Ухвала

від 09.07.2020 по справі 902/909/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/909/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову у справі № 902/909/19

при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Вінницької області

у складі судді Яремчука Ю. О.

від 15.01.2020,

на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області

від 03.02.2020 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Миханюк М. В., Дужич С. П., Саврій В. А.

від 05.05.2020

за позовом ОСОБА_1

до Філії акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", Товариство з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат"

про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Філії акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" про: про визнання недійсним договору поруки від 06.12.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К"; визнання недійсним договору іпотеки від 06.12.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", посвідченого приватним нотаріусом Барського районного нотаріального округу Вінницької області Лободою С.Л., реєстровий № 1993.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювані договори були укладені директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" Герасімовою С.А. з перевищенням повноважень, оскільки загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" не надавали директору згоди на їх укладення.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.01.2020 у справі №902/909/19 у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.02.2020 у справі № 902/909/19 відмовлено у стягненні з Філії акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою у розмірі 31 385,41 грн.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 рішення Господарського суду Вінницької області від 15.01.2020 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 03.02.2020 у справі №902/909/19 залишено без змін.

27 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.01.2020, додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 03.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі №902/909/19.

Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.01.2020, додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 03.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі № 902/909/19. Призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 липня 2020 року об 11:40 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.

08 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду Вінницької області, виданого 17.05.2019 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 18.04.2019 у справі № 902/5/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", яке є солідарним боржником з Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат", на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованості за договором кредитної лінії № 409 від 06.12.2017 в сумі 2 076 848,22 грн, яка складається з: основного боргу в сумі 1 475 203,42 грн, процентів в сумі 139 526,21 грн, комісії у сумі 99,18 грн, пені в сумі 334 292,09 грн, інфляційних втрат в сумі 99 267,35 грн, 3% річних в сумі 28 459,97 грн;

- зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду Вінницької області, виданого 17.05.2019 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 18.04.2019 у справі № 902/5/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", яке є солідарним боржником з Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат", на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованості за договором кредитної лінії № 408 від 06.12.2017 в сумі 9 308 515,50 грн, яка складається з: основного боргу в сумі 8 000 000,00 грн, процентів в сумі 673 713,44 грн, пені за прострочення платежів по кредиту та процентам в сумі 428 323,34 грн, інфляційних втрат в сумі 170 552,59 грн, 3% річних від простроченої заборгованості в сумі 35 926,12 грн;

- зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду Вінницької області, виданого 17.05.2019 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 18.04.2019 у справі № 902/5/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" витрат зі сплати судового збору в сумі 36 905,25 грн.

Заява позивача про забезпечення позову мотивована тим, що:

- рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.04.2019 у справі №902/5/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за договором кредитної лінії № 408 від 06.12.2017 в сумі 9 308 515,50 грн та заборгованість за договором кредитної лінії № 409 від 06.12.2017 в сумі 2 076 848,22 грн;

- підставою для задоволення позову у справі № 902/5/19 став договір поруки від 06.12.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" за договором кредитної лінії № 408 від 06.12.2017 та за договором кредитної лінії № 409 від 06.12.2017;

- 17.05.2019 Господарським судом Вінницької області видано накази про виконання рішення господарського суду від 18.04.2019 у справі № 902/5/19, які перебувають на виконанні у виконавчій службі;

- позовними вимогами ОСОБА_1 у даній справі № 902/909/19 є, зокрема, вимоги про визнання недійсним договору поруки від 06.12.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К";

- з урахуванням наявності зведеного виконавчого провадження № 60358210, яке перебуває на стадії примусової реалізації майна з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 18.04.2019 у справі №902/5/19, ухваленого на підставі оскаржуваного позивачем у даній справі №902/909/19 договору поруки від 06.12.2017, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавчою службою буде примусово реалізовано майно на прилюдних торгах, то позивач не зможе ефективно захистити або поновити свої права за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача;

- забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа є співмірним заявленим позовним вимогам.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання недійсними договору поруки від 06.12.2017 та договору іпотеки від 06.12.2017.

Оскільки заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не повинна застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою позивач повинен обґрунтувати імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Тобто позивач повинен аргументувати: імовірність утруднення або невиконання рішення господарського суду, шляхом надання доказів на підтвердження існування обставини утруднення чи можливого невиконання рішення суду в разі задоволення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням.

Судом встановлено, що заявником імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в даній справі пов`язується з обставиною примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/5/19 за яким стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за договорами кредитної лінії № 408, №409 від 06.12.2017 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", як поручителя та іпотекодавця за договорами поруки та іпотеки від 06.12.2017, які позивач просить визнати недійсними у даній справі.

Водночас, виконання рішення немайнового характеру ставиться в залежність виключно від реалізації відповідним боржником певного ряду дій.

Відтак, в даному випадку імовірність утруднення або невиконання рішення господарського суду пов`язується виключно з обставинами можливого ухилення боржника від виконання дій, визначених в якості предмету позову.

Однак, позивачем не зазначено про існування жодних обставин, які б підтверджували опосередковано або безпосередньо намагання сторони уникнути виконання рішення у даній справі. Аргументи позивача з приводу існування обставин утруднення або невиконання рішення господарського суду, які зводяться до загрози продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" за рішенням суду у іншій справі під час виконавчого провадження, безпосередньо не пов`язані з обставиною можливого ухилення боржника від виконання дій, визначених в позовній заяві у цій справі.

Визначена заявником обставина у вигляді примусового виконання рішення суду у справі № 902/5/19 не впливає на процес виконання рішення господарського суду у даній справі, а відтак не може розглядатись в контексті обставини, яка істотно ускладнює чи унеможливлює ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, статтею 129 1 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно із статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

В свою чергу, статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Враховуючи зазначені норми в сукупності, Суд зазначає, що господарський суд не наділений правом зупинення виконання судового рішення в рамках забезпечення позову. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 905/1115/19.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки позивачем при зверненні з заявою про забезпечення позову не обґрунтовано існування обставин, які б утруднили або зробили неможливим виконання рішення у даній справі, а відтак і наявність зв`язку між визначеними заходами забезпечення і предметом позовних вимог.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 902/909/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді Г.О. Вронська

І.В. Ткач