Ухвала

від 23.09.2020 по справі 280/4754/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 280/4754/19

адміністративне провадження № К/9901/21847/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №280/4754/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про зобов`язання вчинити дії, визнання нечинною та скасування вимоги,

УСТАНОВИВ:

28.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бориспільського управління Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив:

-визнати протиправними дії Бориспільського управління Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київської області щодо взяття на облік ОСОБА_1 , як платника єдиного внеску, як самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;

-зобов`язати Бориспільське управління Головного управління ДФС у Київській області, Головне управління ДФС у Київської області зняти ОСОБА_1 з обліку як платника єдиного внеску, як самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;

-визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13641-51: від 08.02.2019, від 06.04.2019, від 09.05.2019, від 13.08.2019 винесені Головним управлінням ДФС у Київській області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Київській області, щодо взяття на облік ОСОБА_1 як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність. Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Київській області, зняти ОСОБА_1 з обліку як платника єдиного внеску та як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність. Визнано протиправними та скасовано Вимоги про сплату боргу (недоїмки): №Ф-13641-51 від 08.02.2019, №Ф-13641-51У від 06.04.2019, №Ф-13641-51 від 09.05.2019, №Ф-13641-51 від 13.08.2019, винесені Головним управлінням ДФС у Київській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Київській області. В іншій частині позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, матеріалами справи, позивач зареєстрований адвокатом, на підставі рішення №244 від 21.06.2012 позивачу видано Свідоцтво №4921/10 про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно заяви позивача від 01.07.2016 його право на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 01.07.2016 у відповідності до вимог п. 1 ч. 1. ст. 31 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

що позивач з липня 2016 року працює в органі місцевого самоврядування та є посадовою особою місцевого самоврядування.

05.11.2018 позивача знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Головне управління ДФС у Київській області сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування:

№Ф-13641-51 від 08.02.2019 на суму 2457,18 грн, який виник станом на 31.01.2019, відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

№Ф-13641-51 від 06.04.2019 на суму 2457,18 грн, який виник станом на 06.04.2019, відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

№Ф-13641-51 від 09.05.2019 на суму 5211,36 грн, який виник станом на 30.04.2019, відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

№Ф-13641-51 від 13.08.2019 на суму 7965,54 грн, який виник станом на 31.07.2019, відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів .

Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняті Головним управлінням ДПС у Київській області вимоги від про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13641-51: від 08.02.2019, від 06.04.2019, від 09.05.2019, від 13.08.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДПС у Київській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №280/4754/19 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.02.2019 №Ф-13641-51 у розмірі 2457,18 грн, від 06.04.2019 №Ф-13641-51 у розмірі 2457,18 грн, від 09.05.2019 №Ф-13641-51 у розмірі 5211,36 грн, від 13.08.2019 №Ф-13641-51 у розмірі 7 965,54 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №280/4754/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №280/4754/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова С.С. Пасічник Р.Ф. Ханова