Ухвала

від 01.07.2020 по справі 914/296/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.07.2020 Справа №914/296/20

м.Львів

за позовом: ОСОБА_1 , м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львів Інвест Буд", м.Львів

про : визнання недійсними рішень загальних зборів та статуту

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Кравець В.П.

Представники сторін:

від позивача: Лилик В.В. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 , м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львів Інвест Буд", м.Львів про визнання недійсним рішення загальних зборів ТзОВ Львів Інвест Буд , оформлене протоколом №3 від 31.08.2019, визнання недійсним статуту ТзОВ Львів Інвест Буд , затвердженого протоколом №3 від 31.08.2019р.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах. Зокрема, ухвалою суду від 06.05.2020 року підготовче засідання відкладено на 03.06.2020 та витребувано матеріали реєстраційної справи ТзОВ Львів Інвест Буд .

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

25.06.2020, за вх.№20545/20, в документообігу суду зареєстровано подану відповідачем заяву про надання для ознайомлення матеріалів справи, яка судом задоволена, що підтверджується відміткою про ознайомлення директора товариства відповідача з матеріалами справи.

25.06.2020 за вх.№20546/20 в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем заперечення на клопотання позивача про витребування доказів.

25.06.2020 за вх.№20547/20 в документообігу суду зареєстровано подану відповідачем заяву з долученими до неї додатковими доказами.

30.06.2020 за вх.№20719/20 в документообігу суду зареєстровано заяву відповідача про проведення судового засідання без участі представника відповідача та за вх.№20720/20 зареєстровано заперечення на клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача в підготовче засідання 01.07.2020 з`явився, надав усні пояснення по суті клопотання про витребування доказів, просить клопотання задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 01.07.2020 не забезпечив.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, у якому позивач просить: поновити йому строк на подання клопотання про витребування доказів у даній справі та витребувати у ПАТ Укрпошта в особі Львівській дирекції належним чином засвідчену копію Акту Про виділення до знищення документів, які не підлягають зберіганню , що стосуються поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами 7903406324279, 7904906984930, 7903406349042, заслухавши думку представника позивача, беручи до уваги заперечення відповідача по суті клопотання, суд приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно статті 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Даний принцип також знайшов своє відображення у статті 13 ГПК України, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року)

Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч.3 ст.164 ГПК України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Приписами статті 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується та обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Згідно частини 2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Зі змісту статті 80 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подачі.

Водночас процесуальний закон також надає можливість особі заявити клопотання про витребування доказів поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка його заявляє, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому, необхідно враховувати, що процесуальний закон, спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів.

Саме тому, всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Позивачем клопотання про витребування доказів заявлено з пропуском встановленого ГПК України строку. Водночас позивач просить суд поновити йому строк на подання клопотання про витребування доказів у даній справі та витребувати у ПАТ Укрпошта в особі Львівській дирекції належним чином копії Акт Про виділення до знищення документів, які не підлягають зберіганню , що стосуються поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами 7903406324279, 7904906984930, 7903406349042.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненнями нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Наслідки пропуску процесуальних строків передбачені ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України, а саме право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поведінка заявників складає об`єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначеного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В . проти Нідерландів § 33).

В обгрунтування причин пропуску процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів, позивач зазначає, що станом на момент подання позову до суду (07.02.2020) у позивача були відсутні будь-які докази стосовно його повідомлення про проведення загальних зборів та відповідно вчинення ряду дій, які є предметом оскарження у даній справі. Лише після ознайомлення із відзивом та долученими до нього документами, представником позивача було вчинено адвокатський запит до ПАТ Укрпошта щодо надання інформації стосовно поштових відправлень. Таким чином, позивач зазначає, що самостійна неможливість у позивача в отриманні необхідних документів виникла лише з 28.04.2020 (з моменту отримання відповіді на адвокатський запит), а тому були відсутні підстави на подання такого клопотання на стадії подання позовної заяви до суду.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відзив на позовну заяву від 04.03.2020 поступив до Господарського суду 04.03.2020 (вх.№11071/20) та 04.03.2020 був скерований за місцем проживання позивача, що підтверджується наявними у справі описом вкладення у лист та накладною за №7901413071952.

Як з`ясовано судом під час відстеження на сайті АТ Укрпошта за трек кодом №7901413071952, позивач отримав надіслані відповідачем документи 06.03.2020.

За доводами позивача пропущення строку подання клопотання про витребування доказів обумовлено тим, що необхідність у витребуванні доказів виникла після ознайомлення позивача із відзивом на позов. Однак, суд вважає, що вказані обставини жодним чином не підтверджують поважність причин пропуску причин строку на звернення з клопотанням про витребування доказів та наявність підстав для його поновлення. Відзив на позовну заяву позивач отримав 06.03.2020, а отже мав достатньо часу для подання клопотання про витребування доказів.

Адвокатський запит до ПАТ Укрпошта в особі Львівської дирекції був вчинений 16.03.2020 та відіслано адресату 17.03.2020.

Звернення позивача вже під час проведення підготовчого провадження (04.05.2020) з адвокатськими запитами на адресу ПАТ Укрпошта не є підставою для недотримання положень ст.80 ГПК України щодо строку подання до суду клопотання про витребування доказів. Позивач не був позбавлений можливості звернутись з відповідним клопотання до вищезазначеного суб`єкта раніше, в тому числі до подачі позову, або в порядку ч.4 ст.80 ГПК України, письмово повідомити суд про цю обставину та заявляти відповідне клопотання, в порядку ст.81 ГПК України, за наслідками таких звернень.

Тим більше, для звернення для подання клопотання про витребування доказів не було потреби чекати від ПАТ Укрпошта в особі Львівської дирекції відповіді на адвокатський запит, виходячи з приписів п.4 ч.2 ст.80 ГПК України та положень ст.24 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , відповідно до яких відповідь на адвокатський запит повинна бути надана не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання такого запиту.

Оскільки позивачем не доведено поважність причин пропуску процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів, а також враховуючи, що поновлення пропущеного процесуального строку порушить закладений в основі процесуального законодавства принцип рівності, який є складовою більш широкого розуміння поняття "справедливого судового розгляду", суд відмовляє позивачеві в поновленні процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів.

Суд також зазначає, що звертаючи з клопотанням про витребування доказів (Акту Про виділення до знищення документів, які не підлягають зберіганню ) позивач, в порушення вимог ст.81 ГПК України не зазначає у клопотанні про ті заходи, яких він вжив для отримання саме цього доказу самостійно та про причини неможливості отримання цього доказу ним самостійно.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні поданого позивачем клопотання повністю.

Керуючись ст.ст. 81, 119, ч.2 ст.232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання позивача від 04.05.2020 (вх.№17110/20 від 04.05.2020) про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та про витребування доказів, відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена у встановлему Законом порядку.

Повний текст ухвали складено 06.07.2020.

Суддя С.Б. Кітаєва