Ухвала

від 08.07.2020 по справі 918/194/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 918/194/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекція"

про забезпечення позову

за матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекція"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 та на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.02.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекція"

до Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області

про визнання недійсним рішення чотирнадцятої сесії VII скликання Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області від 29.08.2018 № 449,

ВСТАНОВИВ:

Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.02.2020 залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 918/194/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекція" до Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області про визнання недійсним рішення чотирнадцятої сесії VII скликання Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області від 29.08.2018 № 449 -відмовлено.

04.06.2020 (згідно вхідного реєстраційного номера та дати Північно-західного апеляційного господарського суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Селекція" звернулось через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Рівненської області від 13.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2020, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та визнати недійсним рішення чотирнадцятої сесії VII скликання Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області від 29.08.2018 № 449.

Разом із касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Селекція" подало заяву про забезпечення позову у справі, в якій просить задовольнити цю заяву, а саме:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5621686500:02:005:0226, загальною площею 14,4491 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубенський район, сільська рада Тараканівська, та земельну ділянку з кадастровим номером 5621686500:02:005:0225, загальною площею 7,05 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубенський район, сільська рада Тараканівська;

- заборонити Тараканівській сільській раді Дубенського району Рівненської області в особі будь-яких її органів, посадових осіб, працівників та представників у будь-який спосіб розпоряджатися, змінювати конфігурацію, межі, змінювати цільове призначення, змінювати склад угідь та кадастровий номер, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5621686500:02:005:0226, загальною площею 14,4491 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубенський район, сільська рада Тараканівська, та земельної ділянки з кадастровим номером 5621686500:02:005:0225, загальною площею 7,05 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубенський район, сільська рада Тараканівська;

- заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються розпорядження та реєстрації прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації в тому числі, але не виключно: реєстрацію права користування чи власності, правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, буд-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, а саме: земельною ділянкою з кадастровим номером 5621686500:02:005:0226, загальною площею 14,4491 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубенський район, сільська рада Тараканівська, та земельною ділянкою з кадастровим номером 5621686500:02:005:0225, загальною площею 7,05 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубенський район, сільська рада Тараканівська.

В обґрунтування підстав для забезпечення позову скаржник зазначає, що Тараканівською сільською радою оскаржуваним рішення від 29.08.2018 за №449 "Про припинення ДП "Селекція" Відкритого акціонерного товариства "Дубноцукор" права постійного користування земельними ділянками, загальною площею 26,42 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за межами с. Рачин та переведення вказаних земель до земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення Тараканівської сільської ради", позбавлено позивача права постійного користування спірними земельними ділянками, і поки у судовому порядку вирішується спір щодо відповідності вимогам закону вказаного рішення ради, остання розпорядиться спірними земельними ділянками шляхом їх поділу та передачі у користування іншим третім особам, що у разі задоволення поданої касаційної скарги істотно ускладнить або зробить неможливим захист та поновлення порушених прав і інтересів позивача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекція" про забезпечення позову, дослідивши надані заявником до заяви про забезпечення позову документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень предметом спору є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекція" про визнання недійсним рішення чотирнадцятої сесії VII скликання Тараканівської сільської ради Дубенського району Рівненської області від 29.08.2018 № 449 про припинення права постійного користування земельною ділянкою та передачі її до земель запасу, що перебувала у постійному користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія 1- РВ № 000239 від 26.04.2001, виданого Дочірньому підприємству "Селеція" Відкритого акціонерного товариства "Дубноцукор", яке у подальшому було перетворено шляхом реорганізації у Товариство з обмеженою відповідальністю "Селекція".

Згідно інформації наданої Відділом у Дубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області земельні ділянки з кадастровими номерами 5621686500:02:005:0225 та 5621686500:02:005:0226, які розташовані на території Тараканвської сільської ради (колишня Рачинська сільська рада) Дубенського району Рівненської області, відповідають земельним ділянкам, які вказані у Державному акті на право постійного користування землею серія 1- РВ № 000239 від 26.04.2001 № 121, відповідно, на момент передачі земельних ділянок із державної власності у комунальну власність Тараканвської сільської ради за земельними ділянками зареєстровано право постійного користування за Дочірнім підприємством Селеція" Відкритого акціонерного товариства "Дубноцукор".

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи те, що у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

При цьому колегія суддів бере до уваги, що у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, а достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення є умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються земельних ділянок, які не входять до предмету спору у даній справі.

Разом з тим, враховуючи, що оскаржуваними у цій справі судовими рішеннями фактично легітимовано оскаржуване позивачем рішення Тараканвської сільської ради, тому існує обґрунтовано підтверджена можливість вчинення радою дій щодо розпорядження спірними земельними ділянками (інформація з офіційного сайту ради щодо прийнятих рішень у першому кварталі 2020 року), у тому числі і шляхом їх поділу, розроблення технічної документації щодо їх відведення та продажу, і у третіх осіб можуть виникнути права на спірні земельні ділянки, за захистом яких звернувся позивач у даній справі, що, в свою чергу, може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивача, Суд вважає обґрунтованими доводи заявника щодо забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо розпорядження в частині зміни конфігурації, меж, зміни цільового призначення, складу угідь та кадастрових номерів, вчиняти дії щодо поділу спірних земельних ділянок.

Отже, вжиття саме цих заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору та в разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушеного права. Тоді, як, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить та зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекція" про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, і лише для запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача на час вирішення спору.

Інші вимоги позивача щодо забезпечення позову - про накладення арешту на земельну ділянку не забезпечують збалансованості інтересів сторін, а саме відповідача як особи, яка здійснює право власності на землю.

Вимоги позивача заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються розпорядження та реєстрації прав на нерухоме майно, не ґрунтуються до доводах, які б давали підстави для їх задоволення.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекція" (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Д. Галицького, 9, код ЄДРПОУ 30044560) про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити Тараканівській сільській раді Дубенського району Рівненської області в особі будь-яких її органів, посадових осіб, працівників та представників у будь-який спосіб розпоряджатися земельними ділянками в частині зміни конфігурації, меж, зміни цільового призначення, складу угідь та кадастрових номерів, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5621686500:02:005:0226, загальною площею 14,4491 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубенський район, сільська рада Тараканівська, та земельної ділянки з кадастровим номером 5621686500:02:005:0225, загальною площею 7,05 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубенський район, сільська рада Тараканівська.

3. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - 3 роки.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов