спеціальними характеристиками вогнестійкості, з мідними жилами, з ізоляцією у виконанні з вогнестійким бар`єром з без галогенної кремнійорганічної (силіконової гуми чи стрічки, що містить слюду, з оболонкою з полімерної композиції, що не містить галогенів, марок JE-H( St )H..Bd FE180/T30, JE-H(St)H…Bd FE180/E90.

Станом на час виходу телевізійних програм та інформаційного повідомлення у позивач мав сертифікат відповідності від 19.12.2017 № UA1.016.0020213-17 на кабель силовий та № UA1.016.0020214-17 га кабель монтажний.

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дортмунд кабель вважає, що поширена у відеороликах та інформаційному повідомленні (новинах) інформація, яка стосується продукції та роботи Товариства з обмеженою відповідальністю Дортмунд кабель є недостовірною і такою, що не відповідає дійсності та наносить шкоду діловій репутації підприємства. Позивач вказує на те, що позирена відповідачем інформація спотворила та принизила оцінку діяльності товариства з боку громадськості та суспільства, а також дискредитувала позивача перед його контрагентами, після виходу цих відеосюжетів контрагенти позивача почали звертатись із відмовою від подальшого співробітництва, що веде до значних збитків позивача.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом, у зв`язку із чим Товариство з обмеженою відповідальністю Дортмунд кабель просить суд визнання такою, що є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV) на каналі ICTV у телевізійній програмі Надзвичайні новини у випуску від 28.04.2017 під назвою Згоріти не прокинувшись: Чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати?, у випуску від 02.05.2018 під назвою: Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі та на сайті від 15.05.2018 під назвою Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю Dortmund та просить зобов`язати відповідача спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та відповідні заперечення відповідача, а також враховуючи висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у даній справі, господарський суд при новому розгляді справи зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

У ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Як визначено статтею 5 Закону України «Про інформацію», кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті, ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Як вказано у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до статей 94, 277 Цивільного кодексу України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, як способу захисту ділової репутації юридичної особи, є сукупність таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

При цьому, повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.

Згідно ч. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У відповідності до положень ст. 34 ГК України, дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних із особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

При розгляді даної справи господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Суд виходить із того, що згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Так, зокрема, Верховний Суд у постанові від 20.11.2019 в даній справі вказував на те, що судами попередніх інстанцій, вірно встановлено, що у телевізійних програмах відповідач не робив прямого цитування процесуальних документів, вказуючи на їх реквізити з одночасним їх демонструванням, а наводив інформацію у стверджувальній формі, авторитетно заявляючи про причетність відповідача (його посадових осіб) до дій, що можуть кваліфікуватися як кримінально карані діяння та відноситися до тяжких і особливо тяжких злочинів, через виробництво продукції неналежної якості, що не може вважатися оціночним судженням або ж безпосередньо належати до інформації, яка становить загальний інтерес. До відома громадськості прямо не було доведено того, що компетентними органами проводиться досудове розслідування, інформацію з відкритих джерел, про яке саме і повідомляється, не було чітко проголошено, що цитується описова частина ухвали, винесеної на стадії досудового розслідування. Спосіб та форма подачі інформації щодо продукції, яку відповідач вважає контрафактною і виготовленою позивачем, мали характер підтверджених відомостей, а не оціночних суджень чи аналізу, обговорення на побутовому рівні.

Процесуальні документи, на які посилається відповідач, були постановлені в ході досудового розслідування і в них наводиться зміст клопотання слідчого, мотиви слідчого, якими він обґрунтовує свої клопотання про необхідність надання доступу до речей і документів, накладення арешту на майно. Проте, ухвали, винесені слідчими суддями за наслідками задоволення цих клопотань, самі по собі не можуть доводити факт вчинення кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 № 12016100090008657 за ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України та бути доказами того, що позивач є виробником небезпечної для життя продукції.

На момент транслювання, що здійснювалося відповідачем 28.04.2018 та 02.05.2018 і виходу інформаційного повідомлення (новини) за 15.05.2018 був відсутній процесуальний документ, установленої форми, з яким законодавство пов`язує офіційне визнання державною винуватості певних осіб у виробництві, пропонуванні до продажу, збуті небезпечних для життя електричних виробів, так само як і процесуального документу, який би набрав законної сили, де було б встановлено у стверджувальній формі обставини виробництва позивачем кабельної продукції, яка не відповідає загальнодержавним нормам, стандартам і становить суспільну загрозу, або реалізацію контрафактної продукції. За таких обставин, за висновками судів, поширену відповідачем інформацію про продукцію позивача слід вважати, що має недостовірний характер.

Розміщуючи на своєму веб-сайті 15.05.2018 повідомлення про скасування наявних у позивача сертифікатів відповідності, відповідач не послався на причину їх скасування, яка зазначена у рішеннях від 03.05.2018 - невиконання клієнтом вимог п.1.1, п.3.1 сертифікаційної угоди, а під час розгляду справи не заперечив і не спростував тверджень позивача, що такі рішення Державного центру сертифікації ДСНС України були мотивовані невиконанням вимоги про оплату послуг органу сертифікації.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду приймаючи постанову у даній справі вказував на те, що суди попередніх інстанцій правильно встановили, що відповідач поширив недостовірну, негативну та не підтверджену доказами інформацію щодо позивача. Ця інформація була надана у вигляді фактів, достовірність яких не була доведена під час розгляду справи представниками відповідача. Відповідачем будь-які докази, які підтверджують обставини, викладені у поширеній інформації, судам не були представлені.

Окрім того, Верховний Суд вказував, що за визначенням, яке міститься в статті 30 Закону України "Про інформацію", оціночні судження не містять фактичні дані та не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Проте із встановлених обставин справи не вбачається, що відповідачем у поширеній інформації висловлювалось власне суб`єктивне ставлення відповідача до його продукції та без звинувачень у конкретних кримінально караних діяннях. Поширена відповідачем інформація щодо позивача про його пожежонебезпечну продукцію відповідно до встановлених обставин справи відбулась чітко та являла собою констатацію факту, без посилання належним чином на документи, які, як зазначав відповідач, являли собою джерело цієї інформації, і за своєю суттю не були відповідно до закону доказом продажу позивачем небезпечної продукції.

Разом з тим, скасовуючи рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив, що: у рішеннях судів попередніх інстанцій було безпідставно зроблений висновок про те, що вся інформація, поширена 28.04.2018 у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" випуск під назвою "Згоріти не прокинувшись: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати", та 02.05.2018 у випуску під назвою "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі", є недостовірною.

Оскільки, суди, мотивуючи свої висновки про те, що вся поширена інформація у наведених випусках є недостовірною, суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, у судовому рішенні зазначив, що серед іншого у телевізійних програмах відповідачем було поширено недостовірну інформацію, навівши таку інформацію, про яку зазначено вище і яка визнана недостовірною, і з чим погодився суд касаційної інстанції.

Однак при цьому судом першої інстанції зроблено посилання на те, що поширення такої недостовірної інформації мало місце серед іншого, з чого вбачається, що було поширено і іншу, не наведену судами інформацію, яку суди попередніх інстанцій не віднесли до недостовірної.

Отже, погодившись із тим, що уся поширена відповідачем інформація є недостовірною, суди не дослідили і не навели у судових рішеннях іншу, поширену інформацію, а тому їх висновки про те, що вся поширена у наведених випусках інформація є недостовірною, не ґрунтуються на досліджених доказах, оскільки судами не було досліджено докази щодо усієї, поширеної інформації.

У зв`язку із чим прийняті рішення у справі в частині визнання недостовірною і зобов`язання спростувати інформацію, поширену відповідачем на каналі ICTV у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" у випуску від 28.04.2017 під назвою "Згоріти не прокинувшись: Чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати?", та у випуску від 02.05.2018 під назвою: "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі", підлягають скасуванню та передачі справи на новий розгляд в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, з урахуванням вказівок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 20.11.2019 у справі № 910/7978/18, суд відзначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом вище, 28.04.2018 на каналі ICTV, телевізійну діяльність на якому здійснює відповідач, у телевізійній програмі Надзвичайні новини вийшов випуск під назвою Згоріти не прокинувшись: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати? (посилання https://kriminal.ictv.ua/videos/zgority-ne-prokynuvshys-chomu-pozhezhna-sygnalizatsiya-u-vashomu-budynku-mozhe-ne-spratsyuvaty/) з продовженням від 02.05.2018 під назвою Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі (посилання https://krininal.ictv.ua/videos/zapalnychka-bilya-pozhezhnogo-datchyka-test-protypozhezhnoyi-systemy-u-vyprobuvalnomu-tsentri/).

15.05.2018 на своєму веб-сайті відповідач розмістив інформаційне повідомлення (новини) під заголовком Держцентр ДСНС України скасував сертифікати відповідності кабелю Dortmund (посиланняhttps://kriminal.ictv.ua/1433/derzhavnyi-tsentr-dsns-ukrayiny-skasuvav-sertyfikaty-vidpovidnosti-kabelyu-dortmund-vidrazu-pislya-syuzhetu-nadzvychajnyh-nobyn).

Судом встановлено, що позивач є виробником технічної продукції, зокрема, електрокабелів та має зареєстрований в установленому порядку знак для товарів і послуг "Dortmund cable", під яким здійснюється, серед іншого, виробництво кабелю силового зі спеціальними характеристиками вогнестійкості, з мідними жилами, з ізоляцією у виконання з вогнестійким бар`єром з безгалогенної кремнійорганічної (силіконової) гуми чи стрічки, що містить слюду, з оболонкою з полімерною композицією, що не містить галогенів, марок (N) HXH FE180/E30, (N)HXH FE180/E90, кабель монтажний для промислової електроніки зі спеціальними характеристиками вогнестійкості, з мідними жилами, з ізоляцією у виконанні з вогнестійким бар`єром з без галогенної кремнійорганічної (силіконової гуми чи стрічки, що містить слюду, з оболонкою з полімерної композиції, що не містить галогенів, марок JE-H( St )H..Bd FE180/T30, JE-H(St)H…Bd FE180/E90.

Станом на час виходу телевізійних програм та інформаційного повідомлення у позивач мав сертифікат відповідності від 19.12.2017 № UA1.016.0020213-17 на кабель силовий та № UA1.016.0020214-17 га кабель монтажний.

Дослідивши у судовому засіданні 24.06.2020 наявні у матеріалах справи докази (відеосюжети від 28.04.218 та 02.05.2018, які містяться на DVD + R диску № ZE 6383-DVR-T47D (т. 41 а.с. 204), господарським судом встановлено , що:

У відеосюжеті передачі від 28.04.2020 під назвою Згоріти не прокинувшись: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати? відповідачем поширено інформацію такого змісту:

Ведуча: що це за смертоносний кабель, який може згубити нас просто вдома будь-якої миті? Ви не повірите, що коїться у наших будинках, торговельних центрах і лікарнях. Ми перевірили місця, де щодня буває кожен із нас і розкрили таємницю забудовників, яку вони так ретельно роками приховували.

Ведучий: а може просто не знали за що платять, що виробник підсовує їм дешеву фальшивку. Ви будете вражені, коли побачите під яким дахом щодня ходите, коли дізнаєтеся від якої грошової спокуси не зуміли відмовитися забудовники, нехтуючи нашими життями. Пам`ятаєте братську могилу в російському Кемерові?

Ведуча: чому в Україні такі трагедії цілком реальні? Надзвичайні новини розкривають для вас протиправну схему, про яку ви навіть не підозрювали.

Ведучий: готуйтеся познайомитися з жахливою правдою в рідному домі.

Геннадій Левітас: це безпека родини, це можна лягти спати одного разу і просто не прокинутись.

Анна(киянка): всьо ж у нас, вибачте, купляється і продається.

Журналіст (за кадром): навіть людське життя?

Анна: Канешно, шо, ну шо стоїть сьогодні наше життя? Возможно вбити за сто гривень.

Голос за кадром: убити так, що ми навіть не відчуємо. Хто і як? - надзвичайні новини докопалися до резонансної протиправної схеми, її вже підтвердили у спецпідрозділі СБУ: справа надрезонансна, бо йдеться про змову впливових бізнесменів та ще впливовіших високопосадовців, тому обличчя, оперативник просить, не показувати. Але мовчати більше не сила, під загрозою національна безпека країни.

Оперативник спецпідрозділу СБУ: люди навіть не будуть знати, що є загроза, є внутрішня загроза, яка може призвести до масової гибелі людей.

Голос за кадром: усе почалося з розслідування пожежі в таборі «Вікторія». Одещина, ніч 16 вересня, 1017-ий. Тут теж ніхто не здогадувався, що смерть у дерев`яній будові питання часу. Вона спалахнула, немов сірник, миттєво. Діти стрибали з другого поверху, загинули троє дівчаток.

Свідок: троє детей с одной комнатьі пропало, троє, их забьіли.

Жінка коментує свідчення свідка: Где-где? Где дети?

Голос за кадром: забули про безпеку дітей, бо загорілося через п рушення пожежної техніки, на яку з бюджету виділяли більше 10-ти мільйонів, але супер сигналізація не спрацювала. Виявилося, винен один, але смертоносний кабель.

Оперативник спецпідрозділу СБУ: кабельна продукція, яка установлена була в санаторії «Вікторія», дійсно не відповідає тим нормам, які передбачені державним стандартом.

Голос за кадром: несправна проводка, замкнення, паскудна пожежна сигналізація, здається, це техніка така невблаганна, дивлячись яка. Остання трагедія в російському Кемерові, коли в ТРЦ загинули понад 60 людей не лишила сумнівів: із протипожежною системою біда. І Україна - не виняток. В СБУ взялися перевіряти громадські соціальні розважальні заклади, житлові будинки, і просто за голови схопилися.

Оперативник спецпідрозділу СБУ: ця проблема є загалом про всій території України, і якщо не ліквідувати цю загрозу, то, в результаті, ми можемо прийти до того, що будуть гинути люди. Буде, будуть у нас техногенні аварії з людськими жертвами.

Анатолій Пушкар (президент української асоціації «Укрелектрокабель»: Основньїе причиньї ущерба, пожара и смертей от кабельной продукции.

Голос за кадром: Анатолій Пушкар про те, що таке контрафактний кабель знає не з чуток, і найгірше те, що його використовує мало не кожен забудовник країни.

Анатолій Пушкар (президент української асоціації «Укрелектрокабель»: одни системьі должньї работать до 30-ти минут в огне, другие системьі должньї работать до 90-та минут в огне. И мьі не знаєм ни единого покупателя в Украине, которьій за єтот период купил єтот кабель с єтой конструкцией. Конструкция бьіла упрощена и стала не соответствовать. Вот и все. И она сегодня опасна.

Голос за кадром: небезпечний для життя шнур, за даними СБУ, під німецькою торговою маркою Dortmund, його брат Cable Hastel, а вироблялися контрафактні проводи на одному ж заводі. За останні кілька років їх встановили на житлових, адміністративних та промислових об`єктах будівництва. На сайті виробника є імена забудовників. Серед них, очам не віриться, здавалось, наднадійна державна корпорація «Укрбуд» і «Київмьскбуд» , на рахунку якого 45 мільйонів квадратих метрів житла.

Анатолій Пушкар: больше половиньї, до 70-ти, 80-ти % в ТРЦ, в жильїх домах смонтирована сегодня опасна для жизни кабельная продукция, я сейчас говорю о новостроях. Больше чем 50% смонтированьї фальсификатьі и смонтированьї контрафактьі на обьектах. Значит, он будет, вот идеально похож на кабель согласно евростандарту Desto, будет такой же цвет, вот, будет такая же оболонка, усек и так далее, но внутри содержится опастность для жизни.

Голос за кадром: Всередині немає головного - стрічки з, так званою, слюдою. За нормами ДСТУ, саме -слюда, матеріал, який забезпечує необхідний клас вогнестійкості.

Голос в кадрі: Здесь, кроме непонятной фольги, ну, ее просто физически нет.

Оперативник спецпідрозділу СБУ: кабель має відповідати, ну, забезпечувати, тобто, забезпечувати безпередільну роботу протягом 30-ти, 90-та хвилин. Ті випробування, які ми провели по вилученому кабелю, який був вилучений, як я вже сказав, на семи обєктах цей кабель втрачав свої властивості протягом до 4-рьох хвилин.

Голос за кадром: проте представники забудовників і слухати про це не хочуть, і попри ухвалу суду, не пускають СБУ і «Назвичайні новини» на свої об`єкти.

Журналіст 1: а чого не пропускаєте?

Представники забудовників:

Особа 1: керівництво не пропускає.

Особа 2: у меня нет указаний.

Журналіст 2: у меня есть ухвала суда, вот, в ней написано: «надати дозвіл на проведення огляду прокурору…»

Голос за кадром: нам не раді, а ми, все одно, вдираємося всередину і тут в будинку самого «Укрбуду» оперативники знаходять той самий контрафактний кабель, напруження зростає.

Особа 2: це мені не потрібно, я не хочу, щоб мене знімали.

Журналіст: ... це нормально, згоріти у вогні заживо?

Особа 2: я маю право, щоб мене не знімали. Це моє право.

Журналіст: для чого ви покриваєте тих, хто ризикує... на життя людей?

Особа 2: я не знаю, я не знаю...

Голос за кадром: вони розводять руками і перекладають відповідальність на усіх, крім себе. А кабель, замість подавати сигнал, сповіщувати, запускати системи порятунку, згорає за лічені хвилини, - це підтвердив тест у випробувальному центрі. Зразки сумнівного кабелю СБУ відбирала у кількох будинках, зокрема, у житлових комплексах «Паркові озера», «Малахіт» і «Вишиванка». Шнури підключали до номінальної напруги, розміщували у спеціальних вогневих печах, запаковували їх цеглою аби відтворити /мови пожежі, і в температурі, що сягала понад 700 градусів, кабелі спалювали.

Олексій Абрамов (керівник вопробувального центру ТОВ Тест): кабелі підключені до конденционного пристрою, де в разі виникнення короткого замикання буде виникати світлова та звукова сигналізація.

Голос за кадром: коли згорів перший кабель не минуло й трьох хвилин, піч тоді нагрілася усього лиш трохи вище двохсот градусів. Минає ще дві хвилини, згорають ще чотири кабелі з маркування Dortmunda, які мали би триматися пів години.

ОСОБА_1 : тоїсть кабель вже не виконує свою функціональну задачу.

Анатолій Пушкар: уже никак не могла сработать пожарная сигнализация, автоматика, пожаротушение, ничего не могло сработать.

Голос за кадром: про загрозу державній безпеці Глава СБУ Анатолій Грицак одразу повідомив Володимира Гройсмана. За даними Служби безпеки, неякісний протипожежний кабель фактично скрізь.

Голос за кадром 2: понад 20-ти дошкільних навчальних закладах, дитячій клінічній лікарні №9 м. Києва, Святошинському психоневрологічному інтернаті, Клінічній міській лікарні №11 в Одесі, військовій частині на базі зберігання боєприпасів, на базах зберігання нафтопродуктів.

Оксана(консьєрж багатоповерхового будинку): єто ненормальная вещь, поєтому и у нас так все делается в стране, поєтому и горим.

Анна(киянка): це кошмар, канешно, це кошмар, і я з внуками тоже хожу по цих дитячих закладах багатьох, і всьо, і багато дверей закрито, і ті бутіки, і магазінчики всякі.

Оперативник спецпідрозділу СБУ: об`єкти атомної енергетики про аеропорти, об`єкти нафтогазової галузі ДП «Укренерго», ДП «Бориспіль», ТРЦ «Lavina Mali», ТРЦ «Сенатор» у м. Києві. В мережах продуктових гіпермаркетів та на об`єктах житлової забудови, в яких понад 1б-ть поверхів в Києві та Одесі.

Кореспондентка Вікторія Сеник: будинки, де проживають сотні тисяч людей спалахуватимуть наче сірники, бо, так званий, вогнестійкий кабель горітиме чи не першим. І хоч здається, що він цілком пожежостійкий, то у вогняній пастці він протримається не 90 хвилин, а всього вісім.

Голос за кадром: однак, представники забудовника та його обслуговуючих організацій, в один голос бідкаються - це вони жертви, це їх не попередили.

Євгеній Ярмоленко (адвокат групи компаній «Інтергал-Буд»): мьі, точно так же, потерпевшие, мьі іриобретали атот кабель на законньїх основаниях, у него имеются все документьі, подтверждающие его надлежащее качество, сертификатьі, результатьi испьітаний, будем обращаться к поставщикам с требованиями заменить и возместить все возможньїе ущербьі.

Ведучий: ну, я вже уявляю роки судових розбірок: хто, кому і що винен. А тим часом...

Ведуча: тим часом, ось він Геннадій і ще шість сотень таких як він лише в цьому окремому будинку бояться живцем згоріти у себе вдома, адже в протипожежній системі прокладений сумнозвісний кабель, що і згорів під час тестування.

Ведучий: ви ще не таке побачите у другій серії. Продовження гучного розслідування «Надзвичайних новин» уже найближчим часом.

У відеосюжеті передачі від 02.05.2018 під назвою «Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі» відповідачем поширено інформацію такого змісту:

Ведуча: гадаєте такий жах нас із вами не торкнеться? Ну звісно ні. ми ж придбали квартиру в елітному будинку, заплатили чималу суму, доля просто не може так нас покарати, за що? За те, що закриваємо очі на порушення, якими обросли наші з вами квартири. Можу побитися об заклад, мало хто з нас заглядав коли-небудь у пожежний щиток, і знає, що там повинно бути. А хто підіймав голови і прикладав запальничку до пожежного датчика хоча би раз, аби перевірити чи він спрацює. А знаєте, який кабель живить цілу протипожежну систему? Виявляється, горітиме він чи не першим на випадок пожежі. Це довів тест у спеціальному випробувальному центрі. «Надзвичайні новини» продовжують шокувати вас приголомшливим розслідуванням. Погляньте, хто прокладає у ваших будинках смерть.

Голос за кадром: згоріти заживо, ось чого так боїться Геннадій, адже в протипожежній системі його будинку прокладений сумнозвісний кабель, що згорів під час тестування. Голова ОСББ Олександр підкреслює - провід відповідає за запуск насосів з водою і за пожежний ліфт.

Олександр Сенич (голова правління ОСББ): у разі, якщо тут виникне пожежа, то температура, яка буде тут, вона просто цей провід розплавить. І ліфт пожежний зупиниться десь, можливо з людьми, можливо з пожежниками, можливо хтось не встигне евакуюватися.

Голос за кадром: Та це ще не все. Виявляється, забудовник знехтував своїми мешканцями навіть у дрібницях. Із початку експлуатації будинку протипожежні щитки порожні. Люди, якщо запалає зможуть лише...

Геннадій: розбити скло, взяти ключика, відкрити цю шафу і згоріти, тому що, тут має міститися мінімум два вогнегасники, і два пожежні рукави. Як бачимо, на трубах системи немає навіть кранів.

Голос за кадром: А це вентиляційна камера, але вже чотири роки вона не підключена до мережі, а в авторежимі не працює.

Олександр Сенич: Це встановлено забудовником, але, він не працює, чому?-тому що до нього навіть не підведено живлення.

Голос за кадром: Без живлення і пожежний ліфт, механізми під час вогнеатаки теж не спрацюють, без провідника - і резервні двигуни водопостачання, а протипожежні системи з проводами без маркування.

Оперативник спецпідрозділу СБУ: кабель протипожежний, який взагалі не має маркування. Це про що говорить, це говорить також про те, що забудовники закуповують неякісну продукцію, яка взагалі -не сертифікована, вони йдуть на те, що здешивити будівництво.

Голос за кадром: здешевити і заробити на фальсифікованому кабелі мільярди, зекономивши на житті людей, ось справжній мотив тих, хто прокладає у будинках смертоносний кабель, адже реальний, протипожежний коштує удвічі дорожче. Недобросовісні виробники за останні два роки збагатилися на десятки мільйонів доларів.

Оперативник спецпідрозділу СБУ: вартість кабеля, метр кабеля буде коштувати, який виготовлений по нормам, буде коштувати там близько 50-ти, 55-ти гривень, то кабель, про який ми говоримо, він коштує близько 20-ти гривень.

Анатолій Пушкар: В Украине ежегодно, значит, потребляется на рьінке до 5-ти миллиардов гривен фальсифицировано и контрафактно кабельой продукции, значит, которая опасна для жизни.

ОСОБА_2 : у моїх руках саме той, смертельно небезпечний кабель, який згорить і не врятує нас під час пожежі, але саме у нього є державний сертифікат, який визнає і підтверджує його функціональність. На цих паперах ставив підпис сам керівник центру сертифікації ДСНС України Артем Козленко. Як так сталося, що підпис про безпеку є, а безпеки то й немає? Запитаємо у нього.

Голос за кадром: відповідь приголомшує. Виявляється, той, хто підписував сертифікат відповідності, кабелю, кабелю, навіть, не бачив.

Артем Козленко (начальник Державного центру сертифікації ДСНС): не бачив я цих кабелів, однак, я хочу зауважити ще одне питання: я... Ви праві.,

Голос за кадром: виходить, можна отримати дозволи, сертифікати, декларації на окрему продукцію, а насправді, виробляти зовсім іншу.

Анатолій Пушкар: просто купить там принтер промьішленнньїй и благодаря єтому принтеру напечатать на оболочке, что єтот кабель сделан самим Богом. По идее, и всем рекомндуемьій.

ОСОБА_2 : стрічка зі слюду, вона де повинна бути в цьому кабелі?

Артем Козленко: стрічка зі слюду, должна, повинні бути, а, ну, на теперішній час я не пам`ятаю як там згідно технічної документації.

Голос за кадром: зате пам`ятає пан Козленко, що кабельна продукція, яку передавали на сертифікацію пройшла випробування. Але перевірити, чи саме цей шнур потім продавали, каже, не його справа.

Артем Козленко: ми не маємо можливості у кінцевого споживача перевіряти чи виробник застосовує ту продукцію, яку він дійсно сертифікував...

Анатолій Пушкар: пока жареньїй петух не клюнул, вот, все говорят: вот, нам дали бумажку, ну пусть отвечают...

Голос за кадром: якщо навіть є заяви контролерів можуть просто не допустити на перевірку, що і зробив виробник. Ба більше, за словами Козленка, компанія запропонувала варіант вирішення проблеми. Мовляв, якщо їхній кабель не відповідає вимогам ДСТУ- приберіть ці вимоги і крапка.

Артем Козленко: ми направили їм листа з вимогами підтвердити проведення позапланового технічного нагляду в зв`язку з наданням інформації про невідповідність кабельно-провідникової продукції. Від Компанії «Dortmund Cable» надійшов лист, що вони просять нас виключити з сертифікатів пункт щодо класу вогнестійкості.

Голос за кадром: чия ж вина, що кабель, який у сертифікатах звуть протипожежним, просто згорить, чи виробник сам це розуміє і хоче тихо зам`яти, хто відповість за те, що не діятимуть системи захисту, не працюєю тепло-димовиведення, зупиняться ліфти, системи пожежної автоматики...

Анатолій Пушкар: зто сделано все умьішленно, политически умьішленно.

Голос за кадром: Політика чи ні, а от мешканці висоток неозброєним оком бачать - будь-якої миті їх же вбити.

Олександр Сенич: Оцей провідник в цьому приміщенні, оцей провідник просто б не витримав той час, який має витримувати в вогні, і насоси не змогли б запуститися і пропрацювати ту кількість часу, яка потрібна для ліквідації пожежі в будинку. Вони просто згоріли б. І будинок би теж.

Голос за кадром: але ж як перевірити, чи є у ваших будинках протипожежний захист?

Анатолій Пушкар: Сняли допустим изоляцию, вот, сняли изоляцию и ее подпалили. И если єто огнестойкий кабель, єта резина, вьігорая, превращается в керамическую трубку, в керамическую белую, такую, грязно-белого цвета. Вот єто огнестойкая жила. Если, все остальное, надо брать огнетушитель, потому что вьі сами потом не потушите.

Голос за кадром: хоча Геннадій збирається погасити сам. Обзавівся удома аж двома вогнегасниками і вивчає системи евакуації тросами.

Геннадій Левітас: я сподіваюсь ніколи не знадобиться ця готовність. Але, ну, готові трошки більше, ніж, можливо, хтось інший.

Голос за кадром: Чи то життя змусило, чи збіг, але менший син мріє стати пожежним. І вірить, що не доведеться гасити рідний дім.

Геннадій: Він дуже любить працівників Держслужби надзвичайних ситуацій, він залазить на пожежні машини. В нього є така, такий потяг.

Кореспондентка: а «Надзвичайні новини» дивиться?

Геннадій: звичайно.

Голос за кадром: запитаєте, як же комунальники могли прогавити численні порушення заселяючи лююдей у будинки? Усе просто, у забудовника свій, приватний ЖЕК. Так звана власна «кишенькова служба», яка приймає і передає будинок без застережень і зауважень, селить людей і обіцяє повну захищеність, мовляв, усі перевірки пожежна безпека пройшла і все у них добре. Навіть душ є, просто у насосній камері житлового будинку, де обладнання під потужною електро-напругою, а на підлозі -калюжа, корозія і грибок.

Кореспондентка: для кого цей душ?

Працівник: для робочего персонала

Кореспондентка: для робочих?

Працівник: да.

Голос за кадром: усе для людей, але проти них. Злочинні сходи, які підіймаються все вище. І ніхто, купуючи квартиру, не замислюється, в якій небезпеці щодня засинає і може не прокинутися. Байдужість підливає масла у корупційний вогонь, розпалений у жазі до грошей і вірі в безкарність.

Анатолій Пушкар: ни один житель не застрахован от того, что он утром может не проснуться.

Переглянувши спірні відео сюжети судом встановлено, що не вся інформація поширена відповідачем у відеосюжетах від 28.04.2018 під назвою Згоріти не прокинувшись: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати? та від 02.05.2018 під назвою «Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі», стосується позивача.

Разом з тим, в обох телевізійних програмах, що транслювалися відповідачем 28.04.2018 та 02.05.2018 мова йшла саме про кабельну продукцію, яка виготовляється відповідачем та наголос телекомпанією робився саме на тому, що продукція, яка виробляється позивачем, є неякісною та небезпечною.

На думку суду, у спірних відеосюжетах міститься інформація, що носить стверджувальний характер, в ній йдеться про встановлені факти, така інформація є негативною і завдає шкоди діловій репутації позивача, оскільки дискредитує продукцію, а саме: кабель під німецькою торговою маркою Dortmund, виробником якого є позивач та станом на час виходу телевізійних програм та інформаційного повідомлення у позивач мав сертифікат відповідності від 19.12.2017 № UA1.016.0020213-17 на кабель силовий та № UA1.016.0020214-17 та кабель монтажний. Вказані висновки також містяться у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 по даній справі.

Зкрема, у телепрограмі, виготовленій відповідачем, що транслювалася 28.04.2018 містилися відомості, що за результатами власного розслідування, проведеного журналістами, відкрито надрезонансну гучну аферу за участю впливових бізнесменів та ще впливовіших високопосадовців, яка ставить під загрозу національну безпеку країни, що вже підтвердили у спецпідрозділі СБУ. Після трагедії в дитячому таборі, спецпідрозділ СБУ почав перевіряти інші об`єкти, як-то новобудови, торгові центри, в результаті чого було встановлено використання забудовниками вказаних об`єктів контрафактної кабельної продукції, яка не відповідає нормам ДСТУ та може призвести до чергової трагедії. Далі у програмі демонструється офіційний веб-сайт позивача, що супроводжується словами небезпечний для життя шнур за даними СБУ нід німецькою торговою маркою Дортмунд та зазначається, що контрафактний кабель виробляється позивачем та прокладається у багатьох новобудовах, торгово-розважальних центрах, а також демонструються найменування зазначених на веб-сайті замовників Товариства з обмеженою відповідальністю Дотрмунд кабель. Далі у кадрі демонструється кабель з маркуванням позивача.

У телепрограмі, виготовленій відповідачем, що транслювалася 02.05.2018, серед іншого мала місце така інформація:

Демонструється візит журналіста до Державного сертифікаційного центру ДСНС України. Журналіст тримає в руках кабель та говорить, що у нього той самий смертоносний кабель, який згорить та не врятує на під час пожежі та ставить запитання про те як так сталося, що підпис про безпеку є, а самої безпеки немає?; далі у програмі знову демонструється офіційний веб-сайт позивача з відсканованими сертифікатами відповідності; потім журналіст ставить запитання начальнику Державного сертифікаційного центру ДСНС України про факт видачі позивачеві сертифікатів відповідності та отримує відповідь про те, що продукція пройшла необхідні випробування, після чого отримала сертифікат відповідності вимогам пожежної безпеки; надалі у сюжеті наводиться інформація про тестування пожежної системи новобудови на прикладі однієї з таких новобудов та робиться узагальнюючий висновок про відсутність вогнестійких властивостей кабелю позивача, що озвучується головою ОСББ новобудови, встановити місцезнаходження та введення в експлуатацію якої не видається; також далі зазначається про відсутність на вилученому в одній з новобудов маркування продукції.

Отже, за висновком суду, у спірних відеосюжетах відповідачем було надано характеристику продукції позивача:

Так, у виписку від 28.04.2018 під назвою «Згоріти не прокинувшись», міститься інформація такого змісту: Голос за кадром (ведуча): «небезпечний для життя шнур, за даними СБУ, під німецькою торговою маркою Dortmund, його брат Cable Hastel, а вироблялися контрафактні проводи на одному ж заводі»; Оперативник спецпідрозділу СБУ: «Ті випробування, які ми провели по вилученому кабелю, який був вилучений, як я вже сказав, на семи об`єктах, цей кабель втрачав свої властитовості протягом до 4-х хвилин»; Голос за кадром (ведуча): «Вони розводять руками і перекладають відповідальність на усіх, крім себе. А кабель, замість подавати сигнал, сповіщувати, запускати системи порятунку, згорає за лічені хвилини, - це підтвердив тест у випробувальному центрі.»; Голос за кадром (ведуча): «коли згорів перший кабель не минуло й трьох хвилин, піч тоді нагрілася усього лиш трохи вище двохсот градусів. Минає ще дві хвилини, згорають ще чотири кабелі з маркування Dortmunda, які мали би триматися пів години».

Так у виписку від 02.05.2018 під назвою «Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі»: Голос за кадром (ведуча): «адже в протипожежній системі його будинку прокладений сумнозвісний кабель, що згорів під час тестування»; Кореспондентка Вікторія Сеник: «у моїх руках саме той, смертельно небезпечний кабель, який згорить і не врятує нас під час пожежі, адже саме у нього є державний сертифікат, який визнає і підтверджує його функціональність.»; Олександр Сенич: «Оцей провідник просто б не витримав той час, який має витримувати в вогні, і насоси не змогли б запуститися і пропрацювати ту кількість часу, яка потрібна для ліквідації пожежі в будинку. Вони просто згоріли б. І будинок би теж».

Судом також взято до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна комерційна телерадіокомпанія також визнає, що в обох телевізійних програмах, що транслювалися відповідачем 28.04.20148 та 02.05.2018 мова йшла саме про кабельну продукцію, яка виготовляється відповідачем та наголос телекомпанією робився саме на тому, що продукція, яка виробляється позивачем, є неякісною та небезпечною.

Натомість відповідач, заперечуючи проти задоволення позову вказує на те, що інформація висвітлена у відео сюжетах підтверджується ухвалами Солом`янського районного суду міста Києва від 17.07.2018, від 11.04.2018 які містять посилання, що кабель, виготовлений відповідачем є знаряддям кримінального правопорушення, має недоліки, не відповідає сертифікатам відповідності, не можуть використовуватися за призначенням та інші. Такі ухвали постановлювалися за клопотаннями слідчих у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2016 № 12016100090008657 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Також, відповідач вказує, що інформація висвітлена у відео сюжетах підтверджується протоколом випробувального центру Товариства з обмеженою відповідальністю Тест від 03.08.2016 № 3/КЛ-16 та від 23.03.2018 № 5/КЛ-18.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна комерційна телерадіокомпанія (ICTV) до уваги судом не приймається з підстав їх недоведеності та невідповідності фактичним обставинам справи і вимогам закону.

За висновком суду, вказані документи не можуть бути прийняті судом в якості належних і достовірних доказів оскільки, у протоколі контрольних випробувань кабелів на здатність до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму від 03.06.2016 зазначено, що замовником випробування є Товариство з обмеженою відповідальністю Інтеркабель Київ, випробування проводилося у 2016, об`єкти для випробування, у тому числі, кабель з маркуванням Dortmund cable, були надані замовником.

Тобто, контрольні випробування були проведені на замовлення певної особи за поданими нею зразками у 2016 році і підтвердження того, що зразки з маркуванням Dortmund cable, є продукцією, що виготовляється позивачем, судам не подано, тоді як самостійно цей факт суди встановити не можуть.

У протоколі контрольних випробувань кабелів на здатність до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму за ДСТУ 4809:2007 від 23.03.2018 № 5/КЛ-18 зазначено, що замовником є Солом`янське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, підставою для проведення випробувань є постанова слідчого Солом`янського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві Омельченко О.О. від 16.03.2018 та супровідний лист від 19.05.2018, об`єкти випробувань були надані у пакетах № 0716497, № 0715989, № 3296113, № 0715990. За результатами випробувань об`єкти класифіковано як нездатні до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму.

Поданий протокол від 23.03.2018 № 5/КЛ-18 контрольних випробувань кабелів на здатність до збереження цілісності кіл в умовах стандартного температурного режиму за ДСТУ 4809:2007 також судом не є належним та допустимим доказом, оскільки контрольні випробування були проведені на замовлення певної особи за поданими нею зразками у 2016 році і підтвердження того, що зразки з маркуванням Dortmund cable, є продукцією, що виготовляється позивачем, суду не подано, тоді як самостійно цей факт суд встановити не може. Також матеріали справи не містять фактичних даних, якими підтверджується, що об`єкти, які надійшли для проведення контрольних випробувань в описаних пакетах були визнані в установленому порядку речовими доказами.

Враховуючи те, що у телевізійній передачі не було публічно продемонстровано широкому загалу протоколів випробувань чи іншого документального підтвердження висновку відповідача про непридатність кабельно-провідникової продукції, що виробляється позивачем, для використання за призначенням та невідповідності ДСТУ, а відповідач не звертався до позивача за його власним коментарем з приводу реалізованого у телевізійній програмі сюжету, не запрошував позивача для висловлення своєї позиції, подачі документів тощо та не спростував посилань позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Добтмунд кабель відмовлялося б від позапланового технічного нагляду Державним сертифікаційний центром ДСНС України, дану інформацію про продукцію позивача суд також вважає такою, що має недостовірний характер.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, за результатми дослідження доказів та з урахуванням встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про те, що поширена відповідачем у відеосюжетах від 28.04.2018 під назвою Згоріти не прокинувшись: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати? та від 02.05.2018 під назвою «Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі» інформація, що безпосередньо стосується позивача є недостовірною, саме такого змісту:

1. у виписку від 28.04.2018 під назвою «Згоріти не прокинувшись»:

- Інформацію подану у відеосюжеті з 05 хв. 40 с. по 05 хв. 49 с. такого змісту Голос за кадром (ведуча): «небезпечний для життя шнур, за даними СБУ, під німецькою торговою маркою Dortmund, його брат Cable Hastel, а вироблялися контрафактні проводи на одному ж заводі»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 07 хв. 16 с. по 07 хв. 29 с. такого змісту Оперативник спецпідрозділу СБУ: «Ті випробування, які ми провели по вилученому кабелю, який був вилучений, як я вже сказав, на семи об`єктах, цей кабель втрачав свої властитовості протягом до 4-х хвилин»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 08 хв. 14 с. по 08 хв. 29 с. Голос за кадром (ведуча): «Вони розводять руками і перекладають відповідальність на усіх, крім себе. А кабель, замість подавати сигнал, сповіщувати, запускати системи порятунку, згорає за лічені хвилини, - це підтвердив тест у випробувальному центрі.»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 09 хв. 06 с. по 09 хв. 21 с. Голос за кадром (ведуча): «коли згорів перший кабель не минуло й трьох хвилин, піч тоді нагрілася усього лиш трохи вище двохсот градусів. Минає ще дві хвилини, згорають ще чотири кабелі з маркування Dortmunda, які мали би триматися пів години»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 10 хв. 46 с. по 11 хв. 03 с. Голос за кадром (ведуча): «будинки де проживають сотні тисяч людей спалахуватимуть наче сірники, бо так званий, вогнестійкий кабель горітиме чи не першим. І хоч здається, що він цілком пожежостійкий, то у вогняній пастці він протримається не 90 хвилин, а всього вісім».

2. у виписку від 02.05.2018 під назвою «Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі»:

- Інформацію подану у відеосюжеті з 00 хв. 57 с. по 01 хв. 02 с. Голос за кадром (ведуча): «адже в протипожежній системі його будинку прокладений сумнозвісний кабель, що згорів під час тестування»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 03 хв. 36 с. по 03 хв. 47 с. Кореспондентка Вікторія Сеник: «у моїх руках саме той, смертельно небезпечний кабель, який згорить і не врятує нас під час пожежі, адже саме у нього є державний сертифікат, який визнає і підтверджує його функціональність.»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 06 хв. 32 с. по 06 хв. 53 с. Олександр Сенич: «Оцей провідник просто б не витримав той час, який має витримувати в вогні, і насоси не змогли б запуститися і пропрацювати ту кількість часу, яка потрібна для ліквідації пожежі в будинку. Вони просто згоріли б. І будинок би теж».

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно ч. 6 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Частиною 7 статті 277 Цивільного кодексу України визначено, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У пунктах 24 і 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вказано, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

У даному випадку суд вважає за доцільне спростувати вказану інформацію шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

Інша частина позовних вимог не підлягає задоволенню з викладених вище підстав, оскільки є оціночним судженням та взагалі не стосується позивача.

Щодо доводів відповідача, не наведення позивачем у позові позивач у позові чіткого та точного порядку у який він просить суд спростувати недостовірну інформацію яка стосується саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортмунд Кабель» розповсюджену відповідачем, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд відзначає таке.

При прийнятті рішення, суд виходить із того, що обрання способу захисту є правом особи, яка звертається до суду, натомість при здійснення судочинства важливим аспектом є дотримання права на доступ до правосуддя і права на справедливий суд.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

При здійсненні розподілу судових витрат судом враховано таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд даної справи судом першої інстанції в сумі 3 524,00 грн. Інша частина судового збору в сумі 3 524,00 грн залишається за позивачем.

Також при новому розгляді справи підлягає розподілу судовий збір, який був сплачений учасниками справи за подання апеляційної та/або касаційної скарги/скарг, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 скасовано частково, а справу № 910/7879/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що наносить шкоду діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортмунд кабель", інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV) на каналі ICTV у телевізійній програмі "Надзвичайні новини" у виписку від 28 квітня 2018 року під назвою "Згоріти не прокинувши: чому пожежна сигналізація у вашому будинку може не спрацювати", та у випуску від 2 травня 2018 року під назвою "Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі", та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційна телерадіокомпанія" (ICTV) спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 5 286,00 грн залишається за відповідачем.

При цьому, сплачений відповідачем судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 7 048,00 грн підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 524,00 грн, інша частина судового збору у сумі 3 524,00 грн залишається за відповідачем.

На підставі наведеного вище, стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за розгляд даної справи судом першої інстанції в сумі 3 524,00 грн та стягнення з позивача на користь відповідача судового збору в сумі 3 524,00 грн за частково задоволену касаційну скаргу підлягаються взаємозаліку.

Керуючись ст. 129, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортмунд Кабель» задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною та такою, що наносить шкоду діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортмунд кабель» (04208, м. Київ, просп. Правди, 66-А, оф. 2, ідентифікаційний код 39403294), інформацію поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 11, ідентифікаційний код 14323764) на каналі ICTV у телевізійній програмі «Надзвичайні новини» у виписку від 28.04.2018 під назвою «Згоріти не прокинувшись»:

- Інформацію подану у відеосюжеті з 05 хв. 40 с. по 05 хв. 49 с. такого змісту Голос за кадром (ведуча): «небезпечний для життя шнур, за даними СБУ, під німецькою торговою маркою Dortmund, його брат Cable Hastel, а вироблялися контрафактні проводи на одному ж заводі»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 07 хв. 16 с. по 07 хв. 29 с. такого змісту Оперативник спецпідрозділу СБУ: «Ті випробування, які ми провели по вилученому кабелю, який був вилучений, як я вже сказав, на семи об`єктах, цей кабель втрачав свої властитовості протягом до 4-х хвилин»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 08 хв. 14 с. по 08 хв. 29 с. Голос за кадром (ведуча): «Вони розводять руками і перекладають відповідальність на усіх, крім себе. А кабель, замість подавати сигнал, сповіщувати, запускати системи порятунку, згорає за лічені хвилини, - це підтвердив тест у випробувальному центрі.»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 09 хв. 06 с. по 09 хв. 21 с. Голос за кадром (ведуча): «коли згорів перший кабель не минуло й трьох хвилин, піч тоді нагрілася усього лиш трохи вище двохсот градусів. Минає ще дві хвилини, згорають ще чотири кабелі з маркування Dortmunda, які мали би триматися пів години»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 10 хв. 46 с. по 11 хв. 03 с. Голос за кадром (ведуча): «будинки де проживають сотні тисяч людей спалахуватимуть наче сірники, бо так званий, вогнестійкий кабель горітиме чи не першим. І хоч здається, що він цілком пожежостійкий, то у вогняній пастці він протримається не 90 хвилин, а всього вісім».

3. Визнати недостовірною та такою, що наносить шкоду діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортмунд кабель» (04208, м. Київ, просп. Правди, 66-А, оф. 2, ідентифікаційний код 39403294), інформацію поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 11, ідентифікаційний код 14323764) на каналі ICTV у телевізійній програмі «Надзвичайні новини» у виписку від 02.05.2018 під назвою «Запальничка біля пожежного датчика: тест протипожежної системи у випробувальному центрі»:

- Інформацію подану у відеосюжеті з 00 хв. 57 с. по 01 хв. 02 с. Голос за кадром (ведуча): «адже в протипожежній системі його будинку прокладений сумнозвісний кабель, що згорів під час тестування»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 03 хв. 36 с. по 03 хв. 47 с. Кореспондентка Вікторія Сеник: «у моїх руках саме той, смертельно небезпечний кабель, який згорить і не врятує нас під час пожежі, адже саме у нього є державний сертифікат, який визнає і підтверджує його функціональність.»;

- Інформацію подану у відеосюжеті з 06 хв. 32 с. по 06 хв. 53 с. Олександр Сенич: «Оцей провідник просто б не витримав той час, який має витримувати в вогні, і насоси не змогли б запуститися і пропрацювати ту кількість часу, яка потрібна для ліквідації пожежі в будинку. Вони просто згоріли б. І будинок би теж».

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 11, ідентифікаційний код 14323764) не пізніше семи календарних днів після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 910/7978/18 законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6. Залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дортмунд кабель» судовий збір у сумі 3 524,00 сплачений за подання позовної заяви.

7. Залишити Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» судовий збір у сумі 3 524,00 сплачений за подання касаційної скарги.

9. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.07.2020.

Суддя В.В. Князьков