Ухвала

від 21.09.2020 по справі 16/26-09-968

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 16/26-09-968

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від ТОВ „Фінансова компанія „Геліос": не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Від відділу ДВС : не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос" (вх. №2-3665/20 від 31.08.2020р.) на дії державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костюкова С.С. в порядку, передбаченому ст. ст. 339-343 ГПК України, по справі за позовом публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк" до селянського (фермерського) господарства „Евріка" про стягнення 1 105 293,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2009р. позов відкритого акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк", назву якого змінено на публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі по тексту - ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк"), було задоволено частково, стягнуто з селянського (фермерського) господарства „Евріка" (далі по тексту - СФГ „Евріка") на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 20/07-SME від 25.12.2007р. в сумі 1 000 000 грн., 10 000 грн. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, відстрочено виконання даного рішення строком до 01.12.2009р., у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 105 293,51 грн. відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2009р. рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2009р. в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 105 293,51 грн. та надання відстрочки виконання рішення суду від 01.12.2009р. було скасовано; в іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою від 05.09.2011р. за результатами розгляду спільної заяви ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" та СФГ „Евріка" господарським судом було затверджено мирову угоду від 16.08.2011р. по даній справі, укладену в процесі примусового виконання рішення, у відповідності до якої сторони по справі дійшли згоди про врегулювання спірних правовідносин, зокрема, шляхом покладення на відповідача обов`язку здійснювати погашення визнаної ним заборгованості щомісячними платежами протягом 5 років за погодженим сторонами графіком.

03.10.2019р. між ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос" (далі по тексту - ТОВ „Фінансова компанія „Геліос") було укладено договір про відступлення прав вимоги №UKR-2019-03, відповідно до умов якого Банком були відступлені права вимоги за кредитним договором 20/07/SME від 25.12.2007р., стягнення заборгованості за яким було предметом спору по даній справі.

Ухвалою суду від 18.12.2019р. заява ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" про заміну сторони виконавчого провадження була задоволена шляхом здійснення заміни стягувача за ухвалою суду від 05.09.2011р. по справі №16/26-09-968 про затвердження мирової угоди від 16.08.2011р., укладеної між ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" та СФТ „Евріка", з ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" його правонаступником - ТОВ „Фінансова компанія „Геліос".

17.06.2020р. до господарського суду від ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. по даній справі до виконання.

Ухвалою суду від 30.06.2020р. у задоволенні заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання було відмовлено.

31.08.2020р. до господарського суду від ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" надійшла скарга на дії державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костюкова С.С. (далі - Лиманський РВ ДВС) , відповідно до якої стягувач просить суд: 1) визнати дії державного виконавця з винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу від 11.08.2020р. незаконними; 2) скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу від 11.08.2020р.; 3) зобов`язати державного виконавця Костюкова С.С. або будь якого іншого державного виконавця Лиманського РВ ДВС прийняти ухвалу господарського суду Одеської області від 05.09.2011р. про затвердження мирової угоди до виконання та відкрити виконавче провадження.

Ухвалою від 01.09.2020р. судом було призначено скаргу ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" до розгляду в засіданні суду на 07.09.2020р. о 12:30 год., запропоновано Лиманському РВ ДВС надати суду письмові пояснення по суті поданої стягувачем скарги, явку представників заявника та органу державної виконавчої служби у судове засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 07.09.2020р. розгляд скарги був відкладений на 21.09.2020р. о 15:45 год. у зв`язку із неявкою учасників судового процесу та неподанням органом державної виконавчої служби письмових пояснень на скаргу ТОВ „Фінансова компанія „Геліос", явка учасників судового процесу у засідання судом обов`язковою визнана не була.

Слід зазначити, що 09.09.2020р. до суду від ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Проте, з огляду на перебування судді у відпустці, а також визнанням явки учасників судового процесу у засіданні необов`язковою, судом було залишено без розгляду вказане клопотання.

Лиманський РВ ДВС не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, письмових пояснень на подану ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" скаргу до господарського суду від органу державної виконавчої служби також не надходило.

СФГ „Евріка" також не скористалось наданим законом правом на участь своїх представників у судовому процесі по даній скарзі, письмових пояснень по суті скарги відповідачем надано не було.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 05.09.2011р. було затверджено мирову угоду від 16.08.2011р. по справі № 16/26-09-968, укладену між ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" та СФГ „Евріка", у відповідності до якої, зокрема, було встановлено, що заборгованість СФГ „Евріка" відповідно до рішення суду від 22.04.2009р. та постанови суду апеляційної інстанції складає 1 092 152, 49 грн. ; СФГ „Евріка" зобов`язано погасити заборгованість по кредиту в сумі 975161,57 грн. протягом 60 місяців, починаючи з 01.01.2012р.; погашення заборгованості по кредиту здійснюється відповідачем не пізніше 10 числа поточного місяця у відповідності з наступним графіком: з 01.01.2012р. по 30.11.2017р. -щомісячно по 16 500,00 грн., 30.12.2017р. - 1 661,57 грн.; заборгованість з судових витрат у розмірі 11 697,41 грн. СФГ „Евріка" зобов`язано погасити протягом 3 банківських днів від дня затвердження мирової угоди судом.

Ухвалою суду від 30.06.2020р. у задоволенні заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. про затвердження мирової угоди до виконання було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. про затвердження мирової угоди до виконання господарським судом було встановлено, що строк пред`явлення ухвали суду до виконання в частині обов`язку СФГ „Евріка" сплачувати щомісячні платежі у розмірі 16 500,00 грн. протягом періоду з 01.01.2012р. по 30.06.2017р., а також в частині сплати СФГ „Евріка" заборгованості з судових витрат у розмірі 11 697,41 грн., станом на момент розгляду судом заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" є таким, що сплинув.

При цьому, судом також було встановлено, що строк пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. до виконання в частині сплати СФГ „Евріка" щомісячних платежів у розмірі 16 500,00 грн. протягом періоду з 01.07.2017р. по 30.11.2017р., а також сплати платежу у розмірі 1 661,57 грн., станом на момент розгляду судом заяви ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" не сплинув.

Листом №210720/2 від 21.07.2020р. ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" звернулось до Лиманського РВ ДВС із заявою про примусове виконання судового рішення, відповідно до якої стягувач просив орган державної виконавчої служби винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду від 05.09.2011р., а також винести постанову про арешт майна боржника, а саме господарюючого двору. Крім того, стягувач просив також вжити інші, передбачені Законом України „Про виконавче провадження" заходи примусового виконання судового рішення.

11.08.2020р. державним виконавцем Лиманського РВ ДВС Костюковим С.С. було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, згідно якого ухвала суду від 05.09.2011р. по справі № 16/26-09-968 була повернута ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження" у зв`язку з пропуском строку для пред`явлення ухвали до виконання.

Звертаючись до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" було наголошено про помилковість висновків щодо пропуску останнім строку для пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. до виконання, оскільки станом на момент вирішення питання про повернення виконавчого документу стягувачу вказаний строк згідно висновків суду, наведених в ухвалі від 30.06.2020р., пропущений не був. Наведене, за переконанням ТОВ „Фінансова компанія „Геліос", свідчить про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної скарги вимог, суд виходить із наступного.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. ч. 1, 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року N 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок

Як зазначалось вище по тексту ухвали, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.08.2020р. прийнято із посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у зв`язку із пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Проте, вказані висновки державного виконавця є помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, господарським судом в увалі від 30.06.2020р. було встановлено, що станом на 30.06.2020р. строк пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. до виконання в частині сплати СФГ „Евріка" щомісячних платежів у розмірі 16 500,00 грн. протягом періоду з 01.07.2017р. по 30.11.2017р., а також сплати платежу у розмірі 1 661,57 грн. не сплинув.

Таким чином, на моменту вирішення державним виконавцем питання про відкриття виконавчого провадження строк пред`явлення ухвали суду від 05.09.2011р. до виконання в частині сплати СФГ „Евріка" щомісячних платежів у розмірі 16 500,00 грн., які мали сплачуватись протягом періоду з 01.08.2017р. по 30.11.2017р., а також сплати платежу у розмірі 1 661,57 грн. не сплинув. Проте, під час вирішення питання про повернення виконавчого документу вказані висновки суду державним виконавцем враховані не були, в результаті чого були порушені права ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" на виконання ухвали суду від 05.09.2011р. за певний період.

Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання дій державного виконавця Лиманського РВ ДВС, котрі виразились у винесені повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу від 11.08.2020р. незаконними та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу від 11.08.2020р.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для зобов`язання державного виконавця Костюкова С.С. або будь якого іншого державного виконавця Лиманського РВ ДВС прийняти ухвалу від 05.09.2011р. про затвердження мирової угоди до виконання та відкрити виконавче провадження, господарський суд враховує наступне.

Листом №210720/2 від 21.07.2020р. ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" звернулось до Лиманського РВ ДВС із заявою про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду від 05.09.2011р. При цьому, питання про відкриття державним виконавцем виконавчого провадження з примусового виконання ухвали від 05.09.2011р. лише у певній частині стягувачем не ставилось. Таким чином, державний виконавець мав вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду від 05.09.2011р. у певній частині, тобто встановити суму, яка з урахуванням висновків суду, наведених в ухвалі від 30.06.2020р., може бути стягнута із боржника у примусовому порядку.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження здійснення державним виконавцем розрахунку суми, яка на підставі ухвали суду від 05.09.2011р. може бути стягнута із боржника у примусовому порядку, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання державного виконавця Костюкова С.С. або будь-якого іншого державного виконавця Лиманського РВ ДВС вирішити питання щодо прийняття до виконання ухвали господарського суду Одеської області від 05.09.2011р. по справі №16/26-09-968 про затвердження мирової угоди. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення вимог, заявлених ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" у поданій до суду скарзі у названій частині.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги ТОВ „Фінансова компанія „Геліос" на дії Лиманського РВ ДВС шляхом визнання дій державного виконавця незаконними, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу від 11.08.2020р. та зобов`язання державного виконавця вирішити питання щодо прийняття до виконання ухвали господарського суду Одеської області від 05.09.2011р. по справі №16/26-09-968 про затвердження мирової угоди, оскільки господарським судом були встановлені порушення з боку органу державної виконавчої служби приписів Закону України "Про виконавче провадження".

Керуючись ст.ст. 234, 343 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Геліос" на дії державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костюкова С.С. - задовольнити частково.

2. Визнати дії державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костюкова С.С., котрі виразились у винесені повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу від 11.08.2020р. незаконними.

3. Скасувати повідомлення державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костюкова С.С. про повернення виконавчого документу стягувачу від 11.08.2020р.

4. Зобов`язати державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костюкова С.С. або будь-якого іншого державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вирішити питання щодо прийняття до виконання ухвали господарського суду Одеської області від 05.09.2011р. по справі №16/26-09-968 про затвердження мирової угоди.

5. В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 28.09.2020р.

Суддя С.П. Желєзна