Постанова

від 07.07.2020 по справі 520/3054/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 р. Справа № 520/3054/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецлиття" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.06.19 по справі № 520/3054/19

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецлиття"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до суду із позовом, у якому просило стягнути з ТОВ Спецлиття до бюджету кошти у розмірі 1522798,82 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто на користь Державного бюджету України кошти у розмірі 1522798,82 гривень в рахунок погашення податкового боргу з ТОВ Спецлиття з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що податкова вимога від 28.11.2018 форми Ю №138788-17, в якій визначено суму податкового боргу оскаржена у судовому порядку, за наслідками чого рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2019, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, скасована в частині нарахування ТОВ "Спецлиття" пені з податку на додану вартість у розмірі 537089,08 грн.

На підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Спецлиття , за результатами якої складно акт від 22.03.2018 № 1026/20-40-14-12-11/35587351.

На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2018 № 00000421412, яким ТОВ Спецлиття збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 985710,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 197142,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене відповідачем у судовому порядку та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 по справі № 820/2835/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 06.09.2019, скасоване рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 про задоволення позову ТОВ Спецлиття , прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ Спецлиття до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

В подальшому Головним управлінням ДФС у Харківській області 28.11.2018 прийнято податкову вимогу форми Ю №138788-17 стосовно ТОВ Спецлиття , якою станом на 27.11.2018 встановлено загальну суму податкового боргу в сумі 1522798,82 грн., у тому числі основний платіж 788567,74 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 197142,00 грн.; пеня 537089,08 грн.

Також, ТОВ Спецлиття подано податкові декларації з податку на додану вартість № 9281065008 від 14.12.2018 на суму 27936,00 грн. (термін сплати 30.12.2018), № 9307783439 від 19.01.2019 на суму 50 593,00 грн. (термін сплати 30.01.2019).

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку суми податкового боргу у розмірі 1522798,82 грн, податковий орган звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України до обов`язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк.

Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

За приписами п. п. 191.1.22 п. 191 ст. 191 Податкового кодексу України погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.

Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної фіскальної служби. Крім того, п. п. 191.1.34 п. 191.1 ст.191 ПКУ на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. п. 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Колегія суддів зазначає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

При цьому, аналіз зазначених положень Податкового кодексу України свідчить, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів з рахунків платника податків, який має податковий борг.

Так, у зв`язку з несплатою відповідачем в установлені строки узгодженої суми податкового зобов`язання податковим органом на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 28.11.2018 форми Ю №138788-17, в якій було визначено суму податкового боргу на момент винесення податкової вимоги у розмірі 1522798,82 грн.

Судовим розглядом встановлено, що зазначена податкова вимога ТОВ Спецлиття оскаржена у судовому порядку та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2019, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №138788-17 від 28.11.2018 в частині нарахування ТОВ "Спецлиття" пені з податку на додану вартість у розмірі 537089,08 грн.; зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити з інтегрованої картки платника ТОВ "Спецлиття" пеню з податку на додану вартість у розмірі 537089,08 грн.

Таким чином, на час вирішення справи в суді апеляційної інстанції зобов`язання зі сплати пені у розмірі 537089,08 грн. є скасованим у судовому порядку, з огляду на що відсутні підстави для стягнення зазначеної суми з відповідача за позовом податкового органу.

В іншій частині, а саме - основний платіж 788567,74 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 197142,00 грн., податкові зобов`язання ТОВ "Спецлиття" є узгодженими, мають статус податкового боргу, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача у судовому порядку.

Отже, позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області є підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення з ТОВ Спецлиття пені з податку на додану вартість у розмірі 537089,08 грн. в рахунок погашення податкового боргу, із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову. В іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецлиття" - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 по справі № 520/3054/19 скасувати в частині стягнення з ТОВ Спецлиття пені з податку на додану вартість у розмірі 537089 (п`ятсот тридцять сім тисяч вісімдесят дев`ять) грн. 08 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову Головного управління ДПС у Харківській області - відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 по справі № 520/3054/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов