Ухвала

від 07.07.2020 по справі 907/576/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 липня 2020 року

м. Київ

справа № 907/576/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В., за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агора" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 у справі № 907/576/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агора" до Чопської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство Чопської міської ради "Чопський ринок", про визнання договорів оренди земельних ділянок поновленими,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агора" звернулось до господарського суду з позовом до Чопської міської ради, в якому просило визнати поновленими договори оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах.

Позовні вимоги обґрунтовані умовами договорів та положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі", обставинами належного виконання договорів оренди землі, своєчасного та повного розрахунку, а також перебування у його власності кількох об`єктів нерухомості, розміщених на відповідних земельних ділянках.

За доводами позивача ним належним чином повідомлено орендодавця про намір продовжити дію договорів оренди земельних ділянок шляхом надсилання йому листів відповідного змісту разом з проектами додаткових угод про продовження строку дії договорів. Однак відповідне рішення органу місцевого самоврядування у строки, визначені ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не було прийнято радою, після чого незаконно та безпідставно відмовлено позивачу у поновленні строків договорів оренди.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог у повному обсязі, стверджував, що їх зміст не відповідає способам захисту порушеного права, оскільки за змістом ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (зокрема користування земельною ділянкою поза межами строку договору за відсутності заперечень орендодавця протягом наступного місяця), вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків, при цьому право оренди і на той самий (новий) строк підлягає обов`язковій державній реєстрації на підставі укладеної додаткової угоди про поновлення договору, оскільки за змістом положень статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Таким чином, спірним у даній справі є питання про наявність або відсутність підстав для поновлення дії договорів оренди на той самий строк та на тих самих умовах у заявлений позивачем спосіб.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 31.07.2019 позов задоволено, визнано поновленими договори оренди на той самий строк і на тих самих умовах на умовах проекту додаткової угоди в редакції, що запропонована позивачем.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 рішення місцевого суду скасовано з огляду на його невідповідність висновкам Верховного Суду щодо необхідності обрання позивачем належного способу захисту та неврахування тієї обставини, що у даному випадку позивачу слід було просити суд визнати укладеною додаткової угоди до договору із викладенням її змісту.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі, посилаючись при цьому на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2020 відкрито та зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.06.2020 поновлено провадження у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду на 07.07.2020.

Під час розгляду касаційної скарги у даній справі колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 11.06.2020 передав справу № 159/5756/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 403 ЦПК України.

Зазначену ухвалу мотивовано тим, що висновки про застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Однак, у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, може мати прояв у "мовчазній згоді".

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 справу № 159/5756/18 прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 01.09.2020.

Крім цього, ухвалою від 03.06.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу № 313/350/16-ц (провадження № 61-15623св18) на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Також колегією суддів встановлено, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №378/596/16-ц, передана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в порядку ч. 3 ст. 403 ЦПК України, з огляду на необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, згідно з яким, вимога про визнання договорів оренди поновленими є неналежним способом захисту порушеного права орендаря.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, оскільки у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Агора" звернулось до суду з позовом про визнання поновленими договорів оренди землі на тих самих умовах і суди дійшли протилежних висновків стосовно обставин дотримання у даному випадку позивачем порядку поновлення договорів оренди земельної ділянки та належності у даному випадку обраного ним способу захисту своїх прав, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18, № 313/350/16-ц та № 378/596/16-ц.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі № 907/576/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18, № 313/350/16-ц та № 378/596/16-ц

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Случ О.В.