Постанова

від 20.01.2021 по справі 460/3063/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/3063/19 пров. № А/857/9632/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Судової - Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Смолинця А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року, прийняте суддею Нор У.М. у місті Рівне, повний текст складений 06.07.2020 року у справі за позовом приватного підприємства Галспецбуд до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство Галспецбуд (надалі - ПП Галспецбуд , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (надалі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податковий повідомлень - рішень № 0012481403, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток на суму 344033,16 грн, з яких: 275226 грн - за податковими зобов`язаннями; 68807 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0012491403, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість на суму 317886 грн, з яких: 254309 грн - за податковими зобов`язаннями; 63577 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0012501403, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 51498 грн за травень 2018 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року задоволено позов.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що за умови надання платником ПДВ належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно, якщо контролюючий орган не доведе зворотне (покликання на постанову Верховного Суду від 17.12.2019 року у справі №520/2183/19).

Отримання та оприбуткування ПП Галспецбуд придбаних у контрагентів ТзОВ Кавіста , ТзОВ Буд-Інженерія , ТзОВ Аксій послуг підтверджується даними бухгалтерського обліку і первинними документами, що маються у матеріалах справи і подавались до перевірки.

Наведені в судовому рішенні документи, яким надано аналіз судом, відповідають домовленостям сторін, законодавству щодо змісту і реквізитів.

Висновки відповідача щодо нереальності продажу товару за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів відхилено з огляду на те, що ПП Галспецбуд отримувало послуги, а не товари.

Контрагенти на час договірних стосунків були зареєстрованими платниками ПДВ та перебували за місцезнаходженням.

З приводу трудових ресурсів, то контрагентам не заборонено залучення працівників за договорами цивільно - правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу, а транспортні засоби внаслідок оренди та лізингу (покликання на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.08.2018 року у справі №808/760/16).

Щодо кримінальних справ, то в акті перевірки не зазначено наявність вироків судів, якими встановлено фіктивність контрагентів.

Також не встановлено, що позивач переслідував податкову вигоду, а коли є претензії до діяльності контрагентів, то лише вони мають нести відповідальність.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі звертається увагу на те, що ПП Галспецбуд здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання товарно - матеріальних цінностей і послуг у ТОВ Аксій , позаяк останнє за місцезнаходженням відсутнє, працюючими є лише 5 осіб. Крім того, товариство є фігурантом кримінальних справ, займається діяльністю оптова торгівля.

Щодо ТзОВ Кавіста , то останнє займається будівництвом житлових і нежитлових будівель. Зареєстровано працюючими особами 2 . Є фігурантом кримінальних справ, відсутнє за податковою адресою.

З приводу ТзОВ Буд- Інженерія , то таке здійснює оптову торгівлю будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням. Зареєстровано працюючу 1 особу (5 по найму).

Встановлено нереальність продажу товару за номенклатурою, відмінної від номенклатури попередньо придбаних товарів. Отже, підприємством штучно сформовано податковий кредит.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарських операцій позбавляє первинні документи юридичної значимості. Маються покликання на судову практику Верховного Суду.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

ПП Галспецбуд подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що нереальність, яку доводить відповідач спростовується наявністю первинних документів. Наводяться аргументи, подібні мотивам судового рішення.

Отже, висновки відповідача базуються на припущеннях та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено, що в період з 19.06.2019 року по 25.06.2019 року відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП Галспецбуд з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ Кавіста за жовтень 2017 року, листопад 2018 року, ТОВ Буд-Інженерія за грудень 2017 року, ТОВ Аксій за травень 2018 року.

За результатами такої перевірки було складено акт №1331/17-00-14-03/38552541 від 03.07.2019 року, згідно з висновками якого перевіркою встановлені наступні порушення:

1. п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 305 807 грн, в т.ч. за жовтень 2017 року - 94 999 грн, грудень 2017 року - 49 310 грн, травень 2018 року - 51 498 грн, листопад 2018 року - 110 000 грн.

2. п. 44.1 п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1 п. 134 ст. 134 розд. III Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, п. 5, 21 П(С)БО 15 Дохід , п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року №168/704 підприємством занижено податок на прибуток в сумі 275 226 грн:

- за 2017 рік 129 878 грн.

- за 2018 рік 145 348 грн.

На підставі акту перевірки, ГУ ДФС у Рівненській області прийнято наступні рішення:

1. податкове повідомлення-рішення №0012481403 від 16.07.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 344 033 грн, з яких 275 226 грн - за податковими зобов`язаннями та 68 807 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

2. податкове повідомлення-рішення №0012491403 від 16.07.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 317 886 грн, з яких 254 309 грн - за податковими зобов`язаннями та 63 577 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

3. податкове повідомлення-рішення №0012501403 від 16.07.2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 51 498 грн.

Згідно з актом перевірки підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства слугувати ті обставини, що господарські операції ПП Галспецбуд з ТОВ Кавіста , ТОВ Буд-Інженерія та ТОВ Аксій мають ознаки нереальності, оскільки контрагенти позивача не мають можливості здійснювати такі операції, а також враховуючи наявність порушених кримінальних проваджень щодо посадових осіб контрагентів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає ПК України.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положеннями статті 9 Закону №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі- Положення №88), за змістом яких первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно із пунктом 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене вище відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.12.2019 року у справі №821/4564/14.

Відтак, як вбачається із матеріалів справи, податковий орган ставить під сумнів реальність здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ Кавіста , ТОВ Буд-Інженерія та ТОВ Аксій .

З приводу покликання апелянта на те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, колегія суддів проводить аналіз наявних у матеріалах справи документів та зазначає наступне.

По господарських операціях з ТзОВ Аксій надано договір будівельного підряду №1805 від 18.05.2018 року, податкова накладна №115 від 31.05.2018 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2018 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 року, платіжне доручення №213 від 07.06.2018 року, оборотно-сальдові відомості по рахунках 801, 631, 6441, 3711, 23, 801, 903; по господарських операціях з ТзОВ Кавіста надано договір підряду №2509 від 25.09.2018 року; договір підряду №0609-Р/17 від 06.09.2017 року, податкова накладна №114 від 29.11.2018 року, податкова накладна №120 від 31.10.2017 року, податкова накладна 119 від 31.10.2017 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, платіжне доручення №4017 від 10.11.2017 року, платіжне доручення №4018 від 10.11.2017 року, платіжне доручення №557 від 12.12.2018 року, оборотно-сальдові відомості по рахунках 801, 631, 6441, 3711, 23, 801, 903; по господарських операціях з ТОВ Буд-Інженерія надано договір підряду №0210-Н/17 від 24.10.2017 року, податкова накладна №65 від 31.12.2017 року, податкова накладна №66 від 31.12.2017 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, платіжне доручення №4156 від 05.01.2018 року, платіжне доручення №4157 від 05.01.2018 року та оборотно-сальдові відомості по рахунках 801, 631, 6441, 3711, 23, 801, 903.

Як вірно звернута увага судом першої інстанції, безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ Кавіста , ТОВ Буд-Інженерія та ТОВ Аксій додатково спростовуються: договорами із замовниками робіт, які виконували зазначені товариства - з ОСББ №32А Відродження (договір №08/10/15 від 27.11.2015 року з додатками), ТОВ Волинь-Моноліт (договір будівельного підряду №20/03 від 20.03.2018 року з додатками), ОСББ Спільний Дім Рівне (договір №0211-16 без дати), ОК ЗВ (договір №15/02-2018 від 15.02.2018 року), ПП Деста (договір №0110-Р від 03.10.2016 року) та ОСББ Конякіна 29а (договір №1107-Л без дати), довідками про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, за листопад 2017 року, за грудень 2017 року, за травень 2018 року, липень 2018 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, за листопад 2017 року, за травень 2018 року, актами приймання виконаних підрядних робіт за травень 2018 року, за червень 2018 року, за липень 2018 року, платіжними дорученнями про оплату наданих послуг та матеріалів №2 від 20.12.2017 року, №1 від 08.12.2017 року, №82 від 01.12.2017 року, №73 від 08.11.2017 року, №47 від 31.05.2017 року, №69 від 24.10.2017 року, №67 від 09.10.2017 року, №62 від 01.09.2017 року, №53 від 06.07.2017 року, №59 від 17.08.2017 року, №149 від 10.04.2018 року, №252 від 16.05.2018 року, №231 від 10.05.2018 року, №185 від 26.04.2018 року, №1 від 04.09.2017 року, №1 від 05.12.2017 року, №78 від 22.12.2017 року, №729 від 21.08.2018 року, №687 від 01.08.2018 року, №688 від 01.08.2018 року, №612 від 05.07.2018 року, №594 від 27.06.2018 року, №554 від 05.06.2018 року, №133 від 16.05.2018 року, №1825 від 05.10.2017 року, №1851 від 20.10.2017 року, №1865 від 25.10.2017 року, №1889 від 06.11.2017 року, №1909 від 16.11.2017 року, №1773 від 14.09.2017 року, №1717 від 21.08.2017 року, №3345841 від 18.08.2017 року, №3345841 від 11.09.2017 року, №3345841 від 17.10.2017 року, №3345841 від 11.09.2017 року, податковими накладними №12 від 31.05.2017 року, №1 від 06.07.2017 року, №3 від 17.08.2017 року, №2 від 04.09.2017 року, №2 від 09.10.2017 року, №8 від 24.10.2017 року, №1 від 08.11.2017 року, №1 від 01.12.2017 року, №6 від 11.12.2017 року, №9 від 21.12.2017 року, №1 від 30.05.2018 року, №5 від 16.05.2018 року, №2 від 26.04.2018 року, №1 від 10.04.2018 року, №12 від 22.12.2017 року, №4 від 05.09.2017 року, №4 від 06.12.2017 року, №4 від 16.05.2018 року, №2 від 05.06.2018 року, №15 від 27.06.2018 року, №3 від 05.07.2018 року, №16 від 31.07.2018 року, №2 від 01.08.2018 року, №6 від 21.08.2018 року, №8 від 21.08.2017 року, №10 від 14.09.2017 року, №1 від 05.10.2017 року, №7 від 20.10.2017 року, №10 від 25.10.2017 року, №11 від 31.10.2017 року, №3 від 16.11.2017 року, №4 від 18.08.2017 року, №9 від 11.09.2017 року, №8 від 11.09.2017 року, №3 від 17.10.2017 року, оборотно-сальдовими відомостями по господарських операціях з ОСББ №32А Відродження , ТОВ Моноліт , ОСББ Спільний Дім Рівне , ОК ЗВ , ПП Деста та ОСББ Конякіна 29а .

Вірним є висновок суду першої інстанції з покликанням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.08.2018 року у справі №808/760/16, де суд зазначив, що відсутність у контрагентів підприємства трудових ресурсів та виробничих потужностей, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності не може бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та оборотних засобів. А що стосується кількості штатних чи позаштатних працівників, то поняття достатньої кількості працівників для можливості провадження такого виду господарської діяльності, як проведення певних будівельних робіт, є оціночним.

Крім того, дані обставини також не виключають можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем послуг, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

З приводу покликання апелянта на наявність кримінальних проваджень по контрагентах позивача, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт порушення кримінального провадження відносно контрагента позивача не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентом.

Крім того, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час її апеляційного перегляду контролюючим органом не надано вироків суду стосовно спірних контрагентів позивача, зокрема, з ТОВ Кавіста , ТОВ Буд-Інженерія та ТОВ Аксій . Відсутні також судові рішення і в порядку цивільного судочинства з приводу вище вказаних договорів щодо їх недійсності.

Також суд звертає увагу на те, що інформація про контрагентів позивача наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і жодних відомостей щодо відсутності вищевказаних юридичних осіб за місцезнаходженням до Реєстру не внесено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ним та ТОВ Кавіста , ТОВ Буд-Інженерія та ТОВ Аксій .

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі №460/3063/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 28.01.2021 року.