Рішення

від 01.07.2020 по справі 922/4275/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4275/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" (50099, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Калиниченка, б. 3; код ЄДРПОУ: 35230823) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" (62402, Харківська обл., Харківський р-н, с. Рай-Оленівка, пров. Підлісний, б. 12; код ЄДРПОУ: 36875536) про стягнення суми попередньої оплати за участю представників:

позивача - Шевчук Г.С. (адвокат, ордер №1012539 від 14.01.2020 року);

відповідача - Бринза Д.А. (адвокат, ордер ПТ №064975 від 24.01.2020).

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" суму попередньої оплати за договором № 18/02-03 від 18 листопада 2019 року у розмірі 1 277 815,34 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 167,23 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині виконання робіт в строки визначені договором №18/02-03 від 18.02.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2019 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" до розгляду, відкрито провадження у справі №922/4275/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 29.01.2020. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачеві, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачу строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України.

Протокольною ухвалою від 29.01.2020 відкладено підготовче засідання на 19.02.2020.

07.02.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№3215 від 07.02.2020), в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що відповідач належним чином виконав свої зобов`язання за договором №18/02-03 від 18.02.2019. Вказує на те, що відповідачем було направлено на адресу позивача відповідні акти виконаних робіт, які останнім з невідомих причин не були отримані. Разом з актами виконаних робіт рекомендованим листом було направлено позивачу повідомлення про зупинення з 01.06.2019 робіт по капітальному ремонту турбогенератора у зв`язку з неможливістю подальшого їх виконання за відсутності запасних частин та внесення відповідних змін до кошторисної документації.

17.02.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№4140 від 17.02.2020), в якому зазначив, що вказаний представником відповідача у відзиві лист з повідомленням про зупинення робіт та необхідності внесення змін до кошторису був направлений вже після завершення встановленого договором строку виконання робіт.

Протокольною ухвалою від 19.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04.03.2020.

24.02.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло заперечення (вх.№4821 від 24.02.2020).

03.03.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№5720 від 03.03.2020) про долучення доказів. Надані докази було досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 04.03.2020 задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, відкладено підготовче засідання на 18.03.2020.

13.03.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від позивача надійшли пояснення по справі (вх.№6564 від 13.03.2020), в якому просить суд не приймати до уваги надані відповідачем документи оскільки, як вважає позивач, висновки відповідних документів є сумнівними.

Ухвалами суду від 18.03.2020, 08.04.2020 та 29.04.2020 відкладено підготовче засідання на 08.04.2020, 29.04.2020 та 13.05.2020 відповідно, у зв`язку із введенням на території України карантину.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу № 922/4275/19 до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 03 червня 2020 року об 11:30.

02.06.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№12416 від 02.06.2020) про долучення доказів, а саме копії адвокатського запиту та відповіді на нього.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.07.2020.

Присутній в судовому засіданні 01.07.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що відповідачем не виконані роботи передбачені договором у повному обсязі та у встановлені договором терміни, у зв`язку з чим останній повинен на підставі п.8.4.8. та 8.1.12. договору та ст. 193 ГК України повернути частину попередньої оплати.

Присутній в судовому засіданні 01.07.2020 представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому зазначив, що відповідачем було вжито всіх можливих заходів задля того , щоб у встановленому договором та чинним законодавством порядку повідомити позивача про виконані роботи та необхідність корегування кошторису.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

18 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" (підрядник) було укладено договір №18/02-03 (надалі - Договір) (а.с.21-25 т.1).

Згідно пунктів 1.1., 1.2. вищезазначеного Договору відповідач зобов`язався власними силами та засобами на власний ризик виконати роботи з капітального ремонту турбогенератора ТВС-30 ст.№4 Херсонської ТЕЦ, а позивач прийняти та оплатити ці роботи.

Правовідносини між АТ Херсонська ТЕЦ (замовник) та ТОВ Нові енергетичні системи (генеральним підрядником) врегульовані договором №31 від 17.01.2019 року, що укладений між ними.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, вартість та обсяг робіт по даному договору визначена на підставі кошторисної документації та калькуляції (Додатки №№ 1, 2, 3, 4 до даного договору), які є невід`ємною частиною даного договору:

Загальна вартість робіт згідно даного договору складає 2 591 709,52 грн., в т. ч. ПДВ 431 951,59 грн. (п.2.2.Договору).

Згідно з пунктом 3.2. Договору, замовник зобов`язується забезпечити підряднику необхідні умови для виконання робіт.

Підрядник виконує роботи згідно технічного завдання, наданого замовником, та згідно відповідних креслень (п.3.3.Договору).

Підрядник виконує роботи, використовуючи власні матеріали та запасні частини, а також матеріали та запасні частини замовника (п.3.4.Договору).

Відповідно до пункту 3.5. Договору, сторони зобов`язуються письмово повідомляти одна одну про будь-яке затримання, зупинення чи припинення виконання робіт, причини цього та про строк відновлення робочого процесу.

Перед початком робіт згідно даного договору підрядник надає замовнику для узгодження графік виконання робіт та проект виконання робіт, в яких визначаються терміни та технологія виконання конкретних робіт. Надалі підрядник виконує роботи відповідно графіка та проекту виконання робіт (п.3.6.Договору).

Розрахунки з підрядником здійснюються замовником в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 80% від вартості, згідно п.2.2 Договору, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п.4.2.Договору).

Фактично виконані роботи згідно цього договору підтверджуються на основі наданих підрядником замовнику актів здачі-приймання виконаних робіт (п.4.3.Договору).

Відповідно до п.5.1.Договору, підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п. 1.1 цього договору, не пізніше ніж через 5 робочих днів після передплати. Термін закінчення робіт, визначених у п. 1.1 цього Договору становить: 90 календарних днів.

Виконані підрядником роботи, згідно з цим договором, оформлюються підрядником актами здачі-приймання виконаних робіт та мають бути підписані замовником в строк до 10 календарних днів після отримання кожного акту замовником, за умови відсутності зауважень щодо недоліків у виконаних роботах (п.6.1.Договору).

У разі ненадходження у термін, зазначений у п. 6.1 даного договору, зауважень (мотивованої відмови), виконана робота вважається прийнятою та підлягає оплаті (6.3.Договору).

Підрядник зобов`язався своєчасно та якісно виконати роботи в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (8.4.1.Договору).

Відповідно до п.8.1.12.Договору, замовник має право вимагати від підрядника повернення передплати або її частини, що була здійснена відповідно до п.п. 4.2. даного договору у випадку невиконання робіт або частини робіт підрядником у встановлені договором терміни.

В свою чергу, підрядник зобов`язався повернути замовнику передплату або її частину, що була здійснена відповідно до п.п. 4.2. даного договору у випадку невиконання робіт або частини робіт підрядником у встановлені договором терміни (п.8.4.8.Договору).

Пунктом 9.6. Договору, сторони визначили, що вони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за даним договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

На виконання п.4.2. вищезазначеного договору замовником було здійснено 80% попередня оплата від суми договору у розмірі 2 073 367,62грн. (у т.ч. ПДВ) наступними платежами:

- 05.03.2019 попередня оплата в розмірі 1 500 000,00 грн., що підтверджується

платіжним дорученням №252 від 05.03.2019 (а.с.32 т.1);

- 15.03.2019 попередня оплата в розмірі 573 367,62 грн., що підтверджується

платіжним дорученням №269 від 15.03.2019 (а.с.31 т.1).

Таким чином, враховуючи те, що 80% попередня оплата у повному обсязі була здійснена позивачем 15.03.2019, відповідач відповідно до п.5.1. Договору повинен був завершити виконання робіт не пізніше 22.06.2019.

Однак, як зазначає позивач, до теперішнього часу роботи в строки визначені договором №18/02-03 від 18 лютого 2019 не виконані відповідачем у повному обсязі. На неодноразові усні звернення позивача повідомити про хід та стан виконання робіт, відповідач ухиляється від надання відповіді на запити. На адресу позивача жодного акту здачі-приймання виконаних робіт від відповідача не надходило, виконані роботи позивачу не передані. У зв`язку з чим, позивач посилаючись на п.п.8.4.8, 8.1.12 Договору, вважає, що відповідач зобов`язаний повернути попередню оплату.

02.11.2019 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу, згідно якої позивач вимагав у семиденний строк від дня отримання такої вимоги, повернути попередню оплату у розмірі 2 073 367,62грн. у т.ч. ПДВ на розрахунковий рахунок позивача (а.с.33-35 т.1).

Вказану вимогу ТОВ НТП Харківенергомонтаж отримано 15.11.2019, що підтверджується наданою позивачем роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти (а.с.36 т.1).

Однак, як зазначає позивач, вказана вимога відповідачем залишена без відповіді та виконання.

Відповідно до п.8.1.1. договору №18/02-03 від 18 лютого 2019 замовник має право здійснювати у будь-який час, не втручаючись у діяльність підрядника, технічний нагляд і контроль за ходом виконання робіт.

Позивач, скориставшись правом передбаченим п.8.1.1. договору, уклав договір про здійснення технічного нагляду №133/6 від 05.08.2019 з Фізичною особою -підприємцем Бережним Костянтином Миколайовичем, відповідно до якого останній зобов`язався здійснювати технічний нагляд та експертизу щодо обсягу виконаних робіт ТОВ НТП Харківенергомонтаж робіт з капітального ремонту турбогенератора ТВС-30 ст.№4 Херсонської ТЕЦ (а.с.37-41 т.1).

Як зазначає позивач, на підставі акту, складеного за участю ФОП Бережного К.М. та ТОВ Нові енергетичні системи , встановлено, що відповідачем виконані частково роботи на загальну суму 795 552,28 грн., в т.ч. ПДВ 132 592,05 грн., у зв`язку з чим сума попередньої оплати, що підлягає поверненню позивачу становить 1 277 815, 34 грн.

В свою чергу відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та наголошує на тому, що останній вжив усіх можливих заходів задля того щоб у встановлений договором та чинним законодавством строк повідомити позивача про виконані роботи та про необхідність коригування кошторису з урахуванням уточнення обсягів робіт та придбання запасних частин, а також запинення виконання капітального ремонту. На підтвердження чого надав копію акту дефектації № 3-Т від 08.05.2019, копію технічного акту № 1 від 09.08.2019, копію акта виконаних робіт № 1 від 30.04.2019, копію акта № 2 від 31.05.2019, копію листа вих.№ 12/08-01 від 12.08.2019копія вимоги б/н, копія відповіді на вимогу вих.№ 04/12-2 ИК від 04.12.2019 (а.с.97-127 т.1).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

При цьому, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.1 ст. 849 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2, 3 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 ст.837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В своєму відзиві відповідач вказує про те, що в ході проведення робіт з ремонту турбогенератора, ним було виявлено ряд дефектів, для усунення яких необхідно проводити ремонтні роботи, що не охоплені кошторисом до Договору. У зв`язку з необхідністю виконати додаткові роботи та внести зміни до кошторису, відповідач не мав можливості завершити своєчасно роботи.

Статтею 844 ЦК України передбачено, що якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Отже, передумовою внесення змін до приблизного кошторису є своєчасне попередження підрядником замовника про необхідність проведення додаткових робіт, внаслідок чого буде істотне перевищення приблизного кошторису.

Однак, вимоги ст.844 ЦК України підрядником не були виконані належним чином. Ним не було своєчасно попереджено замовника про істотне перевищення кошторису. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача було направлено лист з повідомленням про зупинення робіт та необхідності внесення змін до кошторису лише 13.08.2019 року (а.с.119-120 т.1), тобто вже після завершення встановленого договором строку виконання робіт.

Таке попередження не можна вважати своєчасним в розумінні ст.844 ЦК України, оскільки 22.06.2019 підрядник повинен вже був передати замовнику виконані роботи в повному обсязі або повідомити про причини неможливості завершення робіт, як це передбачено п.3.5. Договору. Натомість з боку підрядника не були виконані ані приписи ст.844 ЦК України, ані умови п.3.5. та 5.1.Договору.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, внесення змін до вищезазначеного п.5.1.Договору сторонами не здійснювалось, тобто строк виконання робіт не було продовжено. Таким чином повідомлення підрядником про зупинення робіт 13.08.2019 року є безпідставним та таким, що суперечить приписам 525, 651 ЦК України, оскільки ці роботи вже повинні бути завершені в повному обсязі та передані замовнику 22.06.2019.

Таким чином, у встановлений договором підряду строк відповідач обов`язок щодо своєчасного виконання ремонтних робіт не виконав, що підтверджується відсутністю, підписаними уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку актів приймання-передачі виконаних робіт та переданої позивачу відповідної документації. У зв`язку із тим, що відповідач у встановлений договором підряду строк не виконав обов`язок щодо своєчасного виконання ремонтних робіт, чим істотно порушив умови договору підряду, у останнього відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України виникло право відмовитися від договору підряду та вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку щодо своєчасного виконання робіт згідно з договором підряду №18/02-03 від 18.02.2019.

Крім того, відповідач в своєму відзиві зазначає про те, що необхідність проведення додаткових робіт була визначена на підставі акту дефектації №3-Т від 08.05.2019 року, складеного за участю представників ТОВ НТП Харківенергомонтаж та АТ Херсонська ТЕЦ .

Тобто, вищевказаний акт був складений без участі ТОВ Нові енергетичні системи та взагалі без повідомлення позивача про проведення обстеження (дефектації) генератора ТВС-30.

Відповідно до ст.838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, виходячи з приписів ст.838 ЦК України в даному випадку ТОВ НТП Харківенергомонтаж є субпідрядником, а ТОВ Нові енергетичні системи є генеральним підрядником. Правовідносини між вказаними сторонами, їх права та обов`язки врегульовані та встановлені Договором №18/02-03 від 18 лютого 2019 року. Тому при виникненні будь-яких питань щодо виконання капітального ремонту турбогенератора ТВС-30, сторони повинні керуватися умовами вказаного договору.

В зазначених правовідносинах відсутня третя сторона - АО Херсонська ТЕЦ , тому складання акту дефектації №3-Т від 08.05.2019 за участю ТОВ НТП Харківенергомонтаж , як субпідрядником та АО Херсонська ТЕЦ , як замовником є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, зокрема ст.838 ЦК України, а також умовам вищенаведеного Договору.

Крім того, відповідачем в ході розгляду справи було надано висновок головного інженера ОСОБА_1 щодо необхідності продовження капітального ремонту турбогенератора ТВС-30, датований 28.02.2020.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо вищезазначеного висновку, оскільки даний висновок був здійснений 28.02.2020, тобто вже після завершення встановленого договором строку виконання робіт.

Так, Договором встановлено, що виконані роботи, згідно з цим договором, оформлюються підрядником актами здачі-приймання виконаних робіт та мають бути підписані замовником в строк 10 календарних днів після отримання кожного акту замовником, за умови відсутності зауважень щодо недоліків у виконаних роботах.

Позивачем під час розгляду справи підписано акти приймання-передачі виконаних робіт №1 за квітень 2019 року, підписані позивачем 05.05.2020 (а.с.19-21 т.2), та №2 за травень 2019 року, підписані позивачем 05.05.2020 (а.с.23-26 т.2), на загальну суму 822 358,37 грн. (а.с.27 т.2).

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку, що роботи, зазначені у актах, були виконані до подачі позову, жодних обґрунтованих зауважень у встановлений строк позивач не висловив.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлюється договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що роботи виконані відповідачем на суму 822 358,37 грн., то відповідач об`єктивно має право розраховувати на отримання оплати за виконану ним роботу, оскільки судом встановлено, що відповідні роботи виконані до подачі позову.

Беручи до уваги те, що інша частина робіт у встановлений договором строк відповідачем не виконана, а погодження зупинення робіт з АО "Херсонська ТЕЦ" не є належним повідомленням про таке зупинення позивача, враховуючи надсилання листа про зупинення робіт після спливу строку на виконання робіт, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог в частині попередньої оплати за невиконані відповідачем роботи у розмірі 1 251 009,25 грн. (2 073 367,62 грн. - 822 358,37 грн.), у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача, з вини якого виник спір, пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо витрат на правничу допомогу суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача до закінчення судових дебатів у справі заявлено усне клопотання про подання доказів на адвокатські витрати після ухвалення рішення та надано остаточний розрахунок витрат на правову допомогу (вх.№14467 від 24.06.2020).

Враховуючи вищевикладене суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 08.07.2020 року о 09:30.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" про стягнення суми попередньої оплати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" (62402, Харківська обл., Харківський р-н, с.Рай-Оленівка, пров.Підлісний, 12; код ЄДРПОУ 36875536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" (50099, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Калиниченка, 3; код ЄДРПОУ 35230823) попередню оплату за договором №18/02-03 від 18.02.2019 у розмірі 1 251 009 (один мільйон двісті п`ятдесят одна тисяча дев`ять) грн. 25 коп. та суму судового збору у розмірі 18 764 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 72 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 822 358,37 грн. попередньої оплати відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 08 липня 2020 року об 9:30.

Сторонам протягом 5 днів надати суду докази понесених судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням ч.4 розділу Х Прикінцевих положень.

Повне рішення складено "08" липня 2020 р.

Суддя Т.О. Пономаренко