Постанова

від 07.07.2020 по справі 921/606/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 921/606/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія" - Уварової Ю.В.,

відповідача - приватного підприємства "Захід-Агроінвест" - Туніка А.В.,

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Захід-Агроінвест" (далі - Підприємство)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019

(суддя Стопник С.Г.) та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2020

(головуючий - суддя Желік М.Б., судді: Орищин Г.В. і Мирутенко О.Л.)

у справі № 921/606/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія" (далі - Компанія)

до Підприємства

про стягнення 4 712 731,65 грн. заборгованості за поставлений товар, 461 718,59 грн. пені, 942 546,33 грн. штрафу та 40 284,17 грн. 3% річних.

ВСТАНОВИВ

Позов було подано про стягнення заборгованості в сумі 6 157 280,74 грн., у тому числі 4 712 731,65 грн. заборгованості за поставлений товар, 461 718,59 грн. пені, 942 546,33 грн. штрафу та 40 284,17 грн. - 3% річних.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу від 21.05.2019 №21/05-к (далі - Договір) у частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2020:

- позов задоволено частково;

- стягнуто з Підприємства на користь Компанії 4 712 731,65 грн. заборгованості за поставлений товар, 459 781,85 грн. пені, 942 546,33 грн. штрафу, 40 284,17 грн. - 3% річних та 92 330,16 грн. судового збору;

- у частині стягнення 1 936,74 грн. пені в позові відмовлено.

Рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог у стягнутих сумах.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство, зазначаючи про ухвалення оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, просить: зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача.

За доводами особи, яка подала касаційну скаргу:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 12.02.2019 у справі № 906/142/18;

- суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів;

- відповідач не був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи в суді першої інстанції (01.11.2019).

У відзиві на касаційну скаргу Компанія зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті з урахуванням позицій Верховного Суду, з належним дотриманням вимог процесуального законодавства і правильним застосуванням норм матеріального права, вважає касаційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 залишити без змін.

За результатами розгляду касаційної скарги Суд дійшов таких висновків.

Судами попередніх інстанцій у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

Дану справу було призначено до розгляду по суті в суді першої інстанції на 11.11.2019 об 11.00 год.

У зазначене судове засідання представник відповідача не з`явився, відзив на позовну заяву та інші процесуальні документи від нього не надходили.

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.11.2019 про призначення даної справи до судового розгляду на 11.11.2019 відправлено відповідачу за адресою його місцезнаходження та отримано відповідачем 19.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером ПАТ "Укрпошта" 4602508728420. Станом на день ухвалення рішення поштове відправлення перебувало у точці доставки, що підтверджується інформацією на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта".

У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій вважали, що відповідача належним чином повідомлено про час і місце розгляду даної справи місцевим господарським судом.

З таким висновком названих судових інстанцій погодитися не можна.

Так, відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України):

- суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою (частина перша статті 120);

- суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (частина друга статті 120);

- виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (частина третя статті 120);

- ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо; частина четверта статті 120);

- днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина шоста статті 242).

Отже, саме лише перебування згаданої ухвали від 01.11.2019 "у точці доставки" не підпадає під ознаки вручення судового рішення у розумінні наведених норм ГПК України та не могло вважатися доказом належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. При цьому таке перебування не свідчило ні про відмову (ухилення) відповідача від одержання поштового відправлення, ні про його (відповідача) незнаходження за адресою, повідомленою суду, оскільки відправлення не поверталося підприємством зв`язку (на час прийняття рішення судом першої інстанції) з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення, відмову адресата від його одержання чи на інші причини невручення поштового відправлення.

Не маючи достовірних відомостей з відповідних питань, суд не позбавлений був можливості відкласти розгляд справи замість того, щоб здійснювати її розгляд по суті за такої ситуації, наслідком якої стало недодержання основних засад (принципів) господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін.

Таким чином, суд першої інстанції припустився порушення, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК України: справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою, що тягне за собою наслідки у вигляді обов`язкового скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, наведеного не врахував і допущеного порушення не виправив, й відтак сам припустився відповідного порушення, зокрема, не скасував рішення місцевого господарського суду з підстави, визначеної пунктом 3 частини третьої статті 277 ГПК України, а погодився з помилковими висновками суду першої інстанції стосовно належного повідомлення Підприємства про час і місце розгляду справи.

Таким чином, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційну скаргу, відповідно, слід задовольнити частково.

У зв`язку з направленням справи на новий розгляд та з урахуванням положення підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом касаційної скарги, судом касаційної інстанції не здійснюється. Такий розподіл має бути здійснений за результатами нового розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Захід-Агроінвест" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 11.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 у справі № 921/606/19 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова