Ухвала

від 03.07.2020 по справі 461/6699/13-к

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/6699/13-к

Провадження № 1-кс/461/3645/20

УХВАЛА

іменем України

03.07.2020 р. м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 з участю захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.06.2013 року, якою клопотання слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42013150270000031 від 27.03.2013 року за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.366,ч.2ст.364КК України, було задоволено, накладено арешт на земельну ділянку площею 1,0323 га, без кадастрового номера, державний акт серії ЯГ №043085 від 22.03.2006, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стверджує, що постановою слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 від 25.02.2015 року, закрито кримінальне провадження №420131502700000031, відомості про яке 27.03.2013 року, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 364 КК України. З урахуванням наведеного, потреба у застосуванні арешту земельної ділянки площею 1,0323 га, без кадастрового номера, державний акт серії ЯГ №043085 від 22.03.2006, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відпала.

Просить постановити ухвалу, якою скасувати арешт земельної ділянки площею 1,0323 га, без кадастрового номера, державний акт серії ЯГ №043085 від 22.03.2006, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був накладений в межах кримінального провадження № 42013150270000031 від 27.03.2013 року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.366,ч.2ст.364КК України.

В судовому засіданніадвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив його задовільнити повністю. Також ним було подано додаткові письмові пояснення та судова практика Великої Палати Верховного Суду по справі № 504/1306/15-ц від 11.09.2019 р.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явився, пояснень та клопотань не подали, хоча належним чином були повідомлені про розгляд вказаного клопотання. З врахуванням цього та зважаючи на встановленіКПК Українистроки розгляду клопотання суд прийшов до висновку про можливість розгляду вказаного клопотання у їх відсутності.

Вивчивши матеріали скарги, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Стаття7та16 КПК Українипередбачають, що одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права, законність та недоторканість права власності.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42013150270000031 від 27.03.2013 року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.366,ч.2ст.364КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.06.2020 року клопотання про арешт майнаслідчого СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42013150270000031 від 27.03.2013 року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.366,ч.2ст.364КК України, було задоволено, та накладено арешт на земельну ділянку площею 1,0323 га, без кадастрового номера, державний акт серії ЯГ №043085 від 22.03.2006, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 від 25.02.2015 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013150270000031 від 27.03.2013 року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.366,ч.2ст.364 КК України за фактом зловживання службовими становищем та службовим підробленням службовими особами Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та відділу Дерземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, закрито, у зв`язку із відсутністю в їх діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 366 КК України.

Відповідно до положень ч.1,4ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексуарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно ч.1ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч. 2ст. 174 КПК Україниарешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідуваннячи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 174 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Таким чином право вирішення питання про скасування арешту майна належить слідчому судді або суду в залежності від стадії кримінального провадження.

Отже, у випадку прийняття рішення про закриття кримінального провадження саме слідчим, арешт на майно особи, накладений під час досудового розслідування, залишається, що має наслідком безумовне порушення права приватної власності особи.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном і ніхто не може бути протизаконно обмежений в реалізації свого законного права власності. Частина 6 ст. 9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не гегулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, схваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Виходячи з основоположних принципів законності, верховенства права та недоторканості права власності, які вимагають вирішення питання про скасування арешту майна і поновлення права власності особи, яке після завершення кримінального провадження обмежується безпідставно, суд повинен вирішити питання по суті, не дивлячись на те, що кримінальна справа вже закрита, оскільки це спрямовано на поновлення прав власника майна та цього вимагає обов`язок слідчого судді по дотриманню прав осіб у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права. У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про зшст прав людини і основоположних свобод, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the oanmunity); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be а reasonable relationship of proportionality between the means employed aad the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для іаінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його зорм (quality of the law is requiring that it be accessible to the persons concerned, precise and foreseeable in its application). Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних органів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо зоно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу», при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду» (national authorities enjoy а certain tag6 of appreciation) з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і знаходяться в кращому становищі, ніж міжнародний суддя, для оцінки того, ло становить «суспільний інтерес». Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу (public, general interest), який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги »балансу» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

Відповідно дорішення Європейськогосуду зправ людиниу справі"Ісмаїловпроти Росії"від 06.11.2008року,де вказувалисяпорушення ст.1Першого протоколудо Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод,в якомузазначено,що кожнафізична таюридична особамає правомирно володітисвоїм майном.Ніхто неможе бутипозбавлений своєївласності інакше,як вінтересах суспільствана умовах,передбачених закономі загальнимипринципами міжнародногоправа". Відповіднодо ПостановиЄвропейського Судувід 09.06.2005р.по справі"Баклановпроти РосійськоїФедерації",Постанови ЄвропейськогоСуду від24березня 2005року посправі "Фрізенпроти РосійськоїФедерації",судом наголошуєтьсяна тому,що першата найбільшважлива вимогастатті 1Протоколу N1до Конвенціїполягає утому,що будь-якевтручання публічноївлади у на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було лосагнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних щрав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Згідно з висновками щодо застосування норм нрава, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц, у разі якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії га звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КІІК України та є ефективним. Разом з тим чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту в порядку цивільного судочинства. Слідчий суддя приходить до переконання, що вказані висновки щодо застосування норм права підлягають застосуванню судом, оскільки така постанова ухвалена 11 вересня 2019 року, тобто після прийняття постанови Великої палати Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі № 372/2904/17-ц, а тому є релевантною та відображає актуальний підхід Верховного Суду на питання зняття арешту майна, що було накладено у межах кримінального провадження.

Виходячи з вищевикладеного, вважаю, що потреба у застосуванні арешту земельної ділянки площею 1, 0323 га., без кадастрового номера, державний акт серії ЯГ № 9043085 від 22.03.2006 р., що перебуває у власності що перебуває у власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відпала у зв`язку із закриттям кримінального провадження в рамках якого був накладений такий арешт.

За таких обставин клопотання, враховуючи, що у кримінальному провадженні прийнято рішення про його закриття, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.174 КПК України слідчий суддя,-

у х в а л и в :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, - задовільнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.06.2013 р. в межах кримінального провадження № 42013150270000031 від 27.03.2013 року, на земельну ділянку площею 1,0323 га, без кадастрового номера, державний акт серії ЯГ № 9043085 від 22.03.2006, що перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1