Постанова

від 23.06.2020 по справі 758/4466/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Гребенюк В.В.

Єдиний унікальний номер справи № 758/4466/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/5196/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,

секретар -Тютюнник О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ на рішення Подільського районного суду Київської області від 06 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ДДЗ-РЕСУРС про стягнення збитків від інфляції та 3% річних.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

В с т а н о в и в :

У квітні 2018 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ (попередня назва ТОВ Голден Деррік, надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості в розмірі 658 209 (шістсот п`ятдесят вісім тисяч двісті дев`ять) грн. 42 коп., що складається із збитків від інфляції у сумі - 556 776,00 грн. та 3 % річних у сумі - 91 433,42 грн.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.04.2018 р. було відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі (а.с. 39-40).

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 13 червня 2018 року було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ТОВ ДДЗ - РЕСУРС .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що будучи новим кредитором на підставі Договору № 2 про уступку права вимоги від 24 січня 2013 року, має право замість первісного кредитора ТОВ ДДЗ-Ресурс пред`явити вимоги про стягнення з ТОВ ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ (попередня назва ТОВ Голден Деррік), заборгованість за Договором про надання безвідсоткової позики № 3/01-12 від 08лютого 2012 року, укладеного між ТОВ ДДЗ-Ресурс (Кредитор) та ТОВ ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ (Позичальник), за умовами якого Кредитор надав Позичальнику безвідсоткову позику в розмірі 1 015 000 гривень, а останній зобов`язався повернути позику в термін, визначений цим Договором. Проте, на даний момент з боку Боржника зобов`язання за вказаним договором так і не виконане, у зв`язку з цим позивач звернувся з позовною заявою про стягнення збитків від інфляції за період з 06 квітня 2015 року по 28лютого 2018 року у сумі 566 776, 00 грн., та 3 % річних за період з 06 квітня 2015 року по 06квітня 2018 року у сумі 91 433, 42 грн., та просить задовольнити даний позов в повному обсязі.

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 30 серпня 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляд по суті (т.1 а.с. 142-145).

Позивачем через канцелярію суду, 06 лютого 2019 року подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (т.1 а.с. 184-196). Враховуючи те, що заява про збільшення розміру позовних вимог була подана після закриття підготовчого судового засідання судом було відмовлено у прийнятті до розгляду даної заяви. ( т.1 а.с. 250а )

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що позивачем не доведено факт надання третьою особою безвідсоткової позики відповідачу на підставі Договору № 3/01-12 від 08 лютого 2012 року, а також вказувала на те, що відповідач не був повідомлений про уступку права вимоги позивачу та згоду на таку уступку ним не надавалося. Надала відповідний відзив на позовну заяву ( т.1 а.с. 61-65).

Рішенням Подільського районного суду Київської області від 06 серпня 2019 року позов про стягнення збитків від інфляції та 3% річних задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 658 209, 42 грн

Стягнутоз Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 582, 10 грн.

Не погодившись з рішення суду, відповідач ТОВ ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. У скарзі посилався на ту обставину , що судом цілковито проігноровано доводи , викладені у відзиві на позовну заяву, а саме не враховано факт, що спірні правовідносини виникають з невиконання відповідачем рішення суду, а відтак регулюються Законом України Про виконавче провадження , а не положеннями Цивільного Кодексу України .

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Справа до розгляду в апеляційному суді призначалась на 02 квітня 2020 року, 18 червня 2020 року, 23 червня 2020 року .

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України апеляційним судом сторони повідомлялись про день та час розгляду справи за вказаними в матеріалах справи адресами. Крім того, представник відповідача був присутнім в суді апеляційної інстанції і був повідомлений про перерву у розгляді справи на 23 червня 2020 року, натомість до суду 23 червня 2020 року представник відповідача не з 'явився. Заяв про причини неявки в судове засідання до апеляційного суду від представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, доказів поважності своєї неявки представник відповідача суду не надав, тому колегія суддів вважає, що причини неявки відповідача та його представника не можуть бути визнані судом поважними.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтовани

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків .

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд першої інстанції , задовольняючи позов обґрунтовував свої доводи тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язанння та не позбавляє кредитора права на отримання сум , передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Такий висновок суду є обгрунтованим, разом з тим суд першої інстанції не врахував ту обставину, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року вирішено питання про стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних, а період за який просить позивач стягнути інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми заборгованості частково охоплює період до винесення рішення 2017 року, а відтак висновок про задоволення вимог в повному обсязі є помилковим . Крім того, суд в порушення вимог ст. 265 ЦПК України не навів жодного розрахунку в обґрунтування стягнення вказаної суми, і не зазначив з яких сум складається заборгованість.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).

Як видно з матеріалів справи,рішенням Подільського районного судом м. Києва від 15 червня 2017 року стягнуто з ТОВ ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ (попередня назва - ТОВ Голден Деррік ), на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1 015 000, 00 грн , з яких: 3 % річних в сумі - 1835, 34 грн, пеню в сумі - 27 947, 26 грн, судовий збір в сумі - 3775, 80 грн ( т.1 а.с. 21-23).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року вказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін (т.1 а.с. 24-25).

Вказани рішенням встановлено , що 07 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ДДЗ-Ресурс був укладений Договір про надання безвідсоткової позики № 2/01-12 у розмірі 1 150 000 грн.

На виконання умов вказаного Договору № 2/01-12 від 07 лютого 2012 року надання безвідсоткової позики було здійснено трьома траншами, що підтверджується квитанціями № 10 від 09 лютого 2012 року на суму 450 000 грн, № 11 від 15 січня 2012 року 400 000 грн, № 12 від 16 лютого 2012 року на суму 300 000 грн.

У свою чергу, 08 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ДДЗ-Ресурс та Товариством з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ (попередня назва - ТОВ Голден Деррік ) було укладено Договір про надання безвідсоткової позики № 3/01-12 у розмірі 1 015 000 грн.

Позика була надана Товариством з обмеженою відповідальністю ДДЗ-Ресурс 16 лютого 2012 року, що підтверджується платіжним дорученням №701 від 16 лютого 2012 року на суму 1 015 000 грн.

У Відповідності до п. 5 Договору № 3/01-12 від 08 лютого 2012 року було визначено, що термін повернення позики або траншу складає 3 (три) роки, починаючи з дати фактичного отримання коштів.

Крім того рішенням встановлено , що станом на 24 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДДЗ-Ресурс повернуло позивачу суму в розмірі 135 000 грн, тому залишок боргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДДЗ-Ресурс перед ОСОБА_1 складає 1 015 000 грн.

В подальшому, 24 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ДДЗ-Ресурс та ОСОБА_1 був укладений Договір №2 про уступку права вимоги, відповідно до якого до позивача перейшли права Кредитора щодо ТОВ ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ (попередня назва ТОВ Голден Деррік) за Договором про надання безвідсоткової позики № 3/01-12 від 08 лютого 2012 року.

Згідно даного договору ОСОБА_1 є новим кредитором, тоді як ТОВ ДДЗ - РЕСУРС - Первісним кредитором.

Відповідно до ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з умовами п. 1.1 статті 1 ПРЕДМЕТ УГОДИ Договору про уступку права вимоги № 2 від 24 січня 2013 року передбачено, що Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором про надання безвідсоткової позики № 3/01-12 від 08лютого 2012 року, укладеним між Первісним кредитором та ТОВ ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ (попередня назва - ТОВ Голден Деррік).

Пунктом 1.2 статті 1 ПРЕДМЕТ УГОДИ Договору про уступку права вимоги № 2 від 24 січня 2013 року зазначено, що за даним Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї Угоди.

Так, відповідно до п. 2.1 статті 2 ПРЕДМЕТ УГОДИ Договору про уступку права вимоги № 2 від 24 січня 2013 року передбачено, що уступка права вимоги, передбачена даним Договором, за зобов`язанням Боржника від Первісного кредитора до Нового кредитора визначена Сторона в сумі 1 015 000 грн (один мільйон п`ятнадцять тисяч) гривень.

Крім цього, згідно з умовами до пункту 5.1 статті 5 ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН Договору про уступку права вимоги № 2 від 24січня 2013 року передбачено, що Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов`язання Боржником Новому кредитору, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня набуття чинності даного Договору.

З рішення суду вбачається, що останнім днем виконання в добровільному порядку зобов`язання, покладеного на відповідача згідно Договору № 3/01-12 від 08лютого 2012 року, було 16 лютого 2015 року.

Суд бере до уваги той факт що, оскільки ТОВ ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ у визначений умовами договору №1/01-12 від 17січня 2012 року строк заборгованості не погасило, 10березня 2015 року позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з ТОВ ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ (попередня назва - ТОВ Голден Деррік ) заборгованості в сумі 1 015 000 грн, пені в сумі 27 947, 26 грн та 3% річних в сумі 1 835, 34 грн за вказаним Договором у період з 17 лютого 2015 року по 10 березня 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що 04 грудня 2017 року Подільським районним судом м. Києва на виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року (т.1 а.с. 20) у справі було видано виконавчий лист про примусове виконання рішення, який був пред`явлений до примусового виконання до Подільського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві. Постановою від 03 січня 2018 року державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 55460023.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 5 статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов 'язки можуть виникати з рішення суду, тобто ч.5 ст,11 ЦК України прямо передбачає можливість виникнення грошового зобв'язання на підставі судового рішення, а відтак і застосування до боржника, що прострочив виконання зобов'язання, негативних наслідків, установлених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Як зазначає позивач, на даний час з боку боржника рішення Подільського районного суду м. Києва в добровільному порядку так і не було виконане.

У відповідності до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604- 609 ЦК України.

Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов`язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора суд дійшов правильного висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора яке не виконане боржником не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з правовою позицією, яка викладена у Постанові Верховного Суду України (справа № 3-57гс10) від 20грудня 2010 року наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №№ 464/3790/16-ц.

З огляду на вищевикладене суд прийшов доправильного висновку, що чинним законодавством не передбачено обмежень щодо звернення кредитора з позовом до боржника про стягнення інфляційних втрат та 3% річних після винесення рішення судом про стягнення боргу.Разом з тим, суд не звернув уваги ,що позивач просить стягнути інфляційні втрати та 3% річних за період із 06 квітня 2015 року по 06 квітня 2018 року. Слід зауважити, що рішення Подільського районного суду м.Києва винесено 15 червня 2017 року і вказаним рішенням стягнуто всю сумму боргу, і позивач ОСОБА_1 не був позбавлений можливості під час розгляду справи збільшити свої позовні вимоги і період за який слід стягнути інфляційні втрати та 3% річних під час розгляду справи. Крім того у своїй позовній заяві, позивач зазначає, що відповідач не виконує саме рішення, а відтак період до винесення рішення (до 15 червня 2017 року) знаходиться поза межами рішення суду і не може бути врахований судом .

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься в ст. 76-81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами.

Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач свої зобов`язання по поверненню суми боргу не виконав, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача збитків від інфляції та 3% річних .

Колегя суддів частково задовольняючи позов, враховує вимоги п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, яка визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так з огляду на вказані обставини , до задоволення підлягають вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків за період із 15 червня 2017 року по 11 квітня 2018 року ( день подачі позову) за несвоєчасну сплату суми 1 015 000 грн. Інфляційні збитки за цей період складають 98 150 ,50 грн (сукупний індекс інфляції 109,67, сума боргу 1 015 000 грн, сума боргу з урахуванням інфляції 1 113 150,50 грн, збитки від інфляції = 98 150,50 грн ). Крім того до стягнення підлягає сума відсотків (3% річних) за користування грошовими коштами за період з 15 червня 2017 року по 11 квітня 2018 року в сумі 25 110, 82 грн (кількість днів прострочення - 301, сума боргу 1 015 00 грн, відсоткова ставка 3%. відсотки - 25 110,82 грн. В іншій частині позову слід відмовити, оскільки вимоги є необгрунтованими.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,376,381 - 384 ЦПК України , колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду Київської області від 06 серпня 2019 року скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю ДДЗ-РЕСУРС про стягнення збитків від інфляції та 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ на користь ОСОБА_1 збитки від інфляції в сумі 98 150,50 грн (дев'яносто всім тисяч сто п'ятдесят грн 50 коп) за період із 15 червня 2017 року по 11 квітня 2018 року, три проценти річних за користування грошовими коштами в сумі 25 110,82 грн (двадцять п'ять тисяч сто десять грн 82 коп) за період із 5 червня 2017 року по 11 квітня 2018 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 липня 2020 року.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ (Код ЄДРПОУ 35251246, м. Київ, вул. Западинська, 13А).

Головуючий

Судді