Рішення

від 01.07.2020 по справі 140/4057/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4057/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,

представника відповідача Решетника О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАГРО» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРАГРО» (надалі - ТзОВ «ПАРАГРО» , товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (надалі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1) та Державної податкової служби України (надалі - ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 25 жовтня 2019 року №1315416/43094736 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16 вересня 2019 року №1 та від 25 жовтня 2019 року №1315382/43094736 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21 вересня 2019 року №10; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені податкові накладні відповідно до вимог Податкового кодексу України (надалі - ПК України) складені ТзОВ «ПАРАГРО» в електронній формі та відправлені на реєстрацію в ЄРПН при здійсненні основного виду діяльності товариства та в результаті надання послуг з перевезення вантажів на користь Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс» (далі - ПП «Агро-Експрес-Сервіс» ). Податкові накладні доставлені до центрального рівня ДПС України, прийняті системою, однак їх реєстрація була зупинена. З метою реєстрації зупинених податкових накладних товариство в електронній формі подало пояснення та пакет документів, який необхідний для їх реєстрації. За результатами розгляду поданих документів Комісією ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення по реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія ГУ ДПС у Волинській області), були прийняті рішення про відмову у реєстрації цих податкових накладних. Оскарження рішень в адміністративному порядку не призвело до їх скасування та реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

Позивач не погоджується із рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області та вважає їх необґрунтованими, адже надіслано контролюючому органу усі документи, що підтверджують господарські операції із ПП «Агро-Експрес-Сервіс» , зокрема, первинні документи про вчинення господарських операцій як безпосередньо із ПП «Агро-Експрес-Сервіс» на виконання умов договору від 01 серпня 2019 року №220-ПЕ, так і на підтвердження можливостей з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (договори оренди вантажних автомобілів, укомплектованих персоналом, первинні документи про їх виконання, первинні документи, що підтверджують обслуговування автомобілів (придбання паливно-мастильних матеріалів, автошин)). Незважаючи на надання цих документів, які на думку позивача є достатніми для підтвердження господарських операцій, відображених у податкових накладних, які подавалися для реєстрації в ЄРПН, контролюючий орган безпідставно дійшов висновку про відмову у реєстрації податкових накладних у зв`язку із ненаданням платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентарних описів), у тому числі рахунків-фактур, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Цей перелік є загальним, при цьому рішення не містить чітких зауважень до документів або ж вказівки на відсутність конкретних документів.

Позивач вважає, що у даному випадку підстави для зупинення реєстрації податкових накладних також є необґрунтованими, оскільки у квитанціях, що надійшли товариству, не зазначені конкретні обставини, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових. Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Вважаючи, що спірні рішення прийняті контролюючим органом без повного аналізу поданих товариством документів, а також без передбачених законом підстав, позивач просив позов задовольнити повністю. При цьому зазначив, що задоволення позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10 випливає із положень пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), пунктів 19, 20 Порядку ведення реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.165 том 1).

У відзиві на позов відповідач 1 його вимог не визнав (а.с.192-194 том 1). В обґрунтування цієї позиції вказав, що на виконання приписів статті 74 ПК України в ЄРПН забезпечується постійний автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі. Реєстрація податкових накладних від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10 зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України: обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги. У квитанціях позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних в ЄРПН. Позивач надав пояснення та ряд документів, проте в порушення вимог пункту 14 Порядку №117 не надав копії документів щодо реєстрації транспортних засобів, якими здійснював послуги з перевезення вантажів.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. У даному випадку товариство не надало усіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій. Тому вважає, що приймаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних контролюючий орган діяв, дотримуючись положень законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, та підстави для задоволення позову відсутні.

У відповіді на поданий відповідачем 1 відзив на позов позивач посилався на безпідставність доводів контролюючого органу та необґрунтованість позиції щодо наявності підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, оскільки в пункті 14 Порядку №117, який містить вичерпний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, відсутні вимоги стосовно надання документів на підтвердження факту реєстрації транспортних засобів. Наявність у первинних документах ідентифікаційних відомостей щодо транспортних засобів, якими надавалися послуги з перевезення вантажів, дозволяє встановити їх належність та дає можливість перевірити існування договірних відносин із власником транспортного засобу (а.с.202-203 том 1).

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Ухвалою суду від 29 квітня 2020 року розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.184 том 1).

Ухвалою суду від 03 червня 2020 року задоволено заяву позивача про поновлення йому строку звернення до суду з даним позовом та одночасно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області про залишення позову без розгляду (а.с.228 том 1).

Ухвалою суду від 03 червня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.231 том 1).

У судовому засіданні 25 червня 2020 року представник позивача позов підтримав та позовні вимоги просив задовольнити; звернув увагу на непослідовність та упередженість контролюючого органу при розгляді документів та прийнятті спірних рішень, оскільки інша податкова накладна, складена ТзОВ «ПАРАГРО» за аналогічними господарськими операціями у взаєминах із ПП «Агро-Експрес-Сервіс» , зареєстрована в ЄРПН.

У судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав доводи відзиву на позов та у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув. Відповідач про причини неприбуття представника суд не повідомив, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Після оголошеної у судовому засіданні перерви представник позивача, відповідача 2 у судове засідання не прибули, при цьому у клопотанні від 01 липня 2020 року представник позивача просив розгляд справи надалі здійснювати за його відсутності (а.с.3 том 2).

Суд, заслухавши у судовому засіданні 25 червня 2020 року усні пояснення представників позивача та відповідача 1 (вступне слово), перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, та дослідивши письмові докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «ПАРАГРО» зареєстроване як юридична особа 05 липня 2019 року; основним видом його діяльності є вантажний автомобільний транспорт (код Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) 49.41), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.152-153 том 1).

01 серпня 2019 року між ТзОВ «ПАРАГРО» (перевізник) та ПП «Агро-Експрес-Сервіс» (замовник) укладено договір №220-ПЕ з перевезення вантажів автомобільним транспортом в межах України. За цим договором перевізник зобов`язується доставити ввірений йому вантаж з місця завантаження (сільськогосподарські угіддя, визначені замовником) до пункту призначення згідно з товарно-транспортною накладною та у строк, визначений замовником. У свою чергу, замовник після звірки із перевізником зобов`язаний підписати акт виконаних робіт; акт виконаних робіт є єдиною підставою для проведення розрахунків між замовником та перевізником. Замовник має право провести розрахунок з перевізником після завершення усіх робіт з перевезення вантажу на умовах цього договору та після підписання акта виконаних робіт; замовник може провести часткову (встановлену замовником) оплату фактично наданих послуг перевізником до завершення робіт по перевезенню цукрових буряків (а.с.31-33 том 1).

На виконання умов договору ТзОВ «ПАРАГРО» надало ПП «Агро-Експрес-Сервіс» послуги з перевезення вантажу за маршрутом Млинівський район Рівненської області - смт Мар`янівка Волинської області. Факт надання послуг засвідчено сторонами договору в актах наданих послуг від 16 вересня 2019 року №1,від 21 вересня 2019 року №10 (а.с.89-90, 91-92 том 1). Крім того, матеріали справи містять приймальні квитанції від 16, 20-21 вересня 2019 року, які підтверджують факт отримання товару, поставленого за договором товару, а також товарно-транспортні накладні від 16 вересня 2019 року №ТТН-МР000012, №ТТН-МР000014, №ТТН-МР000017, №ТТН-МР000018, №ТТН-МР000019, №ТТН-МР000020, №ТТН-МР000021, №ТТН-МР000022, №ТТН-МР000026, №ТТН-МР000028, №ТТН-МР000078, №ТТН-МР000079, №ТТН-МР000081, №ТТН-МР000090, №ТТН-МР000147, №ТТН-МР000150, №ТТН-МР000180, №ТТН-МР000191, №ТТН-МР000210, №ТТН-МР000221; від 20 вересня 2019 року №ТТН-МР001104, №ТТН-МР001131, №ТТН-МР001162, №ТТН-МР001163, №ТТН-МР001170, №ТТН-МР001192; від 21 вересня 2019 року №ТТН-МР001271, №ТТН-МР001329, №ТТН-МР001337, №ТТН-МР001349, які підтверджують перевезення вантажу (цукрового буряка) перевізником ТзОВ «ПАРАГРО» для замовника ПП «Агро-Експрес-Сервіс» (а.с.34-63 том 1).

За фактом цих господарських операції позивачем як постачальником послуг сформовано податкову накладну від 16 вересня 2019 року №1 на суму постачання 80794,77 грн, в тому числі ПДВ 13465,80 грн, та податкову накладну від 21 вересня 2019 року №10 на сума постачання 44156,06 грн, в тому числі ПДВ 7359,34 грн (а.с.16-17, 18-20 том 1), які надіслано для реєстрації в ЄРПН 11 жовтня 2019 року.

Як вбачається із квитанцій від 11 жовтня 2019 року, податкові накладні доставлено до ДФС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України їх реєстрація зупинена: обсяг постачання товару/послуги (49.41) перевищує величину залишку обсягу придбання товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.21-22 том 1).

23 жовтня 2019 року ТзОВ «ПАРАГРО» подало в електронному вигляді пояснення та копії документів для реєстрації вказаних податкових накладних, що підтверджується повідомленням №1, квитанцією №2 (а.с.29-30 том 1). До повідомлення додано копії таких документів: договору від 01 серпня 2019 року №220-ПЕ, укладеного між ТзОВ «ПАРАГРО» та ПП «Агро-Експрес-Сервіс» ; товарно-транспортних накладних від 16, 20, 21 вересня 2019 року та приймальних квитанцій, зазначених вище; виписки по рахунку ТзОВ «ПАРАГРО» на підтвердження оплати замовником послуг з перевезення згідно з договором від 01 серпня 2019 року №220-ПЕ; актів надання послуг від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10 (а.с.31-33, 34-63, 65-68, 89-92 том 1). Ці докази засвідчують факт надання послуг за вказаний період на суму 80794,77 грн та 44156,06 грн відповідно та факт оплати замовником послуг у повному обсязі.

У листі від 17 жовтня 2019 року №17/10-2019-1 ТзОВ «ПАРАГРО» пояснювало, що для можливості надання послуг у межах основного виду діяльності укладено договори про оренду транспортних засобів з екіпажем, а для безперебійного надання транспортних послуг - договори на закупівлю паливно-мастильних матеріалів та запасних частин для транспортних засобів (а.с.115 том 1). Для підтвердження цих обставин надано копії договорів оренди транспортних засобів з екіпажем від 01 вересня 2019 року №ПА1-09/2019/01, №ПА1-09/2019/03, №ПА1-09/2019/04, №ПА1-09/2019/05, які укладені позивачем із фізичними особами-підпрємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідно, та акти приймання-передачі транспортних засобів в оренду (а.с.69-80 том 1); копії договору поставки нафтопродуктів від 20 вересня 2019 року №Т-ІО-0919-589, укладеного між позивачем та Приватним підприємством «Укрпалетсистем» (а.с.81-84 том 1), договору поставки від 25 вересня 2019 року №25-092019П-1, укладеного між ТзОВ «ПАРАГРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орбіс Авто» (а.с.85-88 том 1) та докази фактичного виконання цих договорів: копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних щодо поставки шин автомобільних, акта приймання-передачі талонів на відпуск паливно-мастильних матеріалів, платіжних доручень про здійснення оплати за поставлені автошини та паливно-мастильні матеріали. Також матеріали справи місять копії платіжних доручень та актів надання послуг від 20 вересня 2019 року за договорами оренди транспортних засобів з екіпажем (а.с.93-114 том 1).

Однак Комісією ГУ ДПС у Волинській області за результатами розгляду цих документів прийнято рішення 25 жовтня 2019 року №1315416/43094736 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16 вересня 2019 року №1 та від 25 жовтня 2019 року №1315382/43094736 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21 вересня 2019 року №10 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.12-13, 14-15 том 1).

01 листопада 2019 року ТзОВ «ПАРАГРО» оскаржило зазначені рішення в адміністративному порядку (а.с.23-24, 25-26 том 1), однак рішеннями комісії ДПС України від 05 листопада 2019 року №41123/43094736/2 та №41143/43094736/2 скарги позивача було залишено без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області - без змін (а.с.27-28 том 1).

Не погоджуючись із цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №117 (чинна до 01 лютого 2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №117) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Реєстр).

Згідно із вимогами пункту 4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається із пункту 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

В квитанціях №2 від 11 жовтня 2019 року про зупинення реєстрації податкових накладних від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10, вказано про відповідність господарських операцій підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (затверджені в.о. Голови ДФС України 07 серпня 2019 року), а саме обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Не дивлячись на те, що код послуги 49.41 згідно з ДКПП (Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-2010) відсутній у затвердженому ДФС України 07 серпня 2019 року Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу, контролюючий орган зупинив реєстрацію податкових накладних від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10, складених на послуги за кодом 49.41. При цьому позивач у повідомленні від 17 жовтня 2019 року №17/10-2019-1 зауважував, що не отримує послуги за кодом 49.41, оскільки послуги з оренди транспортних засобів надаються неплатниками ПДВ, а інші послуги та товари (закупівля запчастин, паливно-мастильних матеріалів) мають інший код УКТ ЗЕД (а.с.115 том 1).

У той же час, в квитанціях запропоновано платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН; конкретний перелік необхідних документів у квитанціях не вказано.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

За умовами пункту 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Як уже зазначалося судом, відповідно до пунктів 15, 16 Порядку №117 позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів для здійснення реєстрації податкових накладних від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10.

Згідно із вимогами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДПС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією засідання, на якому розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Як слідує з пункту 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Комісією регіонального рівня (Комісією ГУ ДПС у Волинській області) за результатами розгляду поданих ТзОВ «ПАРАГРО» документів прийняті рішення 25 жовтня 2019 року №1315416/43094736 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16 вересня 2019 року №1 та від 25 жовтня 2019 року №1315382/43094736 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21 вересня 2019 року №10. Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних в обох випадках стало ненадання платником податків копій документів первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Однак таке формулювання не відповідає дійсним обставинам у справі з огляду на те, що позивач надав первинні документи щодо постачання послуг з урахуванням їх специфіки. Поряд з тим, суд звертає увагу на те, що відповідач лише обмежився таким переліком та не підкреслив, як того вимагає дана форма, що якихось конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних; відсутні будь-які зауваження щодо змісту і форми документів у додатковій інформації. З наведених підстав суд не бере до уваги доводи відповідача 1 про те, що фактичною підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних стало ненадання свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення вантажів (цукрових буряків) для ПП «Агро-Експрес-Сервіс» ; така підстава у рішеннях, які є предметом спору, не вказана. Суд звертає увагу, що надані для розгляду комісії ГУ ДПС у Волинській області документи містили відомості про транспортні засоби, які передані суб`єктами господарювання (фізичними особами-підприємцями) позивачу; ідентифікаційні дані (реєстраційні номери) транспортних засобів, зазначені в актах приймання-передавання послуг від ТзОВ «ПАРАГРО» до ПП «Агро-Експрес-Сервіс» та в товарно-транспортних накладних, відповідають відомостям, зазначених в договорах оренди транспортних засобів з екіпажем та актах приймання-передавання транспортних засобів від орендодавця до орендаря (позивача). Названі документи пояснюють та підтверджують наявність транспортних засобів у позивача при здійсненні ним вантажних перевезень. При цьому здійснення такого виду господарських операцій відповідає виду діяльності товариства, зазначеному у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. І хоч первинні документи, які надавалися позивачем до повідомлення стосовно придбання паливно-мастильних матеріалів та автошин складені у часі пізніше здійснення господарських операцій з перевезення вантажів згідно з податковими накладними від 16 та 21 вересня 2019 року №1 та №10 відповідно, однак такі докази свідчать про фізичну наявність транспортних засобів у позивача, здійснення їх обслуговування та підтримання у належному стані.

Суд не бере до уваги зауваження представника відповідача 1 у судовому засіданні щодо недотримання форми договорів оренди транспортних засобів, укладених з фізичними особами-підприємцями, в частині їх нотаріального посвідчення, оскільки такі операції не є предметом спірних податкових накладних та у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних такі підстави не зазначені. З тих самих підстав суд відхиляє аргументи представника відповідача 1 у судовому засіданні щодо сумнівів у можливості передавання в оренду транспортного засобу (номерний знак НОМЕР_1 ) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з тих підстав, що такий транспортний засіб (спеціалізований вантажний сідловий тягач Renault Premium 460DXI) зареєстрований на останнього 06 вересня 2019 року (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), а договір оренди та акт передавання транспортних засобів підписані сторонами 01 вересня 2019 року.

Також суд зауважує, що свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів позивач не додавав до повідомлення, адресованого комісії ГУ ДПС у Волинській області, оскільки такий обов`язок не зазначено у пункті 14 Порядку №117, який містить вичерпний перелік документів, які повинен подати платник з урахуванням специфіки господарської операції. Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не є первинними документами у розумінні Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704; далі - Положення №88). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону №996-ХІV); первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку (частина перша статті 9 Закону №996-ХІV). Аналогічне за змістом визначення містить пункт 2.1 глави 2 Положення №88: первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Факт реєстрації транспортного засобу, бувшого у користуванні, фізичною особою ОСОБА_2 06 вересня 2019 року не спростовує факту використання цього транспортного засобу для здійснення перевезення вантажів позивачем на користь ПП «Агро-Експрес-Сервіс» та можливість перебування у власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 такого транспортного засобу станом на 01 вересня 2019 року, який на момент укладення договору міг бути зареєстрованим на попереднього власника.

Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів позивач долучив до скарг на рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області від 25 жовтня 2019 року №1315416/43094736 та від 25 жовтня 2019 року №1315382/43094736 (а.с.120-151, 240-242 том 1). Однак навіть наявність цих документів не призвела до скасування зазначених рішень комісії регіонального рівня та у задоволенні скарг ТзОВ «ПАРАГРО» відмовлено з тих самих підстав, що зазначені у спірних рішеннях: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, хоч за змістом господарських операцій, здійснених позивачем, їх предметом були не постачання товарів, а постачання послуг (перевезення вантажів, ввірених замовником), тому цілком зрозумілим та очевидним є відсутність у позивача документів про зберігання товару, складських документів, навантаження та розвантаження товару, а також рахунків-фактур/інвойсів (операції не пов`язані з імпортом на територію України). Щодо безпосереднього постачання послуг з перевезення вантажів для ПП «Агро-Експрес-Сервіс» первинні документи були надані як комісії ГУ ДПС у Волинській області, так і разом зі скаргами на рішення цієї комісії.

На думку суду, сукупність наданих позивачем первинних документів з метою реєстрації зупинених податкових накладних і суду до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарських операцій на виконання договору перевезення вантажів транспортними засобами, укладеного між ТзОВ «ПАРАГРО» та ПП «Агро-Експрес-Сервіс» , за якими позивач склав і надіслав для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10. Суд також не може не зауважити, що зупинення реєстрації господарських операцій не повинно підміняти документальну перевірку платника податків, тому висновки комісії контролюючого органу за результатами вивчення поданих платником для реєстрації податкових накладних документів повинні обмежуватися лише попередньою оцінкою наявних первинних документів стосовно господарської операції; повний контроль господарської операції здійснюється контролюючим органом під час проведення документальної перевірки постачальника та покупця у порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили конкретного переліку документів, які позивач має надати (запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної), то такі документи були надані ТзОВ «ПАРАГРО» , виходячи зі змісту господарських операцій. Разом з тим, спірні рішення не містять мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, тому суд вважає, що відповідач не з`ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначив перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарських операцій, наданих як відповідачеві, так і суду, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що Комісія ГУ ДПС у Волинській області не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Акти надання послуг на користь ПП «Агро-Експрес-Сервіс» підписані 16 та 21 вересня 2019 року обома сторонами та вони засвідчують факт постачання послуг позивачем, а отже є підставою для виникнення податкових зобов`язань у нього та складання податкових накладних.

Варто також зазначити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. При цьому невиконання ним законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма Радіо Телевіжн ЛТД проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria №38780/02).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінюючи в сукупності надані сторонами у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що у даному випадку ГУ ДПС у Волинській області як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень від 25 жовтня 2019 року №1315382/43094736 та від 25 жовтня 2019 року №1315416/43094736 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних ТзОВ «ПАРАГРО» від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. На думку суду, оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії. Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені письмові докази, суд вважає, що вони є достатніми для висновку про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, такі документи були надані контролюючому органу, який не навів доводів щодо їх неналежності, недостовірності, недопустимості чи недостатності, а тому суд вважає, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, судом не встановлено. Отже, оскаржувані рішення слід скасувати як протиправні.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10, то суд враховує, що відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків. Разом з тим, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), окрім іншого, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). Аналогічне положення закріплено і в пункті 28 Порядку №117.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність для належного захисту порушеного права позивача зобов`язати ДПС України зареєструвати у ЄРПН податкові накладні від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10. Задоволення такої позовної вимоги є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову повністю на користь позивача необхідно стягнути за рахунок ГУ ДПС у Волинській області, Комісія якого прийняла рішення, що стали підставою звернення до суду з даним позовом, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 4204,00 грн, які підтверджені платіжними дорученнями від 13 березня 2020 року №137 та від 01 квітня 2020 року №143 (а.с.11, 163 том 1), виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.155, 164 том 1).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАГРО» (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 43094736) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 25 жовтня 2019 року №1315382/43094736 та від 25 жовтня 2019 року №1315416/43094736.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАГРО» від 16 вересня 2019 року №1 та від 21 вересня 2019 року №10.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Рішення у повному обсязі скдладено 09 липня 2020 року