Постанова

від 07.07.2020 по справі 922/3985/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р. Справа № 922/3985/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Плахов О.В. , суддя Фоміна В.О.

за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель" (вх.№1025Х) на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2020 (рішення ухвалено суддею Смірновою О.В. 02.03.2020 о 12:51 год у приміщенні господарського суду Харківської області, повний текст рішення складено 10.03.2020) у справі №922/3985/19

за позовом Міністерство оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель", м. Харків

про стягнення 236490,74 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2020 у справі №922/3985/19 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель" на користь Міністерства оборони України пеню в сумі 21592,80 грн., штраф у розмірі 95947,08 грн. та судовий збір у сумі 3526,20 грн.; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

ТОВ "Хіммель" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2020 та винести нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ТОВ "Хіммель" на користь Міністерства оборони України пеню у сумі 2229,85 грн., штраф у розмірі 9594,71 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивачем не заперечується факт повного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а незначне порушення строків поставки сталося не внаслідок винної та недобросовісної поведінки відповідача, а через об`єктивні причини, що підтверджується висновком Київської Торгово - промислової палати України. Крім того, відповідач зазначав, що ним в рахунок забезпечення виконання договору надано позивачу гарантію на суму 137067,25 грн., видану ПАТ АКБ Конкорд та вказані кошті на вимогу позивача були йому перераховано банківською установою. Тобто, позивачем вже було стягнуто та отримано грошові кошти за порушення строків поставки, а ТОВ "Хіммель" вже було притягнуто до відповідальності за зазначене правопорушення. На думку заявника апеляційної скарги матеріали справи містять достатньо доказів та підстав для повного задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 95%, що свідчить про порушення судом першої інстанції ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель" на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2020 у справі №922/3985/19; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України), повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 07.05.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 відкладено розгляд справи до 04.06.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 відкладено розгляд справи на 07.07.2020.

Відповідно до розпорядження керівника апарату щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Плахов О.В., суддя Фоміна В.О.

Згідно положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

23.08.2018 року між Міністерством оборони України (замовник) та ТОВ "Хіммель" (постачальник) укладено договір №286/3/18/258 про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - договір), згідно з п. 1.1. якого, постачальник зобов`язався у 2018 році поставити замовнику продукцію для чищення (пральний порошок). Номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією, відповідно до якої загальна кількість товару для постачання до 30.09.2018 року у кількості 60000 кг та 191500 кг до 30.10.2018 року вартістю 2741345,00 грн. (п.1.2. договору).

Додатковою угодою №1 від 23.08.2018 ціну договору було зменшено до 2731290,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 22.10.2018 змінено порядок приймання товару за якістю, та викладено розділ 2 договору у новій редакції.

Додатковою угодою № 3 від 05.11.2018 змінено кінцеві строки постачання товару у кількості 60000 кг до 29.10.2019 та у кількості 191500 кг до 24.11.2018 року.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку - фактури на поставлений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом то про це зазначається у рахунку - фактурі), але не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення поточного бюджетного року.

Товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки буде визначений в специфікації договору (п.5.1 договору).

Датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника (п.5.3. Договору).

Відповідно до п.п.6.1.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати грошові кошти за поставлені товари протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених договором; прийняти поставлений товар згідно з належним чином оформленим і підписаним актом приймального контролю якості товару (п. п. 6.1.2 договору).

Згідно п. 6.3.1 договору постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товару у строки, встановлені договором.

Пунктом 7.3.3. договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язань постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 10.1 договору).

22.11.2018 Київською торгово-промисловою палатою України надано ТОВ Хіммель висновок про істотну зміну обставин, в якому торгово-промислова палата підтвердила настання істотної зміни обставин за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету) від 23.08.2018 №286/3/18/258, укладеним між ТОВ Хіммель та Міністерством оборони України. Також, Київська торгово-промислова палата України зазначила, що у зв`язку з настанням істотної зміни обставин згідно ст. 652 ЦК України ТОВ Хіммель має право вимагати перегляду та внесення змін до умов договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету) від 23.08.2018 №286/3/18/258 в частині строків (термінів) постачання товару.

Згідно п. 11.5 договору зміни та доповнення до договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладання відповідних додаткових угод, які підписуються сторонами цього договору та додаються до тексту як невід`ємні його частини.

Однак, зміни до договору в частині перенесення термінів постачання у зв`язку з істотною зміною обставин не вносилися.

Звертаючись з позовом Міністерство оборони України посилалось на те, що постачальник всупереч умов договору виконав свої зобов`язання з простроченням встановленого договором строку, у зв`язку з чим просило стягнути з відповідача пеню у розмірі 44596,59 грн та штраф у розмірі 191894,15 грн.

В свою чергу відповідач не заперечує обставин порушення строків поставки товару. Проте зазначає, що прострочка є незначною від 2 до 31 доби та сталася вона не внаслідок винної та недобросовісної поведінки відповідача, а через об`єктивні причини, вплинути на які він не міг, що підтверджується висновком Київської торгово-промислової палати України. Враховуючи зазначені обставини відповідач просив зменшити розмір неустойки на 95%.

Враховуючи, що позивачем не вірно визначено періоди прострочення зобов`язання, суд першої інстанції здійснив власний розрахунок, та дійшов висновку, що: загальний розмір пені, який підлягає стягненню складає 43185,59 грн.; розмір штрафу 7% за товар у кількості 191500 кг. на суму 2079690,00 грн. поставлений з простроченням більш ніж на 10 діб складає 191894,15 грн. Водночас суд першої інстанції задовольнив частково заявлене відповідачем клопотання про зменшення неустойки, зменшивши розмір штрафних санкцій на 50%.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що доводи та вимоги апеляційної скарги зводяться до оскарження рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, колегія суддів переглядає справу у вказаних межах.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 627, 629 ЦК України).

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як вже зазначалось, пунктом 7.3.3. договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язань постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ст. 551 ЦК України).

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Колегія суддів враховує, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер. Слід також враховувати, що сторони укладаючи договір погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, порядок розрахунків, відтак відповідач прийнявши на себе зобов`язання за спірним договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

В свою чергу зменшення розміру пені на 95% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши: ступінь виконання зобов`язання відповідачем (виконання договору повністю); що незначне порушення строків поставки сталося не внаслідок винної та недобросовісної поведінки відповідача, а через об`єктивні причини, вплинути на які відповідач не міг, що підтверджується відповідним висновком Київської торгово-промислової палати України; наявність збитків позивачем не доводилась; розмір штрафу становить майже 10% від загальної ціни договору, обґрунтовано зменшив розмір заявленої до стягнення неустойки на 50%.

Також, колегія суддів зазначає, що зменшення розміру штрафних санкцій на 95% нівелюватиме саме значення неустойки як відповідальності за порушення зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів також іншої сторони у зв`язку з порушенням її права на своєчасну (відповідно до строків, передбачених договором) поставку.

Посилання відповідача на те, що його вже було притягнуто до відповідальності за зазначене правопорушення за рахунок банківської гарантії, колегія суддів вважає безпідставним, з огляду на те, що за положеннями ст. 560, 562, 563 Цивільного кодексу України гарантія є окремим видом забезпечення виконання зобов`язання, а відтак, отримання позивачем банківської гарантії у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, не звільняє відповідача від відповідальності внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення надано оцінку вказаним доводам відповідача та враховано їх при зменшенні розміру неустойки. При цьому місцевий господарський суд правильно зазначив, що банківська гарантія, не є штрафною санкцією в розумінні статті 549 ЦК України, а є інструментом покликаним мінімізувати ризики бенефіціара від неналежного виконання контрагентом договору та забезпечити грошовою сумою виконання робіт у встановлені договором строки, порушення яких тягне за собою відповідальність принципала у вигляді повернення виплаченої гарантом (банком) бенефіціару суми гарантійного платежу.

За таких обставин доводи відповідача про порушення судом першої інстанції ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки, покладені в основу прийнятого судового рішення в оскарженій частині.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2020 у справі №922/3985/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.07.2020

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Плахов

Суддя В.О. Фоміна