Ухвала

від 30.06.2020 по справі 16/26-09-968

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 16/26-09-968

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Від ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» : Олійник А.О. за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос» (вх. №2-2874-20 від 17.06.2020р.) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, подану по справі за позовом публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк» до селянського (фермерського) господарства „Евріка» про стягнення 1 105 293,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2009р. позов відкритого акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк» , назву якого змінено на публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі по тексту - ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк» ), було задоволено частково, стягнуто з селянського (фермерського) господарства „Евріка» (далі по тексту - СФГ „Евріка» ) на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 20/07-SME від 25.12.2007р. в сумі 1 000 000 грн., 10 000 грн. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, відстрочено виконання даного рішення строком до 01.12.2009р., у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 105 293,51 грн. відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2009р. рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2009р. в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 105 293,51 грн. та надання відстрочки виконання рішення суду від 01.12.2009р. було скасовано; в іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою від 05.09.2011р. за результатами розгляду спільної заяви ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк» та СФГ „Евріка» господарським судом було затверджено мирову угоду від 16.08.2011р. по даній справі, укладену в процесі примусового виконання рішення, у відповідності до якої сторони по справі дійшли згоди про врегулювання спірних правовідносин, зокрема, шляхом покладення на відповідача обов`язку здійснювати погашення визнаної ним заборгованості щомісячними платежами протягом 5 років за погодженим сторонами графіком.

03.10.2019р. між ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк» (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос» (далі по тексту - ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» ) було укладено договір про відступлення прав вимоги №UKR-2019-03, відповідно до умов якого Банком були відступлені права вимоги за кредитним договором 20/07/SME від 25.12.2007р., стягнення заборгованості за яким було предметом спору по даній справі.

Ухвалою суду від 18.12.2019р. заява ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» про заміну сторони виконавчого провадження була задоволена шляхом здійснення заміни стягувача за ухвалою суду від 05.09.2011р. по справі №16/26-09-968 про затвердження мирової угоди від 16.08.2011р., укладеної між ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк» та СФТ „Евріка» , з ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк» його правонаступником - ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» .

17.06.2020р. до господарського суду від ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. по даній справі до виконання.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» було наголошено, що після отримання ухвали суду від 18.12.2019р. заявник звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання ухвали суду від 05.09.2011р. про затвердження мирової угоди. Проте, органом державної виконавчої служби було складено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» наголошено, що про пропуск строку пред`явлення ухвали до виконання заявник дізнався лише у 2020р. після фактичної заміни стягувача та отримання повідомлення про повернення виконавчого документу. Крім того, ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» було вказано, що первісним кредитором було пропущено строк пред`явлення ухвали до виконання у зв`язку з введенням в банку тимчасової адміністрації та неможливістю сплати авансового внеску. Посилаючись на пропуск строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання через фактичне сподівання первісного кредитора на добровільне виконання боржником ухвали суду та відсутність коштів для сплати авансового внеску, ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» у поданій до суду заяві просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк пред`явлення ухвали до виконання. При цьому, ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» наголошено, що за умови встановлення факту невиконання судового рішення, поновлення строку для пред`явлення ухвали до виконання не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань.

Ухвалою суду від 18.06.2020р. заява ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» була призначена до розгляду у засіданні суду на 30.06.2020р. о 15:30 год., явка учасників судового процесу була визнана судом обов`язковою.

СФТ „Евріка» у судове засідання, призначене для розгляду заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, не з`явилося, про причини неявки господарський суд не повідомило, письмових пояснень на подану ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» заяву від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 239 ГПК України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 239 ГПК України, приймаючи до уваги ненадходження до суду від СФТ „Евріка» повідомлень щодо неможливості прибуття у судове засідання, керуючись завданням господарського судочинства, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» за відсутності представника відповідача.

Розглянувши заяву ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, господарський суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою суду від 05.09.2011р. було затверджено мирову угоду від 16.08.2011р. по справі № 16/26-09-968, укладену між ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк» та СФГ „Евріка» , у відповідності до якої, зокрема, було встановлено, що заборгованість СФГ „Евріка» відповідно до рішення суду від 22.04.2009р. та постанови суду апеляційної інстанції складає 1 092 152, 49 грн. ; СФГ „Евріка» зобов`язано погасити заборгованість по кредиту в сумі 975 161,57 грн. протягом 60 місяців, починаючи з 01.01.2012р.; погашення заборгованості по кредиту здійснюється відповідачем не пізніше 10 числа поточного місяця у відповідності з наступним графіком: з 01.01.2012р. по 30.11.2017р. -щомісячно по 16 500,00 грн., 30.12.2017р. - 1 661,57 грн.; заборгованість з судових витрат у розмірі 11 697,41 грн. СФГ „Евріка» зобов`язано погасити протягом 3 банківських днів від дня затвердження мирової угоди судом.

Відповідно до п. 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 (з наступними змінами та доповненнями) одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов`язків за цією угодою: якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції, чинній на 05.09.2011р. - дату затвердження судом мирової угоди) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання

встановлюються для кожного платежу окремо .

05.10.2016р. набрав чинності Закон України „Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII, частиною 1 статті 12 якого встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 30.07.2019р. по справі № 922/3137/15, від 28.12.2018р. по справі № 910/11424/15 та від 20.05.2019р. п справі № 904/10285/15 дійшов висновку, що Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження , який набрав чинності 05.10.2016р., збільшено до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання ним чинності, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016р. та строк пред`явлення до виконання яких станом на 05.10.2016р. не сплинув.

Підсумовуючи вищенаведені положення чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що ухвала суду від 05.09.2011р. про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та відповідно до ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV могла бути пред`явлена до виконання протягом року. При цьому, враховуючи положення ч. 4 ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження» , господарський суд доходить висновку, що строк пред`явлення ухвали до виконання повинен встановлюватись щодо кожного із платежів за ухвалою суду окремо.

Враховуючи вимоги п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII, господарський суд доходить висновку, що строк пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. до виконання в частині щомісячного погашення відповідачем заборгованості по 16 500,00 грн., яка мала бути погашена відповідачем протягом періоду з 01.01.2012р. по 04.10.2014р., є таким, що сплинув станом на дату набрання Закон України „Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII чинності.

Строк пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. до виконання в частині обов`язку СФГ „Евріка» щомісячно сплачувати платежі у розмірі 16 500,00 грн. протягом періоду з 05.10.2014р. по 30.11.2017р., а також платіж у розмірі 1 661,57 грн., який повинен бути сплачений у строк до 30.12.2017р., станом 05.10.2016р., тобто дату набрання чинності Законом України „Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII, не сплинув.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що строк пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. в частині сплати СФГ „Евріка» щомісячних платежів у розмірі 16 500,00 грн. протягом періоду з 05.10.2014р. по 30.06.2017р. станом на момент розгляду судом заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» є таким, що сплинув. При цьому, строк пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. до виконання в частині сплати СФГ „Евріка» щомісячних платежів у розмірі 16 500,00 грн. протягом періоду з 01.07.2017р. по 30.11.2017р., а також сплати платежу у розмірі 1 661,57 грн., станом на момент розгляду судом заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» не сплинув.

Варто зазначити, що 15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII ,,Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України було викладено в новій редакції.

Пунктом 19.2 Перехідних положень ГПК України передбачено, що оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи положення п. 19.2 Перехідних положень ГПК України, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання відповідно до правил, які закріплені у чинній редакції ГПК України.

Відповідно до ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Згідно зі ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено . Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Господарський суд зазначає, що питання поважності причин пропуску пред`явлення виконавчого документу вирішується судом лише у випадку пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. При цьому, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про звернення заявника до суду із відповідною заявою у межах строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, правові підстави для надання оцінки наведеним заявником причинам для поновлення строку відсутні, оскільки, в такому випадку, факт порушення прав стягувача відсутній, а, отже, відсутні підстави для задоволення заяви.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи висновки суду про наявність у ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» права на пред`явлення ухвали від 05.09.2011р. в частині щомісячного погашення відповідачем заборгованості по 16 500,00 грн. протягом періоду з 01.07.2017р. по 30.11.2017р., та в частині сплати платежу на суму 1 661,57 грн., у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення поданої ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» заяви у названій частині.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для поновлення ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» строку для пред`явлення ухвали від 05.09.2011р. до виконання в частині сплати СФГ „Евріка» щомісячних платежів у розмірі 16 500,00 грн., які мали бути сплачені протягом періоду з 01.01.2012р. по 30.06.2017р., а також в частині сплати СФГ „Евріка» заборгованості з судових витрат у розмірі 11 697,41 грн., господарським судом враховано наступне.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Господарським судом критично оцінюються доводи ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» щодо пропуску ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк» строку для пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. до виконання з підстав введення в банку тимчасової адміністрації у листопаді 2014р. та неможливістю сплати авансового внеску, оскільки фактично строк пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. до виконання, який повинен розраховуватися для кожного платежу окремо, спливав поступово, починаючи з 2011-2012р. Проте, будь-яких заходів з метою фактичного виконання ухвали суду ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк» майже протягом двох років до дати введення тимчасової адміністрації вжито не було.

Крім того, господарський суд зазначає, що виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідація банків здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вимог Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI. При цьому, Законом № 4452-VI будь-яких додаткових прав або підстав для визнання поважними причин пропуску тимчасовою адміністрацією строків, встановлених, зокрема, Законом України „Про виконавче провадження» не передбачено.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів, наведених в обґрунтування поданої заяви. При цьому, перехід до ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» прав та обов`язків за ухвалою суду від 05.09.2011р. у 2019р., а також отримання інформації про пропуск строку пред`явлення ухвали до виконання лише у 2020р. судом оцінюються критично, оскільки положеннями ст. 68 Конституції України закріплено презумпцію знання закону. Таким чином, ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» не було позбавлено можливості вжити всіх належних та достатніх заходів для отримання інформації щодо строку пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. до виконання під час укладання договору про відступлення прав вимоги №UKR-2019-03 від 03.10.2019р.

Підсумовуючи вище наведене, враховуючи висновки суду про наявність у ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» права на пред`явлення ухвали від 05.09.2011р. в частині щомісячного погашення відповідачем заборгованості по 16 500,00 грн., які мають бути сплачені протягом періоду з 01.07.2017р. по 30.11.2017р., а також сплати платежу у розмірі 1 661,57 грн., до виконання, приймаючи до уваги недоведеність ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» поважності причин пропуску строку пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. до виконання в частині щомісячного погашення відповідачем заборгованості по 16 500,00 грн., яка мала бути сплачена протягом періоду з 01.01.2012р. по 30.06.2017р., а також в частині сплати СФГ „Евріка» заборгованості з судових витрат у розмірі 11 697,41 грн., господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої ТОВ „Фінансова компанія „Геліос» заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Керуючись ст. ст. 86, 234, 329 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос» у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 06.07.2020р.

Суддя С.П. Желєзна