Рішення

від 07.07.2020 по справі 440/2807/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2807/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,

представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" - Слуцького О.В.,

представника Головного управління ДПС у Полтавській області - Чайки М.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" (далі по тексту - ТОВ "Ресурс-Лайф" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Полтавській області / відповідач-1) , Державної податкової служби України (далі по тексту - ДПС України / відповідач-2) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області № 5640 від 24 квітня 2020 року та № 6452 від 27 травня 2020 року в частині внесення ТОВ "Ресурс-Лайф" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості,

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 травня 2020 року № 1579114/43041857,

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 21 квітня 2020 року, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" за датою її фактичного подання.

В обгрунтування позовної заяви позивач посилався на протиправність оскаржуваних рішень, зазначаючи, що останнім подано усі необхідні та можливі докази для реєстрації податкової накладної. Стверджував, що рішення контролюючого органу про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24 квітня 2020 року № 5640 та від 27 травня 2020 року № 6452 не затверджено будь-яким наказом Державної податкової служби України і не погоджено з Міністерством фінансів України, а тому вони не відповідають пункту 8 Порядку № 1165.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

17 червня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Полтавській області на позовну заяву. У відзиві відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваних рішень. Стверджував, що віднесення платника податків до ризикових платників є дискреційними повноваженнями податкового органу. При цьому скасування рішення від 24 квітня 2020 року № 5640 та від 27 травня 2020 року № 6452 не буде мати наслідком поновлення порушених прав позивача, оскільки вони не є рішеннями про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів. Зазначив, що позивачу відмовлену у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податків первинних документів щодо транспортування давальницької сировини та документів які б підтверджували якісні, механічні та технологічні властивості товару (т.1 а.с. 183-187).

25 червня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ДПС України на позовну заяву. У відзиві відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваних рішень. Зазначив, що з огляду на відсутність порушень ДПС України прав позивача, які підлягають судовому захисту відсутні підстави для задоволення позову (т.1 а.с. 230-239).

30 червня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь ТОВ "Ресурс-Лайф" на відзив, у якій позивач наполягав на правомірність своїх вимог (т.1 а.с. 247-254).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник ГУ ДПС у Полтавській області проти задоволення позовних вимог заперечував.

ДПС України явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялося у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "Ресурс-Лайф" (код ЄДРПОУ 43041857) зареєстровано як юридична особа 05 червня 2019 року, номер запису 1 577 102 0000 004863 (т.1 а.с. 173).

Основний вид економічно діяльності: 42.11 Будівництво доріг і автострад.

02 березня 2020 року між КП "Київський метрополітен" (покупець) та ТОВ "Ресурс-Лайф" (постачальник) укладено договір № 108-НХ-20 (т.1 а.с. 17-22).

За умовами договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця у встановлений термін "Будівельні товари", код 44420000-0 ДК 021:2015 (гумово-технічні вироби, далі - товар, визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, зазначеними у Специфікаціяз до договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість. Постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідатиме чинним нормам якості товару даного виду, технічним вимогам, зазначеним у Специфікації. Товар має бути поставлений постачальником покупцю партіями за окремими письмовими замовленнями покупця, виходячи з його фінансових можливостей та виробничих потреб.

13 квітня 2020 року ТОВ "Ресурс-Лайф" виписано КП "Київський метрополітен" видаткову накладну № 4 (т.1 а.с. 91).

На підтвердження факту поставки товару ТОВ "Ресурс-Лайф" надано товарно-транспорту накладу від 13 квітня 2020 року № 325888 (т.1 а.с. 92).

21 квітня 2020 року ТОВ "Ресурс-Лайф" виписано КП "Київський метрополітен" видаткову накладну № 5 (а.с. 94).

На підтвердження факту поставки товару ТОВ "Ресурс-Лайф" надано товарно-транспорту накладу від 21 квітня 2020 року № 325889 (т.1 а.с. 95).

21 квітня 2020 року ТОВ "Ресурс-Лайф" складено податкову накладну № 2 на загальну суму 454 094,52 грн, в тому числі ПДВ 75 652,42 грн (а.с. 96).

У свою чергу Комісією ГУ ДПС у Полтавській області, що приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Ресурс-Лайф" критеріям ризиковості платника податку від 24 квітня 2020 року № 5640 та від 27 травня 2020 року № 6452 про відповідність платника податку критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (т.1 а.с. 14, 16).

За поясненнями відповідача-1 у відзиві на позовну заяву, приймаючи вищевказані рішення контролюючий орган виходив з того, що в ході моніторингу податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Ресурс-Лайф" перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, основний вид діяльності будівництво доріг і автострад, повідомлення за формою № 20 -ОПП подано на склад та автомобіль, кількість працюючих осіб - 5, розбіжність по завищенню податкового кредиту за січень 2020 року - 297 000 грн. ТОВ "Ресурс-Лайф" подано на реєстрацію податкову накладну на реалізацію запасних частин КП "Київський метрополітен". Придбання зазначеної номенклатури товарів у платника відсутнє. По деклараціям по ПДВ не задекларовано р. 10.3 (придбання без ПДВ). Зазначене може свідчити, що ТОВ "Ресурс-Лайф" здійснює формування сумнівного податкового кредиту, що є підставою для прийняття рішення про відповідність ТОВ "Ресурс-Лайф" пункту 8 критеріїв ризиковості платника податків (а.с. 183 зворотній бік).

У подальшому ТОВ "Ресурс-Лайф" направлено податкову накладну № 2 від 21 квітня 2020 року на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно квитанції № 1 від 15 травня 2020 року документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 21 квітня 2020 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критерії ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1 а.с. 98).

19 травня 2020 року ТОВ "Ресурс-Лайф" направлено до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено (т.1 а.с. 99-100)

У вказаних пояснення позивач зазначив, що 02 березня 2020 року став переможцем у тендерній закупівлі щодо постачання КП "Київський метрополітен" гумово-технічних виробів, з яким було укладено договір № 108-НХ-20 від 02 березня 2020 року. З метою належного виконання договору підприємством укладено договори з ТОВ "Торговий дім "РПС" на поставку сировини та ТОВ "Франко Некст" щодо виготовлення продукції з давальницької сировини.

Також позивачем до пояснень додано: договір № 108-НХ-20 від 02 березня 2020 року, договір транспортного перевезення № 0104/1 від 01 квітня 2020 року, договір № 160320/1 на виготовлення продукції з давальницької сировини від 16 березня 2020 року, специфікацію № 1, № 2, № 3, договір поставки № 1603-1 від 16 березня 2020 року, видаткову накладну № 57 від 24 березня 2020 року, видаткову накладну № 64 від 01 квітня 2020 року, Акт приймання-передачі давальницької сировини від 01 квітня 2020 року, видаткову накладну № 5 від 21 квітня 2020 року, Акт надання послуг № 105 від 01 квітня 2020 року, Акт приймання-передачі давальницької сировини від 15 квітня 2020 року, Акт приймання-передачі виконаних робіт за договором № 160320/1 від 16 березня 2020 року на виготовлення продукції з давальницької сировини від 17 квітня 2020 року, Акт № ОУ-0000001 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 13 квітня 2020 року, Акт № ОУ-0000002 здачі-приймання робіт (т.1 а.с. 207 - 226 зворотній бік).

22 травня 2020 року ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення № 1579114/43041857 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 21 квітня 2020 року (т.1 а.с. 101).

Підставою для відмови слугувало не надання первинних документів щодо транспортування давальницької сировини до підприємства, яке виконало роботи по виготовленню продукції з давальницької сировини ТОВ "Франко Некст", а саме до об`єктів оподаткування, заявлених у 20-ОПП. Також на виготовлені гумово-технічні вироби не надано технічну документацію, що відображає їх якісні, механічні і технологічні властивості.

Не погоджуючись із рішеннями про відповідність платника податку критеріям ризиковості та рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб`єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затвердженні порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі -Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16 квітня 2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28 жовтня 2019 року касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Так на підтвердження фактичного здійснення спірної господарської операції та руху товарно-матеріальних цінностей, ТОВ "Ресурс-Лайф" надано:

- договір № 108-НЧ-20 від 02 березня 2020 року з додатками (т.1 а.с. 17-81);

- паспорта якості (т.1 а.с. 82-90);

- видаткову накладну № 4 від 13 квітня 2020 року (т.1 а.с. 91);

- товарно-транспортну накладну № 325888 від 13 квітня 2020 року (т.1 а.с. 92);

- видаткову накладну № 5 від 21 квітня 2020 року (т.1 а.с. 94);

- товарно-транспорту накладну № 325889 від 21 квітня 2020 року (т.1 а.с. 95);

- податкову накладну № 2 від 21 квітня 2020 року, з доказами направлення її на реєстрацію (т.1 а.с. 96-98);

- разовий договір № 27391549 на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20 березня 2020 року (т.1 а.с. 105-107);

- акт надання послуг № 98 від 24 березня 2020 року (т.1 а.с. 108);

- товарно-транспортну накладну № Р57 від 24 березня 2020 року (т.1 а.с. 109);

- акт надання послуг № 105 від 01 квітня 2020 року (т.1 а.с. 110);

- платіжне доручення № 337 від 24 березня 2020 року (т.1 а.с. 112);

- платіжне доручення № 351 від 01 квітня 2020 року (т.1 а.с. 113);

- податкову накладну № 37 від 24 березня 2020 року (т.1 а.с. 114);

- податкову накладну № 3 від 01 квітня 2020 року (т.1 а.с. 116);

- договір № 160320/1 на виготовлення продукції з давальницької сировини з додатками від 16 березня 2020 року (т.1 а.с. 118-125);

- акт приймання-передачі виконаних робіт за договором № 160320/1 від 16 березня 2020 року на виготовлення продукції з давальницької сировини від 24 березня 2020 року (т.1 а.с. 126);

- акт приймання-передачі виконаних робіт за договором № 160320/1 від 16 березня 2020 року на виготовлення продукції з давальницької сировини від 07 квітня 2020 року (т.1 а.с. 127);

- акт приймання-передачі виконаних робіт за договором № 160320/1 від 16 березня 2020 року на виготовлення продукції з давальницької сировини від 17 квітня 2020 року (т.1 а.с. 128);

- видаткову накладну № 6 від 16 квітня 2020 року (т.1 а.с. 129);

- податкову накладну № 886 від 07 квітня 2020 року (т.1 а.с. 130);

- договір поставки № 1603-1 від 16 березня 2020 року разом із специфікаціями (т.1 а.с. 132-136);

- видаткову накладну № 57 від 24 березня 2020 року (т.1 а.с. 137);

- сертифікат відповідності № 538 (т.1 а.с. 138);

- видаткову накладну № 64 від 01 квітня 2020 року (т.1 а.с. 139);

- сертифікат відповідності № 544 (т.1 а.с. 140);

- платіжне доручення № 346 (т.1 а.с. 141);

- платіжне доручення № 328 (т.1 а.с. 142);

- податкову накладну № 11 від 17 березня 2020 року (т.1 а.с. 143);

- податкову накладну № 19 від 30 березня 2020 року (т.1 а.с. 144);

- договір транспортного перевезення № 0104/1 від 012 квітня 2020 року (т.1 а.с. 145-147);

- акт № ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт від 13 квітня 2020 року (т.1 а.с. 148);

- акт № ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт від 21 квітня 2020 року (т.1 а.с. 149);

- товарно-транспортну накладну № 1704/1 від 17 квітня 2020 року (т.1 а.с. 150);

- платіжне доручення № 355 від 01 квітня 2020 року (т.1 а.с. 151);

- платіжне доручення 3 372 від 16 квітня 2020 року (т.1 а.с. 152);

- договір № 18032020 про надання транспортно-експедиційних послуг від 18 березня 2020 року (т.2 а.с. 2-11);

- товарно-транспортну накладну № 325886 від 08 квітня 2020 року (т.1 а.с. 12).

Суд враховує той факт, що надані позивачем документи підтверджували фактичне здійснення операції з постачання товару на адресу контрагента, кількісні та вартісні показники цих операцій і були достатніми для реєстрації податкової накладної.

При цьому суд наголошує, що під час вирішення даної категорії спорів не підлягають дослідженню та аналізу обставини здійснення господарської операції, її реальність тощо, адже спір стосується виключно дотримання процедури реєстрації ПН в ЄРПН.

Крім того, вирішуючи спір, суд враховує, що в матеріалах справи відсутня будь-яка мотивація підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), відповідно до якого у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2020 року та 27 травня 2020 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 5640 та №6452 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Ресурс-Лайф" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктом 74.1, пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що за формою та змістом оскаржувані рішення контролюючого органу № 5640 від 24 квітня 2020 року та № 6452 від 27 травня 2020 року відповідають формі рішення, викладеного в Додатку № 4 до Порядку № 1165. Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)" та яка повинна бути розшифрована.

Рядок "Податкова інформація" в оскаржуваному рішенні містить лише цитування нормативного змісту пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість із зазначенням участь у схемі формування та розповсюдження ймовірно ризивкового податкового кредиту

Судом встановлено, що позивачем не отримано жодних додатків до оскаржуваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цього рішення.

Фактично таку інформацію надано ГУ ДПС у Полтавській області у відзиві на позовну заяву, тобто поза межами прийняття оскаржуваних рішень.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак оскаржувані рішення № 5640 від 24 квітня 2020 року та № 6452 від 27 травня 2020 року не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

При цьому посилання податкову інформацію - "Участь у схемі формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту", носить загальний характер, не підтверджена доказами та має неоднозначний та суперечливий характер, з огляду на "ймовірність", а не однозначність формування ризикового податкового характеру.

Згідно досліджених в ході судового розгляду протоколів засідання Комісії підставами для відповідності ТОВ "Ресурс-Лайф" пункту 8 критеріїв ризиковості платника податків слугували виступи заступника начальника відділу аналітики податкових ризиків управління податкового моніторингу - Кущ Л. та головного державного інспектора відділу аналітики податкових ризиків управління податкового моніторингу - Калембет Т. (т.1 а.с. 188-190).

При цьому в ході розгляду справи відповідачами не надано жодних доказів, які б досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень; не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією Головного управління Державної податкової служби у місті Києві відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушують права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав останнього, виходячи із наданих суду статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області № 5640 від 24 квітня 2020 року та № 6452 від 27 травня 2020 року в частині внесення ТОВ "Ресурс-Лайф" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості та рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 травня 2020 року № 1579114/43041857.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 21 квітня 2020 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладених суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 22 травня 2020 року № 1579114/43041857 визнано судом протиправними та скасовано, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України , суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21 квітня 2020 року № 2 датою її фактичного подання.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Ресурс-Лайф" повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 139, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" (код ЄДРПОУ 43041857, юридична адреса6 вул. Центральна, 33, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831, юридична адреса: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області № 5640 від 24 квітня 2020 року та № 6452 від 27 травня 2020 року в частині внесення ТОВ "Ресурс-Лайф" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 травня 2020 року № 1579114/43041857.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 21 квітня 2020 року, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повне рішення складено 08 липня 2020 року.

Суддя С.О. Удовіченко