Рішення

від 08.07.2020 по справі 927/1059/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2020Справа № 927/1059/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рись

до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРДОР ЗАБУДОВА

про стягнення 60 000, 00 грн

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рись (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРДОР ЗАБУДОВА (надалі - відповідач) про стягнення 60 000, 00 грн заборгованості.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.526, 530, 901, 903 ЦК України, ст.193 ГК України, обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх обов`язків за договором №48/06/2019 на фізичну охорону об`єкта від 10.04.2019, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.12.2019 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Рись до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРДОР ЗАБУДОВА передано за територіальної підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищенаведену позовну заяву було передано на розгляд судді Карабань Я.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

27.01.2020 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копій актів здавання-приймання виконаних робіт.

30.01.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти заявлених позовних вимог, у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що акти здавання-приймання виконаних робіт від 30.09.2019 та від 31.10.2019 складені позивачем у односторонньому порядку, послуги відповідачу за цими актами не надавались, а тому відповідачем підписані не були. Крім того вказує, що ним у період з 08.11.2019 по 02.12.2019 було сплачено на рахунок позивача 108 720, 00 грн, що значно перевищує розмір позовних вимог.

05.02.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що в грудні 2019 року, після подачі позовної заяви, відповідач підписав акти здавання-приймання виконаних робіт від 30.09.2019 та 31.10.2019, які було долучено до відповіді на відзив, що є підтвердженням наданих послуг відповідачу, а тому позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі. Також вказує, що кошти, які були сплачені відповідачем, частково зараховані в рахунок боргу за іншим договором на фізичну охорону об`єкта №49/06/2019 від 10.04.2019, оскільки в платіжних дорученнях не було вказано за який саме договір, місяць, рахунок чи акт сплачувалася заборгованість.

18.02.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи виписки з банку про рух коштів між позивачем та відповідачем на виконання ухвали суду від 17.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 розгляд справи № 927/1059/19 постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.03.2020.

17.03.2020 від відповідача надійшла заява, у якій останній підтвердив факт надання позивачем послуг за актами № 00003569 від 30.09.2019 та №00004040 від 31.10.2019 на загальну суму 58 560, 00 грн та зазначив, що вказана сума була повністю сплачена в період з 08.11.2019 по 02.12.2019.

17.03.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із хворобою представника.

18.03.2020 представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з введенням на території України карантину та зупинення залізничного та автобусного міжміського сполучення.

У підготовче засідання 18.03.2020 представники сторін не з`явились, повідомлені були належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 підготовче засідання відкладено на 07.04.2020.

24.03.2020 через діловодство суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з встановленим карантином по всій території України.

03.04.2020 від позивача надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2020.

03.04.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

Засідання призначене на 07.04.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 підготовче засідання призначено на 19.05.2020.

Засідання призначене на 19.05.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2020 підготовче засідання призначено на 09.06.2020.

09.06.2020 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про проведення підготовчого засідання без його участі.

У підготовче засідання 09.06.2020 учасники справи не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.06.2020.

. У судове засідання 30.06.2020 представники сторін не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2019 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на фізичну охорону об`єкта №48/06/2019 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого, виконавець зобов`язується здійснювати фізичну охорону об`єкту та майна, що належать замовнику. Охорона об`єкта здійснюється цілодобово. Кількість постів охорони - 1, кількість охоронників на посту - 1. Замовник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату послуг виконавця на умовах і у порядку, встановлених договором.

Згідно із п.1.2. договору об`єкт охорони - нежитлове приміщення - перинатальний центр вторинного рівня на 25 ліжок за адресою: Чернігівська область, м. Бобровиця, вул. О.Бичка, 1, який належить Комунальному лікувально-профілактичному закладу Бобровицька центральна лікарня Чернігівської області. Матиме два поверхи загальною площею 3 637, 90 м та прилеглі до нього території (в т.ч. майно та товарно-матеріальні цінності, які належать замовнику та знаходяться на об`єкті/території об`єкта).

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору визначається сторонами в протоколі узгодження ціни, наведеному у додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Сторонами були підписані додатки №1 до договору №48/06/2019 від 10.04.2019 (протокол узгодження договірної ціни), відповідно до умов п. 3 яких, розрахунки між сторонами за здійснення заходів охорони, виходячи з визначеної протоколами ціни, здійснюються:

- з 10.04.2019 до 31.08.2019 договірна ціна за здійснення заходів охорони становить 30, 00 грн за людино-годину, загальна сума 110 160, 00 грн;

- з 05.09.2019 до 31.12.2019 договірна ціна за здійснення заходів охорони становить 40, 00 грн за людино-годину, загальна сума 113 280, 00 грн.

Пунктом 3.3. договору передбачено що оплата здійснюється замовником щомісячно до 20 числа місяця, в якому здійснюється надання послуг шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок виконавця, згідно виставлених виконавцем рахунків.

Підтвердженням надання послуг являється акт здачі-приймання робіт (надання послуг), що надається виконавцем для підписання замовнику в двох примірниках у кінці кожного місяця (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.5. договору замовник повинен протягом 3 (трьох) робочих днів підписати акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та повернути один примірник виконавцю. Не підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) не звільняє замовника від сплати рахунків за надання послуг.

Пунктом 3.6. договору сторони визначили, що в разі наявності обґрунтованих зауважень до виконавця, замовник зобов`язаний у термін 5 (п`ять) робочих днів з дня виявлення зауважень направити виконавцю свої письмові претензії.

Відповідно до п. 7.1. договір укладається строком на один рік і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.

У разі порушення строків сплати рахунків за послуги передбачені договором більше ніж на 10 календарних днів, виконавець достроково розриває договір в односторонньому порядку, за умови направлення замовнику письмового повідомлення про дострокове припинення договору, але не менш ніж за 10 календарних днів до дати припинення договору (п.7.4. договору).

01.11.2019 додатковою угодою про розірвання договору №1 договір №48/06/2019 на фізичну охорону об`єкта від 10.04.2019 сторонами було розірвано (а.с.106).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здавання-приймання виконаних робіт: № 00002469 від 31.08.2019 на суму 22 320, 00 грн; № 00003569 від 30.09.2019 на суму 28 800, 00 грн; №00004040 від 31.10.2019 на суму 29 760, 00 грн, а всього в сумі 80 880, 00 грн (а.с. 18, 66, 67).

Акти здавання-приймання виконаних робіт підписані та скріплені печатками уповноважених представників підприємств, до того ж з боку замовника підписані без зауважень та заперечень.

Позивачем виставлені на оплату наступні рахунки-фактури: №00002670 від 17.08.2019 за серпень 2019 року на суму 22 320, 00 грн, №0003755 від 17.09.2019 за вересень 2019 року на суму 28 800, 00 грн, №00004236 від 17.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 29 760, 00 грн.

Відповідач у порушення умов договору оплату за надані послуги здійснив лише частково, а саме в сумі 20 880, 00 грн, у зв`язку з чим має заборгованість на загальну суму 60 000, 00 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у частині оплати наданих позивачем послуг за період серпень - жовтень 2019 року в загальному розмірі 60 000, 00 грн стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову в повному обсязі з таких підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується актами здавання-приймання виконаних робіт актами здавання-приймання виконаних робіт № 00002469 від 31.08.2019, № 00003569 від 30.09.2019, №00004040 від 31.10.2019.

Вказані акти були підписані з боку відповідача без зауважень і заперечень та надання послуг за ними підтверджується самим відповідачем у заяві від 17.03.2020 (а.с.205).

Згідно із ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Судом перевірено розрахунок основного боргу за договором за період з серпня по жовтень 2019 року в загальному розмірі 80 880, 00 грн, який складається з суми боргу за надані охоронні послуги за серпень - 22 320, 00 грн, вересень - 28 800, 00 грн і жовтень 29 760, 00 грн та встановлено, що він відповідає відносинам, що склались між сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У встановлені п. 3.3 договору строки відповідач за надані послуги розрахувався частково, а саме за серпень 2019 року в сумі 20 880, 00 грн, таким чином сума заборгованості складає 60 000, 00 грн.

Також, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що ним заборгованість була сплачена в повному обсязі, оскільки відповідно до копій наданих платіжних доручень від 08.11.2019 №101 на суму 43 200, 00 грн, від 20.11.2019 №107 на суму 43 200, 00 грн, від 02.12.2019 №122 на суму 22 320, 00 грн у них відсутнє посилання на договір, місяць, рахунок чи акт за яким сплачується заборгованість.

Як зазначив позивач та вбачається з матеріалів справи між сторонами 10.04.2019 було укладено ще один договір на фізичну охорону об`єкта №49/06/2019 за яким також надавалися послуги з охорони в спірний період, а тому частина сплачених грошових коштів була зарахована позивачем в рахунок погашення боргу за договором №49/06/2019.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту оплати заборгованості в сумі 60 000, 00 грн за договором №48/06/2019 відповідачем не надано.

Таким чином, оскільки невиконання зобов`язання відповідача за договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 60 000, 00 грн суми основного боргу, визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 60 000, 00 грн основної заборгованості.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, cуд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРДОР ЗАБУДОВА (04074, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 14, ідентифікаційний код 42937778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рись (16600, Чернігівська область, місто Ніжин, провулок Ветеринарний, будинок 27, ідентифікаційний код 32170416) 60 000 (шістдесят тисяч) грн 00 коп. заборгованості та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 08.07.2020.

Суддя Я.А.Карабань