Рішення

від 07.07.2020 по справі 520/1965/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 липня 2020 р. № 520/1965/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

за участі: секретаря судового засідання - Югова С.А.,

представника позивача - Кулькової О.Г,

представника відповідача - Озацької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" (63525, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, 1, код ЄДРПОУ 33867054)

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ 43141471)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби №0000035407від 22.01.2020 року.

Представник відповідача у відзиві на позов просив суд відмовити у його задоволенні.

Судом встановлені наступні обставини справи.

На підставі направлень від 29.10.2019 р. №25 та від 14.11.2019 р. №36 Офісу великих платників податків ДПС, наказу від 28.10.2019 р. №328 Офісу великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Зевс за січень-вересень 2018 р., з ТОВ Гаран ЛТД за квітень 2018 р. та з податку на прибуток за 2018 р.

За результатами перевірки складено акт №14/28-10-54-07-10/33867056 від 25.11.2019 р., відповідно висновків якого встановлені наступні порушення:

- ст.22, ст. 23, п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36. п. 14 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), ст. 1, п. 2 ст. З, ст. 4, п. 1, п. 2 ст. 9, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996 (зі змінами та доповненнями), п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 1- 05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, П(С)БО № 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5 976 314 грн., у тому числі по періодам: за півріччя 2018 р. - 1082728 грн.; за 9 місяців 2018 р. - 5976304 грн.; за 2018 р. - 5976304 грн.(т.1 а.с.20)

Також за результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.11.2019 р., яким притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 (головного бухгалтера "Лікеро-горілчаний завод "Прайм"). Зазначено, що відповідальність передбачена ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). (т.1 а.с.61)

Позивач, не погоджуючись з актом про результати перевірки від 25.11.2019 р., подав заперечення до Харківського управління Офісу ВПП ДПС від 10.01.2020 р. (т.1 а.с.65)

За результатами розгляду заперечень Харківським управлінням Офісу ВПП ДПС висновки акту перевірки щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 5976304 грн. за 2018 р. ТОВ ЛГЗ Прайм в частині взаємовідносин з ПП ЗЕВС та ТОВ ГАРАН ЛТД залишено без змін, а заперечення - без задоволення. (т.1 а.с.68)

Офісом ВПП ДПС на підставі акту перевірки № 14/28-10-54-07-10/33867056 від 25.11.2019 р. складено податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № 0000035407 від 22.01.2020 р. про збільшення ТОВ ЛГЗ Прайм суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (11021000) на загальну 7470380 грн ., у тому числі 5976304 грн. за податковим зобов`язанням та 1494076 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; (т.1 а.с.72)

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомлення-рішенням Офісу ВПП ДПС №0000035407 від 22.01.2020 р., звернувся до суду з цим позовом.

З урахуванням викладених обставин справи суд зазначає наступне.

Відповідно витягу з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є:

- Код КВЕД 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (основний);

- Код КВЕД 11.02 Виробництво виноградних вин;

- Код КВЕД 11.03 Виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин;

- Код КВЕД 11.04 Виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів;

- Код КВЕД 11.05 Виробництво пива;

- Код КВЕД 11.06 Виробництво солоду;

- Код КВЕД 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки;

- Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;

- Код КВЕД 46.34 Оптова торгівля напоями;

- Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

- Код КВЕД 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах(т.1 а.с.12)

Як встановлено судом, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом, зокрема, за порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України.

Згідно із пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлено, щобазою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ ГАРАН ЛТД .

Між позивачем (продавець) та ТОВ ГАРАН ЛТД (покупець) укладено договір постачання №06/04/18 від 06.04.2018 р. Відповідно умов договору, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар. Згідно п.3.4 Договору, самовивіз товару відбувається за рахунок Покупця. Розрахунки за товар, що поставляється здійснюється покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця або іншим засобом, передбаченим діючим законодавством України. Передавання товару здійснюється в пункті поставки. Перелік найменування товару, його кількість та ціна визначені у рахунках-фактурах, виставлених згідно договору та видаткових накладних. (т.1 а.с.74)

Загальна сума реалізації/відвантаження за договором у перевіряємому періоді склала 12 млн. грн. Для підтвердження даних податкового обліку до перевірки були надані первинні документи.

Відповідно до договору ТОВ ЛГЗ ПРАЙМ на реалізований товар виписано видаткові накладні (т.1 а.с. 80-83).

Сплата за товар в квітні 2018 року та червні 2018 року у розмірі 1 600 000,0 грн. здійснена ТОВ Гаран ЛТД на розрахунковий рахунок ТОВ ЛГЗ ПРАЙМ , що підтверджується випискою по рахунку ТОВ ЛГЗ Прайм . (т.1 а.с.84-85)

09.07.2018 р. між ТОВ ГАРАН ДТД та ТОВ Лондон Прайм (новий боржник) та ТОВ ЛГЗ Прайм (кредитор) укладено договір про переведення боргу №119/07-19, відповідно умов якого первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 6172709,20 грн., що виник на підставі основного договору №06/04/2018 від 06.04.2018 р. (т.1 а.с.78)

Сплата за товар у липні 2018 року в розмірі 6 172 709,20 грн. здійснена підприємством ТОВ Лондон Прайм (код ЄДРПОУ 42181328) згідно договору про переведення боргу № 119/07- 19від 09.02.2018 р. (т.1 а.с. 69-70), укладеного між ТОВ Гарант ЛТД , ТОВ Лондон Прайм - новий боржник та ТОВ ЛГЗ ПРАЙМ - кредитор , що підтверджується випискою по рахунку ТОВ ЛГЗ Прайм . (т.1 а.с.86-90).

13.08.2018 р. між ТОВ ГАРАН ДТД та ТОВ ГудЕнд Сервіс (новий боржник) та ТОВ ЛГЗ Прайм (кредитор) укладено договір про переведення боргу №1308, відповідно умов якого первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 4227292,43 грн., що виник на підставі основного договору №06/04/2018 від 06.04.2018 р. (т.1 а.с.75)

Сплата за товар в серпні 2018 року у розмірі 4 227 229,43 грн. здійснена підприємством ТОВ ГУД ЕНД СЕРВІС (код 41057121) згідно укладеного договору про переведення боргу №1308 від 13.08.2018 року (т.1 а.с.67-68) між ТОВ Гаран ЛТД , ТОВ ГУД ЕНД СЕРВІС - новий боржник та ТОВ ЛГЗ ПРАЙМ - кредитор , що підтверджується випискою по рахунку ТОВ ЛГЗ Прайм . (т.1 а.с.91-92).

Як зазначає позивач у своїх поясненнях, ковпаки, які були реалізовані на адресу ТОВ «Гаран ЛТД» раніше були придбані ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» для використання у власній господарської діяльності для виробництва лікеро-горілчаної продукції та для досягнення економічних результатів, у зв`язку з тим, що необхідність використання ковпаків відпала, вони були продані ТОВ вЂ�Таран ЛТД» .

Судом встановлено, що між ТОВ ГУАЛА КЛОЖЕРС Україна (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки №59 від 27.02.2015 р. Відповідно договору постачальник зобов`язується поставити покупцю ковпачки алюмінієві та/або полімерні. Строк дії зазначеного договору продовжено до 31.12.2018 р. Зазначені обставини підтверджуються: Договором постачання між ТОВ ГУАЛА КЛОЖЕРС Україна (т.1 а.с. 84-87), видатковими накладними, постачальник ТОВ ГУАЛА КЛОЖЕРС Україна (т.1 а.с. 91-133), договором постачання №б/н від 11.01.2010 між TOB НІК+ та ТОВ ЛГЗ ПРАЙМ (т.1 а.с. 134-136), видатковими накладними, постачальник TOB НІК+ (т.1 а.с. 137-155), договором постачання №20/09-17 від 20.09.2017 року між Виробнича компанія РОССА та ТОВ ЛГЗ ПРАЙМ (т.1 а.с. 156-160), видатковими та товарно-транспортними накладними постачальник Виробнича компанія РОССА (т.1 а.с. 161-174), договором поставки № 22М-03.14 від 22.04.2014 р. між ТОВ Торговий дім Малинівка та ТОВ ЛГЗ ПРАЙМ (т.1 а.с. 175-177), видаткова накладна постачальник ТОВ Торговий дім Малинівка (т.1 а.с. 178), договором поставки № 0201/18 від 02.01.2018 між ПАТ ТЕХНОЛОГІЯ та ТОВ ЛГЗ ПРАЙМ (т.1 а.с. 179-182), видаткова накладна постачальник ПАТ ТЕХНОЛОГІЯ (т.1 а.с. 183).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП ЗЕВС .

З акта перевірки вбачається, що контролюючим органом зроблено висновок про те, що перевіркою не підтверджено реалізацію ТМЦ на адресу ПП ЗЕВС та ТОВ ГАРАН ЛТД .

Як зазначає позивач, загальна сума реалізації/відвантаження продукції на адресу ПП ЗЕВС у періоді що перевірявся склала 29,1 млн. грн., з них собівартість складає 17,2 млн. грн., акцизний податок 6,9 млн. грн.

01.08.2016 р. між ПП ЗЕВС (покупець) та ТОВ ЛГЗ Прайм укладено договір поставки №01/08/2016. Відповідно договору постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує алкогольні напої. Відповідно п.2.3, 2.5 Договору, продукція поставляється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2010 року) склад покупця. Оплата за продукцію повинна бути здійснена покупцем шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника передплати за 30 днів до дати відвантаження продукції. (т.1 а.с.192)

Переміщення/поставка реалізованих на адресу ПП ЗЕВС алкогольних напоїв здійснювалось навантажувачем LINDE Т1225 ХА з адреси ТОВ ЛГЗ Прайм (Харківська обл., смт. Малинівка, вул. Олімпійська, 1), згідно товарно-транспортних накладних. (т.2 а.с.47-101)

Відповідно до договору №01/08/2016 від 01.08.2016 р.на реалізований товар виписано видаткові накладні (т.1 а.с. 242-250, т.2 а.с.1-46).

Оплата за реалізований/відвантажений товар ПП ЗЕВС була здійснена на розрахунковий рахунок ТОВ ЛГЗ ПРАЙМ , що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (т.1 а.с.195-214).

ПП ЗЕВС було направлено директору ТОВ ЛГЗ Прайм лист, в якому просив змінити призначення платежу в платіжних дорученнях:

Платіжні доручення :

№945 956 від 04.04.2018р. на суму 3 000 000,00 грн.

№945 957 від 04.04.2018р. на суму 3 000 000,00 грн.

№945 961 від 04.04.2018р. на суму 3 000 000,00 грн.

№945 962 від 04.04.2018р. на суму 1 500 000,00 грн.

№945 963 від 04.04.2018р. на суму 1 500 000,00 грн.

№945 965 від 05.04.2018р. на суму 497 263,20 грн. в наступній редакції:

оплата за ЛВИ по договору №01/08/2016 от 01.08.2016 г. В т.ч. НДС

Платіжне доручення № 945 964 від 05.04.2018р. на суму 1 500 000,00 грн. читати в наступній редакції:

Оплата за ЛВИ по договору №01/08/2016 от 01.08.2016 г. в сумі 808 512,00 В т.ч. НДС

Оплата за ЛВИ по договору №28/04/17 от 28.04.17 г. в сумі 691 488,00 В т.ч. НДС . (т.1 а.с.194)

Відповідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (абз. 5);

активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому (абз. 2);

доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу ( за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) (абз. 16).

Положеннями п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88,господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно абз.3 п.2.4 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

В Постанові Верховного суду від 15.05.2018 р. по справі №0870/9721/12 зазначено, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, придбання товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку на додану вартість має право на податковий кредит.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Суд зазначає, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

На підтвердження виконання господарських операцій позивачем було надано копії первинних документів по господарським операціям. В свою чергу, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами.

Згідно статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи викладені обставини, з наданих позивачем первинних документів встановлено, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів, свідчить про наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій.

Таким чином, на підставі наведених доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.

Щодо посилань відповідача на отримані відповіді на запити про контрагентів підприємств, з якими мав господарські правовідносини позивач, зокрема, те, що від ГУ ДФС у Донецькій області листом №5322/7/05-99-14-13 від 26.06.2019 р. (вх. № 11205/7-03 від 27.06.2019) отримана податкова інформація по підприємству ПП ЗЕВС з питань проведення фінансово-господарських операцій з постачальником ТОВ ЛГЗ Прайм за серпень, вересень 2018 року та з покупцями від №24.06.2019 №382/05-99-14-13/31578034, в якій зазначено, що ПП ЗЕВС представлено до контролюючого органу інформацію про документальне оформлення операцій, яка не спростовує акт порушення податкового законодавства та не підтверджує фактичне здійснення операцій, та те, що відповідно до ЄРПН та наданим поясненням ПП ЗЕВС , було встановлено, що придбаний товар у ТОВ ЛГЗ ПРАЙМ було реалізовано ТОВ ТОВ МАДЕРА (код ЄДРПОУ 42014445), який поставлявся на умовах EXW - самовивіз ТМЦ покупцем. ПП ЗЕВС не надано товарно - транспортні накладні на реалізацію та відповідно ЄРПН ТОВ МАДЕРА не здійснює придбання послуг перевезення.

Суд зауважує, що правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (Постанова ВС від 23.05.2018 р. у справі № 804/2551/13-а).

Посилання відповідача на відсутність журналів допуску транспортних засобів на територію ТОВ ХЛГЗ-плюс та ТОВ Юнайтед Алко , що унеможливлює дослідження та підтвердження факту здійснення транспортування продукції, яка зазначена в оформлених первинних документах, які складені ПП ЗЕВС на адресу ТОВ ТОП МАДЕРА , а також на відсутність даних щодо транспортних засобів у ТОВ ТОП МАДЕРА , суд вважає не обґрунтованими, оскільки правочини, укладені між позивачем та його контрагентами, зокрема, з ПП ЗЕВС , виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними.

Також слід зазначити, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Платник податків, в даному випадку позивач, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, а тим більше контрагентів своїх контрагентів, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

Це ж стосується посилань відповідача на те, що не підтверджується факт подальшої реалізації ковпаків, придбаних ТОВ ГАРАН ЛТД у ТОВ ЛГЗ Прайм , оскільки, як зазначає відповідач, згідно аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що Таран ЛТД в квітні 2018 року на користь ТОВ БРІЗТОРГ (код ЄДРПОУ 41985270), TOB ВАРАТОН (код ЄДРПОУ 41986515), ТОВ Селентайм (код ЄДРПОУ 41988177), TOB КАРМІНС (код ЄДРПОУ 41986672) було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні з номенклатурою ковпаки... , що ідентичні номенклатурі товару придбаної у ТОВ ЛГЗ ПРАЙМ . (т. 2 а.с. 156 зворотній бік)

Крім того, суд зауважує, що в спірних господарських операціях позивач виступав як продавець та його можливість фактично здійснювати власну господарську діяльність а ні в ході податкової перевірки, а ні при розгляді справи під сумнів не ставилась.

Отже, посилання відповідача на відсутність фактів здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами суд не приймає до уваги, оскільки реалізація та передача товару контрагентам, проведення оплати за товар, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Подальша діяльність контрагентів, наявність у них коштів, подальша доля товару, наявність складських приміщень, працівників, не стосується підприємства позивача після виконання сторонами угоди постачання. З урахуванням викладеного, твердження відповідача суд вважає безпідставним, оскільки факт постачання та реальності здійснення господарських операцій підтверджений первинними документами наданими позивачем як під час перевірки, так і до матеріалів справи.

У зв`язку з цим дії платника, результатом яких є отримання економічної вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 №820/4648/13-а твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем має досліджуватись можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ. Право на віднесення сум до складу валових витрат при нарахуванні податку на прибуток та право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2018 по справі № 805/10886/13-а (провадження № К/9901/1424/18) зазначає, що за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання.

Суд зазначає, що господарські операції між ТОВ ГАРАН ЛТД та ПП ЗЕВС та позивачем підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які містяться в матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ ГАРАН ЛТД та ПП ЗЕВС .

Посилання відповідача на наявність порушених кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача суд вважає необґрунтованими, оскільки єдиним належним та допустимим доказом вчинення згаданого діяння є виключно обвинувальний вирок суду у кримінальному провадженні. На момент проведення перевірки контролюючим органом такого вироку виявлено не було, в основу оскаржених рішень факту існування такого вироку не покладено.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України тільки вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний правопорушення, які набрали законної сили, звільняють сторону від процесу доказування фактів вчинення діяння та особи, яка його вчинила.

Отже, доказове значення може мати лише вирок суду, що набрав законної сили, і який прямо стосується конкретних правовідносин, разом з тим, контролюючим органом не надано вищевказаних доказів. Відомостей щодо наявності вироку суду на час розгляду даної справи відповідачем не надано.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб`єктивною думкою та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

В матеріалах справи відсутні докази наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при дослідженні матеріалів судової справи не виявлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби №0000035407 від 22.01.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ 43141471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" (63525, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, 1, код ЄДРПОУ 33867054) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08 липня 2020 року.

Суддя Сагайдак В.В.