Постанова

від 16.12.2020 по справі 910/13719/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2020 р. Справа№ 910/13719/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Куксова В.В.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Мега-Поліс на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019

у справі №910/13719/19 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Мега-Поліс

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КРИТ

про стягнення 42 477,98 грн

1. Зміст позовних вимог та заперечень

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Мега-Поліс (далі - ПрАТ СК Мега-Поліс , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КРИТ (далі - ОСББ КРИТ , відповідач) про стягнення 42 477,98 грн в порядку суброгації.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач як балансоутримувач будинку, падіння з балкону якого стало причиною завдання шкоди транспортному засобу, застрахованому у позивача, зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив з підстав того, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що пошкодження наземного транспорту сталось внаслідок падіння на нього частин бетонних конструкцій одного із балконів будинку №4 по вулиця Володимирській в м. Києві. Відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів, що пошкоджений транспортний засіб був припаркований у відповідному відведеному місці для паркування, а тому саме на власника автомобіля покладається ризик випадкового пошкодження чи знищення майна, враховуючи несприятливі погодні умови.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом

05.12.2018 між ПрАТ СК Мега-Поліс (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - Lexus ES 250 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, страховими ризиками є дорожньо-транспортна пригода, стихійне явище, протиправні дії третіх осіб, незаконне заволодіння. Строк дії періоду страхування 12 місяців.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.12.2018 було пошкоджено автомобіль Lexus ES 250 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За змістом довідки від 17.12.2018 Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві, 11.12.2018 до Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві із заявою звернувся громадянин ОСОБА_2 про те, що 11.12.2019 о 16:30 по вул. Володимирській 4 в місті Києві він виявив пошкодження свого автомобіля Lexus ES 250 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок падіння бетонних конструкцій одного з балконів будинку. За твердженнями заявника, він виявив пошкодження лакофарбового покриття на капоті та на даху, а також тріщини вітрового скла. Вказану подію зареєстровано до Журналу єдиного обліку заяв в повідомлень про вчинення кримінальні правопорушення та інші події Шевченківського управління поліції за №106660 від 11.12.2018. В ході проведеної додаткової перевірки та при відпрацюванні прилеглої території встановити очевидців події не вдалося. В матеріалах є відмітка слідчого про те, що підстав для внесення до ЄРДР не вбачається. У разі встановлення фактів протиправних діянь, будуть прийняті міри відповідно до вимог чинного законодавства.

В матеріалах справи міститься також довідка від 21.05.2019 Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві про те, що 16.05.2019 до Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві надійшов запит Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Мега-Поліс з приводу того, що 11.12.2018 до Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві надходила заява з приводу виявлення пошкодження автомобіля Lexus ES 250 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований по вул. Володимирській, 4 у місті Києві. У зв`язку з чим автор запиту просить надати інформацію про результати проведеної перевірки. В ході проведеної перевірки було встановлено, що 11.12.2019 до Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві із заявою звертався громадянин ОСОБА_2 про те, що 11.12.2019 о 16:30 по вул. Володимирській 4 в місті Києві він виявив пошкодження свого автомобіля Lexus ES 250 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок падіння бетонних конструкцій одного з балконів будинку. Дана заява після проведеної перевірки була списана до справи.

12.12.2019 ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Мега-Поліс з повідомленням про настання страхового випадку та просив здійснити страхову виплату.

Відповідно до рахунку №ЕЛюС-0025572 від 15.12.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю Віді Еліт , а також акту виконаних робіт №ЕЛюСА-000375 від 31.01.219 вартість ремонту пошкоджень транспортного засобу складала 42 477,98 грн з ПДВ.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку №С18-426 від 19.12.2018, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Lexus ES 250 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 47 966,00 грн.

26.12.2018 позивачем було визнано вказану подію страховим випадком та складено страховий акт №7189/15538-10 від 26.12.2018, згідно з яким виплата страхового відшкодування складає 42 477,98 грн (з урахуванням франшизи).

На підставі зазначеного вище акту виконаних робіт та страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 42 477,98 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5469 від 26.12.2018.

Відповідно до довідки Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації №109/31-628 від 20.06.2019, будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КРИТ .

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КРИТ з претензією №30280 від 25.07.2019 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.

Відповідачем відповіді на вказану претензію не надано, грошові кошти не сплачено, у зв`язку з чим позивач звернуся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми виплаченого позивачем страхового відшкодування потерпілій особі, якій було завдано шкоди в результаті пошкодження транспортного засобу.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено причинний зв`язок між завданою шкодою та протиправною поведінкою відповідача, що виключає настання відповідальності за завдану шкоду.

Місцевий господарський суд відхилив в якості доказів на підтвердження заподіяння шкоди транспортному засобу внаслідок падіння бетонних конструкцій одного з балконів будинку по вул. Володимирській 4 у місті Києві довідки від 17.12.2018 та 21.05.2019 Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві, оскільки вважав, що даними довідками лише підтверджується факт звернення ОСОБА_2 та ПрАТ СК Мега-Поліс до управління поліції про виявлення пошкоджень транспортному засобу та факт пошкодження транспортного засобу, однак не підтверджується того, що пошкодження сталося саме внаслідок падіння бетонних конструкцій з балкону будинку по вулиці Володимирській, 4 у місті Києві.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Мега-Поліс звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/13719/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, ПрАТ СК Мега-Поліс зазначає про те, що рішення суду першої інстанції прийнято без належного дослідження доказів та без врахування всіх обставин справи. Скаржник посилається на ст. 993, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України та вказує, що до нього як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке особа, що отримала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач стверджує, що транспортний засіб був пошкоджений внаслідок падіння на нього частин бетонних конструкцій одного з балконів будинку №4 по вулиці Володимирській у місті Києві, про що складено довідки від 17.12.2018 та від 21.05.2019. Позивач вважає, що пошкодження отримані внаслідок непроведення позивачем як балансоутримувачем зазначеного будинку своєчасного поточного та капітального ремонту будинку, зокрема балкону, з якого сталося падіння бетонних конструкцій. На переконання скаржника, зі змісту вказаних довідок вбачається, що транспортний засіб було пошкоджено саме в результаті падіння на нього частин бетонних конструкцій одного з балконів будинку. Крім того, позивач вказує на те, що ним до суду першої інстанції було подано фотографії, на яких чітко видно зламаний балкон, від якого відокремилися частини, що впали на транспортний засіб та пошкодили його.

5. Доводи учасників справи щодо апеляційної скарги

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

26.12.2019 ПрАТ СК Мега-Поліс звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/13719/19.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/13719/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, враховуючи, що Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 встановлено з 12.03.2020 на усій території України карантин, який продовжено до 31.12.2020 (Постанова КМУ №956 від 13.10.2020), колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

7. Джерела права й акти їх застосування

Цивільний кодекс України

За змістом статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Закон України Про страхування

За змістом статті 27 Закону до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Господарський процесуальний кодекс України

За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

8. Позиція апеляційного суду

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПрАТ СК Мега-Поліс не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено місцевим господарським судом, у спірних правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування, до нового кредитора, в порядку приписів ст. 514 ЦК України, переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди.

На переконання колегії суддів , позивачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не доведено протиправності поведінки відповідача та, як наслідок, наявності причинного зв`язку між такою поведінкою та сумою коштів, стягнення якої є предметом даного позову.

Довідка на яку посилається скаржник, складена не на місці події та на переконання колегії суддів, підтверджує лише факт звернення заявника до правоохоронних органів.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на ст. 1191 Цивільного кодексу України. Колегія суддів вважає помилковим ототожнення скаржником права вимоги, визначене статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 ЦК України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.

Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище, право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.

Це виходить із змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно з якими зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.

В цілому, як за змістом статті 1191 ЦК України, так і за змістом статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України "Про страхування", йдеться про виконання обов`язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов`язанні. Так, суброгація регулюється статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України, а регрес - статтею 1191 ЦК України.

При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.

При регресі - право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

У деліктному зобов`язанні право вимоги до винної особи у особи, що відшкодувала шкоду потерпілому, виникає в порядку статті 1191 ЦК України.

Стверджуючи про перехід права вимоги, скаржник посилається на те, що довідками встановлено факт падіння. Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, довідками встановлено лише факт звернення та є посилання на можливу причину, записану зі слів заявника.

Судова колегія звертає увагу на те, що пошкодження автомобіля має бути підтверджено належними доказами. Так, факт падіння може бути зафіксований протоколом поліції або відповідним актом ОСББ. Тоді як, ОСББ в свою чергу заперечує проти того, що пошкодження сталося внаслідок падіння.

Вина має бути доведена належними способами доказування.

Тобто, позивачем не лише не доведено причинного зв`язку між протиправними діями відповідача та завданою шкодою, а й не доведено вчинення відповідачем протиправних дій чи бездіяльності взагалі.

Колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки вина та причинний зв`язок не встановлені, а тому така відповідальність не може бути покладена відповідача.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що позивачем не заявлялось клопотання про призначення експертизи. А за наявним в матеріалах справи доказів, суд не може встановити факт падіння бетонних конструкцій балкону на транспортний засіб, та причинний зв`язок між падінням та пошкодженнями.

Таким чином, вина ОСББ не встановлена. Вирішальним для застосування правових норм на які посилається скаржник є встановлення винної особи.

Проте, винну особу не встановлено, ані під час розгляду справи у суді, ані довідками правоохоронних органів на які посилається скаржник.

9. Висновки апеляційного суду

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що викладені позивачем доводи в обґрунтування апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, не доведені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанції від 09.12.2019 у справі №910/13719/19 прийнято у відповідності до норм закону без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, у відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Мега-Поліс на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/13719/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/13719/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Мега-Поліс .

4. Матеріали справи №910/13719/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

В.В. Куксов