Рішення

від 09.07.2020 по справі 360/1628/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1628/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - відповідач, УВДФСС у Луганській області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача по припиненню нарахування і виплати позивачу з травня 2014 року щомісячних страхових виплат та скасувати його рішення (якщо таке є) про припинення щомісячних страхових виплат та зобов`язати відповідача поновити виплату позивачу щомісячних страхових виплат;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з травня 2014 року по даний час.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що у 2014 році позивач перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську як отримувач щомісячних страхових виплат, адже висновком МСЕК позивачу була безстроково встановлена стійка втрата працездатності у розмір 20%. Правонаступником вказаного відділення є відповідач.

З травня 2014 року відділення Фонду припинило виплачувати позивачу щомісячні страхові виплати, внаслідок чого з травня 2014 року по даний час утворилася не виплачена на даний час заборгованість по щомісячним страховим виплатам.

Дана обставина частково підтверджується листом від 06.02.2020 відповідача.

Позивач вважає, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську припинило виплату з травня 2014 року щомісячних страхових виплат за відсутності законодавчо встановлених підстав, що порушує його конституційні права.

Вказані дії відповідача щодо припинення виплати щомісячних страхових виплат вважає протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і Конституції України.

Ухвалою суду від 22.04.2020 позову заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 15-17).

Ухвалою суду від 08.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 23-24).

Ухвалою суду від 12.06.2020 витребувано від УВД ФССУ у Луганській області додаткові пояснення (арк.спр. 37-38).

Суд зазначає, що відповідачем відзив надано 29.05.2020, і у відповідності до приписів пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

25.05.2020 за вх. № 20434/2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 31-34), у якому останній заперечував проти позовних вимог з огляду на таке.

ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганськ Луганської області з 29.11.2006.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. Розпорядженням КМУ № 1085 від 07.11.2014 затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 № 1275 затверджено перелік населених пунктів, де здійснюється антитерористична операція. В цьому переліку зазначено м. Луганськ.

Згідно з п. 3 Постанови КМУ № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей від 07.11.2014 бюджетні установи, підприємства та організації, що належать до сфери управління Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, повинні до 1 грудня 2014 року переміситись з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відділенням в м. Луганську не здійснено дій, передбачених Постановою № 595, щодо переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. У зв`язку з цим було припинено видатки на забезпечення діяльності Відділення в м. Луганськ та відповідно припинено нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (членам їх сімей). Особова справа позивача залишилась у Відділенні в м. Луганську.

За твердженням відповідача, право на страхові виплати здійснюється не тільки шляхом їх нарахування, а й фактичним отриманням нарахованих сум, що неможливо без відновлення роботи банківської системи та небанківських установ на території населених пунктів, які не контролюються українською владою.

Згідно інформації з Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду у відділенні з червня 2014 року було призупинено перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим в зв`язку з припиненням роботи органів Державної казначейської служби в м. Луганську.

Остання виплата потерпілому ОСОБА_1 перерахована на його розрахунковий рахунок, відкритий в ЛФ КБ Приватбанк , за травень 2014 року у розмірі 633,24 грн.

Таким чином, органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не було порушено вимог Конституції України та Закону № 1105-ХІУ під час зупинення виплат позивачу страхових виплат, оскільки на даний час відсутній порядок страхових виплат без використання банківської системи України.

Для реалізації права на отримання раніше нарахованих, але не виплачених сум страхових виплат за період з 01.06.2014 по 30.11.2014, потерпілому ОСОБА_1 необхідно було звернутися до робочого органу Управління, що здійснювало свої повноваження в повному в обсязі за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви у відповідності до Порядку № 20.

Відділенням в м. Луганську за період з 01.06.2014 по 30.11.2014 були нараховані, але не виплачені суми страхових виплат позивачу на загальну суму 3 799,44 грн.

Разом з цим, відповідно до вимог пункту 4 статті 47 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-ХІV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

За таких обставин, позивач не має права на отримання нарахованих, але не виплачених страхових виплат у сумі 3 799,44 грн на підставі п. 4 ст. 47 Закону № 1105, оскільки ОСОБА_1 не звертався протягом трьох років із заявою про продовження страхових виплат до робочих органів Управління. На обліку в Управлінні ОСОБА_1 не перебуває.

Управління Фонду не відмовляло позивачу у продовженні виплат страхових коштів, оскільки ОСОБА_1 взагалі не звертався до органів Фонду соціального страхування України із відповідною заявою та вищевказаними документами. В зв`язку з цим, на думку відповідача, позов подано передчасно, а тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

26.06.2020 за вх. № 25378/2020 відповідачем надано додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганськ Луганської області (далі - Відділення в м. Луганську) з 29.11.2006, яким не здійснено переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі відповідно до постанови КМУ Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей від 07.11.2014 № 595, тому нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у відділенні припинено з 01.12.2014. Всі справи про страхові виплати потерпілих (членів їх сімей) залишились у відділенні на тимчасово окупованій території. Відділення в м. Луганську зареєстровано в якості самостійної юридичної особи, в стані припинення не перебуває, відтак, правонаступництва не встановлено.

Отже, відповідач не є правонаступником прав та обов`язків Відділення в м. Луганську щодо нарахування та виплати страхових коштів потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у тому числі потерпілому ОСОБА_1 , який до відділень виконавчої дирекції Фонду у Луганській області, які розташовані на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, з заявою про продовження щомісячних страхових виплат та виплату раніше нарахованих, але не виплачених страхових сум за місцем свого фактичного проживання не звертався. На обліку в Управлінні не перебуває.

Листом Управління від 06.02.2020 № М-14/02-3 було надано роз`яснення на звернення позивача від 26.01.2020 щодо законодавчого врегулювання питання по відновленню щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (арк. спр. 8-9), відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потребі у додаткових видах допомоги серії 2-20СУ № 013415 має ступень втрати працездатності 20% з 29.11.2006 безстроково (арк. спр. 9).

Як зазначено відповідачем, згідно із інформацією з Єдиної інформаційно - аналітичної системи Фонду у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську Луганської області з червня 2014 року призупинено перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим у зв`язку з припиненням роботи органів Державної казначейської служби у м. Луганську, остання виплата потерпілому ОСОБА_1 перерахована на його розрахунковий рахунок, відкритий в ЛФ КБ Приватбанк за травень 2014 року у розмірі 633,24 грн; нараховано, проте не виплачено суми страхових виплат за період з 01.06.2014 по 30.11.2014 на загальну суму 3799,44 грн (арк.спр. 36).

26.01.2020 ОСОБА_1 звернувся на гарячу лінію Фонду зі зверненням (МО-10182914) в порядку Закону України Про звернення громадян , в якому просив передати це звернення до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Зазначив, що є застрахованою особою, отримував щомісячні страхові виплати із відділення Фонду соціального страхування Донецької області від нещасних випадків на виробництві Артемівського району м. Луганська. Але у 2014 році через початок бойових дій страхові виплати були припинені, внаслідок чого утворилася заборгованість по невиплаченим щомісячним страховим виплатам. Просив у відповіді видати довідку про дату та причини припинення виплати щомісячних страхових виплат та видати довідку про суму заборгованості, поновити виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам (арк.спр. 45).

У відповідь на звернення позивача, листом від 06.02.2020, відповідач повідомив, що для вирішення питання по відновленню щомісячних страхових виплат позивачу необхідно здійснити переміщення на територію, де органи державної влади в повному обсязі здійснюють свої повноваження та звернутись до відділення виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) (арк. спр. 10).

Згідно із довідкою УВДФСС у Луганській області від 22.05.2020 № 1874/02-1 з 29.11.2006 ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділені виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську, востаннє страхові виплати виплачені позивачу у травні 2014 року у сумі 633,24 грн (арк. спр. 36).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У положеннях статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 року (далі - Закон № 1105).

Пунктом третім розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105 встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 3 Закону №1105 визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3).

Відповідно до підпункту в пункту 1 частини першої статті 21 Закону № 1105-ХІV (у редакції, яка діяла на час припинення страхових виплат, тобто до 01 січня 2015 року) у разі настання страхового випадку Фонд зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Згідно зі статтею 28 Закону № 1105-ХІV грошові суми, які відповідно до статті 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Статтею 40 Закону № 1105-ХІV (у редакції до 01 січня 2015 року) передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону № 1105 страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною першою статті 47 Закону№ 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:

1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону № 1105-XIV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина п`ята статті 47 Закону № 1105-XIV).

Згідно з частиною сьомою статті 47 Закону № 1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України Про оплату праці .

За положеннями пункту 3 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1105-ХІV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Визначення того, хто є внутрішньо переміщеними особами, надано у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - Закон № 1706-VII). Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Як зазначено в статті 2 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Водночас частиною першою статті 3 Закону № 1706-VII встановлено, що громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.

08 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам , яка набрала чинності 14 червня 2016 року, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Пунктом 4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються […] територіальними органами Пенсійного фонду України […] за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Згідно з пунктом 11 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п`яти робочих днів з дня отримання такого подання.

Відповідно до пункту 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї або інших документів, визначених в абзацах другому і третьому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

У разі прийняття рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати комісія не пізніше наступного робочого дня надсилає копію такого рішення органові, що здійснює соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення (пункт 14 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам).

Відповідно до пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам визначено, що орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач має право на щомісячну виплату страхових коштів, а також на страхові кошти, що своєчасно йому не виплачені.

Положеннями пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 №20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2015 за №6/26451 (далі Порядок №20).

Пунктом 1 Розділу 3 Порядку №20 передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред`явленні оригіналів.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Водночас частиною першою статті 3 вказаного Закону встановлено, що громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.

До жодного з указаних законів не внесено такої підстави для припинення соціальних виплат, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду від 27 квітня 2007 року № 24, рішення про призначення (відмову у призначенні) страхових виплат оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах. Копію постанови про призначення (відмову у призначенні), перерахування, компенсацію, припинення та продовження страхових виплат і соціальних послуг потерпілим (членам їх сімей), відшкодування витрат на поховання у разі смерті потерпілого або про повернення зайво виплачених коштів тощо робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають потерпілому або особам, які мають на це право (пункт 1.18 зазначеного Порядку).

01 жовтня 2014 року КМУ прийняв постанову № 531 Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , якою (у редакції постанови КМУ від 08 липня 2015 року № 471) установлено: особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення АТО або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов`язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, ? робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки.

Крім того, 05 листопада 2014 року КМУ прийнято постанову № 637 Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції , згідно з якою (з урахуванням змін і доповнень, внесених постановами КМУ від 12 грудня 2014 року № 715, від 12 серпня 2015 року № 615, від 26 серпня 2015 року № 636, від 30 вересня 2015 року № 788) призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509.

Відповідно до частини четвертої статті 46 Закону № 1105-ХІV до коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Так, за постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 23 липня 2014 року № 436 на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, а постановою від 06 серпня 2014 року № 466 Про призупинення здійснення фінансових операцій НБУ зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою, до переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади.

11 грудня 2014 року правління Фонду на виконання постанови КМУ від 01 жовтня 2014 року № 531 прийняло постанову № 20 Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції . Як зазначено в преамбулі цієї постанови, вона прийнята з метою забезпечення безперервності та першочерговості одержання щомісячних страхових виплат та медико-соціальних послуг потерпілими на виробництві (членами їх сімей), які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції.

Як зазначено в пункті 1 цього Порядку, він поширюється на фізичних осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру і які мають право на страхові виплати та страхові витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-ХІV за фактичним місцем проживання (перебування) (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-ХІV безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509, відповідно до Закону № 1706-VII.

Таким чином, наведеними положеннями нормативно - правових актів встановлено спеціальний порядок здійснення страхових виплат для осіб, які тимчасово переселилися з району проведення АТО, тобто особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам.

Однак, зазначені підзаконні нормативні акти не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО до теперішнього часу не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади. Ці підзаконні акти не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Зазначені підзаконні нормативні акти не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО до теперішнього часу не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади.

Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц.

У зазначеній постанові, на яку посилається позивач, зазначено також, що якщо позивач із району проведення АТО тимчасово не переселився на контрольовану територію та не взятий на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509, то дія пункту 8 Тимчасового порядку, постанов КМУ № 531, 637, 595 та постанови Правління Фонду № 20 на нього не розповсюджується.

Зазначені підзаконні акти не встановлюють відмінних від передбачених Законом № 1105-ХІV особливостей проведення страхових виплат у період проведення АТО на території, тимчасово непідконтрольній органам державної влади, внаслідок чого дійшли обґрунтованого висновку, про відсутність правових підстав для невиплати позивачу страхових виплат за період із жовтня 2014 року по жовтень 2015 року.

Ненадання позивачем, який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати позивачу страхових виплат.

Разом з тим, при розгляді даної справи суд надає оцінку саме правовідносинам, що склалися між ОСОБА_1 та відповідачем - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, до якого позивач звернувся 26.01.2020 зі зверненням в порядку Закону України Про звернення громадян , та на яке отримав відповідь від 06.02.2020 з роз`ясненням щодо дій, які потрібно вчинити для вирішення питання по відновленню щомісячних страхових виплат - зокрема, здійснити переміщення на територію, де органи державної влади в повному обсязі здійснюються свої повноваження, та звернутись до відділення виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування).

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську Луганської області.

Доводи позивача про те, що відповідач є правонаступником Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську Луганської області, є хибними, оскільки відповідно до пункту 1.9 Положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, затвердженого наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 29.04.2020 № 196-од, Управління є правонаступником: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Попаснянському районі Луганської області, код ЄДРПОУ 25926738; Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Рубіжному Луганської області, код ЄДРПОУ 25938256; Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, код ЄДРПОУ 25938871, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області, код ЄДРПОУ 25926922, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області, код ЄДРПОУ 25903312, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Лисичанську Луганської області, код ЄДРПОУ 25938322, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Старобільському районі Луганської області, код ЄДРПОУ 25938440, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Станично - Луганському районі Луганської області, код ЄДРПОУ 25926690, Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, код ЄДРПОУ 21785643 (арк.спр. 55-61).

Аналогічні дані про юридичних осіб, правонаступником яких є відповідач, містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом від 09.07.2020 за № 1006879940 (арк.спр. 49-54).

Натомість, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.07.2020 за № 1006879584, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську Луганської області зареєстроване як юридична особа 10.11.2000, 03.03.2007, № запису 1 382 120 0000 012564, місцезнаходження: 91055, Луганська область, м. Луганськ, Ленінський район, вул. Карла Маркса, буд. 45, в стані припинення не перебуває (арк.спр. 46-48).

Докази того, що функції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську Луганської області, зокрема, в частині обліку застрахованих осіб та виплати їм страхових платежів, передані відповідачеві, в матеріалах справи відсутні.

Позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача по припиненню нарахування і виплати ОСОБА_1 з травня 2014 року щомісячних страхових виплат та скасування рішення (якщо воно є) задоволенню не підлягають, оскільки нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у 2014 році припинено не відповідачем, а Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську Луганської області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595.

Також суд зазначає, що висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц, не застосовні до спірних правовідносин, оскільки ця постанова прийнята за інших фактичних обставин у справі, зокрема, відповідачем було відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, в якому позивач у справі перебував на обліку як до припинення нарахування страхових виплат, так і станом на дату розгляду справи, і яке було переміщено у листопаді 2014 року на контрольовану територію - до м. Слов`янська.

Натомість, ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, не звертався до жодного з робочих органів Управління (Станично - Луганське відділення, Біловодське відділення, Кремінське відділення, Лисичанське міське відділення, Попаснянське відділення, Рубіжанське міське відділення, Сватівське відділення, Сєвєродонецьке міське відділення, Старобільське відділення) з метою постановки на облік та поновлення раніше призначених страхових виплат, що виключає можливість задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити виплату щомісячних страхових виплат та стягнення заборгованості з травня 2014 року.

Відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (код ЄДРПОУ 41313100, місцезнаходження: 93411, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 16) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 страхові виплати у зв`язку з втратою працездатності за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя А.Г. Секірська