Рішення

від 08.07.2020 по справі 906/327/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2020 р. Справа № 906/327/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія " Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крігер Енергія"

про стягнення 5456,04 грн.

Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 5456,04грн., з яких: 5193,72грн. пені, 262,32грн. 3% річних, нарахованих за несвоєчасне виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №1113/15-ТЕ-10 від 05.12.14.

Ухвалою від 23.04.20 суд відкрив провадження у справі №906/327/20 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Клопотань про інше від сторін до суду не надходило.

Відповідач отримав вказану ухвалу 27.04.20, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2014 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крігер Енергія" (покупець/відповідач) укладено договір №1113/15-ТЕ-10 купівлі-продажу природного газу (а.с.12).

За умовами договору, позивач зобов`язується передати у власність відповідача з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року природний газ, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 204848,28 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками Актами приймання-передачі природного газу за період з січня по грудень 2015 (а.с.23-34).

Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені за порушення строків оплати отриманого газу.

Відповідач всупереч умовам договору оплату за отриманий газ проводив з порушенням обумовлених договором строків такої оплати, в зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню та 3% річних.

З розрахунку, який наданий позивачем вбачається, що за отриманий газ відповідач повністю розрахувався 14.01.2016.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За приписами частин 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За нормами ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Пунктом 9.3 Договору, сторони погодили, що строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних встановлюється тривалістю у 5 років.

Позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 ч.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який набрав чинності з 30.11.2016 року, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

У постанові від 20.12.2018 (справа №904/1619/18) Верховний суд прийшов до висновку, що частина 3 статті 7 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії; цією нормою законодавець передбачив можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань. При цьому застосування приписів частини 3 статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Судом встановлено, що відповідачем до набрання чинності вказаним законом була повністю погашена заборгованість за отриманий від позивача природний газ, який використаний для виробництва теплової енергії, тому неустойка (штраф, пеня), проценти річних не нараховуються, тобто вимоги позивача є безпідставними.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.05.2019р. у справі №916/2279/18, від 10.06.2019р. у справі №904/4592/18, від 11.06.2019р. у справі №905/1964/18, у справі №911/521/19 від 03.02.2020р.

З норм ч.3 ст.7 Закону від 03.10.2016 №1730-VIII та з висновків Верховного Суду, викладених у справі №922/4355/14, вбачається, що неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних на заборгованість, погашену до набрання чинності Закону від 03.10.2016р. №1730-VIII, не нараховуються, а нараховані підлягають списанню у зв`язку з припиненням зобов`язань щодо їх сплати, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону від 03.10.2016 № 1730-VIII. Проте вказане правило не розповсюджується на заборгованість, яка залишилася перед постачальником природного газу після набрання чинності Законом від 03.10.2016р. № 1730-VIII - 30.11.2016.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, на момент набрання чинності Законом №1730-VIII від (30.11.2016р.) заборгованість відповідача, яка виникла за переданий природний газ в період з січня по грудень 2015 року. за договором від 05.12.2014р. №1113/15-ТЕ-10 купівлі-продажу природного газу погашена останнім в повному обсязі 14.01.2016р.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до пункту 1.2 укладеного між сторонами договору газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії. Позивачем не доведено, що відповідачем порушені умови пункту 1.2 договору. Тобто, отриманий відповідачем газ використаний для виробництва теплової енергії, що є підставою для застосування положень ч.3 ст.7 вказаного Закону.

Таким чином, з врахуванням вказаного, слід дійти висновку, що у позивача були відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені та 3% річних.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.07.20

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам (рек. з повідом.)