Постанова

від 08.07.2020 по справі 640/6840/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6840/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

представника позивача: Колєва Р.Г., Комісаренка Л.В.;

представника відповідача: Смикалова В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2020 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр газових технологій до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр газових технологій" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 400 та № 415.

Від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- з моменту подання позову зупинити рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 400, в частині стягнення штрафу в розмірі 1 700 000 грн.;

- з моменту подання позову зупинити рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 400, в частині нарахування та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату штрафу у розмірі 1 700 000 грн., і пов`язані із цим рішенням дії регулятора або будь-яких третіх осіб;

- з моменту подання позову зупинити рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 415 в частині пункту другого і пов`язані із цим рішенням дії регулятора або будь-яких третіх осіб.

Позивачем обґрунтовано необхідність забезпечення позову очевидною протиправністю постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 400 та № 415. Також позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане в подальшому неможливим, оскільки тягар у вигляді сплати штрафу призведе до зупинки роботи товариства, що погіршить екологічну ситуацію в регіоні, унеможливить відновлення такої діяльності, і призведе до банкрутства підприємства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2020 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр газових технологій" про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 400 в частині стягнення штрафу в розмірі 1 700 000 грн та в частині нарахування та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату штрафу у розмірі 1 700 000 грн. відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Зупинено пункт 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 415. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам статті 150 КАС України. Позивачем не наведено жодних аргументів та не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може дійсно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Апелянт вважає, що підстави вважати, що до вирішення справи по суті захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим, або для їх встановлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, відсутні.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Вважає, що судом обґрунтовано вжито заходи забезпечення позову.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили суд залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача (апелянта) просив апеляційну скаргу задовольнити.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи із наступного.

Частково задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заява частково відповідає вимогам ст. 150 КАС України, а тому наявні підстави для її часткового задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Частинами 1, 3 ст. 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, з аналізу наведених норм права вбачається, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою НКРЕКП від 14.02.2020 № 400 на Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр газових технологій накладено штраф у розмірі 1 700 000 грн за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, а саме:

підпункту 2 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в документах, що подавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дня настання таких змін;

підпункту 5 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата провадити ліцензовану діяльність виключно з використанням засобів провадження господарської діяльності та в межах місць провадження господарської діяльності ліцензіата, які зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

В постанові вказано, що сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції").

Одночасно п. 2 постанови зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр газових технологій у строк до 01.04.2020 р. привести свою ліцензійну діяльність у відповідність до вимог підпункту 5 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467, а саме щодо обов`язку ліцензіата провадити ліцензовану діяльність виключно з використанням засобів провадження господарської діяльності та в межах місць провадження господарської діяльності ліцензіата, які зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до них, поданих ліцензіатом до НКРЕКП).

Про здійсненні заходи зобов`язано повідомити НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів у строк до 15.04.2020.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, у позивача до 26.03.2020 р. наявний обов`язок щодо сплати штрафу в розмірі 1 700 000 грн на підставі оскаржуваної постанови.

Разом з тим, сплата штрафу призведе до зупинки роботи товариства, що погіршить екологічну ситуацію в регіоні, унеможливить відновлення такої діяльності, і призведе до банкрутства підприємства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для зупинення рішення НКРЕКП, оформлене постановою від 14.02.2020 № 400 в частині стягнення штрафу в розмірі 1 700 000 грн та нарахування, стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату штрафу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.02.2020 № 415 визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 23.10.2018 № 1264 "Про встановлення надбавки до "зеленого" тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва ТОВ "Міжнародний центр газових технологій".

Пунктом 2 постанови скасовано надбавку до "зеленого" тарифу та "зелений" тариф з урахуванням надбавки, встановлені для ТОВ "Міжнародний центр газових технологій " та зазначені у графах четвертій і п`ятій:

пункту 293 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28.12.2018 № 2070 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання (без урахування наступних змін);

пункту 331 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.03.2019 № 444 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання (без урахування наступних змін);

пункту 413 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27.06.2019 № 1240 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання (без урахування наступних змін);

пункту 494 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.09.2019 № 1991 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання (без урахування наступних змін);

пункту 775 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.09.2019 № 3111 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання (без урахування наступних змін).

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Порядку визначення рівня використання обладнання українського виробництва на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексів), що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), та встановлення відповідної надбавки до "зеленого" тарифу або аукціонної ціни" від 10.12.2015 № 2932 підставами для припинення дії надбавки до "зеленого" тарифу або аукціонної ціни за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва є: заява суб`єкта господарювання; закінчення строку дії "зеленого" тарифу; закінчення строку дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії; анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії; визнання в установленому порядку інформації, що міститься в документах, визначених пунктом 1 розділу III цього Порядку, недостовірною.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку).

Законодавством України не наведено понять "встановлення тарифу", "припинення тарифу".

Постановою НКРЕКП від 30.08.2019 № 1817 затверджено Порядок встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок).

Так, в наведеному Порядку розрізняються умови встановлення, перегляду та припинення тарифу. Разом з тим, за теорією права встановлення будь-чого, перегляд (зміна) будь-чого та/або припинення передбачають за своєю правовою природою різні умови їх існування та правових наслідків тощо.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність заборони на зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо припинення дії тарифу та надбавки до нього.

Як вбачається з постанови № 415 від 14.02.2020, НКРЕКП не зазначає конкретні норми законодавства України, в зв`язку з порушенням яких Товариству скасовано надбавку до "зеленого" тарифу та "зелений" тариф. В обґрунтуванні щодо прийняття НКРЕКП спірної постанови вказано про рівень використання обладнання українського виробництва на об`єктах електроенергетики тощо.

Таким чином, з наданих заявником документів не вбачається за можливе встановити підстави якими керувалось НКРЕКП під час прийняття рішення про припинення дії "зеленого" тарифу та надбавки до нього.

Натомість як вірно зазначив суд першої інстанції, зазначені обставини підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті.

Враховуючи, що оцінку підставам для припинення надбавки до "зеленого" тарифу та "зеленого" тарифу за недотримання рівня використання обладнання українського виробництва ТОВ "Міжнародний центр газових технологій" підлягає встановленню під час розгляду справи по суті та можливі економічні наслідки для заявника, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оформлене постановою від 14.02.2020 № 415 в частині пункту другого.

Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині відсутності правових підстав для забезпечення позову в частині зупинення дій регулятора або будь-яких третіх осіб, оскільки оскаржувана постанова не передбачає вчинення дій у відношенні позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, колегія суддів оцінила, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Вказані заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків

Повний текст постанови виготовлено 08.07.2020 р.