Ухвала

від 30.06.2020 по справі 17/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.06.2020Справа № 17/32 За скаргою Акціонерного товариства Укртрансгаз на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В.

у справі №17/32

за позовом Закритого акціонерного товариства "Укренергозбут"

до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про визнання права власності на природний газ у обсязі 305000000 куб.м. та про зобов`язання поставити цей газ,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від заявника (боржника): Мотлях О.О.;

від стягувача: не з`явився;

від приватного виконавця: Воробйов О.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Акціонерного товариства Укртрансгаз на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В., в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2020 ВП №60980338;

- визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2020 ВП №60980338.

В обґрунтування поданої скарги заявник вказує, що в порушення вимог ст. 24, 27 Закону України Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів приватний виконавець Пишний А.В. при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності. Крім того оскаржувана постанова не відповідає вимогам пункту 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки замість резолютивної частини наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32 вказано резолютивну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 09.01.2020, яка не є виконавчим документом.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2020, у зв`язку зі звільненням судді Кролевець О.А. з посади, вказану скаргу 20.01.2020 передано на розгляд судді Карабань Я.А.

Разом з тим, відповідно до відомостей комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" у зв`язку з поданням відповідачем апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у даній справі, матеріали справи № 17/32 скеровано до суду апеляційної інстанції (супровідний лист № 01-1038/20 від 15.01.2020).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Акціонерного товариства Укртрансгаз на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. до повернення матеріалів справи № 17/32 з суду апеляційної інстанції.

25.05.2020 матеріали справи № 17/32 надійшли до Господарського суду міста Києва та переданні судді Карабань Я.А. 09.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 судове засідання призначено на 17.06.2020.

16.06.2020 від приватного виконавця надійшли заперечення на скаргу АТ Укртрансгаз , в якій останній вказує про необґрунтованість скарги та вказує, що у постанові про відкриття зазначена резолютивна частина наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32, з урахуванням ухвал Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32 про заміну сторони та зміну способу виконання рішення, які є фактично зміною резолютивної частини рішення на підставі якого видано такий наказ та є невід`ємними його частинами. Крім того зазначає, що на час винесення постанови приватний виконавець мав чинний договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності №ВПВ/009/20 від 14.01.2020 на суму 2 500 000 000, 00 грн, який був дійсний до 14.07.2020 та загальна сума за виконавчими документами, які станом на винесення оскаржуваної постанови (15.01.2020) перебували в його провадженні не перевищувала суми страхування.

Також вказує, що заявник з ідентичним питанням звертався із скаргою до Міністерства юстиції України, за результатами перевірки якої було складено довідку від 18.02.2020 відповідно до якої у діях приватного виконавця Пишного А.В. порушень вимог законодавства не встановлено.

17.06.2020 від приватного виконавця надійшло клопотання про долучення довідки Міністерства юстиції України від 18.02.2020 складеної за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного П.А., яка проводилася на підставі скарги представника АТ Укртрансгаз .

17.06.2020 в засідання з`явились представники заявника та приватного виконавця. Від стягувача в судове засідання ніхто не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник заявника звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду скарги, у зв`язку з наданням часу для ознайомлення із запереченнями приватного виконавця Пишного А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 розгляд скарги відкладено на 30.06.2020.

30.06.2020 представником заявника подані письмові пояснення, в яких останній заперечував проти обставин викладений в запереченнях приватного виконавця.

У судовому засіданні 30.06.2020 представник заявника (боржника) підтримав подану скаргу, представник приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. заперечував проти задоволення скарги. Представник стягувача в засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз", вислухавши пояснення представників заявника та приватного виконавця Пишного А.В., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами частин 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ст. 129-1 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32 визнано за Закритим акціонерним товариством "Укренергозбут" право власності на природній газ у кількості 305000000 куб.м, який знаходився в газотранспортній системі Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України; зобов`язано Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України поставити природній газ у кількості 305000000 куб. м. споживачам Закритого акціонерного товариства "Укренергозбут" за його вказівками.

З метою примусового виконання рішення Арбітражним судом міста Києва видано наказ від 21.03.2007 №17/32.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та постановою Верховного Суду від 20.05.2019, задоволено заяву ПАТ "Укренергозбут" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32 задоволено заяву ПАТ "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32: змінено спосіб виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32, стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" 2 305 434 000,00 грн, а також про заміну стягувача у виконавчому провадженні, яке відкрите на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32: ПАТ "Укренергозбут" замінено на ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32 - скасовано в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні, а саме - ПрАТ Укренергозбут на ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест". В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про заміну стягувача у виконавчому провадженні - відмовлено. У іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32 - залишено без змін.

Також, постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про зміну способу виконання рішення суду у справі №17/32 - скасовано. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення суду - відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" у частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою переглянуто ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні, залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою переглянуто ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні, - без змін. Закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Укренергозбут" у частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою переглянуто ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про зміну способу виконання рішення суду у справі №17/32.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою переглянуто ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні, залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою переглянуто ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні, - без змін. Закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін-Інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою переглянуто ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про зміну способу виконання рішення суду у справі №17/32.

14.01.2020 ТОВ "ФК "Фін-Інвест" подано заяву про примусове виконання рішення, дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32, ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну стягувача у виконавчому провадженні та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про зміну способу виконання рішення.

Згідно ч.5 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. від 15.01.2020 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32 відкрито виконавче провадження №60980338 щодо стягнення з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "ФК "Фін-Інвест" 2 305 434 000,00 грн з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32.

Так, в обґрунтування скарги заявник вказує, що в постанові про відкриття виконавчого провадження №60980338 від 15.01.2020 замість резолютивної частини наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32 зазначено резолютивну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 09.01.2020, яка не є виконавчим документом.

Згідно із пунктом 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити:

номер виконавчого провадження;

вступну частину із зазначенням:

назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;

найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність;

назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);

за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене;

мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;

резолютивну частину із зазначенням:

прийнятого виконавцем рішення;

строку і порядку оскарження постанови.

До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.

Відповідно до ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32 про заміну стягувача у виконавчому провадженні, яке відкрите на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32: ПАТ "Укренергозбут" замінено на ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест".

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32 задоволено заяву ПАТ "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32: змінено спосіб виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32, стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" 2 305 434 000,00 грн.

Відповідно до статті 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання aбo в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Оскільки жодних винятків до набрання законної сили ухвали суду про зміну способу виконання судового рішення та заміну сторони виконавчого провадження статті 331, 334 ГПК України не містять, то відповідні ухвали Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 набрали законної сили з моменту їх проголошення та повинні були виконуватись всіма особами, в тому числі приватним виконавцем у виконавчому провадженні №60980338.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон), сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

На підставі ч. 4 ст. 15 Закону, у разі вибуття однієї із сторін виконавець або за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження є, обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Частина 2 ст. 124 Конституції України визначає : Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження у спосіб звернення до суду - конституційний по правовій суті.

Звернення з заявою про заміну сторони виконавчого провадження - це не лише обов`язковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа ( рішення, наказу тощо).

Заміна сторони у виконавчому провадженні являє собою заміну сторони в судовій справі, оскільки згідно з ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу. А згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження на підставі відповідної заяви. Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , таку заяву на стадії виконавчого провадження може бути подано як державним виконавцем, так і зацікавленою особою. До зацікавлених осіб можна віднести боржника, стягувача, нового боржника, нового кредитора.

Господарський суд за результатами розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження виносить ухвалу, якою задовольняє заяву чи відмовляє в його задоволенні. Слід зазначити, що після винесення ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження та вступу такого визначення в законну силу, сторона вважається заміненою і стає учасником виконавчого провадження.

При цьому законодавство не передбачає необхідності внесення будь-яких змін до наказу господарського суду у зв`язку із заміною сторони виконавчого провадження або ж видачу нового наказу. Про це, зокрема, зазначено в п. 47 листа Вищого господарського суду України Про деякі питання, зазначених у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року про застосування норм господарського процесуального кодексу України №01-08/530 від 29.09. 2009.

Окрім того, частина третя статті 33 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання суднового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов`язані з обов`язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово. Про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови суду або про відмову у їх задоволенні виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому законом порядку (речення перше абзацу першого пункту 3 мотивувальної частини) рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012.

Суд зазначає, що ухвали про зміну способу виконання судового рішення та заміну стягувача мають похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов`язковими при виконанні відповідного судового наказу в межах відкритого виконавчого провадження, якщо виконавче провадження відкривається після винесення такої ухвали господарського суду про зміну способу виконання судового рішення та заміну стягувача, то таке виконання має здійснюватися на підставі та з урахуванням як раніше виданого судом наказу, так і відповідної ухвали.

Отже суд приходить до висновку, що приватним виконавцем при винесенні 15.01.2020 постанови про відкриття виконавчого провадження №60980338 не порушено положення пункту 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Щодо доводів скаржника, що приватним виконавцем прийнято до свого провадження виконавчий документ із порушенням статті 24 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , оскільки, при прийнятті до виконання виконавчого документу в даній справі приватний виконавець не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , приватний виконавець зобов`язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.

Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

При цьому, протягом перших трьох років зайняття діяльністю приватного виконавця мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця не може бути меншим загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України (ч. 3 указаної статті).

Окремо, частина 4 статті 24 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів встановлює, що приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов`язаний укласти договір страхування на належну страхову суму.

Отже, відповідно до частини 3 указаної статті Закону, мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності Приватного виконавця не може бути меншим загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

Як вбачається з наданої приватним виконавцем копії договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності №ВПВ/009/20 від 14.01.2020 укладеного з ПАТ Страхова компанія Рідна приватним виконавцем Пишним А.В. застраховано свою відповідальність на 2 500 000 000, 00 грн. Договір діє з 00.00 год. 15.01.2020 по 24.00 год. 14.07.2020.

Таким чином, враховуючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 15.01.2020, в момент дії договору страхування, беручи до уваги, що розмір коштів, які підлягали стягненню становив 2 305 434 000,00 грн, а розмір застрахованої відповідальності склав 2 500 000 000, 00 грн, що є більшою за суми стягнення. Беручи до уваги відомості викладені у довідці Міністерства юстиції України від 18.02.2020 щодо результатів розгляду скарги представника АТ Укртрансгаз , з аналогічних підстав, суд приходить до висновку про безпідставність обставин наведених у скарзі.

При цьому 19.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. у рамках виконавчого провадження №60980338 на підставі заяви директора ТОВ ФК Фін-Інвест від 19.03.2020 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, скаржником не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування наявності порушень приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. при відкритті 15.01.2020 виконавчого провадження №60980338.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів скаржника та відсутності підстав для задоволення скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В.

Керуючись ст. 234, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. у справі № 17/32 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст складено та підписано 06.07.2020.

Суддя Я.А.Карабань