Рішення

від 06.07.2020 по справі 460/3063/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2020 року м. Рівне №460/3063/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Галспецбуд" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство Галспецбуд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.07.2019:

№ 0012481403, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток на суму 344033,16 грн, з яких: 275226 грн - за податковими зобов`язаннями; 68807 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0012491403, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість на суму 317886 грн, з яких: 254309 грн - за податковими зобов`язаннями; 63577 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0012501403, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 51498 грн за травень 2018 року.

Мотивуючи вимоги позову позивач зазначав, що до перевірки було надано повний пакет документів на підтвердження реальності господарських операцій ПП Галспецбуд з ТОВ Кавіста , ТОВ Буд-Інженерія та ТОВ Аксій , в т.ч. договори, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 року, платіжні доручення про оплату послуг, оборотно-сальдові відомості по рахунках 801, 631, 6441, 3711, 23, 801, 903. Вказував, що з аналізу наданих до перевірки документів вбачається, що вони відповідають домовленостям сторін, зафіксованим у договорах і за своїм змістом засвідчують факти передачі від постачальника до покупця послуг, тобто свідчать про здійснення конкретних господарських операцій. При цьому, ці документи також відповідають і вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 року, які ставляться до підприємств у частині здійснення облікової політики, та містять необхідні для первинних документів дані в достатній мірі для ідентифікації господарських операцій, визначення їх змісту, вартості та інших істотних обставин їх здійснення. У всіх документах наведено інформацію про учасників відповідної господарської операції, тобто вказано найменування, коди, місцезнаходження юридичних осіб - учасників відповідних господарських операцій тощо, а самі первинні документи підписані від імені таких юридичних осіб (містять особистий підпис відповідальних осіб) та засвідчені відтисками їхніх печаток. Окрім того, обґрунтуванням спрямування намірів підприємства і його контрагентів на реальне виконання умов укладених договорів підряду слугує й факт здійснення розрахунків за придбані послуги.

На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 04.11.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти їхнього задоволення. На обґрунтування своїх заперечень зазначав, що актом перевірки встановлено нереальність господарських операцій ПП Галспецбуд з ТОВ Кавіста , ТОВ Буд-Інженерія та ТОВ Аксій з підстав неможливості контрагентами здійснювати такі операції та наявністю порушених кримінальних проваджень. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою від 09.06.2020 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі докази та з`ясовано таке.

В період з 19.06.2019 по 25.06.2019 відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП Галспецбуд з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ Кавіста (код ЄДРПОУ 41003453) за жовтень 2017 року, листопад 2018 року, ТОВ Буд-Інженерія (код ЄДРПОУ 41128658) за грудень 2017 року, ТОВ Аксій (код ЄДРПОУ 40351145) за травень 2018 року.

За результатами такої перевірки було складено акт №1331/17-00-14-03/38552541 від 03.07.2019, згідно з висновками якого перевіркою встановлені наступні порушення:

1. п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 305 807 грн, в т.ч. за жовтень 2017 року - 94 999 грн, грудень 2017 року - 49 310 грн, травень 2018 року - 51 498 грн, листопад 2018 року - 110 000 грн.

2. п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1 п. 134 ст. 134 розд. III Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, п. 5, 21 П(С)БО 15 Дохід , п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 підприємством занижено податок на прибуток в сумі 275 226 грн:

- за 2017 рік 129 878 грн.

- за 2018 рік 145 348 грн.

На підставі акту перевірки, ГУ ДФС у Рівненській області прийнято наступні рішення:

1. податкове повідомлення-рішення №0012481403 від 16.07.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 344 033 грн, з яких 275 226 грн - за податковими зобов`язаннями та 68 807 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

2. податкове повідомлення-рішення №0012491403 від 16.07.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 317 886 грн, з яких 254 309 грн - за податковими зобов`язаннями та 63 577 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

3. податкове повідомлення-рішення №0012501403 від 16.07.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 51 498 грн.

Згідно з актом перевірки підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства слугувати ті обставини, що господарські операції ПП Галспецбуд з ТОВ Кавіста , ТОВ Буд-Інженерія та ТОВ Аксій мають ознаки нереальності, оскільки контрагенти позивача не мають можливості здійснювати такі операції, а також враховуючи наявність порушених кримінальних проваджень щодо посадових осіб контрагентів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час існування відповідних правовідносин), об`єктом оподаткування податком на прибуток приватних підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №998-XIV від 16.07.1999, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджено наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (П(С)БO 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно із п.6 П(С)БO 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

За правилами пункту 7 П(С)БO 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати ж, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затверджено наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України14.12.1999 року за №860/4153 (П(С)БO 15).

За правилами п.5 П(С)БO 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до п.8 П(С)БO 15, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

За правилами пункту 21 П(С)БO 15, дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК встановлено, що право платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами пункту 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 193.6).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Вимоги, яким повинні відповідати первинні документи, визначені частиною другою зазначеної статті.

В силу наведених правових норм право платника ПДВ на формування податкового кредиту знаходиться у прямій залежності від підтвердження операцій з придбання товару (послуг) розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, складання яких є обов`язковим для такого роду операцій, та податковою накладною.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то документи, складені для оформлення такої операції, так само, як і податкова накладна, виписана постачальником на операцію з постачання, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника ПДВ на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом - постачальником товару (послуг). Порушення постачальником товару (послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для позбавлення іншого платника - покупця товару (послуг) права на податковий кредит, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником ПДВ належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно, якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд в постанові від 17.12.2019 по справі №520/2183/19.

Отримання та оприбуткування ПП Галспецбуд придбаних у контрагентів послуг підтверджується даними бухгалтерського обліку і первинними документами, що приєднані до матеріалів справи та надавалися до перевірки, а саме: по господарських операціях з ТОВ Аксій надано договір будівельного підряду №1805 від 18.05.2018 року, податкова накладна №115 від 31.05.2018 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2018 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 року, платіжне доручення №213 від 07.06.2018 року, оборотно-сальдові відомості по рахунках 801, 631, 6441, 3711, 23, 801, 903; по господарських операціях з ТОВ Кавіста надано договір підряду №2509 від 25.09.2018 року; договір підряду №0609-Р/17 від 06.09.2017 року, податкова накладна №114 від 29.11.2018 року, податкова накладна №120 від 31.10.2017 року, податкова накладна 119 від 31.10.2017 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, платіжне доручення №4017 від 10.11.2017 року, платіжне доручення №4018 від 10.11.2017 року, платіжне доручення №557 від 12.12.2018 року, оборотно-сальдові відомості по рахунках 801, 631, 6441, 3711, 23, 801, 903; по господарських операціях з ТОВ Буд-Інженерія надано договір підряду №0210-Н/17 від 24.10.2017 року, податкова накладна №65 від 31.12.2017 року, податкова накладна №66 від 31.12.2017 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, платіжне доручення №4156 від 05.01.2018 року, платіжне доручення №4157 від 05.01.2018 року та оборотно-сальдові відомості по рахунках 801, 631, 6441, 3711, 23, 801, 903.

Також твердження відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ Кавіста , ТОВ Буд-Інженерія та ТОВ Аксій додатково спростовуються наступними доказами: договорами із замовниками робіт, які виконували ТОВ Аксій , ТОВ Кавіста та ТОВ Буд-Інженерія , - з ОСББ №32А Відродження (договір №08/10/15 від 27.11.2015 з додатками), ТОВ Волинь-Моноліт (договір будівельного підряду №20/03 від 20.03.2018 з додатками), ОСББ Спільний Дім Рівне (договір №0211-16 без дати), ОК ЗВ (договір №15/02-2018 від 15.02.2018), ПП Деста (договір №0110-Р від 03.10.2016) та ОСББ Конякіна 29а (договір №1107-Л без дати), довідками про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, за листопад 2017 року, за грудень 2017 року, за травень 2018 року, липень 2018 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, за листопад 2017 року, за травень 2018 року, актами приймання виконаних підрядних робіт за травень 2018 року, за червень 2018 року, за липень 2018 року, платіжними дорученнями про оплату наданих послуг та матеріалів №2 від 20.12.2017, №1 від 08.12.2017, №82 від 01.12.2017, №73 від 08.11.2017, №47 від 31.05.2017, №69 від 24.10.2017, №67 від 09.10.2017, №62 від 01.09.2017, №53 від 06.07.2017, №59 від 17.08.2017, №149 від 10.04.2018, №252 від 16.05.2018, №231 від 10.05.2018, №185 від 26.04.2018, №1 від 04.09.2017, №1 від 05.12.2017, №78 від 22.12.2017, №729 від 21.08.2018, №687 від 01.08.2018, №688 від 01.08.2018, №612 від 05.07.2018, №594 від 27.06.2018, №554 від 05.06.2018, №133 від 16.05.2018, №1825 від 05.10.2017, №1851 від 20.10.2017, №1865 від 25.10.2017, №1889 від 06.11.2017, №1909 від 16.11.2017, №1773 від 14.09.2017, №1717 від 21.08.2017, №3345841 від 18.08.2017, №3345841 від 11.09.2017, №3345841 від 17.10.2017, №3345841 від 11.09.2017, податковими накладними №12 від 31.05.2017, №1 від 06.07.2017, №3 від 17.08.2017, №2 від 04.09.2017, №2 від 09.10.2017, №8 від 24.10.2017, №1 від 08.11.2017, №1 від 01.12.2017, №6 від 11.12.2017, №9 від 21.12.2017, №1 від 30.05.201у, №5 від 16.05.2018, №2 від 26.04.2018, №1 від 10.04.2018, №12 від 22.12.2017, №4 від 05.09.2017, №4 від 06.12.2017, №4 від 16.05.2018, №2 від 05.06.2018, №15 від 27.06.2018, №3 від 05.07.2018, №16 від 31.07.2018, №2 від 01.08.2018, №6 від 21.08.2018, №8 від 21.08.2017, №10 від 14.09.2017, №1 від 05.10.2017, №7 від 20.10.2017, №10 від 25.10.2017, №11 від 31.10.2017, №3 від 16.11.2017, №4 від 18.08.2017, №9 від 11.09.2017, №8 від 11.09.2017, №3 від 17.10.2017, оборотно-сальдовими відомостями по господарських операціях з ОСББ №32А Відродження , ТОВ Моноліт , ОСББ Спільний Дім Рівне , ОК ЗВ , ПП Деста та ОСББ Конякіна 29а .

З аналізу наданих до перевірки та до матеріалів справи документів вбачається, що вони відповідають домовленостям сторін, зафіксованим у договорах і за своїм змістом засвідчують факти передачі від постачальника до покупця послуг, тобто свідчать про здійснення конкретних господарських операцій. При цьому, ці документи також відповідають і вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 року, які ставляться до підприємств у частині здійснення облікової політики, та містять необхідні для первинних документів дані в достатній мірі для ідентифікації господарських операцій, визначення їх змісту, вартості та інших істотних обставин їх здійснення. У всіх документах наведено інформацію про учасників відповідної господарської операції, тобто вказано найменування, коди, місцезнаходження юридичних осіб - учасників відповідних господарських операцій тощо, а самі первинні документи підписані від імені таких юридичних осіб (містять особистий підпис відповідальних осіб) та засвідчені відтисками їхніх печаток. Окрім того, обґрунтуванням спрямування намірів підприємства і його контрагентів на реальне виконання умов укладених договорів підряду слугує й факт здійснення розрахунків за придбані послуги.

Висновки відповідача щодо нереальності продажу товару за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів, за відсутності придбання товарів, що продано, від інших (не задіяних у ланцюгу нереальної поставки) постачальників або відсутності (нереальності) формування відповідного активу внаслідок власного задекларованого виробництва товару слід відхилити з огляду на те, що ПП Галспецбуд отримувало послуги, а не товари.

При цьому, інформація про контрагентів підприємства наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і жодних відомостей щодо відсутності вищевказаних юридичних осіб за місцезнаходженням до Реєстру не внесено.

Факт використання ПП Галспецбуд придбаних послуг визнається також і відповідачем. Обидва факти безпосередньо зазначені контролюючим органом в акті перевірки.

ТОВ Кавіста , ТОВ Буд-Інженерія та ТОВ Аксій на час вчинення господарських операцій з ПП Галспецбуд та на час виписування в його адресу податкових накладних були зареєстрованими платниками ПДВ.

Також суд не погоджується з висновками відповідача про те, що у контрагентів підприємства відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, оскільки вказані обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та оборотних засобів. А що стосується кількості штатних чи позаштатних працівників, то поняття достатньої кількості працівників для можливості провадження такого виду господарської діяльності, як проведення певних будівельних робіт, є оціночним.

Крім того, дані обставини також не виключають можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем послуг, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Таку позицію висвітлено Верховним Судом в постанові від 07.08.2018 по справі №808/760/16.

Щодо покликання на кримінальні провадження стосовно фіктивності ТОВ Кавіста , ТОВ Буд-Інженерія та ТОВ Аксій , то в акті перевірки не зазначено про наявність відповідних вироків судів, якими б було встановлено фіктивність діяльності вказаних підприємств, як і взагалі яких-небудь підтверджень наявності таких проваджень.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на коригування фінансового результату до оподаткування та віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту. Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати аналізу фінансової та податкової звітності контрагентів ПП Галспецбуд , які, тим більше, не стосуються ПП Галспецбуд .

Таким чином, висновки відповідача про нереальність господарських операцій ПП Галспецбуд є такими, що базуються виключно на припущеннях, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами і фактично повністю спростовуються первинними документами.

Крім того, діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування податкового кредиту є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом інших осіб, їх звітності та податкової дисципліни. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагента, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також ПП Галспецбуд не може нести відповідальність за дії контрагентів, які на думку податкового органу є сумнівними чи фіктивними суб`єктами господарювання.

Поряд з цим, актом перевірки не встановлено жодних фактів, які б свідчили про те, що діяльність ПП Галспецбуд спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Аналіз встановлених судом обставин за результатом дослідження доказів в матеріалах справи дає підстави для висновку, що в діях ПП Галспецбуд , як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, доцільності та діловій меті здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених під час перевірки документів.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень від 16.07.2019 № 0012481403, № 0012491403, № 0012501403 на відповідність вказаним вимогам КАС України суд дійшов висновку, що спірні рішення відповідача не відповідають критеріям добросовісності, розсудливості та обгрунтованості як такі, що прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оспорюваних рішень, відтак є протиправними.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, за результатом розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного підприємства Галспецбуд (33013, м. Рівне, вул. Григорія Сковороди, буд. 23, код ЄДРПОУ 38552541) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, буд. 12, код ЄДРПОУ 43142449) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 16.07.2019 № 0012481403, № 0012491403, № 0012501403.

Стягнути на користь Приватного підприємства Галспецбуд за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 10701,26 грн (десять тисяч сімсот одна гривня 26 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділ VI Прикінцеві положення КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складений 06 липня 2020 року.

Суддя Нор У.М.