Постанова

від 27.10.2020 по справі 902/909/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/909/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - Січевлюк В.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат"

про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 902/909/19 Господарського суду Вінницької області

за позовом ОСОБА_1

до Філії акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", Товариство з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат"

про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Філії акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" про: визнання недійсним договору поруки від 06.12.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К"; визнання недійсним договору іпотеки від 06.12.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", посвідченого приватним нотаріусом Барського районного нотаріального округу Вінницької області Лободою С.Л., реєстровий № 1993.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.01.2020 у справі №902/909/19 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.02.2020 у справі № 902/909/19 відмовлено у стягненні з Філії акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою у розмірі 31 385,41 грн.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 рішення Господарського суду Вінницької області від 15.01.2020 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 03.02.2020 у справі №902/909/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 902/909/19 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.01.2020, додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 03.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі №902/909/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 15.01.2020, додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 03.02.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі №902/909/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 15.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі №902/909/19 змінено, викладено їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 15.01.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі № 902/909/19 залишено без змін.

При прийнятті постанови судом касаційної інстанції розподіл судових витрат на правничу допомогу не здійснювався, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" були подані заяви про те, що докази понесених судових витрат на правничу допомогу будуть подані, відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів після ухвалення постанови Верховним Судом.

16.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій воно просило вирішити питання стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, а саме витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

З матеріалів справи вбачається, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в сумі 40 000,00 грн в суді касаційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" надано:

- договір про надання правничої допомоги від 01.07.2020 № 01-07/2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Арсенал" (виконавець), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає доручення про надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором;

- додатковий договір № 1 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 № 01-07/2020, в якому, зокрема, здійснювати всі необхідні дії, пов`язані з наданням правничої допомоги клієнту доручено адвокату Січевлюку В.А.;

- акт приймання-передачі послуг від 15.10.2020 за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2020 № 01-07/2020, який містить: опис наданих послуг, обсяг наданих послуг у годинах та вартість.

Від представника ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому заявник просить відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" щодо прийняття додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, або таку заяву задовольнити частково та стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що:

- ОСОБА_1 не отримувала ні відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" на касаційну скаргу, ні копії договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 № 01-07/2020. Тому відповідно до частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідний доказ (копія договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 № 01-07/2020) не може братись до уваги саме як доказ у справі;

- сума, яку заявник просить стягнути з позивача є неспівмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки складення відзиву на касаційну скаргу не зайняло багато часу та не вимагало значного обсягу робіт; незначна тривалість у часі судових засідань у Верховному Суді у справі не відповідає заявленим витратам часу на участь в судових засіданнях і не співрозмірна розміру витрат та затраченого часу адвокатом; надання деяких послуг (зустріч з клієнтом тощо) не відноситься до видів адвокатських послуг;

- обсяг наданих послуг адвокатом в суді касаційної інстанції не відповідає критерію фактичності та реальності таких витрат;

- позивач у справі є пенсіонером, а розмір пенсії складає 3 450,00 грн. Іншого доходу на даний час позивач немає. Тому у разі задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" про стягнення 40000,00 грн буде становити непомірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" у відзиві на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" щодо прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначає про необґрунтованість таких вимог, оскільки копія договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 № 01-07/2020 не може братись Верховним Судом до уваги, відповідно до частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 13 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Враховуючи те, що постановою Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №902/909/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 у певній частині залишено без задоволення, Верховний Суд дослідивши у сукупності обґрунтування заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 902/909/19 та додані до неї докази, а також клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу такою, що підлягає задоволенню частково.

Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також надані заявником документи, клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в їх сукупності, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, Верховний Суд враховує безпідставність надання таких послуг, як: ознайомлення з поданими позивачем позовною заявою, заявою про забезпечення, оскільки у суді першої інстанції адвокат Січевлюк В.А. подавав лист про долучення судової практики, що свідчить про обізнаність його із позовною заявою; заперечень щодо заяви позивача про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" не подавало, тому ознайомлення із відповідною заявою не потребувало необхідності.

Також Верховний Суд зважає на те, що позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" не змінювалася з першої інстанції і відзив на касаційну скаргу аргументований подібними доводами (щодо наявності правових висновків Великої Палати Верховного Суду за аналогічних правовідносин), що були висвітлені у поясненнях, наданих у суді першої інстанції.

Крім того, час участі адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" у судових засідань у Верховному Суді, зазначений в акті приймання-передачі послуг від 15.10.2020 за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2020 № 01-07/2020, не відповідає реальному часу проведення самих судових засідань у Верховному Суді та є явно завищеним.

З огляду на викладене Верховний Суд вбачає підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" у частині стягнення з позивача на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

При цьому, Верховним Судом відхиляються твердження позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" щодо неможливості прийняття до уваги копії договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 № 01-07/2020, відповідно до частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неотриманням вказаними сторонами відзиву на касаційну скаргу і, відповідного, договору. Оскільки повноваження щодо прийняття чи неприйняття судом певного доказу, у розумінні приписів частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, не ставляться у залежність від отримання/неотримання іншими учасниками справи певного доказу, який подає певна особа. Зазначена норма визначає як підставу для неприйняття до уваги судом певного доказу те, що особа, яка подає певний доказ до суду не підтвердила саме надсилання (надання) копій відповідного доказу іншим учасникам справи, крім певних випадків. Як вбачається з матеріалів справи, відзив на касаційну скаргу та, зокрема, копія договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 № 01-07/2020 направлялись Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" як ОСОБА_1 , так і Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", що підтверджується описами вкладення у цінні листи, накладними та фіскальними чеками АТ "Укрпошта" (т. 3, а.с. 69-77). Тобто, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" дотримано вимоги частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, тому такий доказ, як копія договору про надання правничої допомоги від 01.07.2020 № 01-07/2020, береться Верховним Судом до уваги.

Керуючись статтями 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" (місцезнаходження: 23007, Вінницька область, Барський район, с. Заможне, вул. Кармелюка, буд. 65-А; ідентифікаційний код 34918546) 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 902/909/19.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Вінницької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.О. Мамалуй

В.І. Студенець