УХВАЛА
07 липня 2020 року
м. Київ
справа № 560/4281/19
адміністративне провадження № К/9901/15285/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.
перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департамент поліції охорони Національної поліції України, Управління Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області - про визнання протиправним та скасування висновку, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати Висновок за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, затверджений Державним секретарем МВС України 07 серпня 2019 року;
визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо затягування розгляду звернення ОСОБА_1 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справи та поверненню матеріалів про виплату такої одноразової грошової допомоги до Управління поліції охорони в Хмельницькій області без розгляду по суті;
зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України здійснити виплату ОСОБА_1 за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ України, одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасувати Висновок за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, затверджений Державним секретарем МВС України 07 серпня 2019 року.
зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 травня 2020 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року залишив без змін.
Посилаючись на неправильне застосування судами при ухваленні цих рішення норм матеріального права, порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення і прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.
Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департамент поліції охорони Національної поліції України, Управління Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області - про визнання протиправним та скасування висновку, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2020 |
Оприлюднено | 08.07.2020 |
Номер документу | 90242441 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Тацій Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні