Постанова

від 07.07.2020 по справі 300/88/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/88/20 пров. № А/857/3784/20

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Довгої О.І., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Волошин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 року (ухвала прийнята у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Матуляк Я.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 18.06.2019 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 18.06.2019 року - повернуто позивачу.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою справу направити на продовження розгляду.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 року дану позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.

03.02.2020 року на виконання вимог ухвали суду, від позивача на адресу суду першої інстанції надійшла заява про надання документів, до якої, зокрема, долучено позовну заяву від 31.01.2020 року, яка містить обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача як особи, уповноваженої представляти громадську організацію асоціацію фермерів Надвірнянського району для здійснення та захисту прав, свобод та інтересів об`єднання.

Подано також позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду від 31.01.2020 року, яка мотивована тим, що оскаржуване рішення отримане ОСОБА_1 25.07.2019 року на звернення позивача до Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області із запитом на отримання публічної інформації від 19.07.2019 року.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що 19.07.2019 року, позивач як член комісії з питань фінансування розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства Надвірнянської районної державної адміністрації звернувся до Надвірнянської РДА з відповідним запитом про отримання публічної інформації про отримання документів, в тому числі рішення комісії з питань фінансування розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства Надвірнянської районної державної адміністрації, що стосувалося фермерського господарства Іванчук .

Пакет відповідних документів, в тому числі оскаржуване протокольне рішення комісії від 18.06.2019 року позивачем було отримано лише 25.07.2019 року на виконання запиту позивача про отримання публічної інформації від 19.07.2019 року, що підтверджується запитом позивача та відповіддю Надвірнянської РДА.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що строк на оскарження рішення, оформленого протоколом від 18.06.2019 року позивачем був пропущений без поважних причин, а тому безпідставно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про поновлення такого строку для оскарження рішення.

Судова колегія звертає увагу, що згідно із висновками, викладеними у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» , суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції належним чином не досліджено питання пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, у зв`язку із чим такий прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , чим фактично позбавив його можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.5 КАС України.

Згідно ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справа Меньшакова проти України (Заява №377/02) у п.52 Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд , яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом (наприклад, рішення у справі Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ) .

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення» .

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» .

Отже, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Постановивши ухвалу про залишення позовної заяви про повернення позовної заяви, суд першої інстанції фактично позбавив позивача права доступу до суду, що свідчить про порушення його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.5 КАС України.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.

Скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 року у справі №300/88/20, яка перешкоджає подальшому провадженню по справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді О. І. Довга Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 09.07.2020р.