Рішення

від 07.07.2020 по справі 280/2932/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Справа № 280/2932/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Мінерал до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Мінерал (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача стосовно здійснення 11 лютого 2020 року заходу державного нагляду (контролю) - проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельних ділянок, як об`єкта перевірки, які знаходяться на території Пологівського району Запорізької області.

Ухвалою суду від 05.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без повідомлення/виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем незаконно та в супереч вимог чинного законодавства України проведено захід державного нагляду (контролю) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 2324285000:05:016:0010, 2324285000:05:016:0020, 2324285000:05:016:0030, 2324285000:05:016:0050, 2324285000:05:016:0060, 2324285000:05:016:0070, 2324285000:05:016:0090. Так, позивач посилався на те, що відповідачем порушено норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки відповідно до зазначеного закону плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Разом з тим, відповідачем під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) порушено право позивача бути повідомленим про підстави та час проведення перевірки; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; своєчасно одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту. З підстав викладено в позовній заяві позивач вважає протиправними дії відповідача, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач - ГУ Держгеокадасту у Запорізькій області проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідачами не було порушено прав та інтересів позивача під час проведення перевірки земельних ділянок, а також вважає, що ним дотримано положень чинного законодавства України. Так, відповідач зазначає, що право на проведення такої перевірки прямо надано відповідачу Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель , відповідно до якого відповідач має право безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у користуванні юридичних та фізичних осіб, а також складати акти перевірок.

Також, відповідач вказував на безпідставність посилання позивача на Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є саме Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель . Крім того, відповідач вказував на те, що здійснюючи перевірку дотримання вимог земельного законодавства, Головне управління не перевіряло господарську діяльність позивача. Також, відповідач вважає, що не мав обов`язку залучати до проведення перевірки керівника підприємства, свідків, проводити фотозйомку, тощо. Відповідач вважає, що він діяв правомірно, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 31.01.2020 до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов лист Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, в якому відповідачу запропоновано провести захід контролю, а саме перевірку додержання вимог земельного законодавства під час користування земельними ділянками що належать ОСОБА_1 (кадастровий номер 2324285000:05:016:0010, площею 5,7115 га), ОСОБА_2 (кадастровий номер 2324285000:05:016:0200, площею 5,71 га), ОСОБА_3 (кадастровий номер 2324285000:05:016:0030, площею 11,4199 га), ОСОБА_4 (кадастровий номер 2324285000:05:016:0050, площею 5,71 га), ОСОБА_5 (кадастровий номер 2324285000:05:016:0060, площею 5,7099 га), ОСОБА_6 (кадастровий номер 2324285000:05:0116:0070, площею 11,4201 га) та ОСОБА_7 (кадастровий номер 2324285000:05:016:0090, площею 5,6998 га) та які перебувають в оренді ТОВ ГДК Мінерал (а.с.89).

Також, 31.01.2020 до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов лист від Токмацької місцевої прокуратури, в якому зазначено про те, що Пологівським відділом Токмацької місцевої прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42018081350000230 від 06.09.2018 за ч.1 ст.239 КК України. Зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ Гірничодобувна компанія Мінерал для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з приватними власниками земельних ділянок кадастровий номер 2324285000:05:016:0010, площею 5,7115 га; кадастровий номер 2324285000:05:016:0200, площею 5,71 га; кадастровий номер 2324285000:05:016:0030, площею 11,4199 га; кадастровий номер 2324285000:05:016:0050, площею 5,71 га; кадастровий номер 2324285000:05:016:0060, площею 5,7099 га; кадастровий номер 2324285000:05:0116:0070, площею 11,4201 га; кадастровий номер 2324285000:05:016:0090, площею 5,6998 га, укладено відповідні договори земельних ділянок. Умовами використання зазначених земельних ділянок, які передаються в оренду обумовлено, що вони передаються для сільськогосподарського використання зі збереженням родючості ґрунтів.

Разом з тим встановлено, що на зазначених землях сільськогосподарського призначення здійснено протиправне зняття родючого шару ґрунту, що призводить до повного псування земельних ділянок та їх родючих властивостей.

У зв`язку із викладеним прокуратура просила відповідача вжити заходів державного контролю, а також повідомити прокуратуру про їх результати.

10.02.2020 в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ №63-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності , яким наказано здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельних ділянок, як об`єкта перевірки, а саме: кадастровими номерами 2324285000:05:016:0010, 2324285000:05:016:0020, 2324285000:05:016:0030, 2324285000:05:016:0050, 2324285000:05:016:0060, 2324285000:05:016:0070, 2324285000:05:016:0090.

У пункті 2 зазначеного наказу інспекторам територіального відділу Держгеокадастру наказано у термін з 10.02.2020 по 24.02.2020 здійснити зазначений в пункті 1 цього наказу захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (а.с.85).

Судом встановлено, що 11.02.2020 інспекторами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області складено:

- Акт обстеження земельної ділянки №63-ДК/20/АО/10/01/-20 щодо обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Пологівська сільська рада, Пологівського району, Запорізької області, кадастровий номер: 2324285000:05:016:0090, загальна площа 5,6998;

- Акт обстеження земельної ділянки №63-ДК/14/АО/10/01/-20 щодо обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Пологівська сільська рада, Пологівського району, Запорізької області, кадастровий номер: 2324285000:05:016:0070, загальна площа 11,4201;

- Акт обстеження земельної ділянки №63-ДК/15/АО/10/01/-20 щодо обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Пологівська сільська рада, Пологівського району, Запорізької області, кадастровий номер: 2324285000:05:016:0060, загальна площа 5,7099;

- Акт обстеження земельної ділянки №63-ДК/16/АО/10/01/-20 щодо обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Пологівська сільська рада, Пологівського району, Запорізької області, кадастровий номер: 2324285000:05:016:0050, загальна площа 5,7100;

- Акт обстеження земельної ділянки №63-ДК/17/АО/10/01/-20 щодо обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Пологівська сільська рада, Пологівського району, Запорізької області, кадастровий номер: 2324285000:05:016:0010, загальна площа 5,7115;

- Акт обстеження земельної ділянки №63-ДК/19/АО/10/01/-20 щодо обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Пологівська сільська рада, Пологівського району, Запорізької області, кадастровий номер: 2324285000:05:016:0020, загальна площа 5,7100;

- Акт обстеження земельної ділянки №63-ДК/18/АО/10/01/-20 щодо обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Пологівська сільська рада, Пологівського району, Запорізької області, кадастровий номер: 2324285000:05:016:0030, загальна площа 11,4199;

Також, 17.02.2020 відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства об`єкту - земельної ділянки №63-ДК/46/АП/09/01/-20.

У всіх вищезазначених Актах інспекторами фактично зазначено одне і те саме порушення, а саме зазначено про зняття з частини земельних ділянок родючого шару грунту.

Позивач, не погодившись зазначеними діями відповідача щодо проведення перевірки, звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 15-2 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності…

Статтею 188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Суд зазначає, що Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (далі - Закон №963-IV).

Згідно статті 1 Закону №963-IV, охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Статтею 2 Закону №963-IV передбачено, що основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Відповідно до статті 4 Закону №963-IV, об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно статті 9 Закону №963-IV, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, серед іншого, проведення перевірок.

Статтею 10 Закону №963-IV, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, серед іншого: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області в межах наданої компетенції та у відповідності до положень чинного законодавства України проведено захід державного контролю за використанням та охороною земель щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 2324285000:05:016:0010, 2324285000:05:016:0020, 2324285000:05:016:0030, 2324285000:05:016:0050, 2324285000:05:016:0060, 2324285000:05:016:0070, 2324285000:05:016:0090.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, як на підставу протиправності дій відповідача посилається на норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , однак з аналізу Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності вбачається, що зазначений нормативно-правовий акт стосується безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються заходів державного контролю за використанням та охороною земель, що є предметом спірних правовідносин.

Посилання позивача на відсутність в оскаржуваних актах перевірки виду її проведення (планова чи позапланова), без письмового завчасного повідомлення про її проведення позивача, що закріплено у Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є необґрунтованими, оскільки під час перевірки відповідач не керувався вищезазначеним нормативно-правовим актом, а керувався безпосередньо положеннями Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена в постановах ВЕРХОВНОГО СУДУ від 13.09.2019 у справі №826/11708/17, від 21.08.2019 у справі №826/12524/18, яка враховується під час прийняття рішення у даній справі.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що аналіз вищенаведеного надає підстави для висновку проте, що оскаржувані дії направлені відповідачем на виконання покладених на нього повноважень у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та жодним чином не створює, не змінює та не припиняє для позивача права й обов`язки у сфері земельних відносин.

Окрему увагу суд звертає і на ту обставину, що підставою для проведення дій щодо обстеження земельних ділянок з кадастровими номерами 2324285000:05:016:0010, 2324285000:05:016:0020, 2324285000:05:016:0030, 2324285000:05:016:0050, 2324285000:05:016:0060, 2324285000:05:016:0070, 2324285000:05:016:0090, став наказ від 10.02.2020 №63-ДК, в якому інспекторів зобов`язано вчинити дії щодо обстеження вищезазначених земельних ділянок.

В свою чергу, позивачем правомірність наказу, яким призначено проведення здійснення заходу щодо обстеження земель не оскаржується, що також свідчить про правомірність дій відповідача щодо обстеження земельних ділянок та складання відповідних актів за результатами проведення відповідного заходу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В свою чергу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист…

Відтак завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №802/2678/15-а, яка враховується судом під час ухвалення рішення у даній справі.

Разом з тим, в даному випадку, під час розгляду адміністративної справи не встановлено порушення прав та законних інтересів позивача, які підлягають судовому захисту, відсутні позовні вимоги які могли б сприяти відновленню порушеного права, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд зазначає, що Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки та містить виключно суб`єктивну думку особи, якою складено такий акт, щодо наявності чи відсутності порушень.

Виходячи з вказаної норми, слід зазначити, що оскільки акт є службовим документом, то стосується правовідносин лише посадових осіб відповідача щодо його складання, та по-друге акт є носієм доказової інформації, який досліджується поряд з іншими отриманими доказами та матеріалами.

Стосовно інших посилань доводів наведених позивачем в позовній заяві, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п.30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Мінерал .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Мінерал (70600, Запорізька область, Пологівський район, м.Пологи, вул.Кар`єрна, буд.28, код ЄДРПОУ 00191253) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.50, код ЄДРПОУ 39820698) про визнання дій незаконними - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова