Рішення

від 07.07.2020 по справі 340/3002/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3002/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у м. Кропивницькому в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПП "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС" звернулось до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про виправлення описок (т.2 а.с.222), просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000130508 про сплату грошового зобов`язання в сумі 240988,00грн. (у т.ч. 48198,00 грн. штрафних санкцій), за платежем податок на прибуток, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000140508 про сплату грошового зобов`язання в сумі 216239,00 (у т.ч. 43247,00грн. штрафних санкцій) за платежами Податок на додану вартість, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000150508 за платежами податок на додану вартість, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 72 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000160508, про сплату грошового зобов`язання в сумі 510,00 грн. штрафних санкцій за порушення встановлених законом строків зберігання документів з питань обчислення сплати податків і зборів, не надання копій документів а також документів, пов`язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 № 0000093305 про сплату грошового зобов`язання в сумі 834,90 штрафних санкцій, заборгованості зі сплати єдиного внеску, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019р. № 00000173305 про сплату грошового зобов`язання в сумі 2097,13 грн. штрафних санкцій, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0000343305, про сплату грошового зобов`язання в сумі 510,00грн. у штрафних санкцій, за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що податковий орган прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на помилкових висновках, викладених у акті перевірки.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом у зв`язку із встановленням перевіркою обставин порушення ПП "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС" норм діючого законодавства, які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню (т.2 а.с.175-186).

Представником позивача надано відповідь на відзив (т.2 а.с.217-221).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов, надавши пояснення щодо позовних вимог (т.3 а.с.24-29, 48-51).

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях (т.3 а.с.107-109).

Судом допитано свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо обставин проведення перевірки позивача та обґрунтованості висновків викладених в акті перевірки контролюючого органу (т.3 а.с.41,42).

Усною ухвалою, із занесенням до протоколу судового засідання, суд задовільний клопотання представників сторін та ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження (т.3 а.с. 110-113).

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши наявні в справі документи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС", код ЄДРПОУ 32718797, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання (т.2 а.с.208-211).

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до висновків акту перевірки від 28.10.2019 року №21/11-28-05-08/32718797 (т.1 а.с. 33-141) перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 192 790 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму 75 327грн., 2017 рік на суму 117 463грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп."в" п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 178 565грн., в т.ч. за серпень 2016 року на суму 5 573грн., листопад 2016 року на суму 1 277грн., грудень 2016 року на суму 61 253грн., березень 2017 року на суму 93 709грн., жовтень 2017 року на суму 15 245грн., травень 2018 року на суму 1508грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп."в" п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації), за грудень 2018 року на суму 72грн.;

- п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України в частині не надання належним чином завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про встановлені в ході перевірки заниження податків, в зв`язку з чим до підприємства буде застосовано штрафну (фінансову) санкцію, передбачену статтею 121 Кодексу;

- п.51.1 ст.51, п.70.16 ст.70, пп."б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині не включення до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) виплат поворотної фінансової допомоги за ознакою "153" за З, 4 квартали 2018 року;

- п.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-УІ, пункту 8 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 року №449, в результаті чого занижено єдиний внесок в періоді, що перевірявся, на загальну суму 834,90грн., в тому числі за листопад 2016 року на суму 14,05грн., грудень 2016 року на суму 34,05грн., січень 2017 року на суму 51,28грн., березень 2017 року на суму 83,41грн., лютий 2018 року на суму 296,81грн., березень 2018 року на суму 355,30грн.;

- пункту 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 та пункту 2 розділу VI, підпункту 3 пункту 2 розділу VII Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 20.04.2015 року №449, в частині донарахування платником єдиного внеску застрахованим особам за попередній звітний період у Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за лютий 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, листопад 2017 року, травень 2018 року.

На підставі висновків акту перевірки та у зв`язку із встановленим порушенням відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000130508 про сплату грошового зобов`язання в сумі 240 988,00грн. (у т.ч. 48198,00 грн. штрафних санкцій), за платежем податок на прибуток, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області (т.1 а.с.142);

- податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000140508 про сплату грошового зобов`язання в сумі 216 239,00 (у т.ч. 43247,00грн. штрафних санкцій) за платежами податок на додану вартість, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області (т.1 а.с.143-145);

- податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000150508 за платежами податок на додану вартість, яким визначено суму завищення відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 72 грн.( т.1 а.с146-147).

- податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000160508, про сплату грошового зобов`язання в сумі 510,00 грн. штрафних санкцій за порушення встановлених законом строків зберігання документів з питань обчислення сплати податків і зборів, не надання копій документів а також документів, пов`язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області (т.1 а.с.148-149);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 № 0000093305 про сплату грошового зобов`язання в сумі 834,90 штрафних санкцій, заборгованості зі сплати єдиного внеску, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області (т.1 а.с.154);

- рішення від 13.11.2019р. № 00000173305 про сплату грошового зобов`язання в сумі 2097,13 грн. штрафних санкцій, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області (т.1 а.с.152-153);

- податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0000343305, про сплату грошового зобов`язання в сумі 510,00грн. у штрафних санкцій, за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області (т.1 а.с.150-151).

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Так, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000130508 про сплату грошового зобов`язання в сумі 240 988,00грн. (у т.ч. 48 198,00 грн. штрафних санкцій), за платежем податок на прибуток та податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000140508 про сплату грошового зобов`язання в сумі 216 239,00 (у т.ч. 43247,00грн. штрафних санкцій) за платежами податок на додану вартість (т.1 а.с.142-145, т.2 а.с.188).

Згідно висновків акту перевірки на порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за №85/4306, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, ПП "Агрореммаш-Плюс" не включено до складу інших доходів вартість безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей на суму 1071055,10грн.

Також, позивачем порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп."в" п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 178 565грн., в т.ч. за серпень 2016 року на суму 5 573грн., листопад 2016 року на суму 1 277грн., грудень 2016 року на суму 61 253грн., березень 2017 року на суму 93 709грн., жовтень 2017 року на суму 15 245грн., травень 2018 року на суму 1508грн.

Так, на думку відповідача, задекларовані господарські операції із придбання ПП "Агрореммаш-Плюс" товарно-матеріальних цінностей невідомого походження, що документально оформлені як отримані від ТОВ "Фортуна-71" (код ЄДРПОУ 39345175) у березні, вересні та грудні 2016 року, ТОВ "Мін ЛТД" (код ЄДРПОУ 41055585) у березні 2017 року, ТОВ "Армастек" (код ЄДРПОУ 39524007) у червні, липні, серпні 2016 року, ТОВ "Емполі Гранд" (код ЄДРПОУ 40649000) у березні 2017 року, не відбулись у дійсності по ланцюгу постачання від зазначених контрагентів.

В зв`язку з чим надані ПП "Агрореммаш-Плюс" до перевірки первинні документи по вказаних операціях не опосередковувалися реальним рухом активів по ланцюгу постачання від зазначених контрагентів.

При цьому, товар, що відображений ПП "Агрореммаш-Плюс" в бухгалтерському обліку, як придбаний у ТОВ "Фортуна 71" (код ЄДРПОУ 39345175) за березень, вересень та грудень 2016 року, ТОВ "Мін ЛТД" (код ЄДРПОУ 41055585) за березень 2017 року, ТОВ "Армастек" (код ЄДРПОУ 39524007) за червень, липень, серпень 2016 року, ТОВ "Емполі Гранд" (код ЄДРПОУ 40649000) за березень 2017 року, був використаний в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво, або обліковується на основних засобах та залишках на складі, що підтверджується даними проведених підприємством щорічних інвентаризацій станом на 01.11.2016 року, 01.11.2017 року, 01.11.2018 року.

Отже, фактично мало місце використання в господарській діяльності товару, джерело походження якого не встановлене. Наявність факту використання в господарській діяльності придбаного товару є свідченням набуття останнього у власність (безоплатного отримання) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Тобто, основними висновками щодо порушення податкового законодавства, які інкримінуються ПП "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС", стали господарські взаємовідносини з такими контрагентами: ТОВ "Фортуна-71" (код ЄДРПОУ 39345175) у березні, вересні та грудні 2016 року, ТОВ "Мін ЛТД" (код ЄДРПОУ 41055585) у березні 2017 року, ТОВ "Армастек" (код ЄДРПОУ 39524007) у червні, липні, серпні 2016 року, ТОВ "Емполі Гранд" (код ЄДРПОУ 40649000) у березні 2017 року, не включено до складу інших доходів вартість безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей на суму 1 071 055,10грн., що враховуються під час визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток, а також безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість по цим взаємовідносинам.

При цьому відповідач не заперечує наявність у ПП "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС" товару, однак заперечує факт придбання такого товару у контрагентів ТОВ "Фортуна-71" (код ЄДРПОУ 39345175) у березні, вересні та грудні 2016 року, ТОВ "Мін ЛТД" (код ЄДРПОУ 41055585) у березні 2017 року, ТОВ "Армастек" (код ЄДРПОУ 39524007) у червні, липні, серпні 2016 року, ТОВ "Емполі Гранд" (код ЄДРПОУ 40649000) у березні 2017 року ( т.1 а.с.38).

Під час судового розгляду з`ясовано, що позивач та його контрагент на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як суб`єкти господарювання та як платники податків, відомості про них були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Емполі Гранд" (код ЄДРПОУ 40649000) у березні 2017 року, судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Емполі Гранд" (продавець) укладено договір купівлі продажу№16-09 від 19.06.2016.

На виконання даного договору складені рахунки фактури, акти приймання передачі, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, звіти про використання коштів виданих на відрядження, квитанції до прибуткових касових ордерів. Відповідно до банківських виписок позивачем перераховано до ТОВ "Емполі Гранд" кошти у сумі 49 536 грн. В Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані накладні ТОВ "Емполі Гранд" на поставку товару покупцю ПП "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС" товару (т.1 а.с. 158-240).

Вказані первинні бухгалтерські документи досліджено відповідачем в ході проведення перевірки, будь яких зауважень до форми та порядку складання не зазначено.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Мін ЛТД" (код ЄДРПОУ 41055585) у березні 2017 року, судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Мін ЛТД" (продавець) укладено договір поставки №20-09/2017 від 20.03.2017.

На виконання даного договору складені рахунки фактури, акти приймання передачі, видаткові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів, сертифікати відповідності, звіти про використання коштів виданих на відрядження, товарно - транспортні накладні. Відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів та банківських виписок позивачем перераховано до ТОВ "Мін ЛТД" кошти у сумі 180 036 грн. та 72 001,80 грн. відповідно. В Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані накладні ТОВ "Мін ЛТД" на поставку товару покупцю ПП "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС" товару (т.1 а.с. 241-250 т.2 а.с.1 - 52).

Вказані первинні бухгалтерські документи досліджено відповідачем в ході проведення перевірки, будь яких зауважень до форми та порядку складання не зазначено.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Фортуна-71" (код ЄДРПОУ 39345175), судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Фортуна-71" (постачальник) укладено договір поставки №12016/94 від 08.12.2016.

На виконання даного договору складені рахунки фактури, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, гарантійні сертифікати. Відповідно до банківських виписок позивачем перераховано до ТОВ "Фортуна-71" кошти у сумі 376 859,20 грн.. В Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані накладні ТОВ "Фортуна-71" на поставку товару покупцю ПП "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС" товару (т.2 а.с.53-76).

Вказані первинні бухгалтерські документи досліджено відповідачем в ході проведення перевірки, будь яких зауважень до форми та порядку складання не зазначено.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Армастек" (код ЄДРПОУ 39524007) у червні, липні, серпні 2016 року, судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Армастек" (продавець) укладено договір поставки №АР0510 від 24.05.2016.

На виконання даного договору складені рахунки фактури, акти здачі прийняття робіт, видаткові накладні, квітанції до прибуткових касових ордерів, сертифікати відповідності, звіти про використання коштів виданих на відрядження, товарно - транспортні накладні. Відповідно до банківських виписок позивачем перераховано до ТОВ "Армастек" кошти у сумі 41 622,10 грн. та 72 001,80 грн. відповідно. В Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані накладні ТОВ "Армастек" на поставку товару покупцю ПП "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС" товару (т.2 а.с.77-162, т.1 а.с.26-32).

Вказані первинні бухгалтерські документи досліджено відповідачем в ході проведення перевірки, будь яких зауважень до форми та порядку складання не зазначено.

Основним обґрунтуванням невизнання вказаних господарських операцій стало те, що, на думку контролюючого органу, операції не відбулися у дійсності по ланцюгу постачання від зазначених контрагентів.

Надаючи оцінку, висновкам відповідача, суд зазначає, що саме на контрагентів, як постачальників та продавців покладено обов`язок надання позивачу товару.

Відповідачем не доведено, в судовому засіданні, саме порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з ТОВ "Фортуна-71", ТОВ "Мін ЛТД", ТОВ "Армастек", ТОВ "Емполі Гранд".

Також суд зазначає, що відповідачем не встановлено формування позивачем податкового кредиту не на підставі податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп.134.1.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

З огляду на п.5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 (далі за текстом - П(с)БО 16 "Витрати") витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

На підставі п.7 П(с)БО 16 "Витрати" витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

В силу п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Суд враховує, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення такої господарської діяльності.

З огляду на пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, господарська операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків, якщо вона здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) і пов`язана з господарською діяльністю платника податків.

Суд зауважує, що господарська діяльність платника податків повинна здійснюватися з належною податковою обачністю, як законною передумовою одержання податкової вигоди, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Європейського суду з прав людини "Булвес АД проти Болгарії".

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суд доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Фортуна-71", ТОВ "Мін ЛТД", ТОВ "Армастек", ТОВ "Емполі Гранд".

Стосовно посилань представника відповідача у відзиві на позовну заяву та в акті перевірки на те, що підставою для встановлених порушень позивача слугувала наявна у контролюючого органу інформація стосовно контрагентів суд зазначає наступне.

Представником відповідача не надано до суду доказів проведення перевірок ТОВ "Фортуна-71", ТОВ "Мін ЛТД", ТОВ "Армастек", ТОВ "Емполі Гранд" щодо дотримання, останніми, вимог податкового законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладеною в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року.

Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Суд вказує, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами ТОВ "Фортуна-71", ТОВ "Мін ЛТД", ТОВ "Армастек", ТОВ "Емполі Гранд" при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Суд зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання декларування сум податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Викладене узгоджується з висновком Верховного Суду зазначеним у постанові від 31.01.2019 р. у справі №П/811/1930/17.

Таким чином, не встановлення джерела походження товару у контрагента, а також факти відсутності у такого контрагента трудових ресурсів, основних фондів, виробничих потужностей, земельних ділянок тощо, самі по собі не свідчать про нереальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту.

Суд враховує, що доказами наданими позивачем та дослідженими судом під час розгляду справи підтверджено факт реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами та зміну майнового стану позивача внаслідок таких господарських операцій.

Суд зауважує, що факт передання товарів та, відповідно, набуття права власності на них, підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними, форма і зміст яких жодним чином не заперечується відповідачем.

Відповідачем не доведено, в судовому засіданні, саме порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні господарських відносин ТОВ "Фортуна-71", ТОВ "Мін ЛТД", ТОВ "Армастек", ТОВ "Емполі Гранд".

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, висновки перевіряючих під час проведення перевірки стосовно порушення позивачем положень податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Фортуна-71", ТОВ "Мін ЛТД", ТОВ "Армастек", ТОВ "Емполі Гранд" є передчасними та спростовані дослідженими судом доказами, то на разі наявні підстави для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.11.2019 № 00000130508 про сплату грошового зобов`язання в сумі 240 988,00грн. (у т.ч. 48 198,00 грн. штрафних санкцій), за платежем податок на прибуток, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000140508 про сплату грошового зобов`язання в сумі 216 239,00 (у т.ч. 43247,00грн. штрафних санкцій) за платежами податок на додану вартість (т.1 а.с.143-145, т.2 а.с.188) то суд зазначає наступне.

Крім висновків щодо порушення позивачем положень податкового законодавства при взаємовідносинахз контрагентами ТОВ "Фортуна-71", ТОВ "Мін ЛТД", ТОВ "Армастек", ТОВ "Емполі Гранд", відповідачем також встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп."в" п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України , а саме включення у січні 2016 року до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 56 грн., що не підтверджений відповідними первинними документами та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладним по взаємовідносинам з ТОВ "Електро Актив".

Так, в січні 2016 року ПП "Агрореммаш-Плюс" включено до розділу II "Податковий кредит" додатку 5 декларації з податку на додану вартість по контрагенту ТОВ "Електро-Актив" (індивідуальний податковий номер 357204811230) згідно податкових накладних з періодом складання ,"1.2016" податок на додану вартість в сумі 515,62грн., який відображається у рядку 10.1 декларації. Крім того, підприємством включено у таблицю 2 "Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу" додатку 1 до декларації по контрагенту ТОВ "Електро-Актив" (індивідуальний податковий номер 357204811230) податок на додану вартість в сумі 56,00 грн. згідно розрахунку коригування до податкових накладних з періодом складання "1.2016", який відображається у рядку 12 декларації. Таким чином, загальна сума сформованого ПП "Агрореммаш-Плюс" податкового кредиту по податковим накладним та розрахункам коригування до таких податкових накладних, складеним ТОВ "Електро-Актив" у січні 2016 року складає 571,62 грн.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Електро-Актив" по контрагенту-покупцю ПП "Агрореммаш-Плюс" складено у січні 2016 року та зареєстровано наступні податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних:

податкова накладна №2 від 15.01.2016, дата реєстрації в ЄРНП 19.01.2016, сума ПДВ 459,62 грн.;

розрахунок коригування №5 від 29.01.2016 дата реєстрації в ЄРНП 02.02.2016, сума ПДВ 56 грн.

Загальна сума податкового кредиту, яка підтверджена зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування до податкових накладних, складає 515,62грн. Внаслідок чого, ПП "Агрореммаш-Плюс" мало право включити до складу податкового кредиту по рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року податок на додану вартість в сумі 459,62 грн. та по рядку 12 - податок на додану вартість в сумі 56грн.

Таким чином, в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит по рядку 10.1 декларації за січень 2016 року на суму 56,00грн. (51 5,62грн. - 459,62грн.).

Представником позивача не надано до суду первинних документів та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ "Електро Актив", що спростовують висновки відповідача, а тому суд вважає обґрунтованим висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в цій частині.

Отже, враховуючи не підтвердження в судовому засіданні висновків перевіряючих стосовно порушення позивачем положень податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Фортуна-71", ТОВ "Мін ЛТД", ТОВ "Армастек", ТОВ "Емполі Гранд" та підтвердження порушення по взаємовідносинам з ТОВ "Електро Актив", податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000140508 про сплату грошового зобов`язання в сумі 216 239,00 (у т.ч. 43247,00грн. штрафних санкцій) за платежами податок на додану вартість підлягає частковому скасуванню.

А саме підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000140508, яким збільшено ПП "Агрореммаш-Плюс" суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов`язанням у розмірі 172 992 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 43 247 грн. в частинні нарахування позивачу податку на додану вартість у сумі ?172 936 ( 172 992 -56) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 43 233 (43 247 -14) ? грн. ??????????????????

Також відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000150508 за платежами податок на додану вартість, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 72 грн. ( т.1 а.с146-147).

Згідно акту перевірки позивачем порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп."в" п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації), за грудень 2018 року на суму 72грн..

Так, згідно наданих до перевірки прибуткових накладних, банківських виписок, загальна сума податку на додану вартість по операціях з придбання товарів у ТОВ "Епіцентр К" (код ЄДРПОУ 32490244), яка підлягає включенню ПП "Агрореммаш-Плюс" у листопаді 2018 року до складу податкового кредиту, складає 3580,74грн.

Згідно розділу II "Податковий кредит" додатку 5 до декларації платником податку по контрагенту-постачальнику з індивідуальним податковим номером 324902426531 включено податок на додану вартість в сумі 3 652,55грн. по податковим накладним з періодом складання "11/2018", що на 71,81грн. (3652,55грн.-3580,74грн.) більше ніж за даними бухгалтерського обліку.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Епіцентр К" 02.11.2018 року склало та зареєструвало дві податкові накладні (№24638//29 та №24700//29) на однакову суму поставки 430,86грн.. в т.ч. ПДВ 71,81грн. В той же час, до складу податкових зобов`язань ТОВ "Епіцентр К" по контрагенту-покупцю ПП "Агрореммаш-Плюс" включено податок на додану вартість в сумі 3580,74грн.

Таким чином, на порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України ПП "Агрореммаш-Плюс" завищено податковий кредит за листопад 2018 року на суму 71,81грн.

Позивач вказує, що включаючи суму у розмірі 71,81грн. до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Епіцентр К" діяв відповідно до вимог ст. 201 ПК України, оскільки всі накладні були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Суд зазначає, що в в даному випадку ТОВ "Епіцентр К" помилково склало та зареєструвало дві податкові накладні (№24638//29 та №24700//29) на однакову суму поставки 430,86грн.. в т.ч. ПДВ 71,81грн. Позивачем згідно зазначених накладних визначено у податковій звітності податковий кредит.

Суд враховує, що оскаржуваним повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000150508 відповідач не застосовує до позивача штрафні санкції, а виправляє помилку в податковій звітності коригуя суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту у розмірі 72 грн., чим не порушує прав позивача, а тому дане рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000160508, про сплату грошового зобов`язання в сумі 510,00 грн. штрафних санкцій за порушення встановлених законом строків зберігання документів з питань обчислення сплати податків і зборів, не надання копій документів а також документів, пов`язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (т.1 а.с.148-149) то суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки позивачем порушено п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України в частині не надання належним чином завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про встановлені в ході перевірки заниження податків, в зв`язку з чим до підприємства застосовано штрафну (фінансову) санкцію, передбачену статтею 121 Кодексу.

Відповідно до п. 85.4 ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Судом встановлено, що відповідачем надано позивачу запит про надання копій документів від 17.10.2019 по взаємовідносинам з ТОВ "Фортуна-71", ТОВ "Мін ЛТД", ТОВ "Армастек", ТОВ "Емполі Гранд" (т.2 а.с.191).

Позивачем листом від 21.10.2019 відмовлено у наданні копій документів обґрунтовуючи відсутністю підстав витребування копій документів, оскільки вони не свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства (т.2 а.с.190).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що саме до повноважень відповідача, а не позивача відноситься виявлення приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства.

У акті перевірки описано порушення, на думку відповідача, позивачем положень податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Фортуна-71", ТОВ "Мін ЛТД", ТОВ "Армастек", ТОВ "Емполі Гранд", отже не надання позивачем запитуємих копій документів є порушенням п. 85.4 ст.85 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000160508 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Також, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0000343305, про сплату грошового зобов`язання в сумі 510,00грн. у штрафних санкцій, за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати (т.1 а.с.150-151).

Згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем п.51.1 ст.51, п.70.16 ст.70, пп."б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині не включення до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) виплат поворотної фінансової допомоги за ознакою "153" за 3, 4 квартали 2018 року.

Так, проведеною перевіркою встановлено, що відповідно даних бухгалтерського обліку та наданого договору поворотної фінансової допомоги виплата фізичній особі поворотної фінансової допомоги за ознакою доходу "153" - поворотна фінансова допомога.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій \ вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст.ст. 1046 - 1053 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

ПП "Агрореммаш-Плюс" відповідно до Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 09.10.2018 року №12 надана поворотна фінансова допомога ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 48000,00грн., зі строком повернення 31.12.2023 року.

Згідно даних бухгалтерського обліку на кінець перевіряємого періоду ПП „Агрореммаш-Плюс" по ФОП ОСОБА_3 рахується дебіторська заборгованість в сумі 48000,00грн., строк повернення якої не настав.

Відповідно до п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Згідно пп."б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Представником позивача не надано суду доказів включення до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) суми поворотної фінансової допомоги за ознакою "153" за 3, 4 квартали 2018 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0000343305 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Також вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 № 0000093305 нараховано позивачу недоїмку з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 834,90 (т.1 а.с.154, т.3 а.с.109).

Крім того, в зв`язку з нарахуванням позивачу недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 834,90 грн. відповідачем рішенням від 13.11.2019р. № 00000173305 застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 2097,13 грн.(т.1 а.с.152-153, т.3 а.с.109).

Згідно акту перевірки позивачем порушено п.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-УІ, пункту 8 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 року №449, в результаті чого занижено єдиний внесок в періоді, що перевірявся, на загальну суму 834,90грн., в тому числі за листопад 2016 року на суму 14,05грн., грудень 2016 року на суму 34,05грн., січень 2017 року на суму 51,28грн., березень 2017 року на суму 83,41грн., лютий 2018 року на суму 296,81грн., березень 2018 року на суму 355,30грн.

Так, у Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, березень 2017 року, лютий 2018 року, березень 2018 року ПП „Агрореммаш-Плюс" по найманим працівникам нараховувалась заробітна плата менше мінімальної, встановленої законом на місяць.

Відповідачем донараховано позивачу в сумі 834.90 грн. єдиного внеску за періоди:

листопад 2016 рік -14,05 грн. працівник ОСОБА_4 ;

грудень 2016 рік - 34,05 грн. працівник ОСОБА_4 ;

січень 2017 рік- 51,28 грн. працівник ОСОБА_4 ;

березень 2017 рік - 83,41 грн. працівник ОСОБА_4 ;

лютий 2018 рік- 296,81 грн. працівник ОСОБА_5 ;

березень 2018 рік -355,30 грн. працівник ОСОБА_5 .

Згідно з абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тесту - Закон №2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до законодавства.

Базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами (п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону №2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону №2464).

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з ч. 5 ст. 10 Закону №2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 4 ст. 9 Закону №2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиний внесок(п.5 ст.8 Закону №2464).

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Крім того, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41% визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (ч. 13 ст. 8 Закону №2464).

Суд зазначає, що для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний соцвнесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності).

Якщо після надання листка непрацездатності після розподілу лікарняного (суми допомоги з тимчасової непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, питання необхідності донарахування сум ЄСВ має розглядатись одночасно з нарахуванням сум допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Позивачем в обґрунтування законності нарахованого єдиного внеску за листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, березень 2017 року, лютий 2018 року, березень 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано копії лікарняних листів, відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового зобов`язання) застрахованим особам за квітень 2018 року, березень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2017 року, лютий 2017 року, січень 2017 року, грудень 2016 року та листопад 2016 року звітності по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за періоди квітень 2018 року, березень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2017 року, лютий 2017 року, січень 2017 року, грудень 2016 року та листопад 2016 року(т.3 а.с. 54-96).

Дослідивши письмові докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про не підтвердження порушення позивачем положень п.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-УІ, пункту 8 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 року №449, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 № 0000093305 є протиправною та підлягає скасуванню.

В зв`язку зі скасуванням вимоги про вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 № 0000093305 підлягає скасуванню рішення від 13.11.2019р. № 00000173305 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 417,47 ( за донарахований єдиний внесок у розмірі 834,90 грн.).

Щодо рішення від 13.11.2019р. № 00000173305 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 1 679,68 грн. ( за самостійно донарахований позивачем єдиний внесок за жовтень 2017 року у сумі 923,36 грн., лютий 2015 року - 2 436 грн.) то суд зазначає наступне.

Згідно пп. 3 п.11 ст. 25 Закону №2464 за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Натомість при прийнятті рішення відповідачем застосовано штраф у розмірі 50 % самостійно донарахований позивачем єдиний внесок за жовтень 2017 року у сумі 923,36 грн., лютий 2015 року - 2 436 грн., відповідно 461,68 грн. та 1 218 грн., що не відповідає положенням пп. 3 п.11 ст. 25 Закону №2464, а тому рішення від 13.11.2019р. № 00000173305 в цій частині також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України стягнути на користь позивача судові витрати, з урахуванням частини задоволених позовних вимог, у розмірі 6 918,77 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. ????????????

Судових витрат, які підлягають стягненню на користь відповідача судом не встановлено. ?????????????????????????????????????????????

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС" (вул. Таврійська, 9, м. Кропивницький, 25004, код ЄДРПОУ 32718789) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, буд. 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000130508 про сплату грошового зобов`язання в сумі 240 988,00грн. (у т.ч. 48198,00 грн. штрафних санкцій), за платежем податок на прибуток, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00000140508, яким збільшено ПП "Агрореммаш-Плюс" суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов`язанням у розмірі 172 992 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 43 247 грн. в частинні нарахування позивачу податку на додану вартість у сумі ?172 936 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі ?43 233 ? грн.?????????????????

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 № 0000093305 про сплату грошового зобов`язання в сумі 834,90 штрафних санкцій, заборгованості зі сплати єдиного внеску, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019р. № 00000173305 про сплату грошового зобов`язання в сумі 2097,13 грн. штрафних санкцій, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства "АГРОРЕММАШ-ПЛЮС" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі ?6 918,77 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Під час карантину, встановленого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, строки на апеляційне оскарження, визначені КАС України продовжуються на строк дії карантину.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун