Рішення

від 09.07.2020 по справі 640/6352/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року м. Київ № 640/6352/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНЕВИЧ ГРУП (вул. Полтавська, 45, м. Ірпінь, Київська обл., 08205, код ЄДРПОУ 35431883)

до Головного управління Держпраці у Київській області (вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ 39794214)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІНЕВИЧ ГРУП (далі - позивач) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1156/1063/АВ/МГ/ФС-490 від 09.10.2018 року, якою на ТОВ ЛІНЕВИЧ ГРУП накладено штраф у розмірі 335070,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова відповідача №КВ1156/1063/АВ/МГ/ФС-490 від 09.10.2018 року, якою на ТОВ ЛІНЕВИЧ ГРУП накладено штраф у розмірі 335070,00 грн. прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; є необґрунтованою, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, також прийнята непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів інших осіб і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, а тому, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2019р. адміністративний позов залишено без та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем до суду подано відзив, якому останній не погоджується з доводами позивача, оскільки позивачем було порушено законодавство про працю, а саме частину 1 статті 106 Кодексу законів про працю України щодо оплати праці при роботі в надурочний час.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на підставі наказу від 14.09.2018р. №3323 та направлення на здійснення інспекційного відвідування від 17.09.2018 року №1156, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Київській області Ющенко Віталієм Петровичем, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 17.09.2018 року здійснено позапланову перевірку у формі інспекційного відвідування ТОВ ЛІНЕВИЧ ГРУП (код ЄДРПОУ 35431883) на предмет дотримання законодавства про працю, не оформлення трудових ресурсів.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, відповідачем було складено вимогу №1156 від 17.09.2018 року, якою позивача було зобов`язано надати у строк до 13 год. 00 хв. 19.09.2018 року документи необхідні для інспекційного відвідування. Названа вимога була отримана директором ТОВ ЛІНЕВИЧ ГРУП 18.09.2018 року, що підтверджується підписом директора на вказаній вимозі.

19.09.2018 року за №19/09-1 позивач надав запитувані документи та відповідні пояснення.

Як встановлено судом, за результатами інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №КВ1156/1063/АВ від 19.09.2018 року.

Як вбачається із названого акту, відповідачем було встановлено, що у порушення вимог частини 1 статті 106 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), керівництво ТОВ ЛІНЕВИЧ ГРУП оплату праці при роботі в надурочний час не оплачує у подвійному розмірі годинної ставки.

Так, згідно наданого до перевірки табелю обліку робочого часу за березень 2018 року працівники підприємства:

- помічник менеджера по роботі з клієнтами - ОСОБА_4 ;

- секретар - ОСОБА_5 ;

- менеджер по роботі з клієнтами - ОСОБА_6 ;

- менеджер по роботі з клієнтами - ОСОБА_7 ;

- менеджер по роботі з клієнтами - ОСОБА_8 ;

- менеджер по роботі з клієнтами - ОСОБА_9 ;

- помічник менеджера по роботі з клієнтами - ОСОБА_10 ;

- менеджер по роботі з клієнтами - ОСОБА_11 ;

- менеджер по роботі з клієнтами - ОСОБА_12

07 березня працювали вісім годин, тоді як напередодні свята - 8 березня тривалість їхньої роботи має скорочуватися на одну годину. Згідно статті 106 Кодексу законів про працю України оплата роботи в надурочний час за погодинною системою оплати праці оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Згідно наданих до перевірки розрахункових відомостей та відомостей на виплату заробітної плати за березень 2018 року, перепрацьовану годину роботи 7 березня 2018 року вищезазначеним працівникам не було оплачено в подвійному розмірі. Вищезазначене порушення являється порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Не погоджуючись з Актом інспекційного відвідування №КВ1156/1063/АВ від 19.09.2018 року, позивач 24.09.2018 року за №21892/5/18 подав заперечення до вказаного акту з додаванням копії наказу №1-П від 03.01.2018 року Про встановлення норм тривалості робочого часу у 2018 р. та пояснень працівників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Як зазначено позивачем, до заперечень, зокрема, було додані пояснення працівників про дійсні обставини роботи 07 березня 2018 року, а саме - про те, що тривалість роботи для працівників за основним місцем роботи 7 березня 2018 року складала 7 (сім) годин відповідно до наказу №1-П від 03.01.2018 року. Також, названі працівники підтверджують про тривалість робочого часу 7 березня 2018 року з 09.00 до 17.00 - 7 (сім) годин.

За результатами розгляду заперечення позивача, відповідач 26.09.2018 листом №43/2/18/13645 повідомив позивача, що заперечення приєднано до єдиної справи №2706.18 та зарахується при розгляді винесення штрафних санкцій під час засідання комісії Головного управління Держпраці у Київській області.

09.10.2018 року відповідачем було винесено постанову №КВ1156/1063/АВ/МГ/ФС-490 про накладення на ТОВ ЛІНЕВИЧ ГРУП штрафу у розмірі 335 070 (триста тридцять п`ять тисяч сімдесят) грн., 00 коп. за порушення вимог частини 1 статті 106 КЗпП України.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Так, згідно частиною четвертою та п`ятою статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84 (далі - Положення № 84), Головне управління Держпраці у Київській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Пунктом 2 Положення №84 визначено, що Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Головне управління Держпраці у Київській області при проведенні інспекційних відвідувань керується Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно вимог пункту 8 Порядку №295, про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Пунктом 11 Порядку №295 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

- під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

- ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

- наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

Пунктом 12 Порядку №295 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Як встановлено судом, за результатами інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕВИЧ ГРУП" були встановлені обставини, що свідчать про порушення позивачем законодавства про працю, а саме: згідно наданого до перевірки табелю обліку робочого часу за березень 2018 року 9 працівників підприємства 7 березня працювали вісім годин, тоді як напередодні свята - 8 березня - тривалість їхньої роботи має скорочуватися на годину.

При цьому, суд наголошує на тому, що відповідачем надано суду копію табелю робочого часу за березень 2018 року, який надавався товариством інспектору під час перевірки, що засвідчує факт порушення трудового законодавства позивачем.

Отже, надані до заперечення на акт інспекційного відвідування від 19.09.2018 року №КВ1156/1063/АВ пояснення працівників не можуть свідчить про відсутність порушень трудового законодавства з боку позивача.

Відповідно до статті 106 Кодексу законів про працю України, оплата роботи в надурочний час за погодинною системою оплати праці оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Відповідачем наголошено на тому, що згідно наданих до перевірки розрахункових відомостей та відомостей на виплату заробітної плати за березень 2018 року, перепрацьовану годину роботи за 7 березня вищезазначеним працівникам не було оплачено в подвійному розмірі. Зазначене порушення є недодержанням мінімальних гарантій в оплаті праці.

Вищевказані порушення зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 19.09.2018 року №КВ1156/1063/АВ.

Відповідно до пункту 5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Пунктом 11 Порядку №295 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

- під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

- ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

- наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

- за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 295 У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 29 Порядку № 295 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Верховним Судом, в постанові від 26.04.2018 по справі № 823/708/17 (адміністративне провадження № К/9901/747/17), висловлено правову позицію, згідно з якою внесення припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю, а також вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності винних осіб є імперативною нормою, яка наділяє обов`язком інспектора вчиняти зазначені дії у разі виявлення даних порушень. Заходи щодо притягнення до відповідальності - штрафи у сфері порушення законодавства про працю застосовуються незалежно від факту усунення виявлених порушень в ході перевірки та не можуть бути підставою для уникнення застосування контролюючими органами та органами у сфері нагляду зазначених заходів.

Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україна від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює Державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення №96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Абзацом 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - У десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Суд зазначає, що доводи позивача щодо неврахування відповідачем пояснень названих вище працівників є безпідставними, оскільки, посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕВИЧ ГРУП " було до перевірки надано Табель обліку робочого часу за березень 2018 року, що підтверджує факт порушення позивачем вимог частини 1 статті 106 КЗпП України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що застосування штрафних санкцій стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕВИЧ ГРУП" за порушення приписів Кодексу законів про працю України, Закону України "Про зайнятість населення" щодо недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, здійснюється з метою захисту трудових прав працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕВИЧ ГРУП".

З огляду на викладене, суд не вбачає ознак протиправності в діях Головного управління Держпраці у Київській області, оскільки відповідач під час проведення перевірки та винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 09.10.2018 року №КВ1156/1063/АВ/МГ/ФС-490 за порушення вимог частини 1 статті 106 КЗпП України, діяв на підставі, та у спосіб передбачений законодавством України.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕВИЧ ГРУП" щодо визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 09.10.2018 року №КВ1156/1063/АВ/МГ/ФС-490, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНЕВИЧ ГРУП (вул. Полтавська, 45, м. Ірпінь, Київська обл., 08205, код ЄДРПОУ 35431883) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська