Рішення

від 08.07.2020 по справі 922/4275/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2020 р.Справа № 922/4275/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" про стягнення витрат на правову допомогу по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" (50099, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Калиниченка, б. 3; код ЄДРПОУ: 35230823) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" (62402, Харківська обл., Харківський р-н, с. Рай-Оленівка, пров. Підлісний, б. 12; код ЄДРПОУ: 36875536) про стягнення суми попередньої оплати за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Бринза Д.А. (адвокат, ордер ПТ №064975 від 24.01.2020).

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Харківської області розглянуто справу справу №922/4275/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" про стягнення суми попередньої оплати за договором № 18/02-03 від 18 листопада 2019 року у розмірі 1 277 815,34 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 19 167,23 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01 липня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" про стягнення суми попередньої оплати - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" попередню оплату за договором №18/02-03 від 18.02.2019 у розмірі 1 251 009,25 грн. та суму судового збору у розмірі 18 764,72 грн. В частині стягнення 26 806,09 грн. попередньої оплати відмовлено.

24 червня 2020 року через канцелярію господарського суду Харківської області позивачем було надано розрахунок витрат на правничу допомогу (вх.№14467 від 24.06.2020), в якому заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500,00 грн.

08.07.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області представник відповідача надав клопотання (вх.№15577 від 08.07.2020) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування клопотання зазначив, що заявлена сума витрат на професійну правову допомогу є неспівмірною, оскільки паралельно з розглядом справи №922/4275/19 Господарським судом Харківської області розглядалась справа №922/4275/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" про стягнення заборгованості. Зазначені справи за предметом позовної заяви дуже схожі, а тому усі заяви позивача по суті зазначених справ, а також заяви з процесуальних питань за змістом одинакові і містять лише незначні розбіжності щодо дат, сум та реквізитів.

В судове засідання 08.07.2020 представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Присутній в судовому засіданні 08.07.2020 представник відповідача просив суд відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача в частині 10 000,00 грн. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, в частині 5 статті 129 ГПК України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що позивач в позовній заяві просив суд, у разі задоволення позову, стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 року по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати

- консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта : лани я такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу

- це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015 p., "Гімадуліна та інші проти Україїш" від 10.12.2009р., "Двойних проти України" від 12.10.2006 p., "Меріт проти України" від 30.03.2004 p., "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 p. ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката позивач надав суду: копію договору про надання правової допомоги №2/19 від 12.02.2019, копію додаткового договору №3 до договору про надання правової допомоги №2/19 від 12.02.2019, копію додаткового договору №2 до договору про надання правової допомоги №2/19 від 12.02.2019, копію додаткового договору №5 до договору про надання правової допомоги №2/19 від 12.02.2019, копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 22.06.2020 на суму 12 500,00 грн.

Вищевказані докази підтверджують фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500,00 грн.

При цьому, частиною 4 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частині 5 статті 126 ГПК України зазначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд в постанові від 01 серпня 2019 року по справі №915/237/18 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи те, що рішенням господарського суду Харківської області від 01 липня 2020 року у справі №922/4275/19 позов задоволено частково, суд вважає за доцільне заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" про стягнення витрат на правову допомогу та клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково, а саме у розмірі 6 250,00 грн.

Керуючись статтями 123,126,129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" про стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Харківенергомонтаж" (62402, Харківська обл., Харківський р-н, с.Рай-Оленівка, пров.Підлісний, 12; код ЄДРПОУ 36875536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" (50099, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Калиниченка, 3; код ЄДРПОУ 35230823) суму витрат на правову допомогу у розмірі 6 250 (шість тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п.4 Прикінцевих положень та п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст додаткового рішення складено 16.07.2020.

Суддя Т.О. Пономаренко