Рішення

від 09.07.2020 по справі 360/2201/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2201/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Кладка Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Кладка Олександра Вікторовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 05 березня 2020 року № 2936/03-18 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ;

- зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , період роботи у колгоспі КСП Заповіт Леніна з 01 січня 1992 року по 14 березня 2000 року та періоди роботи з 14 березня 2000 року по 25 жовтня 2005 року, з 03 квітня 2006 року по 08 листопада 2006 року, з 03 квітня 2007 року по 05 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року, з 01 квітня 2009 року по 01 листопада 2009 року, з 20 квітня 2010 року по 14 жовтня 2010 року та з 11 квітня 2011 року по 13 вересня 2011 року у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. ;

- зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити і виплати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дати звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 27 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 27 лютого 2020 року позивач звернувся до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 05 березня 2020 року № 2936/0-18 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи - 20 років.

Так, період роботи у колгоспі КСП Заповіт Леніна з 01 січня 1992 року по 14 березня 2000 року та періоди роботи з 14 березня 2000 року по 25 жовтня 2005 року, з 03 квітня 2006 року по 08 листопада 2006 року, з 03 квітня 2007 року по 05 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року, з 01 квітня 2009 року по 01 листопада 2009 року, з 20 квітня 2010 року по 14 жовтня 2010 року та з 11 квітня 2011 року по 13 вересня 2011 року у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. не зараховані відповідачем до пільгового стажу роботи позивача через відсутність пільгових довідок.

Страховий стаж з урахуванням інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, наявних в індивідуальних відомостях про застраховану особу, становить 32 роки 6 місяців 10 днів, з яких трактористом - 3 роки 0 місяців 27 днів.

З посиланням на положення статті 46 Конституції України, статей 13, 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , статей 4, 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, представник позивача вважає, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу певні періоди роботи до пільгового стажу.

Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 30 червня 2020 року за вхідним реєстраційним № 25597/2020 подало відзив на позовну заяву від 25 червня 2020 року № 1239-07-8/702, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 103-105).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позивач 27 лютого 2020 року звернувся до нього з заявою про призначення/перерахунок пенсії за нормами пункту 3 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Відповідачем за результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів відмовлено у призначенні пенсії. Загальний стаж роботи позивача складає 32 роки 06 місяців 10 днів, з них стаж трактористом становить 03 роки 00 місяців 27 днів, що не відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

До пільгового стажу позивача враховані такі періоди роботи: з 05 січня 1982 року по 19 грудня 1984 року та з 01 листопада 1987 року по 16 вересня 1987 року на підставі пільгової довідки СТОВ А.Б.Т. від 02 березня 2020 року № 1 та протоколу СТОВ А.Б.Т. від 02 березня 2020 року № 1.

До пільгового стажу не враховані періоди роботи за записами трудової книжки: з 01 січня 1992 року по 14 березня 2000 року, з 14 березня 2000 року по 25 жовтня 2005 року, з 03 квітня 2006 року по 08 листопада 2006 року, з 03 квітня 2007 року по 05 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року, з 01 квітня 2009 року по 01 листопада 2009 року, з 20 квітня 2010 року по 14 жовтня 2010 року, з 11 квітня 2011 року по 13 вересня 2011 року у зв`язку з тим, що згідно з інформацією, зазначеною в уточнюючій довідці СТОВ А.Б.Т. від 03 лютого 2020 року № 27 … первинні документи підтверджуючі факт роботи на посаді тракториста у колгоспі Заповіт Леніна … не збереглися з невідомих причин... та ... працював сезонно, був зайнятий в ремонті сільгосптехніки, безпосередньо в польових роботах працював деякий час, який підтвердити не можемо... (мовою оригіналу). Наявні записи про позивача не розкривають суть виконуваної роботи позивачем та не доводять безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві та протягом календарного року в тваринництві. Дана інформація може бути встановлена лише на підставі первинних документів, а саме: табелів обліку робочого часу, облікових листів тракториста-машиніста, лімітно-заборних карток на видачу паливно-мастильних матеріалів тощо. Інших уточнюючих документів позивачем надано не було.

Крім того, запис в трудовій книжці позивача від 01 січня 1992 року № 11 є неповним та зробленим без дотримання вимог абзацу третього пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162. Також в графі 4 запису № 11 трудової книжки позивача записи здійснені олівцем та маються виправлення в даті наказу, що є порушенням пункту 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162.

Таким чином, резюмує відповідач, без надання пільгових довідок підстав для зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу у нього не було.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 09 червня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 33-35).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 27 лютого 2020 року звернувся до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , зареєстрованою за № 172, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 75, 76).

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 (для розрахунку права на пенсію за віком) складає 32 роки 06 місяців 10 днів, пільговий - 03 роки 00 місяців 27 днів (арк. спр. 98-99).

У межах спірних правовідносин до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи позивача у Колективному сільськогосподарському підприємстві Заповіт Леніна та Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. з 01 січня 1992 року по 13 березня 2000 року, з 14 березня 2000 року по 25 жовтня 2005 року, з 03 квітня 2006 року по 08 листопада 2006 року, з 03 квітня 2007 року по 05 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року, з 01 квітня 2009 року по 01 листопада 2009 року, з 20 квітня 2010 року по 14 жовтня 2010 року, з 11 квітня 2011 року по 13 вересня 2011 року у зв`язку з ненаданням довідки про стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до рішення Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 05 березня 2020 року № 123950001077 позивач матиме право на призначення пенсії з 07 червня 2021 року (арк. спр. 97).

Рішенням Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 05 березня 2020 року № 2936/03-18 ОСОБА_1 за заявою від 27 лютого 2020 року, зареєстрованою за № 172, відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного пільгового стажу. За розрахунком відповідача страховий стаж позивача складає 32 роки 06 місяців 10 днів, пільговий стаж - 03 роки 00 місяців 27 днів (арк. спр. 25-26, 91-92).

Відповідно до рішення від 05 березня 2020 року № 2936/03-18 Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області не зарахувало позивачу спірні періоди роботи до пільгового стажу через відсутність уточнюючих довідок.

Відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника від 01 листопада 1979 року серії НОМЕР_2 (арк. спр. 7-14, 43-48, 80-83), у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 у періоди з 01 січня 1992 року по 13 березня 2000 року, 14 березня 2000 року по 25 жовтня 2005 року, з 03 квітня 2006 року по 08 листопада 2006 року, з 03 квітня 2007 року по 05 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року, з 01 квітня 2009 року по 01 листопада 2009 року, з 20 квітня 2010 року по 14 жовтня 2010 року та з 11 квітня 2011 року по 13 вересня 2011 року працював трактористом у Колективному сільськогосподарському підприємстві Заповіт Леніна , яке в подальшому перетворено у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. , що складає 17 років 00 місяців 24 дні.

У трудовій книжці колгоспника від 01 листопада 1979 року серії НОМЕР_2 містяться відомості щодо участі ОСОБА_1 у спільному господарстві, а саме у спірний період з 1992 року по 2000 рік.

Відповідно до довідки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. від 25 лютого 2020 року № 14 ОСОБА_1 з 01 січня 1992 року переведений трактористом в тр. бр. у колгоспі Заповіт Леніна (наказ від 01 січня 1992 року № 22) та працював по 14 березня 2000 року (протокол загальних зборів від 06 березня 2000 року); з 14 березня 2000 року прийнятий до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. трактористом (наказ від 14 березня 2000 року № 1) та працював по 25 жовтня 2005 року (наказ від 25 жовтня 2005 року № 159); з 03 квітня 2006 року (наказ від 03 квітня 2006 року № 19) по 08 листопада 2006 року (наказ від 08 листопада 2006 року № 19) працював трактористом у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. ; з 03 квітня 2007 року (наказ від 03 квітня 2007 року № 14) по 05 листопада 2007 року (наказ від 05 листопада 2007 року № 35) працював трактористом у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. ; з 01 квітня 2008 року (наказ від 01 квітня 2008 року № 26) по 21 жовтня 2008 року (наказ від 21 жовтня 2008 року № 26) працював трактористом у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. ; з 01 квітня 2009 року (наказ від 01 квітня 2009 року № 14) по 01 листопада 2009 року (наказ від 01 листопада 2009 року № 29) працював трактористом у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. ; з 20 квітня 2010 року (наказ від 20 квітня 2010 року № 15) по 14 жовтня 2010 року (наказ від 14 жовтня 2010 року № 17) працював трактористом у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. ; з 11 квітня 2011 року (наказ від 11 квітня 2011 року № 13) по 13 вересня 2011 року (наказ від 13 вересня 2011 року № 9) працював трактористом у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. , та мав такі виходи: 1992 рік: встановлений мінімум - 280, відпрацьовано/дні - 304; 1993 рік: встановлений мінімум - 280, відпрацьовано/дні - 292; 1994 рік: встановлений мінімум - 280, відпрацьовано/дні - 295; 1995 рік: встановлений мінімум - 280, відпрацьовано/дні - 310; 1996 рік: встановлений мінімум - 280, відпрацьовано/дні - 292; 1997 рік: встановлений мінімум - 280, відпрацьовано/дні - 295; 1998 рік: встановлений мінімум - 280, відпрацьовано/дні - 280; 1999 рік: встановлений мінімум - 280, відпрацьовано/дні - 270; 2000 рік: встановлений мінімум - 251, відпрацьовано/дні - 307 (арк. спр. 15, 87).

Згідно з довідкою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. від 25 лютого 2020 року № 16 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства Заповіт Леніна на підставі рішення загальних зборів (протокол від 14 березня 2000 року № 1); КСП Заповіт Леніна є правонаступником колгоспу Заповіт Леніна на підставі рішення загальних зборів від 15 вересня 1994 року № 5 (арк. спр. 16, 89).

Наказом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. від 20 грудня 2017 року № 12 Про призначення комісії по підтвердженню пільгового стажу роботи тракториста призначено комісію у кількості 3-х осіб для підтвердження стажу роботи трактористів в колгоспі Заповіт Леніна (арк. спр. 17, 94).

Протоколом засідання комісії з підтвердження пільгового стажу роботи в колгоспі Заповіт Леніна від 02 березня 2020 року № 1 визначено ОСОБА_1 стаж роботи в якості тракториста в колгоспі Заповіт Леніна з 05 січня 1982 року (наказ від 05 січня 1982 року № 1) по 19 грудня 1984 року та з 01 липня 1987 року (наказ від 01 липня 1987 року № 10) по 16 вересня 1987 року трактористом (арк. спр. 18, 95).

Згідно з довідкою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. від 03 лютого 2020 року № 30 ОСОБА_1 дійсно працював трактористом в колгоспі Заповіт Леніна в період з 05 січня 1982 року по 19 грудня 1984 року та з 01 липня 1987 року по 16 вересня 1987 року; відповідний період зараховується до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (арк. спр. 19, 96).

Відповідно до довідки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. від 25 лютого 2020 року № 15 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. не може видати ОСОБА_1 пільгову довідку, яка підтверджує стаж тракториста, у зв`язку з тим, що архів (відомості нарахування заробітної плати, наряди виконаної роботи, табеля обліку робочого часу) з 1982 року по 2000 рік не збереглися з невідомих причин (арк. спр. 88).

У довідці від 03 лютого 2020 року № 27, виданій Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. , зазначено, що пільгову довідку за період роботи з 01 січня 1992 року по 14 березня 2000 року трактористом в колгоспі Заповіт Леніна підприємство видати не може у зв`язку з тим, що первинні документи, підтверджуючі факт роботи на посаді тракториста у колгоспі Заповіт Леніна , такі як табеля обліку робочого часу, облікові листи тракториста-машиніста, лімітно-заборні картки на видачу паливно-мастильних матеріалів, накази про прийняття та звільнення на підприємстві Заповіт Леніна не зберіглися з невідомих причин. З 14 березня 2000 року по 25 жовтня 2005 року, з 03 квітня 2006 року по 08 листопада 2006 року, з 03 квітня 2007 року по 05 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року, з 01 квітня 2009 року по 01 листопада 2009 року, з 20 квітня 2010 року по 14 жовтня 2010 року та з 11 квітня 2011 року по 13 вересня 2011 року ОСОБА_1 працював трактористом у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. ; пільгову довідку видати неможливо у зв`язку з тим, що позивач працював сезонно, був зайнятий в ремонті сільгосптехніки, безпосередньо в польових роботах працював деякий час, який підтвердити не має можливості через невідповідність навантаження вимог для підтвердження пільгового стажу (арк. спр. 93).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті 1 Закону 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: […] з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; […].

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7, пунктом 1 якого визначено, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

20 червня 1974 року постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі - Інструкція № 162), яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).

Згідно з абзацами першим, другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до пункту 2.3. Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 р.) записується 1984.05.01 , в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; 05.01.1984 . Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).

Відповідно до пункту 2.8. Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Згідно з пунктом 2.9. Інструкції № 162 у розділі Відомості про роботу , Відомості про нагородження , Відомості про заохочення трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: Запис за № таким-то недійсний . Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі . При зміні формулювання причини звільнення пишеться: Запис за № таким-то є недійсним звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 2.13. Інструкції № 162 у графі 3 розділу Відомості про роботу у виді заголовка пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. […]

Згідно з абзацами першим-другим пункту 2.26. Інструкції № 162 запис про звільнення в трудовій книжці працівника здійснюється з дотриманням наступних правил: в графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 - дата звільнення; в графі 3 -причина звільнення; в графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис, - наказ (розпорядження), його дата та номер. Днем звільнення вважається останній робочий день.

При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзац перший пункту 4.1. Інструкції № 162).

Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06 серпня 1973 року № 656 Про трудові книжки робітників і службовців , яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З трудової книжки колгоспника від 01 листопада 1979 року серії НОМЕР_2 слідує, що ОСОБА_1 19 грудня 1984 року звільнений з членів колгоспу Заповіт Леніна у зв`язку з судимістю (запис № 4) (порядковий номер містить виправлення); 01 січня 1992 року … на посаду тракториста наказ від 03 січня 1992 року № 9 (запис № 11) (записи виконані олівцем та з виправленнями) (арк. спр. 7-14, 43-48, 80-83).

Відповідно до наказу Колективного сільськогосподарського підприємства Заповіт Леніна від 01 січня 1992 року № 2 ОСОБА_1 з 01 січня 1992 року переведено з посади дояра на посаду тракториста тракторної бригади (арк. спр. 20).

Оскільки відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06 серпня 1973 року № 656 Про трудові книжки робітників і службовців відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).

Суд зазначає, що у трудовій книжці позивача у розділі Трудова діяльність у суспільному господарстві наявна інформація про встановлені у колгоспі мінімуми трудової участі у суспільному господарстві та відпрацювання позивачем такого трудового мінімуму у 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 2000 роках. Зазначене також підтверджується довідкою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. від 25 лютого 2020 року № 14.

Окрім того в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) є відомості про спецстаж роботи за 1999-2000 роки у страхувальника Колективне сільськогосподарське підприємство Заповіт Леніна (код 03738255), згідно з якими спецстаж позивача за 1999 рік складає 12 місяців 0 днів (код підстави ЗПЗ013В1), за 2000 рік складає 02 місяці 13 днів (код підстави ЗПЗ013В1).

В індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) є відомості про спецстаж роботи за 2000-2003 роки у страхувальника Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. (код 30744867), згідно з якими спецстаж позивача за 2000 рік складає 09 місяців 18 днів (код підстави ЗПЗ013В1), за 2001 рік складає 12 місяців 0 днів (код підстави ЗПЗ013В1), за 2002 рік складає 7 місяців 0 днів (код підстави ЗПЗ013В1), за 2003 рік складає 12 місяців 0 днів (код підстави ЗПЗ013В1).

Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, який є додатком 8 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1, код підстави ЗПЗ013В1 діє з 05 листопада 1991 року та має назву Трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі .

Отже, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01 січня 1992 року по 13 березня 2000 року трактористом у Колективному сільськогосподарському підприємстві Заповіт Леніна та з 14 березня 2000 року по 31 грудня 2003 року на підставі інформації, наявної в трудовій книжці ОСОБА_1 , довідки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. від 25 лютого 2020 року № 14 та індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5), що сукупно складає 11 років 07 місяців 00 днів.

Щодо зарахування до пільгового стажу роботи позивача у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. , а саме 5 місяців 2002 року, 2004 рік, періоди з 01 січня 2005 року по 25 жовтня 2005 року, з 03 квітня 2006 року по 08 листопада 2006 року, з 03 квітня 2007 року по 05 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року, з 01 квітня 2009 року по 01 листопада 2009 року, з 20 квітня 2010 року по 14 жовтня 2010 року та з 11 квітня 2011 року по 13 вересня 2011 року, суд зазначає таке.

Трудова книжка позивача не містить відомостей щодо встановлених у колгоспі мінімумів трудової участі у суспільному господарстві та відпрацювання позивачем такого трудового мінімуму у спірних періодах. Пільгових довідок, які б підтвердили виконання позивачем такої роботи, суду не надано.

Окрім того, у довідці від 03 лютого 2020 року № 27, виданій Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. , зазначено, що пільгову довідку за період роботи з 01 січня 1992 року по 14 березня 2000 року трактористом в колгоспі Заповіт Леніна підприємство видати не може у зв`язку з тим, що первинні документи, підтверджуючі факт роботи на посаді тракториста у колгоспі Заповіт Леніна , такі як табеля обліку робочого часу, облікові листи тракториста-машиніста, лімітно-заборні картки на видачу паливно-мастильних матеріалів, накази про прийняття та звільнення на підприємстві Заповіт Леніна не зберіглися з невідомих причин. З 14 березня 2000 року по 25 жовтня 2005 року, з 03 квітня 2006 року по 08 листопада 2006 року, з 03 квітня 2007 року по 05 листопада 2007 року, з 01 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року, з 01 квітня 2009 року по 01 листопада 2009 року, з 20 квітня 2010 року по 14 жовтня 2010 року та з 11 квітня 2011 року по 13 вересня 2011 року ОСОБА_1 працював трактористом у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. ; пільгову довідку видати неможливо у зв`язку з тим, що позивач працював сезонно, був зайнятий в ремонті сільгосптехніки, безпосередньо в польових роботах працював деякий час, який підтвердити не має можливості через невідповідність навантаження вимогам для підтвердження пільгового стажу (арк. спр. 93).

Отже, судом встановлено, що у разі зарахування до пільгового стажу позивача спірного періоду роботи (11 років 07 місяців 00 днів) загальний пільговий стаж позивача складатиме 14 років 7 місяців 27 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

Таким чином, рішення Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 05 березня 2020 року № 2936/03-18, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через недостатність пільгового стажу, відповідає вимогам Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення належить залишити без задоволення.

Вимоги про зобов`язання призначити і виплати пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дати звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 27 лютого 2020 року, є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з чим їх також належить залишити без задоволення.

Оскільки обчислення страхового стажу та визначення розміру пенсії є повноваженнями відповідача, які реалізовуються в процесі прийняття рішення про призначення пенсії, пільговий стаж позивача складає менше 20 років - 14 років 7 місяців 27 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , на цьому етапі позовні вимоги про зобов`язання зарахувати до пільгового стажу роботу у колгоспі КСП Заповіт Леніна та роботу у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю А.Б.Т. є передчасними, а отже, їх також належить залишити без задоволення.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41247269, місцезнаходження: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 77) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська