Постанова

від 23.06.2020 по справі 280/4754/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4754/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року (головуючий суддя Прасов О.О.)

у справі № 280/4754/19

за позовом ОСОБА_1

до Бориспільського управління Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Київській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бориспільського управління Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив:

визнати протиправними дії Бориспільського управління Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київської області щодо взяття на облік ОСОБА_1 , як платника єдиного внеску, як самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;

зобов`язати Бориспільське управління Головного управління ДФС у Київській області, Головне управління ДФС у Київської області зняти ОСОБА_1 з обліку як платника єдиного внеску, як самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;

визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13641-51: від 08.02.2019, від 06.04.2019, від 09.05.2019, від 13.08.2019 винесені Головним управлінням ДФС у Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана вимога винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки професійна діяльність позивача як адвоката зупинена в установленому порядку, а тому у останньої відсутній обов`язок сплачувати єдиний внесок як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення. Також позивач не подавав заяву про взяття на облік платника єдиного внеску, а отже його не взято на облік як особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Київській області, щодо взяття на облік ОСОБА_1 як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Київській області, зняти ОСОБА_1 з обліку як платника єдиного внеску та як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.

Визнано протиправними та скасовано Вимоги про сплату боргу (недоїмки): №Ф-13641-51 від 08.02.2019, №Ф-13641-51У від 06.04.2019, №Ф-13641-51 від 09.05.2019, №Ф-13641-51 від 13.08.2019, винесені Головним управлінням ДФС у Київській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Київській області. В іншій частині позову відмовлено.

Суд виходив з того, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Вирішуючи спір, суд встановив, що на день винесення відповідачем-2 оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) позивачем було зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, відповідачем-2 не надано до суду доказів провадження позивачем незалежної професійної діяльності - здійснення адвокатської діяльності індивідуально, а також доказів, що позивач зареєстрований як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. Крім того, відповідач-2 не надав до суду доказів повідомлення позивача про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття його на облік як платника єдиного внеску, як того від відповідача-2 вимагається п.4 розділу VI Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що вимоги про сплату боргу є законними, оскільки зупинення здійснення адвокатської діяльності адвокатом шляхом подання відповідної заяви до Ради адвокатів регіону не звільняє особу від обов`язку сплачувати єдиний соціальний внесок, оскільки останньому необхідно знятися з обліку у контролюючих органах та виключити дані з Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування як самозайнятої особи.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю явки представника відповідача в судове засідання.

Позивач просить розглянути справу без його участі. Позивачем поданий письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду - залишити без змін.

Приймаючи до уваги, що суд не визнавав обв`язкою участь у судовому засіданні учасників справи, апеляційний суд, керуючись ч.2 ст.313 КАС України, вважає, що неявка сторін, не перешкоджає розгляду справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ст.311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач зареєстрований адвокатом, на підставі рішення №244 від 21.06.2012 позивачу видано Свідоцтво №4921/10 про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно заяви позивача від 01.07.2016 його право на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 01.07.2016 у відповідності до вимог п. 1 ч. 1. ст. 31 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Судом також встановлено, що позивач з липня 2016 року працює в органі місцевого самоврядування та є посадовою особою місцевого самоврядування (а.с.25-27, 32).

05.11.2018 позивача знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

ГУ ДФС у Київській області сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування:

№Ф-13641-51 від 08.02.2019 на суму 2457,18 грн., який виник станом на 31.01.2019, відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.20, 74).

№Ф-13641-51 від 06.04.2019 на суму 2457,18 грн., який виник станом на 06.04.2019, відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.21).

№Ф-13641-51 від 09.05.2019 на суму 5211,36 грн., який виник станом на 30.04.2019, відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.21, 71-72).

№Ф-13641-51 від 13.08.2019 на суму 7965,54 грн., який виник станом на 31.07.2019, відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.23, 66).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

За визначенням в пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно із п.5 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За правилами п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Статтею 9 Закону №2464-VІ визначено порядок обчислення і сплати єдиного внеску.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.9 Закону №2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 вказаної статті платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI.

Згідно зі ст.13 Закону №5076-VI, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 вказаного Закону, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (п. 1 ч. 3 ст.31 Закону №5076-VI).

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України (ч.5 ст.31 Закону №5076-VI).

Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України (ч.6 ст.31 Закону №5076-VI).

Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1 ст.17 Закону № 5076-VI).

Отже, правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк.

Фактичні обставини справи свідчать, що згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України право на заняття адвокатською діяльністю позивачем зупинено за п.1 ч.1 ст.31 Закону №5076-VI з 01.07.2016 на підставі відповідної заяви.

Таким чином, з 01.07.2016 позивач не здійснював адвокатську діяльність та не отримував дохід від такої діяльності, що відповідачами не спростовано, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача за визначений контролюючим органом період відсутній обов`язок сплачувати єдиний внесок як самозайнятої особи, відповідно, підстави для формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) у контролюючого органу відсутні.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки позивача 05.11.2018 знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ., оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) надіслані позивачу відповідачем-2 не належним чином.

Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно позовних вимог в частині оскарження дій відповідачів щодо взяття позивача на облік як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого 24.11.2014 наказом Міністерства фінансів України №1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за №1553/26330, платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, подають заяву за формою №1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Згідно з п.4 розділу VI Порядку №1162 якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою платник не подав заяви для взяття на облік .

Таким чином, положення Порядку № 1162 свідчить, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності Порядок № 1162 не передбачає.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать, що позивач не мав намір провадити незалежну професійну діяльність, у зв`язку з чим заяву та необхідні документи про взяття його на облік до контролюючого органу не подавав.

Також відсутні докази, що відповідач-2 повідомляв позивача про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття його на облік як платника єдиного внеску, як того вимагає п.4 розділу VI Порядку №1162.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 3101, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року у справі № 280/4754/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко