Рішення

від 09.04.2020 по справі 910/13719/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2020Справа № 910/13719/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Поліс" (03049, місто Київ, вулиця Богданівська, будинок 24, офіс 23; ідентифікаційний код 30860173)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРИТ" (01025, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 4; ідентифікаційний код 21610553)

про стягнення 42 477,98 грн,

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Поліс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРИТ" про стягнення 42 477,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як балансоутримувач будинку падіння балкону з якого стало причиною завдання шкоди транспортному засобу, застрахованому у позивача, зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/13719/19, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

29.10.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРИТ" проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що пошкодження наземного транспорту сталось внаслідок падіння на нього частин бетонних конструкцій одного із балконів будинку №4 по вулиця Володимирській в м. Києві; відповідачем регулярно здійснюється діяльність з підтримання будинку в належному стані; позивачем не надано доказів, що пошкоджений транспортний засіб був припаркований у відповідному відведеному місці для паркування, а тому саме на власника автомобіля покладається ризик випадкового пошкодження чи знищення майна, враховуючи несприятливі погодні умови.

06.11.2019 через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив, за змістом якої Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Поліс" стверджує, що в доданих до матеріалів справи довідках від 17.12.2019 та від 21.05.2019 Шевченківського УП ГУ НП у м.Києві вказується, що транспортний засіб "Lexus", державний номер НОМЕР_1 , було пошкоджено саме в результаті падіння на нього частин бетонних конструкцій одного з балконів будинку №4 по вулиці Володимирській в місті Києві.

15.11.2019 відповідачем подано до канцелярії суду заперечення на відповідь на відзив.

26.11.2019 від позивача до канцелярії суду надійшли пояснення на заперечення на відповідь на відзив.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Поліс" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРИТ" про стягнення 42 477,98 грн відмовлено.

12.12.2019 відповідачем було подано до відділу діловодства суду заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, яким покласти на позивача сплату судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у розмірі 10 500,00 грн.

19.12.2019 позивачем були подані заперечення проти задоволення заяви відповідача щодо задоволення клопотання відповідача.

Відповідно до статей 233, 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 3 частини статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 2 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 було відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Поліс".

При цьому, судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, оскільки остаточний розрахунок було надано після ухвалення рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із поданою до матеріалів справи заявою відповідача про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання щодо стягнення судових витрат, відповідач просить стягнути з позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами .

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .

При цьому, частиною 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях , визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07.08.2018 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/1283/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін . Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на вказане, беручи до уваги, що спір є малозначним, суд дійшов висновку про відсутність підстав присудження витрат на правничу допомогу відповідача до стягнення з позивача.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КРИТ" про стягнення з позивача витрат на правову допомогу - відмовити .

2. Після набрання додатковим рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ